Сонцівська загальноосвітня школа
І – ІІ ступенів
В самому центрі степової Кіровоградщини лежить невеличке, мальовниче село з поетичною назвою Сонцеве.
Простяглася широка вулиця в шумливих акаціях,осокорах. Вона веде до школи. З поля вітер доносить запах пшениці і гречки, долітає гуркіт моторів. Звідси починається твій рідний край - твоя Батьківщина. З співу солов'я, з річки, що протікає поруч, з стежини до школи, з шкільної лави.
Старожили села розповідають, що початкова школа була в селі завжди, вчителем у ній був сільський батюшка Болсун Дмитро Семенович. Пізніше, десь приблизно^ післявоєнних років,у селі було відкрито восьмирічну школу.
В « Книзі реєстрації видачі свідоцтв» перший запис видачі документів учням зроблено у 1953 році. Всього випускників, яким видано документ про закінчення школи налічується ЗО чоловік.
Зі слів вчителів - пенсіонерів школа була розташована у двох приміщеннях, одне з яких було побудоване по другу сторону річки Березівка і воно вважалося центральним.
Біля школи був посаджений фруктовий сад, також була виділена пришкільна навчально - дослідна ділянка.
Певний період в школі було організоване навчання учнів вечірньої школи, де здобували середню освіту працівники місцевого колгоспу.
В школі працював дружній, згуртований педагогічний колектив. Керував цим педколективом нині покійний директор Даведенко Микола Олександрович,
В силу життєвих обставин в школі не раз змінювалися керівники. Директорами школи були: Чупрун Лідія Леонідівна, Садовенко Борис Аркадійович, Царенко Любов Павлівна, Демідов Анатолій Федотович, Завізін Володимир Іванович.
В 1985 році в селі було збудовано типове приміщення школи на 190 учнів.
>Ця подія надовго запам'яталася жителям села, бо це було свято довгоочікуване, як дітьми так і батьками.
Директором школи тоді працювала вчителька історії Рябошапка Ярослава Володимирі 3 2 січня 1986 року директором школи було призначено Бадіченко Катерина Павлівна, У 1988 році Бадічен¬ко К.П. було обрано головою Слнцівської С\Р і директором школи було призначено НужнуЛ.Д.
У червні 1996 році директором школи знову було призначено Бадіченко К.П., яка працює на цій посаді і до нині.
Той, хто вперше потрапляє до вестибюлю школи, помічає гарне її оформлення. Тут багато зелені, квітів. Зліва розміщений куточок народознавства з піччю, і різними предметами старовини. Милують око вишиті рушники,серветки, цінними є справжній діючий верстат для ткання ряден та прядка.
На передній стіні стенд з Акту проголошення незалежності України та державними символами.
На першому поверсі знаходиться 5 класних кімнат, кабінет директора, учительська, спортивний зал, майстерня, кімната дитячого садочка. На стінах коридору розміщені стенди - шкільна преса, «Правила для учнів», «Правила поведінки учнів при пожежі», «План евакуації школи», та інші стенди.
У кожному навчальному кабінеті є практично все необхідне для проведення сучасного укроку. По суті справи, це творча лабораторія вчителя та учнів, У шафах знаходяться десятки тематичних альбомів, папок, підбірок матеріалів, періодичної преси. На бокових стінах - рухомі змінні «стенди» «Сьогодні на уроці», «Вчись вчитися». Над дошкою - портрети видатних українських діячів.
Піднімаючись сходами на другий поверх, мимоволі згадуєш думку В.О.Сухомлинського про те, що в школі і стіни повинні говорити. Портрети, що розміщені на стінах розповідають про героїчні подвиги дітей - героїв у роки Великої Вітчизняної війни.
На цьому ж поверсі розміщено також 5 класних кімнат, їдальня, фізкабінет та бібліотека.
В рекреації коридору другого поверху розміщений куточок бойової слави. На лівій стіні рекреації на повний зріст піднісся над вічним вогнем воїн - переможець з автоматом. По обидва боки від цього зображення -меморіальні дошки пам'яті, на яких увічнені прізвища воїнів, які полягли в боях за наше село і покояться в братській могилі. Тут також знаходяться особисті речі та матеріали про земляків - учасників війни, зібрані учнями школи.
Нинішний педколектив школи невеличкий, але творчо працюючий. Всі вчителі мають першу кваліфікаційну категорію, директор має вищу кваліфікаційну категорію та звання «Старший вчитель». Більшість вчителів приймають активну участь у районних методичних декадах та конкурсах «Директор року», «Вчитель року», «Класний керівник року».
Кожен педагог, кожен педагогічний колектив повинні глибоко аналізувати результативність своєї діяльності. І.безумовно, найголовніший критерій - людина,яка виходить із стін школи, її знання, її вихованість, її культура, її громадська позиція. У вчителів є всі підстави бути задоволеними результатами своєї праці. Абсолютна більшість з 127 випускників (1985 - 2010) - люди, якими школа може пишатися. Вони одержали ґрунтовні знання, уміння та навички, які дали можливість їм продовжити освіту у вузах, технікумах, училищах,ефективно працювати у різних сферах. Вони, як правило, мають хороші, міцні сім'ї, чимало синів і дочок наших колишніх випускників є учнями Сонцівської школи.
З 127 випускників 12 закінчили вищі навчальні заклади, 30 закінчили середні спеціальні навчальні заклади.
Варто відзначити 7 колишніх випускників школи обрали педагогічні професії і працюють в різних школах. Це дає підстави вважати, що педагоги нашої школи працюють на належному рівні педагогічної майстерності, адже вони зробили свою професію привабливою і суспільно значимою в очах випускників.
Педколектив надає оформленню школи, класів, коридорів, інших шкільних приміщень, їх затишності, чистоті дуже великого значення. Тут багато що повинно нагадувати дітям рідний дім, затишну домашню обстановку.
Шкільне подвір'я потопає в зелені. Перед будівлею школи - алея з туй, на клумбах багато квітів. Тут часто проводяться шкільні свята та конкурси.
Біля школи є спортивний майданчик, оснащений необхідним нестандартним обладнанням. Тут проводяться спортивні ігри, змагання. Це улюблене місце наших вихованців під час перерв, після уроків. До пізнього вечора тут лунають дитячі голоси.
Думається, що все сказане нами про обстановку, яка оточує дітей у школі, біля неї, підтверджує важливу думку В.О. Сухомлинського : « Обстановка, в якій знаходяться наші учні, являє собою частину виховуючого середовища».
В час цивілізації шлях у справжнє життя розпочинається зі стежки до школи. А якщо вона живе повнокровним життям, прилучає дітей до скарбниці світової культури, до світла Знань, до плодів Науки, до духовності Людини, якщо вона створює умови і широкі можливості для розвитку генетично обумовлених здібностей і талантів, школа залишається рідною назавжди. Саме такою є Сонцівська загальноосвітня школа І -II ступенів.
