Положення про Устинівське бюро правової допомоги

Зразки заяв

"Подорожуємо по безвізу: запитання-відповідь"

Як уберегтися від мобільного шахрайства?

Без мобільного телефону важко уявити сучасну людину. Мобільний телефон дозволяє, не виходячи з дому, зробити замовлення в онлайн-магазині, кафе, оплатити комунальні платежі, оформити соціальну допомогу, або замовити довідку тощо. Але, крім цього, телефон дає можливість шахраям ошукати громадян. Про те, які є види мобільних шахрайств та як себе від них уберегти, розповідає фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман.

Перемога в акції. На Ваш номер приходить SMS-повідомлення від мобільного оператора або магазину, що Ви перемогли в акції, але для того щоб отримати виграш Ви повинні на певний номер переказати кошти, надіслати повідомлення, або зателефонувати.

Ваші дії: якщо Вам прийшло дане повідомлення, не поспішайте виконувати вказані в ньому дії. Перевірити наявність акцій мобільних операторів або магазинів доволі просто. Необхідно лише зайти на офіційний сайт або зателефонувати на контактний номер оператора або магазину та уточнити всі деталі.

Виготовлення дублікату SIM-карти з метою заволодіння коштів, які знаходяться на картковому рахунку. На Ваш мобільний номер телефонують з невідомих номерів та не дочекавшись відповіді переривають дзвінок, а Ви перетелефоновуєте. Після чого шахрай телефонує Вашому оператору та блокує номер телефону у зв’язку з його втратою.

Згодом шахрай повторно телефонує мобільному оператору, який обслуговує SIM-картку, та з метою отримання дубліката раніше заблокованої SIM-картки відповідає на питання оператора для підтвердження, що саме він є власником картки. У більшості випадків питання стосуються останніх номерів абонентів, з якими спілкувався клієнт, та коли в останнє поповнювався рахунок тощо.

Далі шахрай отримує дублікат Вашої SIM-карти і доступ до мобільних додатків, у тому числі й контроль над фінансовими операціями.

Ваші дії:

не телефонувати та не відповідати на дзвінки з невідомих номерів;

не зазначати номер мобільного телефону, закріплений за платіжною карткою в оголошеннях;

не розголошувати номери мобільних телефонів близьких стороннім особам;

не передавати стороннім особам SMS-коди, які Вам надходять на номер;

звернутися до оператора мобільного зв’язку із заявою про те, що дублікат Вашої SIM-карти може бути виданий лише за наявності паспорту з відповідними реквізитами, або перейти на контрактне обслуговування номеру.

Дзвінок від працівника банку. Найчастіше шахраї працюють за такою схемою: телефонують та повідомляють щодо спроби здійснення атаки на Ваш картковий рахунок, викрадення з нього коштів, або необхідності продовження дії кредитної картки чи підвищення кредитного ліміту на ній. Особа, яка телефонує, представляється працівником банку або служби охорони банку.

Для того щоб заволодіти Вашими коштами їм необхідна наступна інформація: пароль від банківської картки; секретне слово, SMS-код, який прийшов на номер мобільного телефону, номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код тощо.

Після чого Вам надходить на номер мобільного телефону SMS-повідомлення про зняття коштів з рахунку і для того, щоб уникнути атаки на картковий рахунок необхідно підійти до найближчого банкомату чи терміналу, ввести спеціальну комбінацію та SMS-код, який прийде Вам на номер. Однак, якщо виконати всі дії, шахраї заволодіють коштами з Вашого рахунку.

Ваші дії:

працівник банку не має права з’ясовувати або уточнювати особисті дані клієнта;

ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні;

зателефонуйте на контактний номер Вашого банку та з’ясуйте чи дійсно відбувалася атака на Вашу картку та чи потрібно її перевипустити;

залиште заявку оператору, що з Вашим картковим рахунком намагалися вчинити шахрайські дії та заблокуйте картку.

З Вашим родичем сталася біда. На Ваш номер телефонує особа, яка назвавшись знайомим Вашого родича, або представником правоохоронних органів повідомляє, що Ваш родич затриманий за вчинення кримінального правопорушення, але є можливість вирішити дане питання за певну суму коштів. Дані кошти необхідно або скинути на картковий рахунок, або підвезти в певне місце, або відати їх третій особі, яка за ними приїде.

Ваші дії:

не панікуйте;

запитайте посаду особи, яка Вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено Вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати Вами та здійснювати тиск, зазначаючи що Вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять»;

не повідомляйте інформацію про себе та своїх близьких;

терміново завершіть розмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість під час розмови з шахраєм, паралельно зателефонуйте Вашому родичу);

повідомте Департамент кіберполіції Національної поліції України (https://cyberpolice.gov.ua/contacts/) про спробу вчинення шахрайства.

Фішинг. Такий вид шахрайство відбувається з використанням фішингових сайтів. Шахраї створюють фальшиві сайти в мережі Інтернеті, де пропонують придбати товари або надати послуги з використанням великих знижок чи вигідних акцій.

Однак, замість сплати коштів з використанням спеціальних програм на картковий рахунок покупця чи надавача послуг покупцеві пропонують надіслати кошти на номер мобільного телефону − «фінансовий номер».

Клієнт переказує кошти на відповідний номер, з якого зловмисники виводять гроші через офіційні сайти на інші рахунки і знімають їх з банкоматів, а покупець залишається без товару чи послуги та коштів.

Ваші дії:

здійснювати покупки через перевірені вебсайти;

ознайомлюватися в мережі Інтернеті з відгуками на дані вебсайти;

користуватися під час купівлі товару послугою «накладений платіж»;

перевірити фальшиві вебсайти можна на сервісі Департаменту кіберполіції Національної поліції України STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/) або у Чорному переліку сайтів-шахраїв (https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/).

Помилкове поповнення мобільного телефону. На Ваш мобільний телефон приходить SMS-повідомлення з незнайомого номеру мобільного телефону, що Ваш мобільний рахунок поповнено на певну суму. Після чого Вам телефонують та просять повернути кошти на банківський рахунок або номер мобільний телефону, оскільки помилково ввели не той номер.

Ваші дії:

SMS-повідомлення про поповнення рахунку може надходити лише з номеру Вашого оператора мобільного зв’язку (як правило, вони відповідно позначені «Kyivstar», «Vodafone» тощо);

перевірте стан Вашого мобільного рахунку. Якщо гроші не зарахувалися, то вимагайте копію квитанції, яка б підтвердила поповнення саме Вашого рахунку.

Онлайн-шопінг. Робити покупки онлайн дуже вигідно, а саме під час карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. А для шахрая це теж дуже вигідно, оскільки він може замаскуватися як під продавця так і покупця.

Під час шахрайських дій продавець може пропонувати занижену вартість товару, вигідні акції, просити Вас зняти ліміт з картки для проведення оплати, адже йому про це надійшло сповіщення від банку та попереджає, що зараз Вам надійде SMS-повідомлення для підтвердження замовлення, оформлення послуги чи оплати товару.

Ваші дії:

запитайте характеристики товару;

не розголошуйте відомості Вашого карткового рахунку (повідомлення 16-значного номеру Вашої картки буде достатньо для проведення платежу);

користуйтеся при під час купівлі товару послугою «накладений платіж»

перевіряйте фальшиві вебсайти на сервісі Департаменту кіберполіції Національної поліції України STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/) або у Чорному переліку сайтів-шахраїв (https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/).

Мобільний телефон став для людей дуже зручним та корисним аксесуаром, але також може бути ефективним засобом вимагання шахраями грошей. Тож якщо дотримуватися основних правил безпеки при спілкуванні з телефонними шахраями або підозрілими людьми, можна уберегти себе від втрати коштів. Обов’язково перевіряйте достовірність інформації, перед тим як вчиняти якісь дії.

Як підприємцям отримати компенсацію за карантин?

Як фізичній особі-підприємцю, робота якого обмежувалась у період карантину отримати одноразову допомогу – 8 тисяч гривень роз’яснюють фахівці Кельменецького місцевого центру?

14 грудня на порталі «Дія» запрацювала нова послуга – подання заяви на отримання матеріальної допомоги ФОПам та найманим працівникам. Тож питання, хто має право на компенсацію у 8 тисяч гривень за карантин та як її отримати, стали останніми днями топовими у пошукових інтернет-запитах громадян.

То хто ж може отримати одноразову матеріальну допомогу застрахованій особі?

1. Фізичні особи-підприємці, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, якщо:

державна реєстрація ФОП проведена більше 3 місяців тому;

на дату набрання чинності Законом, що передбачає надання одноразової матеріальної допомоги, сплачено у 2020 році єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за себе більше ніж за 3 місяці;

їхній основний вид економічної діяльності на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;

не є найманими працівниками та фізичними особами-підприємцями одночасно.

2. Наймані працівники, які задіяні на підприємствах, в установах, організаціях, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, у зв’язку із втратою частини заробітної плати, якщо:

на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що нарахував ЄСВ за третій квартал 2020 року;

працюють у суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;

місце роботи у даного суб’єкта господарювання є основним (не за сумісництвом);

середня заробітна плата не перевищує 30 тисяч гривень на місяць (для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року).

Як отримати таку допомогу?

зареєструватися чи авторизуватися у кабінеті громадянина на вебпорталі https://diia.gov.ua за допомогою електронного підпису чи BankID, або ж авторизуватися у мобільному застосунку «Дія» через свій Приват24, Monobank, або BankID НБУ;

у розділі «Послуги» обрати «Одноразова матеріальна допомога ФОП та найманим працівникам»;

Дія автоматично перевірить ваші дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного Фонду України на відповідність умовам отримання допомоги;

підтвердити своє поточне місце роботи (важливо вказати правильний КВЕД суб’єкта господарювання, в якого застрахована особа працює);

ввести номер свого гривневого рахунку у форматі IBAN (отримати кошти можна лише на особистий рахунок);

перевірити та надіслати заповнену електронну заяву;

очікувати повідомлення про нарахування виплати.

Подати заяву на отримання матеріальної допомоги можна до 31️ грудня включно. Допомога складає 80️0️0️ гривень та буде зарахована на особистий гривневий рахунок заявника, вказаний у заяві, до 31 грудня 2020 року.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна:

• зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Як замінити вікна та не стати жертвою шахраїв?

Доволі частими стали випадки вчинення шахрайства під час купівлі та встановлення металопластикових конструкцій. Покупець може бути ошуканий, навіть маючи на руках свій екземпляр договору та квитанцію, що підтверджує оплату товарів та послуг. Тож, як безпечно придбати металопластикові вінка чи двері та уберегтися від шахраїв, розповідає фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман.

Обережно – схеми

Однією із найпоширеніших схем шахрайства під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій є умовити клієнта внести передоплату за той чи інший продукт. Під час такого шахрайства покупця просять оплатити частину суми або повну вартість за продукцію готівкою, або перевести кошти на банківську картку, або виставляють рахунок у одній з платіжних систем. Якщо покупець заплатив та не отримав квитанції або платіжного доручення, то він не зможе довести, що був ошуканий, оскільки гроші були передані покупцем добровільно.

Іншим видом шахрайства є те, що при замовленні металопластикових конструкцій ви отримаєте на руки договір, в якому прописані строки поставки продукту до вашого будинку чи квартири. І от минає строк поставки, а товар так і надійшов вам. На телефонні дзвінки вам не відповідають, а за адресою, яка зазначена в договорі даного постачальника немає, або просто посилаються на якісь обставини, які вплинули на невчасність виконання договору.

Також деякі суб’єкти господарювання користуються довірою громадян похилого віку, недостатнім рівнем їх знань, неналежним станом здоров’я, використовуючи практику привабливих умов виконання замовлення (різноманітні знижки), спонукають громадян надати згоду на миттєве оформлення споживчого кредиту, але приховують інформацію про реальні кредитні ставки банку.

Як вибрати постачальника?

Найкраще обирати для замовлення металопластикових конструкцій фірмові магазини, або перевірені точки продажів, оскільки:

це є стаціонарні торгові точки і ви матимете можливість повернутися до продавця за отриманням консультації або вирішення проблем з продукцією;

наявні зразки, які дозволять обрати продукцію після детального аналізу та огляду;

менеджери або продавці можуть відповісти на питання, які виникнуть під час купівлі товару в майбутньому.

Для цього потрібно запросити у компанії-продавця зразок договору, де містяться реквізити продавця (юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі − ФОП). Потім у кілька кліків перевірити наявність такого продавця у ЄДР та його статус (діє, в процесі припинення, діяльність припинена).

Якщо юридичну особу або ФОП не зареєстровано у ЄДР, у такому випадку немає відповідальної особи, з якою можна укласти договір. Переконайтеся у тому, що юридична адреса місцезнаходження юридичної особи або ФОПу в ЄДР збігається з адресою зазначеною в договорі.

Також, можна перевірити на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) наявність судових рішень щодо юридичної особи або ФОПу та з якими переважно питаннями позивачі звертаються до суду.

І нарешті, на сайті Єдиного реєстру боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) дізнатися чи перебуває юридична особа або ФОП на обліку в даному реєстрі та чи виконує рішення суду.

Чи обов’язкове укладення договору?

При замовленні металопластикових конструкцій важливим моментом є укладення договору. Договір на виготовлення і монтаж металопластикової продукції підписується в двох екземплярах, бажано в приміщенні юридичної особи чи ФОПу.

Перед підписанням необхідно уважно ознайомитися з договором. Якщо виникають деякі сумніви щодо змісту договору, краще взяти зразок та проконсультуватися зі спеціалістом. Продавець, який працює в правовому полі, не буде заперечувати на детальному вивченні договору.

У договорі повинні бути чітко обумовлені наступні умови: продукція, яка замовляється (розміри, специфікація, кількість тощо), оплата, терміни поставки, гарантії на вироби та монтаж, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, умови розірвання договору тощо.

Важливо! Під час укладення договору зверніть увагу на те, чи в договорі зазначена лише поставка металопластикових конструкцій до будинку або квартири, чи й здійснення монтажних робіт. Так як у більшості випадків це лише виготовлення та поставка, на здійснення монтажних робіт потрібна ще відповідна ліцензія.

Відсутність договору виключає можливість пред’явити будь-які претензії продавцеві.

Як здійснити оплату?

Основною вимогою при купівлі металопластикових конструкцій є «прозорі» платежі. Передоплату за продукцію можна здійснювати готівкою чи банківським платежем тільки на реквізити юридичної особи або ФОПу, указані у договорі із зазначенням у призначенні платежу «передоплата за вікна згідно з Договором від ….№ ...».

Якщо у призначенні платежу чітко вказано, що це передоплата або аванс, а також зазначено, згідно якого договору здійснюється платіж, то можна легко довести, що це не «подарунок», а оплата за вікна.

Остаточний розрахунок за продукцію здійснюється після завершення всіх робіт, закриття всіх обґрунтованих претензій і підписання акту наданих послуг чи виконаних робіт.

Важливо! Коли в договорі зазначено передоплату у формі «завдатку», то краще відмовитися від укладення такої угоди, оскільки «завдаток» не повертається! Якщо сторона, яка дала завдаток, відмовляється від виконання договору, завдаток залишається в іншої сторони, у надавача послуг.

Що робити, якщо ви все таки стали жертвою шахраїв?

Якщо ваші права порушені, або ви стали жертвою шахрайства під час придбання металопластикових конструкцій, можна вирішити цю проблему двома шляхами.

По-перше, звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України, а саме заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Важливо! Неприйняття заяви про вчинення кримінального правопорушення не допускається! Дії або бездіяльність працівників правоохоронних органів, які не приймають у вас заяву про вчинення кримінального правопорушення або його невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути оскаржене шляхом звернення до керівника відповідного правоохоронного органу, прокуратури або суду.

По-друге, в рамках цивільного законодавства можна звернутися до суду з позовною заявою про розірвання договору побутового підряду, оскільки відповідно до статті 865 Цивільного кодексу України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих Цивільним кодексом України, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Окрім розірвання договору побутового підряду та повернення коштів замовник може відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» стягнути з юридичної особи або ФОПу пеню (неустойку) за невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання умов договору.

Важливо! Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачі у справах про захист своїх прав як споживачів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Також, якщо незаконними діями юридичної особи або ФОПу замовнику (покупцеві) була завдана моральна шкода, то згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Слід звернути увагу на те, що дана шкода має підтверджуватися певними доказами (наприклад, копіями звернень до юридичної особи чи ФОПу та їхніми відповідями, чеками про відправлення, документами про звернення до лікувального закладу, які б підтверджували моральні страждання особи у зв’язку з невиконання (неналежним виконанням) умов договору, квитанції з аптеки тощо).

Приклад успішної судової практики

15 травня 2018 року між пані Євгенією та ФОПом був укладений договір підряду, згідно з яким ФОП зобов’язався організувати дії по виготовленню і передачі у власність ПВХ конструкцій за його розцінками.

Відповідно до пункту 2.2 договору пані Євгенія передала підряднику кошти за виконання робіт в розмірі 8000 грн. 00 коп, а останній зобов’язався доставити матеріал протягом 40 робочих днів з моменту підписання договору, тобто до 11 липня 2018 року.

Але підрядник свої зобов’язання у встановлений договором строк не виконав, вимогу повернути суму отриманих коштів ігнорував, гроші не повернув.

Тому пані Євгенія звернулася до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для вирішення її питання.

Для надання безоплатної вторинної правової допомоги пані Євгенії було призначено працівницю центру Наталію Цуцман.

Уважно дослідивши докази та узгодивши правову позицію з клієнткою було вирішено звернутися до суду з позовом про захист прав споживачів, розірвання договору побутового підряду та стягнення сплаченої за виконання робіт та матеріали грошової суми, пені (неустойки) та моральної шкоди.

(Детальніше з рішенням суду можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/81681262)

10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

В рамках проведення заходу в приміщенні «Устинівської районної бібліотеки для дорослих» відбулася виставка щодо проведення в районі заходу до Дня прав людини, в якому взяли участь головний спеціаліст відділу «Устинівського бюро безоплатної правової допомоги» Наталія Пономар, завідувач сектору культури, молоді та спорту Микола Райніч, бібліотекар відділу обслуговування УЦРБ Олена Ткач, бібліограф УЦРБ Тетяна Пінчук.

З нагоди відзначення 10 грудня «Всеукраїнського дня безоплатної правової допомоги» приуроченого до Міжнародного дня прав людини, учасниками заходу обговорено, що найважливішу роль у попередженні насильства у сім’ях відіграє інформаційно-просвітницька та консультаційна робота.

Отож, реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу громадяни можуть, звернувшись до відділу«Устинівське бюро правової допомоги» за адресою: вул. Ювілейна, 6, смт Устинівка, тел. (05239) 4 – 17 – 65, електронна адреса: [email protected], 0-800-213-103 (гаряча лінія, безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів).

В рамках проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», 7 грудня начальником відділу «Устинівське бюро правової допомоги» Валентином Барановим та головним спеціалістом Наталію Пономар спільно із співробітниками Устинівського районного сектору пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінального провадження Міністерства юстиції України Олександром Ігнатенком та Віталієм Бабенко проведено семінар для осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі на тему: «Безоплатна правова допомога» та «Домашнє насильство».

Основна мета семінару – привернути увагу умовно засуджених громадян до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї. Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – дії, характерні для фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються між родичами або подружжям чи між іншими людьми, які спільно проживають, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.

Особлива увага приділялась можливості застосування до кривдника термінового заборонного та обмежувального припису.

Відповідно до п. 16 ст. 1 Закону, терміновий заборонний припис - це спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Цей припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців та може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців.

Присутніх ознайомлено з поняттям «безоплатна правова допомога», видами такої допомоги та категоріями осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу громадяни можуть, звернувшись до відділу «Устинівське бюро правової допомоги» за адресою: вул. Ювілейна, 6, смт Устинівка, тел. (05239) 4 – 17 – 65, електронна адреса: [email protected], 0-800-213-103 (гаряча лінія, безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів).

Взаємодія центрів безоплатної вторинної правової допомоги Кіровоградщини з органами місцевого самоврядування: напрями діяльності та заходи

Важливим пріоритетом роботи центрів безоплатної вторинної правової допомоги Кіровоградщини є посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад, у тому числі через налагодження та підтримку тісної співпраці з органами місцевого самоврядування.

Правопросвітницькі заходи та навчання працівників органів місцевого самоврядування

З метою реалізації правових потреб громади, широкого доступу до правової допомоги громадян, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та його структурні підрозділи активно співпрацюють з органами місцевого самоврядування. Юристи центрів та бюро укладають меморандуми про співпрацю, проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу, правопросвітницькі заходи, робочі зустрічі, правові флешмоби, спільні прийоми громадян, тренінги, круглі столи, забезпечують роботу дистанційних та мобільних консультаційних пунктів тощо.

«Співпраця з органами місцевого самоврядування – це додаткові ресурси для вирішення проблем у певній територіальній громаді, селищі чи для певної цільової категорії осіб. Кооперація зусиль між нашими установами є дієвим інструментом для вирішення проблем в правовому полі жителів громади», – зазначив Анатолій Руденко, директор Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, під час робочої зустрічі з головою Приютівської селищної об’єднаної територіальної громади Андрієм Коломійцевим.

Під час кожної зустрічі обговорюється доступність надання правової допомоги, вирішуються проблеми в правовому полі, надається доступ до правосуддя, забезпечується адресна правова допомога людям з обмеженими можливостями, якщо з певних причин клієнт не в змозі особисто відвідати центр чи бюро правової допомоги.

«Під час проведення спільних зустрічей напрацьовується механізм подальшої співпраці та чіткий план дій на майбутнє, бо органи місцевого самоврядування зацікавлені у правовій поінформованості своїх мешканців. Адже від рівня обізнаності в громаді залежить і добробут людей, від швидкого й ефективного реагування на проблемні питання – їх задоволеність місцевою владою», – наголосила Анастасія Мироненко, заступниця начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Одним із важливих напрямків співпраці є навчання працівників органів місцевого самоврядування щодо надання ними якісної безоплатної первинної правової допомоги, розроблення та поширення серед ОМС методичних рекомендацій з вирішення актуальних проблем жителів громади.

У приміщеннях органів місцевого самоврядування розміщені інформаційні стенди з контактними даними підрозділів системи безоплатної правової допомоги, номери телефонів гарячих ліній, буклети з інформацією про алгоритми дій при вирішенні актуальних правових питань та приклади успішно вирішених справ.

Перенаправлення осіб, які потребують правової допомоги

Органи місцевого самоврядування відіграють ключову роль у процесі децентралізації і, зазвичай, перевантажені запитами від громади щодо розв’язання широкого спектру місцевих проблем і, як наслідок, не мають можливості приділяти достатню увагу питанням надання правової допомоги.

Задля консолідації зусиль, спрямованих на захист, дотримання та забезпечення гарантій державного захисту конституційних прав і свобод громади на безоплатну правову допомогу, центри та бюро правової допомоги налагоджують співпрацю з органами місцевого самоврядування щодо перенаправлення осіб, які потребують правової допомоги.

На сьогоднішній день в органах сільських, селищних, районних рад на дошках оголошень розміщені матеріали пророботу бюро правової допомоги з зазначенням адреси місця розташування та засобів зв’язку. Це дає можливість поширити актуальну інформацію для громадян та захистити їхні права у разі їх порушення.

«Налагодження партнерських відносин з ОМС – один із найважливіших підходів у діяльності місцевого центру на шляху досягнення спільних цілей, запорука важливих змін у громадах. Ось уже 5 років, як ми разом з органами місцевого самоврядування плідно працюємо на благо кожного мешканця територіальної громади, який потребує допомоги у вирішенні правових проблем», – зазначає Ольга Рибак, директорка Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

Працівники органів місцевого самоврядування перенаправляють звернення місцевих жителів до центрів чи бюро правової допомоги для надання їм безоплатної вторинної правової допомоги. Часто сільські голови звертаються з проханням допомогти жителям їх громад, які є особами з інвалідністю або не мають змоги пересуватися самостійно.

Програми надання безоплатної правової допомоги

Виконавчі органи сільських, селищних рад взаємодіють з центрами та бюро правової допомоги щодо реалізації місцевих програм надання безоплатної правової допомоги та сприяють роботі в межах своїх повноважень.

Так, Голованівським місцевим центром з надання БВПД укладено 16 програм надання безоплатної правової допомоги. Із них – 7 сільських, 2 селищних та 7 районних програм. У межах укладених програм, фахівці місцевого центру та бюро правової допомоги здійснюють виїзні прийоми громадян у найвіддаленіші населені пункти регіону. У приміщеннях сільських та селищних рад, працюють мобільні консультаційні пункти та дистанційні пункти надання безоплатної правової допомоги населенню. Перші виїзні прийоми громадян відбулися у приміщеннях Побузької селищної ради Голованівського району та Злинської сільської ради Маловисківського району ще влітку 2015 року.

Окрім того, для плідної співпраці з органами місцевого самоврядування Кропивницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було розроблено та затверджено 5 Програм безоплатної вторинної правової допомоги з районними державними адміністраціями: Долинською, Компаніївською, Устинівською, Новгородською та Великосеверинівською об’єднаною територіальною громадою.

Завдяки даним Програмам відбулася підтримка органами місцевого самоврядування процесу організації надання безоплатної правової допомоги та можливості отримання необхідної інформації для визначення правових потреб громади; допомога у проведенні інформаційних кампаній з метою поширення та донесення тієї чи іншої інформації.

Як отримaти безоплaтну прaвову допомогу?

Ви можете:

звернутися до Кропивницького місцевого центру з нaдaння безоплaтної вторинної прaвової допомоги, який розтaшовaний зa aдресою: м. Кропивницький, вул. Aрхітекторa Пaученкa, 64/53, оф. 109;

зaтелефонувaти нa безкоштовний номер системи нaдaння безоплaтної прaвової допомоги 0 800-213-103;

постaвити питaння в повідомленні нa електронну aдресу центру [email protected];

постaвити зaпитaння в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

нaписaти нa електронну пошту нaйближчого місцевого центру (aдреси можнa дізнaтися нa сaйті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористaтися прaвничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитaти прaвову консультaцію нa телегрaм-кaнaлі «Безоплaтнa прaвовa допомогa» https://t.me/ualegalaid.

Самоізоляція – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Про особливості виплати заробітної плати особі, яка знаходиться на самоізоляції, розповідає фахівчиня Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги Світлана Прус. Самоізоляції, зокрема, підлягають особи:

які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим коронавірусом, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;

з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;

які перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, дітей, які не досягли 12 років);

які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою (наприклад, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти);

з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання.

На період карантину перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення Фондом соціального страхування України, було розширено. Так, застрахованим особам, тобто офіційно працевлаштованим особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я , а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), надається допомога по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення, у розмірі − 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу. Медичним працівникам допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Відповідно до чинного законодавства, надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності фінансується Фондом соціального страхування України, на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності , починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця. У разі захворювання дитини віком до 14 років листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків. У такому разі Фонд соціального страхування України оплачує такий листок непрацездатності, починаючи з першого дня хвороби, але не більше 14 календарних днів. Утім, якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, часового обмеження немає.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок Фонду соціального страхування України надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Інструкцією також передбачено, що право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Детальніше читайте на сайті системи #БПД https://www.legalaid.gov.ua/.../osoblyvosti-vyplaty.../

3-го грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Ця категорія людей є однією з тих, які часто потребують правової підтримки. Так, з 1 січня по 30 листопада цього року безоплатну вторинну правову допомогу отримали понад 7,3 тис. людей з інвалідністю, що становить понад 14% від загальної кількості осіб, які звернулися цього року до місцевих центрів з надання #БВПД.

Основні питання, з якими звертаються клієнти цієї категорії, це :

оформлення статусу особи з інвалідністю,

надбавка на догляд за особами з інвалідністю,

представництво потерпілого в кримінальному провадженні,

розірвання шлюбу,

стягнення аліментів,

стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Отримати правову допомогу люди з інвалідністю можуть, звернувшись до одного з понад 500 місцевих центрів або бюро правової допомоги — для зручності відвідувачів на візках у центрах та бюро облаштовані пандуси. Також правові консультації надаються за допомогою електронних засобів зв’язку.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Документи для подання :

паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) такої особи та/або її представника, опікуна, піклувальника;

пенсійне посвідчення або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, або довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про встановлення інвалідності; довідка про розмір пенсії або довідка про розмір соціальної допомоги, що призначається замість пенсії за останній місяць, що передує даті звернення.

Перелік документів не є вичерпним. Особа, яка бажає отримати БВПД, має право подати будь-який інший документ, який підтверджує її належність до суб’єкта права на БВПД.

Детальніше про те, як система #БПД захищає права людей з інвалідністю читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/.../bezoplatna-pravova.../

Доволі часто в повсякденному житті виникають ситуації, коли людині необхідно для вирішення її проблеми отримати певну інформацію від органів державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації. Зробити це можна у формі запиту на інформацію або звернення громадянина. У чому ж їхня різнициця?

Публічна інформація − це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Якщо така інформація відсутня у вільному доступі , особа може звернутися до органу державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації (далі – розпорядники інформації) із запитом на її отримання.

Запит може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір та має містити:

ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. У зверненні має бути зазначено:

прізвище, ім’я, по батькові;

місце проживання громадянина,

викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;

підпис заявника (заявників) із зазначенням дати (у випадку направлення письмового звернення);

електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним (у випадку направлення електронного звернення).

Усне звернення може бути викладено громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії».

Основні відмінності між зверненням громадянина та запитом на інформацію:

-публічну інформацію зберігають та надають в основному суб’єкти владних повноважень, а також суб’єкти господарювання, які виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором чи займають домінуюче (монопольне) становище на ринку, звернення ж громадян подаються до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб;

-публічна інформація наявна у розпорядника інформації у готовому вигляді і не потребує додаткового опрацювання, в той час як відповідь на звернення опрацьовується індивідуально і створюється кожного разу окремо.За загальним правилом, відповідь на запит на інформацію надається не пізніше 5 робочих днів, з можливістю подовження до 20 робочих днів. Звернення громадян опрацьовується у місячний термін, з можливістю подовження до 45 днів.

Повний текст консультації читайте на сайті https://www.legalaid.gov.ua/.../zapyt-na-informatsiyu-ta.../ #БПД #Правова_допомога

1 грудня 2020 року, в Україні підвищено прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2270 гривень, для непрацездатних – 1769 гривень.

У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в захисті, складанні документів процесуального характеру, здійсненні представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Працездатна особа

Ви маєте право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо ваш середньомісячний дохід не перевищує 4540 грн. Непрацездатна особа

Ви маєте право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо ваш середньомісячний дохід не перевищує 3538 грн.

Увага! Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають і інші категорії громадян - детальніше про це можна почитати в Законі України "Про безоплатну правову допомогу" за посиланням https://bit.ly/3dSxQBa #БПД #Правова_допомога

Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється:

щодо земель приватної власності:

за згодою орендодавця та особи, яка вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку;

щодо земель державної або комунальної власності:

на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, або за результатами аукціону;

на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Істотні умови договору оренди земельної ділянки:

об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальності за її несплату, а також інші умови, встановлені за домовленістю сторін.

Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Інші умови у договорі оренди землі можуть зазначатися лише за згодою сторін.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирі­шується у судовому порядку.

Більше юридичних консультацій - на сайті системи БПД за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publi…/yurydychni-konsultatsiyi/

«Чорна п’ятниця»: повернути акційний товар можливо

У розпал «чорної п’ятниці» радість від здійснення покупки з величезною знижкою може змінитися розчаруванням від того, що омріяна річ виявилася неякісною. І хоча деякі продавці запевняють, що акційний товар поверненню не підлягає, насправді це можливо. Як це зробити – розповідають фахівці системи безоплатної правової допомоги.

Дізнаємося про причини знижок

Перед покупкою запитайте у продавця про акційні товари – причини зниження його ціни. Адже акційні пропозиції можуть стосуватися товару із певними дефектами (наприклад, подряпинами, пошкодженням упаковки тощо). Це можуть бути і речі належної якості (скажімо, несезонний одяг, стара колекція тощо).

Якщо ви купили акційний товар, а потім виявилося, що він має суттєві недоліки, про які вас не попередили у магазині, ви можете на підставі ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон) звернутися з вимогою повернути кошти за товар неналежної якості або обміняти на аналогічний товар належної якості.

Якщо ж продавець попередив вас, що товар має певні недоліки, але ви все одно спокусилися на привабливі «мінус 70%», у такому випадку ви не маєте права вимагати повернути за нього кошти або обміняти його на товар належної якості на підставі ст. 8 Закону.

Отже, якщо придбана акційна річ вас не задовольнила, відповідно до ст. 9 Закону, ви маєте право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний

Ви маєте право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі. Обмін товару належної якості можливий, якщо ви не користувалися ним, а також за умови збереження розрахункового документа, який вам видали у магазині.

Читаємо гарантійний талон, дивимося термін придатності

Для того, щоб повернути неякісний товар, необхідно пам’ятати, що неналежна якість товару має бути виявлена протягом гарантійного строку. Найчастіше строк зазначається в гарантійному талоні, але це може бути і паспорт товару, етикетка тощо.

Для харчових продуктів – це строк придатності, який має бути зазначений на упаковці. Строк придатності обчислюється починаючи з дати виготовлення (ст. 7 Закону).

Однак на сезонні товари гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону. Наприклад, гарантійний строк на літній одяг рахують з 1 квітня, а на зимовий – з 01 жовтня (постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»).

Якщо гарантійні строки не встановлені, то неякісний товар можна повернути протягом 2 років, а об’єкти будівництва – не пізніше 10 років від дня передачі їх споживачеві.

А щодо придбання товару поштою? В цьому випадку, а також коли час укладення договору купівлі-продажу та час передачі товару покупцю не збігаються, гарантійний строк обчислюється, починаючи від дня передачі товару, а якщо товар потребує спеціальної установки, підключення чи складення – від дня їх здійснення.

Що робити, якщо чек втрачено?

У покупця має бути в наявності розрахунковий документ. А для товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Визначимося, що таке «розрахунковий документ». Це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу товарів. Добре, якщо покупець зберігає такі документи.

Якщо чек втрачено, його можна відновити. Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» продавці зобов’язані забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом 3 років після їх закінчення; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом 3 років; надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону.

Отже, інформація про продаж товару має зберігатися у продавця протягом трьох років. Покупцю, аби отримати дані про продаж товару необхідно звернутися до продавця із письмовою заявою, а продавець протягом 30 днів має надати письмову відповідь (ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»). Якщо відповідь покупця не задовольняє, або взагалі не надана, необхідно звертатися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Крім того, для встановлення факту купівлі товару покупець може звернутися до суду. Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» втрата квитанцій, чеків, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків.

Зменшити ціну? Усунути недолік? Обирайте самі

Вимоги споживача не будуть задоволені, якщо продавець чи виробник доведуть, що недоліки товару виникли через порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Тобто, товар приймуть назад або обміняють, якщо поломка сталася не з вашої вини.

Таким чином, якщо гарантійний термін не закінчився, а товар зламався, і не з вашої вини, ви можете висунути до продавця одну з таких вимог (ч. 1 ст. 8 Закону):

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

А коли продавець не може виконати одну з заявлених вимог, тоді ви в праві заявити іншу.

Однак, якщо протягом гарантійного строку були виявлені істотні недоліки, які виникли з вини виробника (продавця), або фальсифікація товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, ви маєте право за своїм вибором вимагати від продавця (виробника):

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Таким чином, повернути товар або обміняти його можна у лише випадку, коли недолік є істотним, та наявна провина виробника або продавця.

Який недолік вважається істотним? Відповідно до законодавства це такий недолік, який робить неможливим або недопустимим використання товару згідно з його цільовим призначенням, який виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову, з незалежних від покупця причин, і при цьому наділений хоча б однією з нижче вказаних ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Для підтвердження факту того, що недолік є істотним і в цьому винен виробник чи продавець часто буває необхідним провести експертизу. Організувати та оплатити її проведення має продавець протягом 3 днів після того, як отримає на це згоду покупця.

Однак, якщо експерти дійдуть висновку, що у виникненні недоліків є провина покупця, йому доведеться оплатити проведення експертизи (ч. 4 ст. 17 Закону України). При чому, тривалість проведення самої експертизи має бути не більше 14 днів, якщо сторони не домовляться про інше.

Як бути з великогабаритними і тяжкими товарами?

Якщо товар важить більше, ніж 5 кілограмів чи великогабаритний, його перевозку до магазину чи сервісного центру та повернення покупцю оплачує продавець.

Коли проведена експертиза доведе, що товар не можна використовувати і в цьому не винен покупець, вам мають замінити зіпсований товар на такий самий, тільки справний, за умови, якщо він є в наявності. Якщо ж товару немає, то його мають замінити не пізніше, ніж через 2 місяці від дня подання заяви.

Якщо на момент заміни або повернення товару змінилася його ціна?

Тут треба врахувати два моменти:

1) якщо проводиться заміна товару на продукт такої самої фірми, перерахунок вартості не здійснюється;

2) якщо неякісний товар міняють на такий же продукт іншої марки, необхідно зробити перерахунок: якщо ціна піднялася – береться до уваги ціна на момент обміну, якщо знизилася – на день купівлі.

Ті самі правила діють і при поверненні товару. Причому гроші, сплачені за товар, повертаються в той же день, а вразі неможливості – не пізніше ніж через тиждень.

Якщо покупець вирішить вимагати безкоштовного усунення недоліків товару, це має бути виконано протягом 14 днів, або, якщо сторони домовляться про це, – в інший строк. В цей час покупець може написати заяву про надання йому на період ремонту в користування товар аналогічної марки і продавець має власним коштом доставити такий товар із власного обмінного фонду.

Щоправда, таке правило стосується не всіх товарів, їхній перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». До нього входять, зокрема телевізори, магнітофони, холодильники, пилососи та ін. А за кожний день зволікання чи за кожний день затримки ремонту, покупцю виплачується неустойка в розмірі 1% від вартості товару.

Що не можна обміняти чи повернути?

Є товари, які не можна повернути продавцю. Їхній перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, до товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) потрапили всі продовольчі товари, лікарські засоби та предмети гігієни, товари для немовлят, манікюрні інструменти, ювелірні вироби та ін.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна у зручний для вас спосіб:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Нерідко у нашому суспільстві можна почути історії про вчинення домашнього насильства . Втім, зазвичай люди, які стають жертвами такого явища, не розуміють, що зіткнулись саме із домашнім насильством.

У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії. Однак насправді домашнє насильство — це не лише фізичне чи сексуальне насильство (побої чи зґвалтування). Це і психологічний тиск — образи й приниження, ігнорування почуттів особи, і економічні утиски — заборона працювати чи контроль сімейного бюджету.

Законодавством передбачено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, зокрема: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника. Детальніше розповідають фахівці Устинівське бюро з надання БВПД

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Заборонний припис може полягати в: -зобов'язанні залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років); -забороні на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років); -забороні в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.

Обмежувальний припис стосовно кривдника – це захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи і полягає в:

забороні перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою (крім випадків, коли кривдником є особа віком до 18 років);

усуненні перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

обмеженні спілкування з постраждалою дитиною;

забороні наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

забороні особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства, а якщо особа перебуває в закладі підтримки постраждалих осіб — за місцезнаходженням такого закладу.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid

Роботодавець вимагає від працівника результат ПЛР-тесту – чи це законно?

Деякі роботодавці вимагають від працівників, які повертаються з відпустки чи виходять з «лікарняного», довідку про негативний результат ПЛР-тесту на COVID-19 під загрозою недопуску на роботу та подальшого звільнення. Чи правомірні такі вимоги роботодавців? Відповідає фахівчиня Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Половинцева.

Чи законно вимагати у працівника здати ПЛР-тест?

Відповідно до ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Отже, якщо при влаштуванні на роботу ви підписували трудовий договір чи колективний договір, де зазначені вимоги щодо обов’язкового проходження ПЛР-тестуванні після відпустки, «лікарняного» або за іншою вимогою роботодавця, в такому разі невиконання цієї вимоги буде трактуватися як порушення умов трудового чи колективного договору. Якщо ці вимоги не передбачені договором, а вас відсторонюють від роботи через відсутність ПЛР-тесту, це порушення законодавства.

Які можуть бути підстави для відсторонення від роботи?

Відповідно до ст. 46 Кодексу законів про працю України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення від роботи можливе у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, з яким працівник повинен бути ознайомлений належним чином. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Хто має обов’язково проходити тестування?

При цьому враховуючи ситуацією, яка склалася в Україні щодо випадків захворювання на коронавірусну хворобу, слід звернути увагу, що згідно зі ст. 35-1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою здійснення епідеміологічного пошуку випадків зараження коронавірусною хворобою (COVID-19), а також ефективного виявлення осіб, які мали контакт із особами, хворими на коронавірусну хворобу (COVID-19), проводиться обов’язкове тестування:

осіб, які звертаються за медичною допомогою з ознаками коронавірусної хвороби (СOVID-19);

осіб, які мали встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Регулярне тестування є обов’язковим для медичних та інших працівників, які працюють у закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19), а також осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема працівників Національної поліції та Національної гвардії, − незалежно від того, чи мали вони встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Відповідно до пункту 4 Стандарту 1 Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 березня 2020 року № 722, основне значення для етіологічної лабораторної діагностики COVID-19 має виявлення РНК SARS-CoV-2 з використанням методу ПЛР. Лабораторне обстеження на РНК SARS-CoV-2 рекомендовано проводити всім особам з ознаками ТГРС (тяжкий гострий респіраторний синдром) та/або інших ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція).

Тобто, проходження ПЛР-тесту обов’язкове для осіб з ознаками коронавірусної хвороби та які мали встановлений контакт із особою, хворою на коронавірусну хворобу, а також рекомендовано особам з ознаками ГРВІ, вірусної пневмонії та/або ТГРС. Отже, якщо ви вийшли з відпустки, «лікарняного» тощо, та не відноситесь до зазначених осіб, то проходження тесту не є обов’язковим.

ПЛР-тест – за чий рахунок?

Для уникнення непорозумінь з власником або уповноваженим ним органам рекомендуємо вам надати довідку від сімейного лікаря щодо відсутності у вас захворювання. Якщо роботодавець не зважає на вашу довідку та наполягає зробити ПЛР-тест, в свою чергу ви можете подати письмове звернення до роботодавця з вимогою надання вам письмове повідомлення щодо вашого обов’язку надання роботодавцю довідки про негативний результат ПЛР-тесту після повернення з відпустки, лікарняного тощо, на робоче місця. Це письмове повідомлення може стати підставою для звернення до суду та доказом порушення ваших трудових та громадянських прав.

До відома! Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Отже, якщо ви перебували на «лікарняному», то для його підтвердження вам необхідно надати листок непрацездатності встановленого зразку. Відповідно до ст. 169 Кодексу законів про працю України, ст. 17 Закону України «Про охорону праці», п. 2 Порядку проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, здійснюється за рахунок роботодавця. Таким чином, у разі необхідності та наполегливості роботодавця слід звернути увагу, що проходження ПЛР-тесту повинне відбувається за рахунок роботодавця.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна у зручний для вас спосіб:

зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Набирає чинності Закон України від 6 листопада 2020 року № 1000-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, — тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, надано право розглядати справи про дотримання цих протиепідемічних заходів виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад, а також Національній поліції, органам державної санітарно-епідеміологічної служби.

Звертаємо увагу, що такі штрафи НЕ застосовуватимуться до неповнолітніх, а також за неносіння маски на вулиці.

Відповідний законопроєкт підписав Президент, його опубліковано в газеті Верховної Ради України «Голос України.

Комунікація сьогодні працює на результат у майбутньому

Допомогти землевласнику, орендарю, громаді: перші підсумки проєкту «Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України»

Куди скаржитися замість книги скарг?

Споживачі вже не зможуть залишати відгуки у Книзі відгуків та пропозицій у закладах роздрібної і гуртової торгівлі та ресторанного господарства – обов’язковість ведення цих книг офіційно скасована. Чому не варто хвилюватися з цього приводу, розповідає фахівець системи БПД (Смілянський місцевий центр з надання БВПД) Олександр Дячук:

Хто і чому скасував?

Раніше вимога вести Книгу відгуків та пропозицій була встановлена на законодавчому рівні: Порядком провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833.

Так, Книга відгуків та пропозицій мала бути у всіх місцях, де продавали товари гуртом чи вроздріб, ресторанах та знаходилась в кутку споживача на видному місці. Споживачі мали можливість залишати в ній свої зауваження, відгуки, а керівництво закладу протягом 7 днів з дати запису у Книзі повинно було повідомити споживачу, яку роботу проведено у зв’язку з його зверненням.

Якщо керівництво закладу не реагувало на звернення, споживач міг звернутися до контролюючого органу (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів). У зв’язку з таким зверненням контролюючий орган проводив перевірку, за результатами якої, у тому числі мав право притягнути суб’єкта господарювання до адміністративної відповідальності.

Однак на сьогодні з розвитком цифрових технологій з’явилися зручніші та ефективніші способи залишити скаргу або відгук. І форма захисту прав споживачів у вигляді паперової Книги відгуків та пропозицій втратила свою ефективність.

Тож постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 168 «Про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» обов’язкове ведення Книги відгуків та пропозицій скасоване. А нещодавно, 2 жовтня 2020 року, втратила чинність і Інструкція про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 24 червня 1996 № 349.

Куди тепер скаржитися?

Телефонувати на гарячу лінію торговельного закладу чи закладу надання послуг. Залишати відгуки на офіційному вебсайті, сторінках в соціальних мережах чи в профілі в Картах Google торговельного закладу чи закладу надання послуг або на спеціалізованих незалежних вебсайтах з відгуками (форумах).

Також споживач має право звернутися для захисту своїх прав до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і її територіальних органів як у паперовому, так і електронному вигляді на сайті https://dpss.gov.ua.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна у зручний для вас спосіб:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

"Як отримати допомогу за зруйноване житло на Сході України"

Адвокатка системи БПД допомогла жінці врятуватись від домашнього кривдника

Марина протягом тривалого часу змушена була терпіти насилля над собою, майже не зверталася до лікарів. Дуже боялася свого колишнього чоловіка. З часом чоловік ставав все більш агресивнішим. Після чергового жорстокого побиття жінка була вимушена звернутись до лікарні та поліції.

Колишнього чоловіка це не зупинило. Він викрав у Марини ключі від квартири, вночі, прокравшись до її ліжка, накинувся на неї і почав спочатку душити, потім бити, розірвав їй рота та зламав ніс. Як наслідок жінка декілька разів втрачала свідомість, а коли приходила до тями то бачила, що син намагався викликати поліцію і швидку, але колишній чоловік цього не дав зробити, вибивши телефон з рук дитини.

Після цього випадку Марина звернулась до фахівців Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Їй призначили адвокатку – Анастасію Шепеленко.

«Останнє, що пам’ятала жінка, по приїзду поліції, це те, що дуже боліла голова від удару, коли колишній чоловік тягнув її за ногу по вулиці до своєї квартири. Наслідком всього цього був струс головного мозку, переломи кісток, гематоми м’яких тканин голови та множинні садини та гематоми на тілі. За цим фактом було порушено кримінальну справу», – розповіла адвокатка.

Провівши кропітку роботу по збиранню та підтвердженню доказів, Анастасія Шепеленко, щоб захистити жінку від кривдника, склала до суду заяву про видачу обмежувального припису.

«Видача обмежувального припису, а саме заборона перебування в місці проживання чи роботи заявника або будь-якого іншого місця проживання чи роботи, та особисто чи через інших третіх осіб розшукувати особу, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею – може врятувати життя», – Анастасія Шепеленко.

Кіровський районний суд видав обмежувальний припис, в якому визначив тимчасові обмеження прав строком на шість місяців, заборонивши наближення на 100 метрів до місця проживання чи перебування заявниці, а також інших місць її частого відвідування.

Нові правила для мікрокредитів: що зміниться з 1 січня 2021 року

15 вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 891-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» (далі – Закон). Таке рішення парламенту спричинене по суті стрімким зростанням попиту на мікрокредитування, а також необхідністю унормування цієї сфери правовідносин та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб. Адже останнім часом все більше громадян мали чимало проблем через те, що вимоги до розкриття інформації не поширювалися на так звані мікрокредити.

Чого ж очікувати споживачам мікрокредитів та фінансовим організаціям, що їх надають, з 1 січня 2021 року, після набрання чинності Закону. Розповідає фахівчиня Голопристанського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ольга Гальченко.

Обмеження сум штрафів на пені

З моменту набрання чинності Законом кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів, а відтак такі відносини регулюватимуться нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Також Законом встановлено, що максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Заборона зміни процентної ставки

Надзвичайно важливим для споживачів мікрокредитів є закріплення на законодавчому рівні заборони зміни процентної ставки за кредитом, порядку її обчислення, порядку сплати відсотків у бік погіршення умов для споживача. Оскільки дуже поширеною проблемою є нерозуміння повної вартості кредиту та санкцій у випадку прострочення, які могли потроїти чи навіть збільшити борг людини в десятки разів і, як наслідок, людина неспроможна його повернути.

Про кредитну історію

Відтепер обов’язковою умовою укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та цього кредиту, визначеної Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». У разі ненадання такої згоди споживачем, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.

Ще однією новацією є встановлення обов’язку для кредитодавця безоплатно передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів у порядку, визначеному Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», хоча б до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій.

Наступним нововведенням є скорочення строку внесення кредитним бюро отриманих від кредитодавця відомостей. Раніше на дану процедуру законодавством передбачалося сім днів, тепер же цей строк обмежений двома днями.

Обмеження щодо кількості «швидких кредитів»

Запровадження цих законодавчих змін є значним досягненням у сфері надання гарантій споживачам мікрокредитів та забезпечать більш дієві механізми захисту споживачів від неправомірних діянь мікрофінансових організацій. Попри переважну кількість змін на користь клієнтів фінансових установ, Закон обмежує можливість отримувати безмежну кількість швидких кредитів без наміру їх повертати, тим самим захищаючи фінансові установи від збільшення проблемної заборгованості.

Тому, ймовірно, зацікавленість кредитодавців у даному виді кредитування буде значно знижена через обмеження можливості нараховувати проценти, штрафи і пеню. Але, поряд з цим, зміни допоможуть в певній мірі убезпечити споживачів від отримання, на перший погляд, незначних позик, а також дозволять зберегти клієнтам свою платоспроможність.

Про ризики мікрокредитування

Окремо хочемо зазначити, що фінансові компанії не будуть зобов’язані надавати клієнтам паспорт споживчого кредиту перед підписанням договору, якщо йдеться про позику сумою, що не перевищує мінімальну заробітню плату. Таке зобов’язання є лише для кредитів понад мінімальну зарплату. Неурегульованість даного питання залишає кредиторам можливість використовувати різні способи приховування дійсної інформації про кредит у подальшому.

Саме тому, з метою забезпечення своєчасного надання повної, точної та достовірної інформації про фінансові послуги, Національний банк України анонсував встановлення вимоги до фінансових компаній стосовно розміщення істотних характеристик кредитних продуктів (зокрема й мікрокредитів) на своїх веб-сайтах.

Отже, хочемо вас застерегти від здійснення сумнівних кредитних операцій, які можуть негативно вплинути на ваше життя. Перед тим, як взяти кошти в мікрофінансових організаціях, обов’язково уважно перечитайте усі пункти наданого вам кредитного договору. Не допускайте прострочення платежів за кредитним договором та користуйтеся послугами лише перевірених компаній з гарною репутацією.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected]; • поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Система БПД – поруч із громадянами, які постраждали від смерчу

Ситуація зі смерчем, який пронісся в Кропивницькому є вкрай тривожною. Багато людей залишилися без даху над головою, нажитого майна. Як діяти людям, які постраждали від смерчу (негоди)? Розповідає директор Сєвєродонецького місцевого центру з надання БВПД Володимир Богуш.

Підставою для розв’язання питань забезпечення житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків, працевлаштування і надання іншої необхідної допомоги громадянам є довідка про визнання їх такими, що постраждали від надзвичайних обставин. Таку довідку видають органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин) за наявності у громадянина паспорта або документа, що його замінює (тимчасового посвідчення). Це регламентує Порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 року № 562.

Особа, яка вважає, що є постраждалою внаслідок стихійного лиха, має право подати письмову заяву органу державної виконавчої влади, органу місцевого самоврядування. У заяві вона має стисло описати події, що відбулися, попередньо зазначити види та масштаби збитків.

Органи, куди подали заяву, створюють спеціальну комісію у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин, та виїжджають на місце події. За результатами такого виїзду складається акт обстеження, у якому зазначаються обставини завдання збитків, види та розмір завданої шкоди, загальний майновий стан постраждалих та інші вагомі дані за необхідності.

У разі відсутності згоди щодо питань, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, спір вирішується у судовому порядку.

Є такі випадки, коли власники пошкоджених будинків померли, спадкоємці прийняли спадщину, але не встигли оформити право власності на зруйнований будинок, тим самим сьогодні вони позбавлені можливості отримати відшкодування збитків за зруйноване майно.

Покрокова інструкція:

Як діяти за потреби:

забезпечення житлом;

відшкодування заподіяних матеріальних збитків;

іншої необхідної допомоги.

Важливо! Підстава для надання в цьому допомоги – довідка про визнання громадян такими, що постраждали від надзвичайних обставин.

Хто видає довідку?

органи державної виконавчої влади;

виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин).

Що потрібно від постраждалої особи?

паспорт або документ, що його замінює (тимчасове посвідчення);

документи, які підтверджують право власності на будинок, майно, якому завдано збитків.

Особа, постраждала внаслідок стихійного лиха:

подає письмову заяву органу державної виконавчої влади, органу місцевого самоврядування;

у заяві стисло описує події, що відбулися, попередньо зазначає види

та масштаби збитків.

Органи, куди особа подала заяву:

створюють спеціальну комісію у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин;

комісія виїжджає на місце події;

складає акт обстеження, в якому зазначає:

обставини завдання збитків;

види та розмір завданої шкоди;

загальний майновий стан постраждалих;

інші вагомі дані за необхідності.

У разі відсутності згоди щодо питань, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, спір вирішується у судовому порядку.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/; • скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua; • прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Як отримати безоплатну правову допомогу в умовах адаптиванго карантину?

Адаптивний карантин в Україні триватиме щонайменше до 31 грудня 2020 року. Зважаючи на епідемічну ситуацію у вашому регіоні, обирайте безпечний спосіб отримати безоплатну правову допомогу. Звертайтесь до центрів та бюро системи БПД (усього в Україні їх понад 500) або поспілкуйтесь з юристом дистанційно (телефоном чи онлайн).

Звернутися по правову допомогою можна до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги. Їх перелік, адреси та графік роботи можна дізнатися на сайті системи БПД у розділі «Всі центри»: https://bit.ly/3jpvxYO.

Мешканці віддалених населених пунктів можуть отримати правову консультацію під час роботи 🚐 мобільних та дистанційних пунктів. Детальніше дізнатися про графік їх роботи можна у найближчому місцевому центрі. Також можна скористатися пошуком найближчого центру та дистанційних пунктів: https://bit.ly/3jjCnPL.

Якщо вас чи вашого родича затримали за підозрою у кримінальному провадженні, зателефонуйте за номером 0 800 213 103.

Для призначення адвоката. Детальнішу інформацію можна дізнатися на сайті у розділі «Мене затримали»: https://bit.ly/3jkPPCH.

Щоб отримати правову допомогу, зокрема призначення адвоката для відновлення порушених прав у суді, слід надати до місцевого центру відповідні документи. Упродовж 10 днів центр перевірить документи та прийме рішення про надання безоплатної вторинної допомоги. Детальніше про категорії осіб, які мають право на такий вид допомоги, можна переглянути у розділі «Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу»: https://bit.ly/2IZ7NhN.

Як отримати безоплатну правову допомогу дистанційно?

Зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE.

Постраждалі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot.

Всі, кому потрібна правова консультація, можуть поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid.

Багато корисного та можна про ваші права та механізм їх захисту можна довідатися через такі наші ресурси:

офіційний сайт системи БПД: https://www.legalaid.gov.ua;

Фейсбук-сторінку системи БПД: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid;

Телеграм-канал «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Інстаграм-сторінку системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk;

YouTube-канал «Безоплатна правова допомога» https://www.youtube.com/user/Legalaidgovua;

правничу вікіпедію WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua.

Юристи системи БПД: щодня бути потрібним та корисним людям

Кожного зустріти, вислухати, допомогти сформулювати проблему. Проконсультувати та роз’яснити можливі механізми дій. Допомогти вразливим категоріям клієнтів відновити порушені права у суді. Усе це тримають на своїх плечах «атланти» системи — юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Головна настанова для юристів системи БПД — орієнтація на клієнтів. Бути справді зацікавленим у тому, щоб допомогти, а ще надати допомогу у такий спосіб, який найбільш зручний для конкретної людини.

Важливо, щоб наші клієнти максимально повно і щиро розповіли усі деталі своєї ситуації. Це стосується не лише їх упевненості у конфіденційності звернення та захисту персональних даних, які ми гарантуємо. У першу чергу — це емпатія, уміння вислухати, підтримати людину, яка опинилася у складній життєвій ситуації. Тому юристи системи безоплатної правової допомоги розвивають навички спілкування з клієнтами, зокрема проходять тренінги з розвитку навичок роботи з вразливими групами клієнтів (soft skills), який був розроблений за підтримки Проєкту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», — зазначає в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

«У вас ніколи не буде другого шансу справити перше враження…»

Кожний клієнт індивідуальний і має свої очікування. Він може переживати емоційне хвилювання, тривогу і не розповідати про все відверто або ж несвідомо упускати певні моменти.

«На прохання клієнта прийом та консультацію можемо провести у кімнаті адвокатів, якщо потрібна приватність і він не готовий відверто говорити при інших клієнтах, що стоять у черзі», — ділиться особливостями прийому директор Новоград-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Петро Пелешок.

Першим зустрічає клієнта працівник відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги.

«Наш відділ є тією відправною точкою, з якої починається шлях клієнта у боротьбі за захист своїх порушених прав або ж у вирішенні наболілого питання», — розповідає начальниця відділу правопросвітництва та надання БПД Шосткинського місцевого центру БВПД Світлана Мязіна.

Емоційне навантаження у таких справах завжди велике, особливо на першому конфіденційному побаченні, коли клієнти розповідають свої історії життя.

«Доброзичливе ставлення до клієнта дає змогу налаштуватися на відповідну хвилю спілкування для максимально успішної співпраці», — переконані в Золотоніському місцевому центрі БВПД.

«Скільки я вам винен?.. Невже це справді безоплатно?...»

Система БПД консультує усіх громадян без обмежень, при цьому з сімейного бюджету на професійну юридичну підтримку не витрачається жодної гривні.

«Задоволені наші клієнти — задоволені ми. Містечко в нас невелике, і коли після насиченого робочого дня, йдучи додому, чуєш з іншого боку вулиці слова подяки за допомогу — розумієш, що працюєш не дарма», — вважає заступник директора Голованівського місцевого центру БВПД Сергій Шеремет.

Тож важливо переконати кожного клієнта у тому, що надана безоплатна правова допомога нічим не відрізняється від платних юридичних послуг.

«Правова допомога, яку надають юристи системи БПД, повинна відповідати чітким критеріям. Такі стандарти та вимоги розроблені для усіх правових послуг, які надаються системою безоплатної правової допомоги — як у кримінальному процесі, так і в цивільних та адміністративних справах, а також під час надання клієнтам роз’яснень та консультацій з правових питань», — зазначає перша заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Оксана Василяка.

Наприклад, у Чернівецькому місцевому центрі проаналізували завершені юристами справи. Понад 85% з них вирішені у суді на користь клієнта. 9 із 10 тих, кому юристи центру надали вторинну правову допомогу, залишилися задоволені результатом.

У Павлоградському місцевому центрі порахували, що 95% людей звертаються до них за рекомендацією інших клієнтів. Фахівці центру переконані — це свідчить про чудові результати їхньої роботи і надихає їх працювати ще краще.

«На запитання клієнта: «Скільки я вам винен?», я вказую на нашу вивіску і цитую «безоплатна…». Людина дивується. А згодом повертається і просить надати роз’яснення уже не у своїй справі, а для родини чи друзів», — розповідає начальниця Липоводолинського бюро правової допомоги Наталія Пилипенко. 

Так, один із клієнтів Гайсинського місцевого центру майже щодня підвозить на консультацію когось із мешканців свого села.

Водночас при спілкуванні з клієнтами юристи системи БПД дотримуються принципу чесності — об’єктивно оцінити ситуацію та не обіцяти неможливого.

«Мабуть, однією з головних особливостей є те, що не варто давати клієнтам порожніх обіцянок та надій. Краще за все надати об’єктивну оцінку ситуації», — коментує начальниця Хмільницького бюро правової допомоги Ганна Мариніч.

Це досить непросто, адже у кожного клієнта своя правда. Іноді клієнт хоче неможливого — вирішити справу, яка пройшла всі інстанції.

Проконсультувати та роз’яснити

Процедура надання консультації досить проста. Працівник місцевого центру реєструє звернення, вислуховує питання, ознайомлюється із документами.

«Ми вислуховуємо історію клієнта, обов’язково ставимо уточнюючі запитання. Це є необхідно, тому що «дрібничка» з погляду клієнта може мати вирішальне значення для вирішення справи», — ділиться «секретами» директорка Роздільнянського місцевого центру БВПД Тетяна Кулішова.

Після цього юрист роз’яснює клієнту шляхи вирішення його проблеми. За потреби така консультація може бути письмовою. Інколи для повного вивчення питання та надання вичерпної відповіді клієнтам доводиться залучати всіх спеціалістів центру чи працювати у неробочий час.

«Клієнти можуть забувати поняття робочого часу. Дзвінки лунають і о 5 ранку, і о 22 годині вихідного дня, але ти піднімаєш слухавку і спілкуєшся з людиною, бо розумієш, що для неї це важливо», — розповідає фахівчиня Кременецького місцевого центру БВПД Ірина Бурченюк.

Основна складність у консультуванні — часто відсутні документи, які важливі та впливають на правильну оцінку ситуації. У такому випадку клієнта просять принести ці документи. За потреби юристи допомагають скласти різного роду заяви та скарги, з яких варто починати, коли клієнт хоче відновити свої порушені права.

Захистити та відновити порушені права у суді

Юристи системи БПД уповноважуються на здійснення представництва інтересів клієнтів у суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складання документів процесуального характеру.

Під час зустрічей юрист з’ясовує у клієнта обставини справи, досліджує наявні докази, узгоджує правову позицію та в разі необхідності складає запити про надання інформації для складення в майбутньому процесуальних документів. Якщо потрібно представляти інтереси клієнта в суді, юрист інформує його про стан розгляду справи та узгоджує з ним процесуальні дії.

«Щодо розподілу доручень між юристами, то основним критерієм є спеціалізація, досвід в тій чи іншій категорії справ, а також безперервність супроводу клієнта. Тобто якщо фахівець надавав первинну правову допомогу, то він, як правило, продовжує супровід клієнта і під час надання вторинної правової допомоги», — розповідає директорка Володимир-Волинського місцевого центру БВПД Лариса Базіла.

На перевірку документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу, законодавство відводить 10 днів. Однак система БПД намагається завжди йти назустріч клієнтам та прискорювати розгляд документів. Наприклад, у випадках апеляційних проваджень та тоді, коли необхідно швидко скласти процесуальний документ.

«Часто трапляються ситуації, коли клієнт звертається в день суду за декілька годин до судового засідання або за день чи два до засідання. У таких ситуаціях намагаємося в той же день перевірити надані клієнтом довідки та якнайшвидше знайти для нього адвоката», — говорить директор Новоград-Волинського місцевого центру БВПД Петро Пелешок.

Максимально скоротити процедуру призначення юриста до одного дня для внутрішньо переміщених осіб намагаються і на Донеччині.

«Допомагаємо комплексно. Наприклад, клієнт звернувся з одним питанням, а під час розмови з’ясовується, що питання потребує вирішення у суді. Ми одразу приймаємо документи, допомагаємо написати заяву та знайомимо з юристом, який буде його супроводжувати», — роз’яснює особливості прийому у Краматорському місцевому центрі БВПД юристка Оксана Індусова.

«Особлива» справа

Часто клієнти звертаються з типовими юридичними питанням, але інколи є такі, що запам’ятовуються надовго.

«За останні три роки найбільше запам’яталася довготривала справа про банкрутство приватного підприємства. Вона тягнулася з весни 2015 року, і на момент звернення пройшла апеляційну інстанцію. Зі слів клієнта, адвокати в приватному порядку не бачили змісту в поданні касаційної скарги, а якщо і бралися за написання «касації», то називали захмарні суми гонорарів. Складена нами касаційна скарга була задоволена судом, тож засновник підприємства, яке було штучно піддане судовій процедурі банкрутства, отримав надію та реальний шанс повернути своє майно та кошти», — поділився власним досвідом юрист Чернівецького місцевого центру БВПД Олексій Іванов.

Водночас деяким юристам найбільше запам’яталися справи, які стали для них особистим викликом.

«Для мене цікаві і пам’ятні справи, під час роботи над якими довелося читати і аналізувати багато нових нормативних актів. Тоді я дізнаюся багато нового для себе. А в судових процесах тривали справжні баталії, в гарному сенсі цього слова, коли дійсно була боротьба аргументів сторін», — ділиться власним досвідом юрист Полтавського бюро правової допомоги Артем Пархоменко.

Якось фахівцям на Донеччині довелося відновлювати генеалогічне дерево. Увесь центр досліджував ступені родинного зв’язку, зміну прізвищ родичами та родичами родичів. Для доведення факту родинних відносин між клієнткою та померлим двоюрідним братом довелося прослідкувати та описати величезний ланцюг між всіма її родичами.

Для юриста Ужгородського місцевого центру БВПД Петра Крона особливими є справи щодо захисту прав учасників бойових дій. Таких успішних кейсів у нього уже 30. Це питання компенсації додаткової відпустки, виплати компенсацій речового майна та інших соціальних гарантій наших захисників.

Найбільше ж уваги потребують випадки, коли треба відстоювати права дитини. Наприклад, коли йдеться про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, визнання батьківства. Така робота вимагає неабиякої емпатії.

«Найбільше запам’яталася неповнолітня клієнтка центру, для якої ми готові були «дістати зірку з неба». Це був непростий випадок: дівчина хотіла позбавити свою матір батьківських прав, аби так допомогти своїм молодшим братам матеріально. Батьки участі у вихованні дітей не брали і місце проживання їх невідоме, через що лише виникли «паперові» перепони. Ця історія змусила нас усіх задуматись про цінність сім’ї», — згадує юристка Сокирянського бюро правової допомоги Олександра Івасюк.

А інколи перемога у суді стає прикладом для мешканців як свого, так і сусідніх міст. Такою стала одна з перших справ щодо обов’язку газовиків забезпечити населення індивідуальними, а не загальнобудинковими лічильниками. Юрист Криворізького місцевого центру БВПД Володимир Шилов дійшов до Верховного Суду України, який і підтвердив правомірність його позиції.

Не завжди не отримати бажане — погано

Трапляються ситуації, коли клієнти отримують задоволення від того, що їхнє звернення завершується зовсім інакше, ніж вони розраховували.

«Отримала якось черговий наказ про надання правової допомоги щодо розірвання шлюбу. Клієнтка заявила, що не погодиться на примирення, і взагалі хотіла якнайшвидше покінчити із «цією тяганиною», — ділиться спогадами юристка Старокостянтинівського місцевого центру БВПД Олександра Боровик. — На перше судове засідання ми з’явилися завчасно, відповідач не прийшов, тож справу перенесли. Наступне засідання призначили через кілька тижнів, і знову відповідача нема. У нас із клієнткою склалися довірливі стосунки, тож вона поцікавилася моєю думкою, чому чоловік не приходить у суд. «Можливо, він не бажає з вами розлучатися», — відповіла я. Ми обоє зійшлися на думці, що перенесення засідання — це на краще. І це краще не забарилося — пара примирилася, і про розлучення більше не йшлося».

Схожа історія трапилася й на Сумщині. Юристка Юлія Іваненко згадує, як в останній робочий день року в кабінет буквально увірвалася схвильована клієнтка.

«Запакую позов про розлучення у святковий конверт і покладу під ялинку!», — згадує слова клієнтки юристка Сумського місцевого центру Юлія Іваненко. — «Я вже не пам’ятаю, чим саме не вгодив їй чоловік, але жінка була налаштована рішуче. І ми таки склали позовну заяву, і вона віднесла її до суду в той же день! А продовження цієї історії було 15 лютого, коли вона знову прийшла і вже прохала допомогти скласти заяву про залишення позову без розгляду. А причина тому — День святого Валентина, у який вони з чоловіком помирилися. До того ж виявилося, що вона на 4 місяці вагітності. Часто згадую цю історію. І головне, що вона з хепі-ендом…».

Ще одна історія, що зачепила кожного працівника, трапилася у Новоград-Волинському місцевому центрі БВПД. За аліментами для можливості навчатися в університеті звернувся учень старших класів, який уже тривалий час не проживав і не спілкувався ні з матір’ю, ні з батьком. Його з маленькою сестричкою забрав один із співмешканців матері, оскільки та зловживала спиртним і не займалася дітьми. Працівники через запити до різних інстанцій та особисті зв’язки змогли віднайти контакти батьків. Виявилося, що батько готовий був допомагати сину, та після розриву стосунків із дружиною не мав інформації, куди вона переїхала з дітьми. Хлопець відмовився від позову про стягнення аліментів з батька. До речі, чоловік, у якої проживали хлопець із сестрою, також звернувся до цього місцевого центру для встановлення батьківства над дівчинкою, хоча вона й не була його рідною дитиною.

Плюси і мінуси роботи юриста у системі БПД

Людина, яка прийшла просто «відробляти» години, довго не протримається у системі. Адже щодня їй доводиться вислуховувати емоційні історії клієнтів, які постраждали від домашнього насильства, ображені на рідних через майно, спадкування чи розлучення, змушені були полишити усе і починати життя заново внаслідок збройного конфлікту на сході країни, зневірені у можливостях подолати бюрократію та відновити справедливість тощо.

«Повністю абстрагуватися, увімкнути функцію «робо́та», спілкуючись щоденно з вказаними категоріями людей та вислуховуючи їхні правові, а іноді і не зовсім правові, проблеми ти не можеш. Так чи інакше, ти пропускаєш певною мірою через себе всі ці емоції, події й історії», — розповідає юристка Бердянського місцевого центру БВПД Юлія Кононенко.

Через важкий психологічний стан деяким клієнтам навіть доводиться викликати швидку медичну допомогу. Такий випадок трапився у Шосткинському місцевому центрі БВПД з ошуканим шахраями батьком загиблого в АТО. Ділитися спогадами стало для клієнта складним випробуванням, адже з картки була викрадена перша виплата компенсації від держави у зв’язку із загибеллю сина під час виконання бойових завдань.

У Сарненському місцевому центрі скористатися медичною допомогою довелося за більш приємної нагоди. Тут у клієнтки у кабінеті директора почалися перейми.

З деякими клієнтами склалися за цей час дружні взаємини.

«До кожного клієнта є свій індивідуальний підхід. Є навіть «рідні» клієнти, які вже протягом 5 років існування місцевого центру постійно звертаються до юристів, іноді навіть не з правових питань, а щоб поспілкуватись та висловити свою вдячність», — ділиться своїми думками юристка Криворізького місцевого центру БВПД Ольга Северін.

Робота у системі БВПД для юриста — це постійний новий досвід, нові знайомства, нові питання юридичного характеру.

«Для кожного юриста робота в системі БПД — це гарантія розвитку та вдосконалення. По-перше, юрист вдосконалює уміння спілкуватися з людьми, оскільки люди, які потребують вирішення правових питань, не завжди можуть чітко сформулювати свою проблему. По-друге, розширюється коло знайомих у професійному середовищі. І найголовніше — це досвід. Саме від уміння застосувати свої знання та досвід у певній ситуації залежить престиж юриста та системи безоплатної правової допомоги в цілому», — переконана юристка Кропивницького місцевого центру БВПД Наталія Цуцман.

Наразі мотивовані працівники мають можливості для кар’єрного зростання у системі. Реально побудувати кар’єру від найнижчої до керівної посади.

Яскравим прикладом цього є Юлія Гула, яка починала з посади головного спеціаліста Кіровоградського місцевого центру. Юлія зарекомендувала себе активною та цілеспрямованою працівницею, зацікавленою в постійному розвитку та вдосконаленні, тож уже в квітні 2019 року посіла посаду заступника директора цього центру. Аналогічний шлях пройшла Іванна Тичковська на Івано-Франківщині. Від заступника начальника відділу бюро до директора місцевого центру пройшли шлях Олександр Коваль у Житомирі, Наталя Сікора у Маріуполі. Кар’єрними сходинками від посади головного спеціаліста до першого заступника директора Координаційного центру з надання правової допомоги пройшла Оксана Василяка.

«Я переконана, якщо людина займається справою, якою вона «горить», яка приносить їй задоволення, то рано чи пізно її наполегливість і працьовитість просто приречена на успіх та бажане визнання», — підсумовує свій шлях від головної спеціалістки до заступниці директора Старокостянтинівського місцевого центру БВПД Марина Цісар.

Система БПД пропонує кожному працівнику професійний розвиток шляхом проведення тренінгів, семінарів, дистанційних навчаннях із різного роду правових питань.

Мовою цифр

На 1 вересня в системі БПД працює 1471 юрист. Саме вони безпосередньо забезпечують консультування та представництво інтересів у малозначних справах. З них жінок майже удвічі більше, ніж чоловіків — 967 та 504 відповідно.

Кількість звернень у різних регіонах різна. Наприклад, у Новоград-Волинському місцевому центрі зазвичай 15 клієнтів на день. Щонайменше приходить 7-10 чоловік, але буває і до 30 клієнтів. Тож один юрист центру надає 2-3 консультації на день.

Свій рекорд у 28 клієнтів на день зафіксували на Івано-Франківщині. У середньому ж щодня до них також звертається за правовою допомогою 10-15 відвідувачів.

На одного юриста припадає до 4 клієнтів на день у Чернівецькому місцевому центрі БВПД. На Донеччині щодня один юрист надає правову допомогу 5-10 клієнтам, хоча трапляється, що на прийом приходить і більше клієнтів. До 10 клієнтів приймає щодня й Олександрійський місцевий центр, один юрист у середньому має 5 справ по «вторинці».

У бюро цей показник нижчий, тут у середньому приймають щодня від 2 до 5 клієнтів.

Ці цифри не включають тих відвідувачів, які відмовляються надавати свої контактні дані для реєстрації, а таких людей багато.

За представництвом інтересів звертається лише кожен десятий клієнт, адже таке право мають лише соціально вразливі категорії населення. Юристи системи БПД ведуть по кілька десятків справ, наприклад, у Чернівецькому місцевому центрі щомісяця видається до 40 наказів про уповноваження юристів для надання БВПД. У Тернопільському місцевому центрі на рік припадає до 70 справ щодо надання БВПД, тож одночасно у провадженні може бути до 20, а то й до 30 справ. На Івано-Франківщині один юрист веде 8-10 справ щодо надання БВПД на місяць.

Наостанок

У роботі юристів трапляються і курйози. Одного разу за консультацією до Новоград-Волинського місцевого центру БВПД звернулась жінка з собакою. Упродовж усієї розмови, поки переповідала суть питання, періодично зверталася до собаки за підтвердженням своїх слів фразою “Правда, Бобік?”, а пес усю консультацію тихенько підвивав.

Для юристів Липовецького бюро таким курйозом ледь не стала вимога клієнтів підготувати клопотання про ексгумацію тіла корови. Клієнти виступали відповідачами у справі про стягнення шкоди, заподіяної загибеллю корови, і таким чином хотіли довести, що корова спочатку втратила свідомість від больового шоку через пологи, тому впала у річку і захлинулась, отже в її смерті винен хазяїн, що відпустив корову на останніх строках тільності в череду. У результаті проведених переговорів з позивачем вдалось зменшити суму завданої шкоди і підписати мирову угоду, тож таке клопотання не довелося писати — з усмішкою згадує начальниця Липовецького бюро правової допомоги Оксана Комісаренко.

А ще для фахівців системи БПД важливо не тільки знайти контакт із відвідувачами, а й створити атмосферу доброзичливості, безпеки та комфорту. Клієнтів Павлоградського місцевого центру зустрічає усмішкою та власноруч вирощеними квітами на столі юристка Тетяна Куць. У Сарненському місцевому центрі відвідувачі можуть отримати ще й приємний сюрприз. Про це точно знають 10-титисячний та 20-титисячний ювілейні клієнти, які отримали символічні подарунки на згадку. Не оминули тут увагою й Міжнародний жіночий день та День закоханих, подарувавши клієнтам авторські вітальні листівки «З любов’ю від БПД».

«Завжди приємно бачити щасливих людей, які завдяки правовій допомозі вирішили свою проблему, і відчувати, що твоя робота потрібна суспільству», — підсумовує в. о. директора Кам‘янського місцевого центру БВПД Оксана Волох.

Юристка системи БПД допомогла сестрі встановити опіку над рідним братом

Встановлення опіки над недієздатною особою є досить складною та тривалою процедурою, адже особі потрібно в суді доводити свою спроможність виконання обов’язків опікуна. Самостійно пройти процедуру доволі складно, а тому звернення до центрів безоплатної вторинної правової допомоги є кращим варіантом для вирішення такого питання.

Саме з таким питанням звернулась до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги пані Ірина.

Наталія Цуцман, юристка центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ознайомилась з матеріалами справи та з’ясувала, що рідний брат пані Ірини є особою з інвалідністю ІІ групи по психічному захворюванню безтерміново і перебуває на обліку у лікаря психіатра з 1995 року.

Внаслідок чого він був визнаний недієздатним, а опікуном був їхній батько. Після смерті батька, сестра є його найближчим родичем. Адже брату пані Ірини потрібна постійна допомога у веденні господарства та догляді.

Наталія Цуцман склала позовну заяву про призначення опікуна недієздатній особі.

Ленінський районний суд міста Кіровограда її задовільнив та призначив сестру опікуном над рідним братом.

Коментує фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман:

Для того, щоб встановити опіку над особою, яка вже позбавлена дієздатності необхідно:

По-перше, звернутися до органів опіки та піклування з заявою про прийняття рішення про доцільність погодження кандидатури опікуна та винести необхідне подання для суду.

Важливо! Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з особою позбавленою дієздатності, де враховуються особисті стосунки між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна.

По-друге, подати до суду заяву про встановлення опіки над недієздатною особою, додаючи до неї наступні документи:

паспорт та ідентифікаційний код кандидата в опікуни;

паспорт та ідентифікаційний код, особи, яка позбавлена дієздатності (у випадку, якщо особа неповнолітня – свідоцтво про народження);

рішення суду про позбавлення особи дієздатності;

документи, які підтверджують неможливість опікуном здійснювати свої повноваження (наприклад, свідоцтво про смерть);

документи, які підтверджують, що стан особи позбавленої дієздатності не змінився (довідки з медичних закладів, де особа позбавлена дієздатності перебуває на обліку, довідка або виписка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії та інші);

документи, які підтверджують що кандидат в опікуни може виконувати свої обов’язки відносно особи позбавленої дієздатності (довідка про проходження наркологічного та психологічного огляду, характеристика з місця роботи чи місця проживання, медична довідка про стан здоров’я та інші);

рішення, подання органів опіки та піклування про доцільність погодження кандидатури опікуна (якщо дане рішення та подання особі не надали, то заяву з відміткою про вручення органам опіки та піклування).

Опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.

Особи при подачі заяви про встановлення опіки над недієздатною особою звільнені від сплати судового збору у відповідності до ч. 2 ст. 299 ЦПК України та п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Часто колектори користуються правовою необізнаністю громадян та переходять у своїй діяльності дозволені законодавством межі . Як зрозуміти, чи законні методи вони використовують при стягненні боргу і що робити, коли вам погрожують?

Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефонного номера, фінансова компанія та колектори порушують законодавство.

Що ж робити в таких випадках

Заспокоїтись і взяти свій емоційний стан під контроль, адже колектори завжди застосовують такий прийом, як моральний тиск, та роблять акцент на елемент страху.

Зберігати всю інформацію, яка надходить від колекторів, записувати усі телефонні розмови, зберігати смс повідомлення, як докази незаконних вимог, погроз.

У разі відвертих погроз і образ звернутися до поліції із заявою про відкриття кримінальної справи за однією зі статей КК України: ст.182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (вимагання), ст. 190 (шахрайство), ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань). Вимагати від колекторів претензії виключно у письмовій формі, з посиланнями на конкретні договори та юридичні підстави.

Ігнорувати документи без будь-яких юридичних підтверджень, тобто, без оригіналів підписів та «мокрих» печаток. Жодних листів, віддрукованих на кольорових принтерах! Ігнорувати будь-які вимоги про «поруку», якщо ви її офіційно не надавали. А також не звертати уваги на прохання «вплинути» на знайомих, друзів, сусідів чи родичів. За законом, борги повинні повертати лише ті особи, у яких з організацією існують договірні зобов’язання щодо повернення коштів.

За ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. А протиправні дії колекторів можна розцінювати як безпідставне втручання в особисте життя, яке є порушенням конституційних прав громадян.

Цивільний кодекс України зобов’язує повідомляти боржника в офіційному порядку про зміну кредитора або передачу права вимоги третім особам. Тому краще не оплачувати нічого до отримання офіційних документів і підтверджень.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Чимало учнів закладів загальної середньої освіти, особливо на час канікул, замислюються над питанням, де і яким чином можна заробити гроші. Проте як неповнолітнім, так і роботодавцям при цьому важливо знати особливості працевлаштування осіб віком від 14 до 18 років. Отже, про права, гарантії та обмеження праці неповнолітніх розповідаємо сьогодні в рубриці #ПравоваДопомога.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх

Неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років (до 14 років – малолітні).

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше років.

За згодою одного із батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли років. Допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними -річного віку за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює.

Процедура прийняття на роботу і припинення трудових відносин з неповнолітніми трудові договори з неповнолітніми працівниками обов’язково укладаються в письмовій формі.(п.5 ч.1 ст.24 КЗпП України); неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх (стаття 187 КЗпП України); неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України, щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці; неповнолітні працівники приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду (стаття 191 КЗпП України), надалі вони обов’язково проходять медичний огляд – щороку до досягнення ними 21 року;

особи від 14 до 15 років при працевлаштуванні надають ID-картку, свідоцтво про народження, згоду одного з батьків або особи, яка його замінює, документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час, медичну довідку;

особам, які не досягли 18 річного віку, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється;

кожна установа, організація та підприємство повинно вести спеціальний облік неповнолітніх працівників, в якому зазначається дата їхнього народження;

розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, можливе на підставі вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Причиною вимоги про розірвання трудового договору з неповнолітнім може бути те, що подальше виконання трудових обов’язків неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси;

розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником з ініціативи роботодавця можливе тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей; звільнення неповнолітніх працівників можливе лише у виняткових випадках;

не допускається звільнення без працевлаштування з підстав, визначених пунктами 1, 2, 6 статті 40 КЗпП України.

Тривалість робочого часу

Для неповнолітніх працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу:

особам від 16 до 18 років — до 36 годин на тиждень (включно);

особам від 15 до 16 років — до 24 годин на тиждень (включно);

учні віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, можуть працювати не більше 24 години на тиждень.

Для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому пункту 1 статті 51 КЗпП України для осіб відповідного віку.

Надання відпусток для неповнолітніх.

Для неповнолітніх працівників, котрі не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить календарний день. Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час. Згідно зі статтею 195 КЗпП України та статтею 10 Закону «Про відпустки» неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього

неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.

Обмеження при використанні праці неповнолітніх

Заборонено:

залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні;

застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;

залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Статті 43 та 52 Конституції України передбачають, що використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється, а експлуатація дитини переслідується Законом.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Борги при розлученні: кому виплачувати?

Під час розлучення перед колишнім чоловіком і дружиною деколи може постати питання не лише про поділ майна, але й про борги. Саме кредитні зобов’язання, яких вони встигли набути, перебуваючи у шлюбі, часто стають каменем спотикання для них обидвох. Про те, як може відбутися розподіл боргових зобов’язань між уже колишнім подружжям, розповідає директорка Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Николаїшин.

За яких умов борги за кредитним договором одного з подружжя під час розлучення підлягають поділу між уже колишнім подружжям?

Є кілька фундаментальних ознак, які визначальні та обов’язково враховуються під час розгляду такого питання. Для того, щоб ми могли зрозуміти, за яких умов борги за кредитним договором одного з подружжя під час розлучення підлягають поділу між уже колишнім подружжям, нам варто розпочати ще з того моменту, коли чоловік та дружина проживали спільно сім’єю.

По-перше, кредитний договір повинен бути укладений під час шлюбу. Якщо кредитний договір укладений до шлюбу, тоді це кредитне зобов’язання залишається лише за тим із подружжя, хто його уклав, навіть якщо чоловік брав кредит на придбання помешкання, де згодом він проживав із дружиною.

Далі ми з’ясовуємо, чи укладено цей договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя. Ключовим критерієм у даному випадку є інтереси сім’ї. У разі, якщо, скажімо, чоловік, уклавши відповідний договір, отримує кредит на лікування дитини, тоді у дружини виникає зобов’язання щодо повернення цих коштів разом із чоловіком. Або ж дружина уклала договір іпотеки для купівлі помешкання, котре використовується як місце проживання подружжя, і це майно при розлученні підлягатиме розподілу. Адже частиною четвертою статті 65 Сімейного кодексу України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Зазначу, що й Пленум Верховний Суд України у постанові від 27 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» висловив правову позицію, яка полягає в тому, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.

Однак, якщо грошові кошти отримані чоловіком чи дружиною для власних потреб, тоді таке боргове зобов’язання розподілу не підлягає. Скажімо, відомі факти, коли один із подружжя брав кредит на купівлю автомобіля для себе і продовжував ним користуватися після розлучення. Тоді на тому з подружжя і залишається обов’язок сплатити кошти за таким кредитом.

І остання ознака: чи одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя? Бувають випадки, коли кредит взятий дружиною для будівництва житлового будинку, але він був використаний як капіталовкладення для розвитку її власного підприємства, яке вона створила ще до заміжжя. Після розлучення їй залишилося підприємство, і, звичайно, борги за цим кредитним договором. Як бачимо, кредит, взятий на будівництво будинку, не був використаний за призначенням в інтересах сім’ї.

Яким чином можна себе захистити від проблем з розподілом боргів у майбутньому?

За спільною згодою подружжя може підписати шлюбний договір, у якому варто детально зазначити умови, що врегульовують майнові відносини між ними. Серед інших пунктів необхідно прописати порядок користування грошовими коштами та визначити, кому з подружжя і в якому розмірі може перейти борг по кредиту, іпотеці тощо. Окрім того, може бути також вказана деталізація виду кредитних зобов’язань. Скажімо, якщо договір кредиту був укладений з метою оплати послуг за навчання одного з подружжя, тоді зобов’язання щодо повернення грошових коштів лягає на того, хто навчався.

Як отримати безоплатну правову допомогу?

Ви можете:

звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53, оф. 109;

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Як отримати статус біженця в Україні?

Нестабільна геополітична ситуація, численні збройні конфлікти на різноманітних підґрунтях та наслідки світової економічної кризи… Усе більше у світі людей, які проживають у зонах невпинного ризику для життя, здоров’я та нормального соціального існування. Дедалі актуальнішим стає питання надання таким людям захисту з наступною реалізацією громадянських та політичних прав. Про те, як отримати статус біженця в Україні, розповідає фахівець Одеського місцевого центру з надання БВПД Микола Крутій.

Люди, шукаючи притулок у державах відносної стабільності, стикаються з юридичними аспектами надання статусу біженців. Іноді складно подолати правову завісу, за якою знаходиться бажаний захист їхніх прав та законних інтересів.

Україна визнається державою призначення та транзитом для осіб, які потребують міжнародного захисту. Чинним законодавством передбачається відповідний правовий механізм надання таким особам статусу біженця.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» біженцем може бути визнана особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Як подати заяву про отримання статусу біженця?

З метою отримання статусу біженця в Україні особі (або її законному представнику) необхідно протягом п’яти робочих днів з дня легального перетину державного кордону звернутись до територіального відділу (управління) Державної міграційної служби України (далі – територіальний орган) із заявою про визнання її біженцем. Зазначена заява має подаватись особою, яка потребує правового захисту в Україні за місцем свого тимчасового перебування.

У разі незнання та нерозуміння суб’єктом звернення державної мови, особа має право отримати послугу з перекладу української мови, залучивши до процесу оформлення заяви та її розгляду перекладача.

У зверненні про надання статусу біженця особою мають зазначатися дійсні підстави побоювання за своє життя у разі повернення до країни свого походження та надаватися відомості, які можуть підтвердити цей факт.

Так, до звернення про визнання біженцем надаються:

документи, що посвідчують особу заявника (паспорт або посвідчення встановленого зразка, що підтверджує громадянську приналежність до країни походження);

документи та матеріали, що свідчать про наявність обставин для отримання статусу біженця.

Окремо заявник має надати 4 фотокартки, а у разі супроводження неповнолітніх членів своєї сім’ї – додатково по 4 світлини на кожну особу.

Необхідно підкреслити, що якщо документи, які посвідчують заявника, відсутні або є фальшивими, то така особа має повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем, а також викласти причини виникнення цих обставин.

Після подання заяви про визнання біженцем особі видається довідка про звернення за захистом в Україні. Цей документ засвідчує законність її перебування на території України на період, що розпочинається з моменту звернення з відповідною заявою і до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України. Довідка є дійсною для реалізації прав і виконання обов’язків, передбачених законами України.

Що відбувається після подання заяви?

Після подання заяви та згаданих документів територіальний орган протягом п’ятнадцяти робочих днів проводить із заявником співбесіду. Після встановлення дійсності та об’єктивності причин неповернення до країни походження приймається рішення про оформлення відповідних документів або про відмову в їх оформленні.

Розгляд заяви про визнання біженцем здійснюється Державною міграційною службою України (далі – ДМС) протягом двох місяців з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем. Строк розгляду відповідної заяви може бути продовжено не більш як до трьох місяців.

Протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня прийняття рішення про визнання особи біженцем ДМС оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), посвідчення біженця строком на 5 років. За результатами винесення ДМС позитивного рішення заявник отримує статус біженця та починає користуватись аналогічними правами, свободами і виконувати обов’язки, як і громадяни України.

У разі якщо ДМС прийняла рішення про відмову у визнанні біженцем, заявнику протягом семи робочих днів з дня його отримання територіальним органом надсилається або видається письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз’ясненням порядку оскарження такого рішення.

Куди звертатись за правовою допомогою?

У разі відмови територіального органу в прийнятті заяви про визнання біженцем або прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем особа має право протягом п’яти робочих днів з дня отримання відмови оскаржити такі дії/рішення до ДМС або суду. Рішення ДМС про відмову у визнанні біженцем оскаржуються в адміністративному суді з позовом про визнання протиправним рішення ДМС та його скасування.

Зокрема, для складення позовної заяви та інших процесуальних документів, що мають значення для справи, представництва інтересів у суді, особа може звернутись до найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Контакти найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна знайти на сайті www.legalaid.gov.ua або дізнатися за безкоштовним номером 0-800-213-103.

До відповідного звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та призначення адвоката за рахунок держави слід додати копію довідки про звернення за захистом в Україні та копію рішення ДМС або її територіального органу.

Також з метою захисту своїх міграційних прав особа може звернутись до представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні – спеціалізованого агентства ООН, створеного для підтримки та захисту біженців (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16).

Яка відповідальність за нелегальне перебування в Україні?

За порушення міграційного законодавства України, у тому числі за нелегальне перебування на території країни, передбачається адміністративна відповідальність згідно зі статтею 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення та встановлюється штраф у розмірі від 1700 грн до 5100 грн.

Однак слід зауважити, що дія вказаної статті не буде поширюватись на осіб, які, бажаючи отримати захист в Україні, незаконно перетнули державний кордон і нелегально перебувають в Україні у межах строку, необхідного для подання заяви про надання статусу біженця.

Так, у разі виникнення зазначених обставин, особа повинна надати відповідальній посадовій особі Державної прикордонної служби України обґрунтовані пояснення про причини неправомірного прибуття до України.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Твоє право: трудові гарантії військовослужбовців

Ветерани та учасники бойових дій – у трійці категорій громадян, які найчастіше звертаються за безоплатною вторинною правовою допомогою. З початку цього року БВПД отримали майже 5 тис. учасників АТО/ООС. До ТОП-5 правових питань, з якими військовослужбовці звертаються до центрів та бюро правової допомоги, входить трудове право.  

До Роздільнянського місцевого центру з надання БВПД звернувся учасник АТО/ООС. Він розповів, що з 2016 по 2018 роки проходив службу в Збройних силах України. Після звільнення йому було виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки. Пізніше він дізнався, що законодавство передбачає додаткову відпустку учасникам бойових дій. Чоловік звернувся з рапортом за місцем проходження служби про виплату йому компенсації за невикористану додаткову відпустку, проте отримав відмову.

Юрист центру Роман Непочатов підготував та подав позов до Одеського окружного адміністративного суду. Cудом ухвалено рішення на користь учасника АТО/ООС, яким зобов’язано військову частину виплатити компенсацію за не використану додаткову відпустку.

Ще один приклад захисту трудових прав військовослужбовців. До Лиманського бюро правової допомоги, що на Донеччині, звернувся учасник бойових дій, який проходить службу в лавах Збройних сил України. Він розповів, що був неправомірно звільнено з роботи, та просив допомогти йому у складанні процесуальних документів про визнання наказу про звільнення незаконним та зобов’язати роботодавця поновити його на роботі, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Начальник бюро Артем Воронов підготував позовну заяву до суду. Суд ухвалив рішення, відповідно до якого роботодавець має поновити на посаді чоловіка, а також виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 109,7 тис. грн.

Які існують трудові гарантії військовослужбовців – про це можна прочитати у застосунку «Твоє право».

Права військовослужбовців

Під час дії особливого періоду за мобілізованими працівниками, а також прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі при укладенні нового контракту, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення зберігається:

робоче місце, посада та середній заробіток (військовослужбовці увільняються від виконання посадових обов’язків) (стаття 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП);

право на щорічну відпустку (пункт 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон).

Трудовий стаж не переривається (стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Трудові гарантії поширюються також на поранених, полонених або визнаних безвісно відсутніми до моменту звільнення їх з військової служби, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Якщо особа була безробітною, то на період військової служби виплата допомоги по безробіттю припиняється.

Після звільнення в запас, при повторній реєстрації у державній службі зайнятості, виплати по безробіттю здійснюватимуться з урахуванням фактичного працевлаштування протягом проходження служби та розміру грошового забезпечення. Виплата пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», не припиняється.

Додаткові права:

переважне право на залишення на роботі в разі скорочення на підприємстві (стаття 42 КЗпП);

право на щорічну відпустку повної тривалості до закінчення 6 місяців у перший рік роботи на підприємстві – у тому числі для осіб з інвалідністю внаслідок війни; працівників, які мають путівку для санаторно-курортного лікування (частина сьома статті 10 Закону);

можливість використовувати чергову щорічну відпустку у зручний час – для осіб з інвалідністю, дружин (чоловіків) військовослужбовців, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (частина дванадцята стаття 10 Закону);

14 календарних днів на рік додаткової відпустки, зі збереженням заробітної плати – для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття162 Закону);

додаткові гарантії щодо працевлаштування осіб до 35 років, які влаштовуються на роботу вперше (стаття 196 КЗпП, пункт 4 статті 14 Закону України «Про зайнятість населення»).

Увага! Після звільнення з військової служби працівник зобов’язаний вийти на роботу на наступний день після звільнення.

Що робити, якщо права військовослужбовців порушені

Звернутися в письмовій формі до роботодавця, надавши копії заяви про увільнення від виконання посадових обов’язків та повістки (контракту).

Важливо! Необхідно вимагати від працівника відділу кадрів проставити відмітку про прийняття звернення на копії заявника. Також звернення можна направити поштою рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Що робити, якщо перестали виплачувати зарплату

У випадку затримки заробітної плати працівник має право письмово звернутися до роботодавця з вимогою виплатити кошти та пояснити підстави такої затримки.

Крім того, працівник має право звернутися зі скаргою на такі дії роботодавця до Державної служби України з питань праці або з позовною заявою безпосередньо до суду.

Застосунок «Твоє право» містить також інформацію щодо укладення контракту про проходження військової служби, звільнення та дострокове розірвання контакту,  грошове забезпечення військовослужбовця, допомоги на піднайом житла, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, кредитних гарантій тощо.

«Твоє право» – це безкоштовний юридичний довідник. Він містить також правову інформацію для внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій. А також – розділи з прав осіб, які зазнали гендерно зумовленого насильства, постраждали від торгівлі людьми.

Завантажити мобільний застосунок «Твоє право» можна перейшовши за посиланням  https://bit.ly/3iorbkE.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Не кожен має можливість залишити свого чотирилапого друга у друзів, родичів або в спеціальному закладі на період відпочинку на морі чи в горах. Та й, власне, багато людей не хочуть розлучатися з тваринкою на час відпустки, тож звертаються до юристів по роз’яснення – як мандрувати, зокрема потягом разом із домашнім улюбленцем. Про це розповідаємо сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога

Залізничним транспортом дозволяється перевозити собак великих порід у тамбурі вагона поїзда (не більше одного собаки в тамбурі) у намордниках на міцному повідку під наглядом супроводжуючої особи, а собаки малих порід – на руках або під сидінням власника.

Крім того, собаки великих порід (вище ніж 45 см у холці) за наявності намордника та повідка (ланцюжка або ремінної прив’язки) перевозяться в окремому купе купейного вагона (не більше двох особин). При цьому пасажир зобов’язаний оплатити вартість проїзних документів за кількістю незайнятих місць у купе за повним тарифом, крім випадків, якщо цей пасажир належить до осіб, пільги яких визначено законодавством України.

Пасажир має право перевозити при собі дрібних кімнатних тварин , які не створюють загрозу оточуючим (собак малих порід, котів, птахів тощо), у поїздах та вагонах усіх категорій (крім вагонів типів «СВ» та «М») у спеціальних засобах для перевезення (клітка, контейнер, ящик, ємність або інша тара жорсткої конструкції), що унеможливлюють пошкодження чи забруднення вагона. Перевезення має здійснюватися на місцях, передбачених для розміщення ручної поклажі (у вагонах нічних поїздів – під полицею або на полиці поруч з пасажиром, у вагонах з місцями для сидіння – на руках у пасажира або під місцями для сидіння).

Обов’язковою умовою для перевезення собак, дрібних кімнатних тварин та кімнатних декоративних птахів є наявність оформленого належним чином ветеринарного документа.

Особам з інвалідністю з порушеннями зору у разі пред’явлення документа, що посвідчує право на пільгу, дозволяється провозити із собою собаку-поводиря у вагонах усіх категорій без додаткової оплати, при цьому власник собаки-поводиря має забезпечити наявність намордника. Собака-поводир повинен перебувати поруч з пасажиром, якого супроводжує, та утримуватись на короткому повідку (ланцюжку або ремінній прив’язці). З повним текстом консультації можете ознайомитись на сайті Мін’юсту https://bit.ly/3h6E0zb

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань також можна:

• зателефонувавши на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставивши питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставивши запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написавши на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитавши правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Кропивницький: бюро правової допомоги чотири роки!

Першого вересня 2016 року в Україні розпочали свою роботу бюро правової допомоги. Так, під юрисдикцією Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги почали функціонувати п’ять відділів бюро правової допомоги, а саме: Долинське, Компаніївське, Новгородківське, Новомиргородське та Устинівське. Щоб згадати як все починалося поспілкуємося з начальником відділу Новомиргородського бюро правової допомоги Оленою Смілянець, яка закладала початок історії діяльності бюро.

Про що Ви подумали, коли вперше переступили поріг бюро?

Напевно, про нагальну необхідність вирішувати дуже важливі й відповідальні завдання. Першочергово, для себе я ставила завдання налагодити співпрацю із партнерами, у тому числі, з місцевою владою та ЗМІ.

Чи пам'ятаєте найпершого клієнта? Найпершу справу?

Так, пам’ятаю. Це був батько, який сам виховує трьох малолітніх дітей, мати яких їх покинула, найменшому було всього півтора року. Допомога полягала в припиненні виплати державної допомоги на картку мами дітей.

Які справи є найскладнішими?

Для мене, найважчими є ті справи, де розглядаються питання, що стосуються дітей. А саме: щодо визначення місця проживання дитини; щодо способу участі у вихованні дитини; щодо позбавлення батьківських прав. Важкими вони є не з правової точки зору. В таких справах ми готуємо лише процесуальні документи, але в ході спілкування з клієнтами, мимоволі пропускаємо ці ситуації крізь себе, що дуже виснажує психологічно.

Продовжіть, будь ласка, речення: чотири роки у бюро правової допомоги - це…

…задоволені клієнти, впізнаваність нашої системи. А ще – терпіння та щоденна робота над собою. Бо не кожному дано щоденно працювати з людьми різних соціальних груп.

Правова необізнаність – велика проблема нашого суспільства. Завдання бюро – допомагати локально громадянам у їх персональних ситуаціях, чи й підвищувати загальний рівень правової культури?

Так, кожна людина повинна знати, де можна захистити свої права, а тому система безоплатної правової допомоги займається правопросвітництвом, не є виключенням і бюро правової допомоги. Лекції, семінари, майстер-класи та вуличні інформування підвищують правову обізнаність громадян.

Чим Ви вимірюєте ефективність своєї роботи?

Ефективність вимірюється нашими успішними справами.

Тобто справами, що отримали логічне завершення?

Завершення може бути різне. Іноді успішною може бути справа, яка навіть не дійшла до суду. Адже ми використовуємо різні методи роботи, наприклад, медіацію. Успішність справи залежить від багатьох факторів, головним серед яких є те, наскільки людина слідує порадам юриста, адвоката. Загалом можу сказати, що успішних справ у бюро більше 70 відсотків.

Якщо я запропоную Вам сказати: робота бюро не була б успішною без…

По-перше – без кваліфікованого працівника; по-друге – без самого клієнта, і, звичайно, без співпраці з партнерами.

Що потрібно, на Вашу особисту думку, щоб у нашій країні всі люди почувалися щасливими?

Повага до людини… Якщо люди цінуватимуть, поважатимуть одне одного, вони житимуть краще. Як можна комусь допомагати, якщо ти не маєш поваги до людей? Країна повинна поважати кожну людину, яка в ній живе. Ще дуже важливо – щоб у країні цінували професіоналів. Щоб уміли спілкуватися одне з одним та дотримувались моральних цінностей.

Чи любите ви давати відгуки про компанії на різних ресурсах? Ми не про хейтерські, а про справді конструктивні відгуки з пропозиціями та побажаннями. На нашу думку, діалог між клієнтом та організацією дуже корисний: він допомагає побачити ситуацію під іншим кутом, зрозуміти власні слабкі та сильні сторони, потреби клієнта, які з часом зазнають змін.

Ось тому в наших регіональних, місцевих центрах, бюро правової допомоги на видному місці з'явилися листівки з проханням розповісти про свої враження від візиту до системи БПД. QR-код автоматично переправить клієнта до невеликої анкети, де можна залишити скаргу чи подяку, оцінити якість обслуговування, комфортність центру.

Чекаємо від вас зворотного зв'язку, і – покращуймо систему БПД разом #БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Кожного року зростає кількість українців, які здобувають освіту за гроші. Щоправда, коштує це недешево. Але є вихід – взяти кредит у банку. Більше того, існує пільгове кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти. Про це й розповімо сьогодні у рубриці Правова Допомога.

Приймальна комісія навчального закладу за результатами складання вступних випробувань та на підставі письмової заяви вступника приймає рішення щодо його зарахування до навчального закладу з оплатою навчання за рахунок пільгового кредитування. Кошти для пільгового кредитування надаються одержувачу кредиту на підставі угоди між таким одержувачем та навчальним закладом в особі його керівника.

Для укладення угоди одержувач кредиту (у разі, коли він є неповнолітньою особою, — один з його батьків або особа, яка є його законним представником) подає до навчального закладу свій паспорт та довідку про присвоєння йому реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової карти платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Сума кредиту повертається зі сплатою трьох відсотків річних суми заборгованості за кредитом протягом п’ятнадцяти років, починаючи з дванадцятого місяця після здобуття одержувачем кредиту, в установленому порядку відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня до державного бюджету або до місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п’ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним.

Одержувач кредиту може повернути кредит раніше встановленого в угоді строку. Одержувачі кредиту, відраховані в установленому порядку з навчального закладу до закінчення ними навчання, втрачають право на навчання за рахунок пільгового кредитування у разі подальшого зарахування або продовження навчання у будь-якому навчальному закладі такого ж типу, крім випадку переведення в установленому законодавством порядку одержувача кредиту до іншого навчального закладу на навчання за тим же освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем освіти. У такому випадку одержувач кредиту укладає угоду з навчальним закладом, до якого його переведено на навчання, зі збереженням всіх істотних умов попередньої угоди. Детальніше читайте у матеріалі за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/pilgoviy-kredit-na-osvitu

Як отримaти безоплaтну прaвову допомогу?

Ви можете:

звернутися до Кропивницького місцевого центру з нaдaння безоплaтної вторинної прaвової допомоги, який розтaшовaний зa aдресою: м. Кропивницький, вул. Aрхітекторa Пaученкa, 64/53, оф. 109;

зaтелефонувaти нa безкоштовний номер системи нaдaння безоплaтної прaвової допомоги 0 800-213-103;

постaвити питaння в повідомленні нa електронну aдресу центру [email protected];

постaвити зaпитaння в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

нaписaти нa електронну пошту нaйближчого місцевого центру (aдреси можнa дізнaтися нa сaйті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористaтися прaвничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитaти прaвову консультaцію нa телегрaм-кaнaлі «Безоплaтнa прaвовa допомогa» https://t.me/ualegalaid.

Тварини у законі: про відповідальність за жорстокість

У містах проходять акції проти жорстокого поводження з тваринами. У соцмережах повідомляють про випадки знущання над собаками, кішками. За фактами жорстокого поводження з тваринами поліцейські відкривають кримінальне провадження. Це все – реалії нашого життя. Про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами розповідають фахівці системи безоплатної правової допомоги.

На захисті прав тварин

Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» закріплені поняття тварин, диких тварин, домашніх тварин тощо, а також визначено що таке жорстоке поводження з тваринами.

Так, жорстоке поводження з тваринами – це знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.

Правила для людей

Відповідно до частини першої статті 18 Закону при поводженні з тваринами не допускається:

використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;

примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;

нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;

використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

За жорстоке поводження з тваринами винні особи несуть адміністративну (стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та кримінальну (стаття 299 Кримінальним кодексом України) відповідальність.

Штраф або адмінарешт з конфіскацією тварини

Адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, а саме знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, застосовується у вигляді накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами – тягнуть за собою накладення штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, -тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

За грати до восьми років

Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій – застосовується у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років.

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, – караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, – караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Про домашніх улюбленців

Статтею 22 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що зобов’язання господарі при поводженні з домашніми тваринами повинні дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними. Слід забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання. На домашній тварині має бути нашийник з ідентифікуючими позначками.

Крім того, власник має забезпечувати, зокрема своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо), а також негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам.

Хто захистить тварин

У випадках виявлення жорстокого поводження з тваринами громадянам необхідно викликати представників Національної поліції для з’ясування всіх обставин справи та притягнення винної особи до відповідальності, оскільки саме вони відповідно до статті 32 Закону здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин, у тому числі шляхом складання протоколів.

Як отримaти безоплaтну прaвову допомогу?

Ви можете:

звернутися до Кропивницького місцевого центру з нaдaння безоплaтної вторинної прaвової допомоги, який розтaшовaний зa aдресою: м. Кропивницький, вул. Aрхітекторa Пaученкa, 64/53, оф. 109;

зaтелефонувaти нa безкоштовний номер системи нaдaння безоплaтної прaвової допомоги 0 800-213-103;

постaвити питaння в повідомленні нa електронну aдресу центру [email protected];

постaвити зaпитaння в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

нaписaти нa електронну пошту нaйближчого місцевого центру (aдреси можнa дізнaтися нa сaйті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористaтися прaвничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитaти прaвову консультaцію нa телегрaм-кaнaлі «Безоплaтнa прaвовa допомогa» https://t.me/ualegalaid.

іровоградщина: система БПД проводить Instagram-челендж до Дня Незалежності

З 17 по 24 серпня 2020 року система безоплатної правової допомоги проводить Instagram- челендж до Дня Незалежності України #незалежністьзБПД.

Мета акції – популяризувати серед читачів, насамперед молоді, почуття патріотизму, сприяти розвитку в суспільстві національної свідомості.

Що потрібно зробити, аби долучитися? Все просто!

мати відкритий акаунт в Instagram

мати підписку на сторінку «Безоплатна правова допомога» @ualegalaid

завантажити патріотичне фото або відео у сторіз із хештегами #незалежністьзБПД

додати текст, що особисто для вас означає «незалежність»

позначити сторінку «Безоплатна правова допомога» в Instagram https://bit.ly/3481v82

На цю сторінку робитиметься репост усіх фото та відео, автори яких виконали умови челенджу.

Кількість постів необмежена.

По завершенні челенджу, за допомогою програми Random, з усіх учасників буде обрано п’ять випадкових акаунтів. Переможці отримають сувенірні подарунки від Координаційного центру з надання правової допомоги.

Довідково: Кропивницький місцевий центр з нaдaння безоплaтної вторинної прaвової допомоги працює зa aдресою: м. Кропивницький, вул. Aрхітекторa Пaученкa, 64/53, оф. 109; тел. 0522-32-08-24

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Нова категорія осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу

З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Розширення кола суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17 жовтня 2019 року № 198-IX, який набрав чинності з 1 січня 2020 року.

Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону.

Роз’яснення щодо надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги надає Національне агентство з питань запобігання корупції.

Право викривача на безоплатну вторинну правову допомогу. Викривачі перебувають під захистом держави. Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу», або залучити адвоката самостійно (ч. 1 та ч. 3ст. 53 Закону). Викривач має право на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача (п. 5 ч.2 статті 533 Закону).

Вищевказані норми Закону кореспондуються з Законом України «Про безоплатну правову допомогу», яким визначено, що викривач у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення має право на безоплатну вторинну правову допомогу (п. 14 ч.1ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»). Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг (ч.2ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»):

1) захист від обвинувачення;

2) здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Реалізація права викривача на безоплатну вторинну правову допомогу.

Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб (ч. 1ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених ч. 1ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (ч. 4ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Враховуючи наведене, викривачу для реалізації права на безоплатну вторинну правову допомогу до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги необхідно подати відповідне звернення разом з документами, що підтверджують здійснення ним повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

Такими документами можуть бути, зокрема:

1) копія відповіді органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача;

2) копія листа органу (установи) про результати попередньої перевірки за повідомленням викривача про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;

3) копія повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача;

4) копія повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;

5) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про заявника (викривача) у справі про корупційний злочин;

6) інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують, що особа є викривачем у зв’язку із повідомленням нею інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

Роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги за посиланням bit.ly/2Cz6djg.

Як отримати безоплатну правову допомогу?

Ви можете:

звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53, оф. 109;

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

ОГОЛОШЕННЯ про проведення онлайн-фотоконкурсу «Правова допомога поруч»

Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч» (далі – Фотоконкурс).

Тема конкурсних робіт (фотографій): захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на безоплатну правову допомогу.

Учасником Фотоконкурсу може бути: фізична особа або дитина за згодою одного із батьків чи іншого законного представника. Номінації Фотоконкурсу:

1. Подія у системі надання безоплатної правової допомоги – фотографія зроблена під час проведення працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у тому числі бюро правової допомоги (далі – центри з надання БВПД) правопросвітницьких заходів (лекція, семінар, конференція, круглий стіл, флешмоб, тренінг тощо).

2. Портрет клієнта чи працівника – фотографія людини (клієнта), яка звернулася/зверталася за правовою допомогою до центрів з надання БВПД або фотографія працівника центру з надання БВПД. Фотографія обов’язково має містити символіку системи надання безоплатної правової допомоги (далі – система БПД) (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД) (обов’язково має бути згода клієнта або працівника на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії).

3. Правова допомога очима дітей – фотографія зроблена дитиною (віком до 18 років) під час надання безоплатної правової допомоги в приміщеннях центрів з надання БВПД, проведення правопросвітницьких заходів працівниками центрів з надання БВПД, роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (один із батьків (законний представник) дитини обов’язково має взяти згоду на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

4. Робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги – фотографія зроблена під час роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (прийом громадян працівниками центрів з надання БВПД в приміщеннях міських, сільських та селищних радах, відділів державної виконавчої служби, державної реєстрації актів цивільного стану, центрах зайнятості, управлінь Пенсійного фонду України тощо), (обов’язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

5. Місце правових можливостей – фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД (обов’язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

Для участі у Фотоконкурсі необхідно: з 13.07.2020 року по 30.10.2020 року зареєструватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій Фотоконкурсу та завантажити на сайт не більше 1 (однієї) фотографії у форматі JPG або PNG, колірний простір sRGB, розмір – до 4 мегабайт. Конкурсна робота (фотографія):

має містити символіку системи БПД (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД); подається у високій роздільній здатності, достатній для друку (розмір не менший за 30×40 см, 30×45 см, 30×30 см при 300 dpi). Допускається подання монохромних (чорнобілих) конкурсних робіт (фотографій).

Для участі у Фотоконкурсі не приймаються фотоколажі, а також конкурсні роботи (фотографії), що не відповідають вимогам встановленим Положенням про онлайн-фотоконкурс, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 13 липня 2020 року № 271-аг, у тому числі такі, що завдають шкоди суспільній моралі чи порушують законодавство, а також конкурсні роботи (фотографії), під час обробки яких були використані рамки, водяні знаки та печатки. Допускається лише мінімальна обробка конкурсної роботи (фотографії) (посилення контрасту, кольорокорекція, ретушування зайвих деталей).

Протягом 13.07 - 29.11.2020 року буде відбуватися голосування за конкурсні роботи.

Щоб проголосувати за конкурсну роботу (фотографію) потрібно авторизуватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua виключно через Gmail пошту. З 30.11.2020 року по 10.12.2020 року буде визначено переможців, оголошено результати Фотоконкурсу та нагороджено переможців.

У разі виникнення будь-яких питань щодо умов проведення Фотоконкурсу можна звертатися до Дар’ї Шинкаренко, заступника начальника відділу правопросвітництва ([email protected]) Аліни Сердюк, головного спеціаліста відділу правопросвітництва ([email protected]) або за номером телефоном (044) 486 71 06 (Пн-Чт: з 09:00 до 18:00, Пт: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45).

Суд скасував помилковий арешт на будинок, який перешкоджав кропивничанці реалізувати своє право власності

Непоодинокими є випадки, коли особа має у власності квартиру чи будинок і навіть не здогадується про те, що на її майно накладено заборону на його відчуження, а саме арешт, внаслідок чого власник не може вільно розпоряджатися належним йому майном. Громадяни про наявність арешту можуть дізнаватись через роки.

Подібна історія трапилася в місті Кропивницький.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД звернулася мешканка міста Кропивницький, адже дізналася, що на її ½ частину будинку накладений арешт. Звернувшись до відділу територіального управління юстиції з заявою про роз’яснення причини накладеного арешту, отримала відповідь, що виконавчі документи, за якими боржником є дана особа, на виконанні у відділі не перебувають, а строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки. Тому їй рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Після чого громадянка звернулася до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, де було встановлено, що згідно постанови про накладення арешту від 14.11.2006 року, з боржника на користь держави стягнуто штраф 136 грн., судовий збір 13,60 грн. + витрати 10 грн. Всього 150,60 грн. Борг в добровільному порядку не було сплачено, тому вирішено накласти арешт на все майно.

Наталія Цуцман, фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ознайомившись з матеріалами справи встановила, що дата народження і відомості про ідентифікаційний номер були інші, збігалися лише прізвище, ім’я та по батькові клієнтки. Тому даний арешт було накладено помилково.

Наталія Цуцман склала позовну заяву про скасування арешту з нерухомого майна та представляла в суді інтереси клієнтки.

Кіровський районний суд міста Кіровограда виніс рішення, яким позовні вимоги задовольнив в повному обсязі та скасував обтяження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, типом обтяження якого є арешт ½ частину будинку.

Коментує фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман:

Алгоритм дій особи, коли вона дізналася про арешт нерухомого майна наступний:

1. Звернення до державного реєстратора або нотаріуса для отримання письмового витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (в даному витязі міститься інформація про те, хто, коли і на якій підставі накладав арешт і на яке саме нерухоме майно).

2. Звернення до органів, які винесли постанову про арешт нерухомого майна для з’ясування підстави обтяження та отримання копій документів (якщо арешт наклав суд, то відповідна ухвала суду або виконавчий лист були надіслані для виконання в органи державної виконавчої служби за місцем знаходження майна). Виконавча служба зберігає матеріали виконавчого провадження протягом трьох років. Після сплину даного терміну, встановити на якій підставі було накладено арешт дуже складно.

3. Звернення до відповідного органу, який наклав арешт з заявою про його зняття (можливі два варіанти: або арешт знімають і ваше питання вирішено, або надають відмову у знятті арешту з нерухомого майна, яка і буде ключовим документом при підготовці позову до суду).

4. Подавши позовну заяву про скасування арешту з нерухомого майна та отримавши позитивне рішення, яке набрало законної сили, необхідно звернутися до уповноваженого органу для зняття арешту.

Телефонному консультуванню БПД – три роки!

Що варто знати, коли вас турбують колектори?

Що робити у випадках, коли вам погрожують колектори та чи мають вони юридичне право стягувати борги – роз’яснює начальниця відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман.

Чи мають юридичне право колектори стягувати борги?

Діяльність колекторських фірм не регулюється чинним законодавством України, але, не дивлячись на це, вони можуть стягувати борги з клієнтів. Основною підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором.

Колекторські компанії – це фінансові установи, створені та зареєстровані в порядку, встановленому законом, метою діяльності яких є стягнення так званих «проблемних заборгованостей» та мають відповідну ліцензію на здійснення фінансових послуг. Але підстав для того, щоб притягнути колекторські фірми до відповідальності у більшості випадків відсутні.

Як діяти людині, яка брала кредит, хоче його віддати, але зараз немає такої можливості. Чи законом передбачена якась відстрочка?

Коли вам зателефонували з колекторської фірми необхідно вимагати від них номер договору та дані первинного кредитора, а також документи, які підтверджують передачу боргів клієнтів колекторській фірмі (дані документи ви можете запросити в них для ознайомлення в завірених копіях). У випадку, якщо копії даних документів не надали, то неможливо визначити правові підстави звернення колекторів до вас. І є підстави говорити про «вимагання», за яке передбачено кримінальну відповідальність.

Якщо всі необхідні документи вам надали, то варто самому звернутися до суду щодо умов договору, зокрема, вимагати детальну виписку та обґрунтування заборгованості з нарахуванням пені (неустойки) по даному зобов’язанню (оскільки, коли продають борги такій компанії, то вона немає права нараховувати ніякі відсотки, ніякі штрафні санкції, абсолютно нічого).

Для того, щоб відстрочити виплату боргу, потрібно звернутися до колекторської фірми з заявою про реструктуризацію боргу, після чого вони задовольняють або відмовляють у реструктуризації (це не є їхнім обов’язком, а їхнє право).

Як людині діяти в умовах психологічного тиску та погроз?

Чесно кажучи, тут головне запастися терпінням, адже колекторські фірми діють в загальному психологічним тиском, а саме: телефонують у вечірній час; погрожують життю боржника та життю їх родини; погрози забрати майно; поширюють конфіденційну та неправдиву інформацію про боржника та інше.

Отже, якщо вам зателефонували і погрожують, будьте емоційно спокійними, не давайте причин розвивати агресивність в спілкуванні; якщо до вас приїхали люди, які вимагали гроші (з метою залякати) – викликайте поліцію, ні в чому не сумніваючись; не піддавайтеся провокаціям.

Основним питанням боржників в разі звернення за правовою допомогою є: чи законні дії колекторів, коли вони телефонують родичам, або пишуть SMS-повідомлення з вимогою повернути заборгованість по кредиту?

Відповідно ст. 32 Конституції України, ніхто не має права втручатися в особисте та сімейне життя людини. Проте, у випадку, коли позичальником надана письмова згода на передачу інформації 3-м особам колекторська компанія вправі телефонувати за номерами телефонів, які позичальник вказав в анкеті-заявці на отримання кредиту.

Як захистити себе, куди звертатися за допомогою (адже часто вимагають стягнення «міфічних» боргів)?

Ситуацій, коли колектори стягують «міфічні» борги може бути декілька:

телефонують по чужому кредиту, де позичальник залишив ваш номер телефону як контактної особи;

близький родич оформив кредит, своєчасно не повернув борг, при цьому колектори віднайшли телефони всіх близьких людей та починають їх періодично провонювати та погрожувати;

кредит оформили шахраї без вашого відома через онлайн сервіс та інші.

Що ж робити в такому випадку? Якщо вас турбують по причині родинних, або дружніх відносин, оскільки позичальник залишив ваш номер телефону як контактної особи, а бажання або часу вислуховувати проблеми інших людей немає, тоді обов’язково заперечуйте факт знайомства з боржником, або ж повідомте, що вже кілька років з ним не спілкуєтесь та у вас відсутній актуальний номер його телефону (переїхали в інше місто, змінили роботу, виїхали на заробітки за кордон, або ж просто перестали підтримувати відносини).

По-друге, будуйте розмову спокійно, чітко та впевнено (ваш співрозмовник повинен переконатися, що всі подальші звернення до вас жодним чином не забезпечать повернення простроченого кредиту).

Ніколи не піддавайтесь на провокації колекторів з приводу звернення до вас, як до поручителя по кредиту. Пам’ятайте, що поручитель – це та людина, яка несе солідарну (спільну) з позичальником відповідальність за взяті зобов’язання на підставі підписаного з кредитором договору поруки. Якщо ви як 3-тя особа нічого не підписували у фінансовій установі, або ж взагалі вперше чуєте щодо наявного кредиту, ні про яку поруку й мови бути не може.

Відповідно вимоги колекторів щодо сплати кредиту за боржника в такій ситуації є ні чим іншим, як черговими не законними маніпуляціями. У разі прямих погроз, або вимог по оплаті кредиту – інформуйте співбесідника щодо запису розмови та наміру передати його разом із заявою про вимагання грошей до поліції для порушення кримінальної справи.

Як отримати безоплатну правову допомогу?

Ви можете:

звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53, оф. 109;

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Місцевим центрам з надання безоплатної правової допомоги – п’ять років

1 липня 2015 року в Україні запрацювали місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це стало черговою сходинкою до розбудови системи безоплатної правової допомоги в країні. За ці п’ять років по правову допомогу звернулися понад 1,6 млн українців. Багато з них, вирішивши одну правову проблему, зверталися до фахівців системи БПД з іншим питанням. Загалом за цей час до місцевих центрів надійшло понад 2,3 млн звернень від клієнтів. Саме ці цифри свідчать про довіру українців до системи БПД.

Як все починалося?

Як згадують фахівці, які працюють у місцевих центрах з першого дня їх відкриття, перед новоствореними установами постали серйозні виклики. Потрібно було зібрати надійну, професійну команду однодумців, які націлені на результат – надання якісної правової допомоги людям. А ще – вирішити матеріально-технічні проблеми.

«Перша думка була – як починати роботу і за що хапатися, коли напередодні відкриття на вісім працівників є один стіл, три стільці і жодної одиниці оргтехніки. Коли не було ні телефонів, ні Інтернету, практично нічого. Але наступного дня ми все принесли з дому, також допоміг регіональний центр, і ми організували самі собі більш-менш нормальні умови праці. Так створювався колектив і розпочинав роботу наш та й всі інші місцеві центри», – згадує директор Ужгородського місцевого центру Михайло Давиденко.

П’ять років тому на роботу у місцеві центри прийшли фахівці, які ще не знали, що чекає їх попереду, адже аналогів такої структури в Україні просто не було. Було лише бажання допомагати людям вирішувати їхні правові проблеми. Для частини працівників ця робота взагалі була першою в житті.

«П’ять років тому, розпочавши свою трудову діяльність у системі безоплатної правової допомоги, ми всі мали різний життєвий та професійний досвід, знання, вміння та навички, які намагалися застосувати на новому робочому місці. А зараз ми сформувалися як єдина дружна команда фахівців, які доповнюють один одного», – говорить директорка Стрийського місцевого центру Марія Николаїшин.

Сьогодні колектив кожного місцевого центру – це команда однодумців та професіоналів своєї справи. За п’ять років складися свої традиції – від дарування колегам сувенірів із відряджень до спільного відпочинку.

«Щороку ми сплавляємось по Дністру, підкорюємо карпатські вершини, купаємось в ополонці на Водохреще. Разом із дітками працівників центру кожного року розписуємо писанки, готуємо новорічні прикраси. У нас не тільки фахово, а й весело», – говорить директор Івано-Франківського місцевого центру Віталій Стусяк.

Найуспішніший соціальний проєкт держави

До липня 2015 року система БПД орієнтувалася на правовій допомозі у кримінальних провадженнях, надаючи захист за рахунок держави для всіх затриманих осіб, а також підозрюваним, обвинуваченим, які через брак коштів або з інших об’єктивних причин не можуть самостійно залучити захисника. Зі створенням місцевих центрів доступ до правової допомоги у цивільному та адміністративному процесах отримала низка соціально незахищених категорій: громадяни з незначним доходом, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, біженці, учасники бойових дій та деякі інші. Згодом таке право отримали також внутрішньо переміщені особи, постраждалі від домашнього насильства, усі діти та інші категорії, визначені у ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Усім цим категоріям осіб призначаються юристи та адвокати для представництва їхніх інтересів у цивільних та адміністративних судових спорах. Таку допомогу можуть отримати також потерпілі та свідки у кримінальних провадженнях, якщо вони належать до категорій, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

За п’ять років фахівці місцевих центрів надали понад 2 млн юридичних консультацій та роз’яснень з правових питань. Крім того, прийнято понад 271 тис. рішень про надання клієнтам безоплатної вторинної правової допомоги. У 60,8% випадках її надавали юристи, а у 39,2% випадків – адвокати, які співпрацюють із системою БПД.

«На наших очах відбувалася розбудова системи безоплатної правової допомоги.  Розширювалось коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Кожна людина може отримати юридичну консультацію. За цей час ми здобули довіру клієнтів. І якщо потрібна швидка правова допомога, люди знають, куди звертатись», – говорить директорка Коростенського місцевого центру Тетяна Грищенко.

Нас знають, нам довіряють

Починаючи з 1 липня 2015 року, по правову допомогу до місцевих центрів звернулися понад 1,6 млн українців. Але першого клієнта фахівці запам’ятали назавжди.

«Добре пам’ятаю першого клієнта центру, для якого ми готові були «дістати зірку з неба». То був непростий клієнт і непростий випадок, який певною мірою повернув нас землю і змусив зрозуміти, що найважче ще попереду. Дякувати богові і нашим юристам, у нас було багато успішних кейсів, де ми допомогли нашим клієнтам вирішити їхні правові проблеми», – говорить директорка Запорізького місцевого центру Ольга Бородіна. Для багатьох українців система БПД нерідко стає останньою надією на відновлення справедливості. Адже багато людей звертаються до місцевих центрів, відчувши на собі байдужість, формалізм та бюрократичне ставлення органів державної чи місцевої влади.

Часто клієнти звертаються повторно. Отримавши правову допомогу у вирішенні певного питання, вони звертаються до фахівців місцевих центрів з іншою правовою проблемою.

«Знаю достеменно: людина, яка прийшла один раз, стовідсотково звернеться до нас знову. Якщо не для отримання вторинної правової допомоги, то по роз’яснення чинного законодавства з питання, яке наразі її цікавить. Це ознака довіри до системи, ознака того, що ми виправдовуємо сподівання своїх клієнтів», – переконаний директор Кам’янець-Подільського місцевого центру Валентин Бартиш.

За п’ять років роботи місцевих центрів у них з’явилися клієнти, які приходять просто поспілкуватися «про життя». Переважно – це одинокі люди похилого віку, які хочуть «виговоритися» та отримати слушну пораду.

«Досить часто людина не може ідентифікувати свою проблему як правову. Наприклад, приходить до нас старенька бабуся і починає розповідати історію свого життя. Через деякий час виявляється, що у неї складні стосунки з дорослими дітьми, які відмовляються утримувати свою матір. Тут необхідно проявити увагу і терпіння для того, щоб вислухати людину, «виокремити» її проблему, а потім запропонувати шлях вирішення», – розповідає директорка Лівобережного київського місцевого центру Леся Бурчак.

Про складні справи

Фаховий рівень працівників місцевих центрів досить високий. Адже професійні знання, вміння та навички формує практика, а в «активі» фахівців місцевих центрів – десятки судових справ на рік, сотні консультацій. І це не вузькоспеціалізований досвід, бо справи різних галузей – соціальне забезпечення, сімейне, трудове, житлове, земельне, спадкове, адміністративне право.

Які справи є найскладнішими? На це запитання більшість фахівців місцевих центрів відповідають майже однаково – ті, що стосуються дітей. Аліменти на утримання, визначення місця проживання, позбавлення батьківських прав, участь у вихованні дітей… Важкими такі справи є не з правового погляду, а з психологічного. Працівники центрів, переймаючись долею дітей, «пропускаючи через себе» ці ситуації, бувають вкрай виснажені емоційно.

«Найбільше мене «чіпляють» справи, що стосуються захисту прав дітей. Важко відсторонитися, зберігати нейтральність та реагувати неемоційно. Адже дорослі, вирішуючи свої проблеми, нерідко просто забувають, що від їхньої поведінки, прийнятих рішень залежить не тільки їхнє життя, а й майбутнє дітей», – говорить директорка Роздільнянського місцевого центру Тетяна Кулішова.

Ще однією категорією справ, які потребують особливого підходу, є ті, що стосуються домашнього насильства, булінгу, захисту прав пільгових категорій громадян.

«Найважливіші справи — ті, які містять не лише юридичний успіх як єдину складову, але ті, котрі дають можливість привернути увагу влади та суспільства до якоїсь системної проблеми, які оголюють якийсь болючий «соціальний нерв», – говорить директор Ковельського місцевого центру Василь Ковальчук.

Публічне визнання і гарна репутація

Тоді, у 2015 році, новостворені місцеві центри сприймалися з певною пересторогою. Але поступово, показуючи реальний результат, вони завоювали довіру як публічного сектору, так і громадського.

«Відносини з місцевою владою змінювалися так: від нерозуміння суті системи БПД до поваги та вдячності за нашу діяльність у місцевих громадах. З громадськими організаціями було набагато простіше – вони сприйняли систему БПД як партнера та інституцію, яка захищає права громадян», – говорить заступниця директора Конотопського місцевого центру Валентина Волік.

Сьогодні місцеві центри – це вже не просто структури, які надають правові консультації та безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях, здійснюють представництво інтересів засуджених осіб. З’явилися нові напрями роботи – правова просвіта, проведення соціологічних досліджень правових потреб громад, медіація.

«За ці п’ять років відбулося багато змін. По-перше, стало набагато більше клієнтів, які звертаються як за первинною, так і вторинною правовою допомогою. По-друге, якщо в перші роки до надання БВПД залучались адвокати, то тепер ця функція більшою мірою лягла на плечі працівників центрів. По-третє, не треба забувати і про значні обсяги роботи в напрямі правопросвітництва. Якщо в 2015–2016 роках ми доносили людям інформацію про безоплатну правову допомогу, то зараз проводимо і широку правороз’яснювальну роботу щодо чинного законодавства, порядку його застосування, прав і свобод людини», – розповідає директор Чернігівського місцевого центру Володимир Бобруйко.

Місцеві центри співпрацюють з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями за багатьма напрямами – робота з дітьми, правовий супровід одиноких громадян, правопросвітництво, протидія домашньому насильству, булінгу тощо. Фахівці багатьох місцевих центрів готують матеріали для довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».

Навіть така форс-мажорна обставина, як карантин, сприяла розвитку онлайн сервісів у роботі місцевих центрів. Фахівці записують відеоконсультації та подкасти, проводять вебінари, надають правову допомогу у соцмережах.

«За п’ять років місцеві центри пройшли великий шлях. Вони стали набагато більшими, ніж платформи для вирішення індивідуальних правових проблем людей.  Тепер завдання системи безоплатної правової допомоги – конвертувати виклики в можливості. Переконаний, що найбільші досягнення – ще попереду», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Визнання фізичної особи недієздатною.

Якщо Ви задались питанням як визнати особу недієздатною, який порядок, процедура та підстави визнання фізичної особи недієздатною, який орган має право прийняти таке рішення, куди подається заява про визнання особи недієздатною у 2020 році, – то ця стаття для Вас.

Цивільна дієздатність передбачає здатність фізичної особи розуміти значення своїх дій та здатність керувати ними. Нездатність фізичної особи розуміти значення своїх дій або нездатність керувати ними може бути правовою підставою для визнання її недієздатною.

Процедура і порядок визнання особи недієздатною

Фізична особа, тобто людина, визнається недієздатною за спеціальною процедурою місцевим загальним судом за її місцем проживання, а якщо вона перебуває на лікуванні у спеціалізованому лікувальному (психіатричному) закладі – за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про визнання особи недієздатною розглядаються в рамках окремого провадження місцевим судом загальної юрисдикції за процедурою, встановленою цивільним процесуальним законом України, зокрема статтями 293 – 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Запам’ятайте, що в Україні лише один орган має право визнати особу недієздатною. Це – суд! Таким чином, відповідно і заяву про визнання фізичної особи недієздатною необхідно подавати саме до суду (за територіальним принципом). Правові наслідки визнання людини недієздатною

Наслідком визнання особи недієздатною є втрата нею права на вчинення будь-яких правочинів (укладення угод, договорів, їх виконання). Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах може вчиняти лише її опікун (при цьому законодавством встановлено ряд правочинів, які заборонено вчиняти опікуну, а також правочини, для вчинення яких обов’язковим є отримання згоди органу опіки та піклування на їх укладення). Опікун також несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.

Відповідно до ст. 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Визнаючи особу недієздатною, суд одночасно призначає їй опікуна. При цьому, особа яка звертається до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною (надалі – "заявник"), може просити про призначення її чи будь-якої іншої особи опікуном тільки за умови отримання відповідного подання (висновку) органу опіки та піклування щодо погодження кандидатури опікуна.

Правова допомога зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua; прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Психологічне та економічне насильство: як довести факт

Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім’ї), які пов’язані між собою тісними зв’язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини. Психологічне та економічне насильство – найбільш «приховані» форми домашньої тиранії. Як захиститися від домашнього насильства розповідають фахівці системи безоплатної правової допомоги.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Наприклад, якщо вас чи ваших дітей удома систематично ображають, критикують усе, що ви робите, принижують, не дають самостійно ступити кроку, ви не можете самі обрати коло спілкування, розпоряджатися власним життям, вільно висловити свою думку – це не просто внутрішні родинні конфлікти чи модель стосунків подружжя, а насильство.

Дуже часто жертва сприймає таке ставлення кривдника як нормальну поведінку і «списує» на ревнощі, риси характеру кривдника, тощо і вважає це наслідком своєї «поганої» поведінки.

Але задумайтеся – якщо через таке ставлення ви постійно пригнічені, боїтеся за себе та рідних, не можете себе захистити, дати відсіч такій поведінці, то можна впевнено говорити про психологічну тиранію.

Економічне насильство

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Таке насильство небезпечне тим, що умисне відібрання або ненадання одним членом сім’ї іншому майна та коштів, на які постраждала особа має передбачене законом право, може мати наслідком смерть жертви або викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Якщо фізичне та сексуальне насильство, як правило, залишають «сліди» у вигляді фізичних ушкоджень та травм, розірваного одягу тощо, то психологічне та економічне насильство – найбільш приховані форми домашньої тиранії та складні для ідентифікації і доказування.

До прикладу, синці та побої можна відразу візуально розгледіти, травми внутрішніх органів – виявити при медогляді. А от виявити недоїдання особи внаслідок позбавлення її кривдником належного харчування (економічне насильство) чи психотравму (психологічне насильство), а також встановити причинно-наслідковий зв’язок з діяннями тирана вкрай важко, але можливо.

Самоідентифікація жертви – перший крок до подолання насильства

Дуже часто самі постраждалі особи не розуміють, що над ними чиниться насильство, наприклад, коли їм постійно погрожують, забороняють навчатися та працювати, контролюють кожен крок, ображають та принижують.

Самоідентифікація особи, як жертви психологічного/економічного насильства, є першим кроком до зупинення домашньої тиранії. Тут спрацьовує наступний алгоритм: людина, яка не усвідомлює, що страждає від насильства, не розуміє й протиправності цих дій, тому з її боку жодних кроків для подолання насильства бути не може.

Особа, яка страждає від насильства, повинна спочатку усвідомити, що вона жертва, адже, не переконавши себе – не переконаєш інших. Наступним логічним кроком будуть дії, спрямовані на припинення насильства та покарання кривдника.

Перебувати під психологічним та економічним тиском кривдника, не норма, а нонсенс. Не замовчуйте насильство, не бійтеся розвінчати міф про ідеальне родинне життя в очах сусідів, знайомих, пересічних. Це може коштувати життя та здоров’я вам та вашим рідним. Ні, не одразу, а поступово: спочатку зникає блиск в очах, а потім і бажання жити… Пам’ятайте, що допомогти вам є кому, але розпочати боротьбу можете лише ви самі.

Як довести факт психологічного та економічного насильства?

Свідки мають бути підготовлені, а не фальшиві. Свідки, як правило, бачать поодинокі прояви цих видів насильства і часто не знають усієї глибини та системності проблеми. В основному у таких випадках свідки та очевидці – це родичі та близьке оточення, які не завжди готові стати на бік жертви. Тому заручіться підтримкою того, кому довіряєте, розкажіть про ситуацію, що відбувається. Намагайтеся зробити так, щоб у проявів насильства були свідки. Але у боротьбі з тираном не заручайтеся підтримкою фальшивих свідків, не спирайтеся на видуманий сценарій, адже такі справи потім легко розсипаються у судах, а лжесвідка і вас можуть притягнути до відповідальності.

Відео та фотофіксація фактів психологічного/економічного насильства, запис розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон та диктофон. Неважко зрозуміти, що така фіксація фактів насильства жертвою відбувається приховано від кривдника. По перше, не можна виключати фізичну агресію тирана, якщо він дізнається про запис, по-друге, надалі кривдник буде обережнішим і навряд дасть вам можливість фіксувати свої знущання.

Треба взяти за правило вмикати диктофон при спілкуванні з особою, яка вас кривдить. Доречно встановити на свій мобільний телефон додаток для запису усіх телефонних розмов. Кривдник, як правило, погрожує, ображає та тисне на жертву не тільки при безпосередньому контакті, а й у телефонних розмовах.

Звичайно, якщо справа дійде до суду, то маловірогідно, що прихований відеозапис, запис розмов на диктофоні чи телефоні буде визнано судом допустимим доказом, але беззаперечно такі записи зіграють важливу роль на початковому етапі, а саме, для відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства, а також при складенні поліцією протоколу про адміністративне правопорушення. Звертайтеся за допомогою та фіксуйте факти таких звернень. Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає коло суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, які взаємодіють між собою:

спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: Міністерство соціальної політики; місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради;

інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: служби у справах дітей; уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи, установи та заклади охорони здоров’я; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; суди; прокуратура; уповноважені органи з питань пробації;

загальні служби підтримки постраждалих осіб: центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам;

спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб: притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги заклади та установи, призначені виключно для постраждалих.

Кожен суб’єкт має свої функції та повноваження, але будьте впевнені, що куди б ви не звернулися, вам нададуть допомогу а, у разі необхідності, перенаправлять до іншого суб’єкта в залежності від потреб та ситуації.

Для оперативного отримання допомоги:

телефонуйте до поліції 102 або зверніться до найближчого відділу поліції з заявою про вчинення відносно вас домашнього насильства;

телефонуйте на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47 (цілодобово та безкоштовно). Оператор кол-центру не просто фіксує звернення чи переадресовує до відповідних компетентних відомств, а й в онлайн-режимі може надавати психологічну допомогу потерпілим;

телефонуйте на Національну гарячу лінію з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 (цілодобово)

якщо від насильства потерпає дитина – прямуйте також служби у справах дітей. Пам’ятайте, що за законодавством дитина, яка бачить насильство стосовно інших – є не свідком, а жертвою;

звертайтеся до фахівців для отримання психологічної допомоги, якщо ваш психологічний стан погіршився.

Мобільні бригади – «швидка допомога» жертвам домашнього насильства в умовах карантину

Необхідність у період карантину залишатися вдома може призвести до збільшення кількості випадків домашнього насильства в Україні, адже така соціальна ізоляція змушує жертву постійно перебувати поряд з тираном. До прикладу, у Китаї в період карантину кількість заяв про домашнє насильство зросла втричі, про збільшення випадків домашньої тиранії повідомляють у США та Італії і пов’язують саме з поширенням епідемії COVID-19, яка призвела до погіршення емоційного стану людей та матеріального благополуччя.

Поряд з установами, організацій та «гарячими лініями», вказаних вище, неабияку роль у допомозі жертвам домашнього насильства відіграють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Бригади надають соціальні послуги шляхом проведення фахових консультацій за допомогою телефонного зв’язку, з виїздом до місця проживання (перебування) постраждалих осіб чи іншого вказаного ними місця, у приміщенні загальної чи спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб, в іншому приміщенні, визначеному місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Карантинні обмеження торкнулися і роботи мобільних бригад – наразі вона ведеться у телефонному режимі та режимі онлайн.

Аналіз судової практики у справах про домашнє насильство свідчить про те, що при прийнятті рішення суди звертають увагу на зафіксовані факти звернень особи за допомогою до різних служб та органів.

Дуже важливо, звертаючись за допомогою до компетентних органів та служб, фіксувати факти таких звернень та залишати собі копії поданих заяв, отриманих довідок тощо. Адже зібрані поодинокі докази лише в своїй сукупності можуть дати бажаний ефект – притягнення винного до відповідальності.

Правова допомога протидії насильству

система безоплатної правової допомоги запустила в месенджері Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non_Violence_Bot, де потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав;

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Правильно оформлена розписка – гарантія повернення боргу

Багато хто з людей позичає кошти своїм друзям, знайомим, родичам з домовленістю, що ці особи повернуть свій борг через певний проміжок часу. Але як показує практика, більшість з таких угод не виконуються взагалі або частково. А у добросовісних позичальників настає проблема, як повернути свої кошти.

Подібна історія трапилася в місті Долинській.

До Долинського бюро правової допомоги звернувся клієнт, який розповів, що позичив своєму товаришу 2500 доларів США, про що свідчить розписка. У розписці було чітко прописане місце проживання позичальника, розписка підписана ним та свідками.

Чоловік неодноразово просив повернути борг, але позичальник постійно ухилявся від повернення суми боргу, чим порушив взяті на себе зобов’язання.

Сергій Кравчина, юрист бюро правової допомоги, ознайомившись з матеріалами справи, склав позовну заяву про стягнення боргу за розпискою.

Долинський районний суду Кіровоградської області виніс рішення позовні вимоги задовільнити та стягнути на користь клієнта заборгованість за договором позики в розмірі 2500 доларів США, а також 768,40 грн, понесених та документально підтверджених судових витрат зі сплати судового збору.

Коментує юрист Долинського бюро правової допомоги Сергій Кравчина:

При укладенні договору позики (розписки) потрібно обов’язково прописати наступні умови:

у тексті має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також зазначені її паспортні дані;

також має бути вказана сума, яку особа отримує (вказана цифрами та прописними буквами), якщо кошти в іноземній валюті, має бути зафіксовано за яким курсом буде повертатись борг;

також має бути передбачений кінцевий термін повернення отриманих коштів, або визначено періоди для повернення частками;

у разі, якщо кошти передаються під відсотки – має бути передбачена ставка, під яку отримуються кошти;

після підписання договору (розписки) необхідно підписати акт прийому-передачі грошових коштів в двох екземплярах (по одному – для кожної сторони);

після підписання договору, кредитор (позикодавець) повинен отримати від боржника копію паспорту та ідентифікаційного коду;

при передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна, оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватись нотаріусом.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15 розписка як документ, що підтверджує боргове зобов’язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов’язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Якщо умови укладення договору позики (розписки) сторонами були не дотримані, то буде вважатися, що між сторонами не укладено даний договір.

Правильно оформлена розписка - гарантія повернення боргу

Як в Україні захищають права дітей?

День захисту дітей – це нагадування суспільству про необхідність захищати права неповнолітніх, нагода звернути увагу на правові проблеми, з якими стикаються діти. Про це йшлося день під час онлайн пресконференції «Як в Україні захищають права дітей?», що відбулася на базі пресцентру ІА «Укрінформ».

«Міністерство юстиції активно включено у процес як захисту прав дитини, так і укріплення цих прав. Ми є ініціаторами та співавторами законопроєктів, метою яких є захист прав дитини. Це законодавство, дружнє до неповнолітніх, проєкти, які спрямовані на відновне правосуддя, тобто, допомога дітям, які вчинили якесь правопорушення та отримали другий шанс. Це також законопроєкт, відповідно до якого діти зможуть самостійно звертатися за правовою допомогою», – зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.

Міністерство юстиції та система безоплатної правової допомоги проводять багато правопросвітницьких заходів для дітей. Зокрема, лише цього року фахівці системи БПД провели понад 1,3 тис таких заходів, що адаптовані під дітей різних вікових категорій.

«Понад 20 років ЮНІСЕФ підтримує уряд України у поліпшенні політики із захисту дітей. Вже багато результатів досягнуто разом. Зокрема, це пілотування відновного правосуддя для неповнолітніх у конфлікті із законом, приведення законодавства щодо дітей у відповідність до міжнародних стандартів, а також проведення поточних реформ у сфері забезпечення добробуту дітей та інклюзивної освіти», – підкреслила заступниця Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні Лора Білл.

Серед проєктів, що реалізуються в Україні за участі ЮНІСЕФ, – ініціатива «Міста, дружні до дитини». Вже третій рік працює Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя для неповнолітніх, що створена за ініціативи Міністерства юстиції України спільно з ЮНІСЕФ.

«Але незважаючи на ці досягнення, сотні тисяч дітей, особливо найуразливіших, досі залишаються поза увагою. Ми повинні виконати зобов’язання, які держави, що ратифікували Конвенцію про права дитини, взяли на себе тридцять років тому. Ми повинні прискорити вже досягнутий прогрес і розробити нові рішення для реального забезпечення прав дитини. І найголовніше, ми повинні слухати самих дітей та молодь, які закликають до цих змін», – зазначила Лора Білл.

У справі захисту праві дітей дуже важлива співпраця державних органів, партнерів та громадських організацій. Це дає можливість створювати та впроваджувати важливі ініціативи. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Координаційним центром з надання правової допомоги, Міністерством юстиції України та Міністерством освіти і науки України випустили чат-бот «Кіберпес», який розповість про механізми дій для дітей, батьків, вчителів у разі кібербулінгу. Чат-бот – це перший крок до створення комплексного інструменту захисту дітей від кібербулінгу онлайн та отримання комплексних послуг для скарг на кібербулінг-матеріали.

«Інтернет відкриває багато чудових можливостей для наших дітей, від навчання до розваг, але це також робить їх більш вразливими та відкритими до таких загроз як кібербуллінг, шкідливий онлайн-контент, сексуальна експлуатація в Інтернеті. Саме тому, пріоритетом Міністерства цифрової трансформації є безпека дитини в цифровому середовищі», – наголосила генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства цифрової трансформації України Гульсанна Мамедієва.

Система безоплатної правової допомоги у співпраці з органами державної влади, громадськими організаціями та міжнародними партнерами реалізує ряд проєктів у сфері захисту прав дітей. Один з них – Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину.

«Минулого року пілотний проєкт з відновного правосуддя проходив у 6 регіонах. Цього року він поширений на всю Україну. Успішне проходження програми відновного правосуддя для неповнолітніх є підставою для того, щоб дитину звільнили від кримінальної відповідальності. Вже прийнято позитивні рішення суду щодо звільнення понад 60 дітей від кримінальної відповідальності. Ще стільки ж справ знаходяться на розгляді в судах», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

З поширенням відновного правосуддя на всі регіони виникає потреба у медіаторах. Координаційний центр оголосив відбір серед адвокатів, які надають БВПД, для навчання та подальшої участі у програмі відновлення. Тренінги проводитимуться за підтримки ЮНІСЕФ, зокрема, фахівцями Інституту миру та порозуміння.

«Ми продовжуємо працювати з дитячою аудиторію. Система безоплатної правої допомоги створила власний канал «PravoTok» у додатку TikTok. Там публікуються короткі мобільні кліпи про права дітей. Права людини починаються з прав дитини. Це беззаперечна істина. Дітям набагато складніше, ніж дорослим, захищати свої права. Тому система безоплатної правової допомоги завжди готова прийти у будь-яку мить на допомогу кожній дитині», – підкреслив Олександр Баранов.

Серед проєктів, спрямованих на захист прав дітей, – розбудова системи ювенальної пробації в Україні. Це можливість для неповнолітніх, які вступили в конфлікт із законом, розпочати нове життя та стати повноцінним членом суспільства. Якщо у 2009 році в установах виконання покарань перебували 2 тис. дітей, які позбавлені волі, то сьогодні – близько 100 дітей.

«Пробація передбачає застосування різних реабілітаційних програм. За останні 11 років, що ми реалізуємо проєкти у сфері пробації, ми бачимо, що показники рецидивізму знизилися з 63% до приблизно 2%. Такий успіх програм був обумовлений тим, що дитину відправляли відбувати покарання не в установу, а залишали її у громаді і намагалися працювати з нею індивідуально», – зазначила директор Agriteam Canada Consulting Ltd в Україні, керівник проекту SURGe, радник Міністра юстиції України Танія Санфорд Аммар.

Ще одна категорія дітей, які потребують особливої уваги, це вихованці інтернатних закладів. Адже нині там проживають близько 100 тис. дітей, 95% з яких не є сиротами, а мають біологічних батьків. Тобто, дітей віддали в інтернат батьки через бідність або інше неблагополуччя.

«Ми повинні максимально сконцентрувати всі сили партнерів, органів влади на розвиток послуг в громадах, що забезпечать всебічне задоволення реальних потреб дітей та їх сімей і саме такий захист, така підтримка - повинні стати ключовим елементом в превентивності влаштування дітей до інтернатів. Жоден фаховий вихователь, жоден гарно обладнаний заклад ніколи не зможе замінити справжню люблячу сім'ю», – зазначила директор Танія Санфорд Аммар.

Учасники пресконференції відповіли на запитання. Зокрема, щодо спільної опіки батьків над дітьми; випадків викрадення дітей одним з батьків з метою вивезення за кордон; пільг, на які можуть розраховувати діти-ВПО при вступі до вищих навчальних закладів та ін.

Відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання БВПД

З 9 червня 2020 року відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 01.06.2020 року № 1818/5.

Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, розпочався 20 січня 2020 року. Зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Взяли участь у проходженні дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» 916 адвокатів.

Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

З 17 березня у зв’язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, було призупинено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Другий етап конкурсу триватиме з 9 по 12 червня. Він передбачає індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

До 23 червня має бути підписаний протокол про результати конкурсу. До 25 червня року – направлений до Координаційного центру з надання правової допомоги. До 2 липня дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Результати конкурсу будуть оприлюднені до 3 липня 2020 року.

У Кропивницькому відбувся другий етап XII конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання БВПД

12 червня завершився другий етап XII конкурсу з відбору адвокатів, шляхом індивідуальних співбесід.

«До другого етапу конкурсу (індивідуальної співбесіди) було допущено 25 адвокатів. Комісія оцінювала конкурсантів за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги», – пояснила Олена Шишкарьова, голова конкурсної комісії.

До 3 липня 2020 року будуть оприлюднені результати конкурсу.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до Порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Як захистити свої персональні дані?

У період карантину збільшилася кількість комунікацій в електронному просторі, і захист персональних даних став актуальною темою. Тим більше, що останнім часом персональні дані українських громадян періодично з’являються в мережі Інтернет. Нещодавно поліція відкрила кримінальне провадження за фактом розповсюдження персональних даних українців у Telegram. Що таке персональні дані та як їх захистити роз’яснюють фахівці системи безоплатної правової допомоги.

Що таке персональні дані? Це конфіденційна інформація чи ні?

До персональних даних можна віднести будь-які відомості, за якими ідентифікується або може бути ідентифікована фізична особа. Зокрема, прізвище, ім’я, по батькові, адреса, телефони, паспортні дані, національність, освіта, сімейний стан, релігійні та світоглядні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо. Також, це дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї. До персональних даних відносяться також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи (за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану із здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування) тощо. І цей перелік не є вичерпним.

Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною. Вона може оброблятися, в тому числі, поширюватись тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Які права має людина, персональні дані якої обробляються?

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних має право, зокрема:

знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

на доступ до своїх персональних даних;

отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

відкликати згоду на обробку персональних даних;

знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

У чому різниця між володільцем та розпорядником персональних даних?

Володілець персональних даних – це фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.

Розпорядник персональних даних – фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.

Що таке обробка даних?

Обробка персональних даних – це будь-яка дія від збирання до знищення персональних даних. Це реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення тощо (ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»)

Які підстави для обробки персональних даних?

Підставами для обробки персональних даних є:

згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;

необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;

необхідність захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, крім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес.

Отже, не завжди під час обробки персональних даних володілець або розпорядник зобов’язаний отримувати згоду на обробку персональних даних, це лише одна із шести можливих підстав для здійснення обробки таких даних.

Чи має володілець персональних даних повідомляти людину про передачу комусь її персональних даних?

Так. Про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом 10 робочих днів повідомляє суб’єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.

Повідомлення не здійснюються у разі:

передачі персональних даних за запитами при виконанні завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом;

виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом;

здійснення обробки персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях.

Хто та як здійснює контроль у сфері захисту персональних даних?

Контроль Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних здійснюється шляхом проведення перевірок фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, органів державної влади та місцевого самоврядування, що є володільцями та/або розпорядниками персональних даних. Перевірки можуть бути планові, позапланові, виїзні та безвиїзні.

Процедура проведення перевірок встановлена Порядком здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, затвердженим наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08 січня 2014 р. № 1/02-14. За результатами перевірок складаються акти перевірки додержання вимог законодавства про захист персональних даних, на підставі яких у випадку виявлення порушень складається припис про їх усунення, або протокол про адміністративне правопорушення.

Куди звертатися у разі незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя людини?

У випадку незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя особи, суб’єкт персональних даних вправі звернутися до володільця та/або розпорядника персональних даних з вмотивованою вимогою:

заборонити таку обробку;

внести зміни до своїх персональних даних (у випадку їх недостовірності);

вимагати їх видалення (знищення).

Якщо ця вимога суб’єкта персональних даних не буде виконана, то особа може оскаржити вказані дії чи бездіяльність володільця або ж розпорядника персональних даних до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

Крім того, відповідно до статті 188-39 Кодексу України про вчинення адміністративних правопорушень (надалі – КУпАП) винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, зокрема за:

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних або про зміну відомостей, які підлягають повідомленню згідно із законом, повідомлення неповних чи недостовірних відомостей.

Невиконання законних вимог (приписів) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних.

Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних.

Отже, маючи справу з порушенням чи проблемним питанням щодо захисту персональних даних потрібно звертатися до Уповноваженого, який здійснює контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних та складає протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності і направляє їх до суду у випадках, передбачених законом.

Як отримати правову допомогу дистанційно?

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Визначені переможці онлайн-конкурсу «Країна моїх прав»

Усього на конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав» надійшла 1 тис. 223 роботи. Віддали свій голос за малюнок, який найбільш сподобався, 15 тис. 659 учасників голосування. За кількістю «лайків» і були обрані переможці.

Онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав», що проводить Координаційний центр з надання правової допомоги, стартував 23 квітня. Кожного дня у середньому надходило понад 40 робіт від дітей з усіх регіонів України. Наймолодшим учасникам конкурсу 3 роки, а найстаршим – 17.

Діти представили на конкурс живопис та графіку. Малюнки виконані гуашшю або аквареллю, кольоровими або простими олівцями, фломастерами, створювали роботи на склі, за допомогою комп’ютерної графіки. Усі роботи вийшли яскравими, цікавими та несхожими одна на одну. Але їх об’єднувала спільна тема – права дітей.

Щиро дякуємо всім учасникам конкурсу та нашому «народному журі»! Окрема подяка дорослим, які підтримали дітей. Автори робіт, які перемогли у конкурсі, визначені за кількістю вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях. Перелік переможців онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 22 травня 2020 року № 148-аг.

Переможці молодшої групи (віком до 8 років):

1 місце: Олександр Ярема, 8 років, м. Борислав, Львівська область, конкурсна робота «Я маю право на відпочинок взимку!» - 503 вподобання;

2 місце: Дар’я Горб, 6 років, м. Кропивницький, Кіровоградська область, конкурсна робота «Сімейний відпочинок біля моря» - 448 вподобань;

3 місце: Василина Войтович, 7 років, м. Луцьк, Волинська область, конкурсна робота «Маю право на маленькі щастинки» - 385 вподобань.

Переможці середньої групи (віком від 9 до 13 років):

1 місце: Діана Марченко, 9 років, м. Трускавець, Львівська область, конкурсна робота «Я маю право жити без війни» - 1101 вподобань;

2 місце: Олександра Мартинець, 12 років, м. Вінниця, Вінницька область, конкурсна робота «Я маю право на мирне життя в Україні» - 764 вподобання;

3 місце: Яна Станіславчук, 13 років, м. Луцьк, Волинська область, конкурсна робота «Країна моїх прав» - 409 вподобань.

Переможці старшої групи (віком від 14 до 17 років):

1 місце: Анжела Василенко, 16 років, м. Жмеринка, Вінницька область, конкурсна робота «Я маю право на сім’ю!» - 619 вподобань;

2 місце: Ліана Смоляр, 15 років, м. Вінниця, Вінницька область, конкурсна робота «Кожна дитина має право…» - 215 вподобань;

3 місце: Ростислав Нічіпорук, 14 років, м. Дніпро, Дніпропетровська область, конкурсна робота «Маю право на щасливу родину в квітучій країні» - 188 вподобань.

Переможці онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» отримають грамоти від Координаційного центру з надання правової допомоги, а також призи від партнерів – Представництва ОБСЄ в Україні та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Подивитися усі малюнки можна на офіційному сайті конкурсу «Країна моїх прав» http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.

Правила та обов’язки пішоходів, які збережуть життя

Наразі все частіше почали говорити не лише про відповідальність водіїв на дорогах, але й про відповідальність пішоходів.

Правила та обов’язки пішоходів роз’яснює Анастасія Мироненко, фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до п. 1. 10 Правил дорожнього руху, пішохід – це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску. Правила, яких пішохід зобов’язаний дотримуватись, визначено розділом 4 Правил дорожнього руху «Обов’язки та права пішоходів», до яких відноситься:

переважне право перетинання проїзної частини по позначених пішохідних переходах;

при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в обидві сторони;

вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху;

рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності – по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці у напрямку руху транспортних засобів;

перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності – на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;

керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється;

не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді;

не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження;

стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

У випадку, коли пішохід причетний до дорожньо-транспортної пригоди, він повинен подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття поліцейських.

У темний час доби пішоходи повинні намагатися виділити себе на проїжджій частині: використовувати елементи, що повертають світло, прикріплені до одягу; дорожні робітники повинні використовувати одяг із спеціальної тканини, оброблений люмінесцентними барвниками.

Пішохід повинен дотримуватись правил дорожнього руху на рівні з іншими його учасниками. Останнім часом це правило є надто актуальним, адже недотримання пішоходами своїх обов’язків як учасника дорожнього руху є причиною значної кількості ДТП на дорогах України. Більше того – пішохід зобов’язаний пам’ятати, що порушення ним правил тягне за собою передбачену законом відповідальність, а вирішення питання щодо зменшення аварійності лежить у площині внесення змін у транспортну логістику міст, створення передумов для полегшення керування транспортними засобами для водіїв, створення інфраструктури для решти учасників дорожнього руху.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна:

• зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

• поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

• поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

• написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

• скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

• прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Онлайн шопінг! Як захиститись?

Кожний другий українець хоча б раз робив покупку в Інтернеті, лише декілька кліків – і бажана річ вже чекає на пошті. Але віртуальний шопінг окрім зручності може принести й багато розчарувань.

Купівлі товарів або послуг через Інтернет майже нічим не відрізняється від звичайного договору купівлі-продажу, з яким ми щодня стикаємося в житті при купівлі продуктів, товарів для дому, техніки, меблів тощо. Тож інтернет шопінг – це укладений продавцем на відстані договір із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку (телефону, Інтернету, пошти тощо). Про те, як уберегти себе піл час онлайн шопінгу роз’яснюють фахівці системи безоплатної правової допомоги.

На що потрібно звернути увагу ?

Перед купівлею товарів (послуг) необхідно ознайомитись зі сторінкою Інтернет-магазину. Інтернет-магазин повинен містити обов’язкову інформацію про продавця товару: найменування, фізичне місце знаходження, ЄДРПОУ, контактні данні (телефон, електронну адресу), ліцензію (за необхідності). Наявність цієї інформації дає змогу – зв’язатися з продавцем, запросити додаткові документи, а вразі отримання неякісного товару або неповернення коштів надіслати на його адресу претензію.

Обов’язково дізнайтеся всю інформацію про продукцію:

основні характеристики продукції: назва товару, номінальна кількість (масу, об’єм, розмір), умови використання; відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, генетично модифікованих організмів,

найменування та місцезнаходження виробника;

дані про ціну (тариф), включаючи плату за доставку, та умови оплати;

дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);

строк придатності;

строк доставки товару або надання послуги;

сертифікат, якщо продукція підлягає обов’язковій сертифікації.

Також, не забувайте вимагати гарантійний талон на товар. Адже протягом гарантійного строку виробник або продавець бере на себе зобов’язання з безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції.

Здійснюйте оплату по факту отримання товару, після його огляду та перевірки. Якщо доставка товару відбувається кур’єром, при замовленні повідомте менеджера, щоб у кур’єра був товарний чек з печаткою продавця, і при необхідності товарний талон та сертифікати на товар.

Якщо вирішили перерахувати кошти, в призначенні платежу обов’язково вкажіть за що і кому Ви сплачуєте кошти. Надішліть на електронну пошту продавця скан-копію платіжного документа і вимагайте від нього письмового підтвердження отримання такої оплати. Обов’язково зберігайте всі документи, що підтверджують перемовини з продавцем та факт оплати товару (електронне листування, скріншот сторінки сайту з обраним вами товаром, доказ оплати).

Повернення товару

Покупець має право обміняти товар на аналогічний протягом 14 днів з дня покупки (день, в який купували товар не враховується), але для цього потрібно щоб товар був незмінний. Тільки в разі відсутності аналогічного відповідного товару на момент обміну, у покупця виникає право його повернути та отримати гроші в повному розмірі сплаченої вартості такого товару.

Для можливості обміну/повернення товару необхідно дотримуватись декількох порад:

річ повинна мати товарний вигляд, збережену упаковку, всі ярлички, та бути без пошкоджень;

річ повинна бути невикористана;

збережені всі чеки/розрахункові документи.

Важливим аспектом при поверненні товару є його належний стан, якщо річ була у використанні, або їй нанесено пошкодження, не з вини покупця, повернути її можливо на умовах гарантійного терміну. Всі витрати пов’язані з поверненням товару покладаються на продавця, в тому числі і вартість зворотної доставки. Крім того, споживач при отриманні товару на пошті або при прийнятті його у кур’єра, повинен детально оглянути предмет покупки.

Звертаємо увагу, що існує перелік товарів, які не підлягають поверненню (постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №216). Це продовольчі товари, лікарськи препарати та засоби, предмети гігієни та деякі непродовольчі товари (дитячі іграшки і товари для новонароджених, тканини, килимові вироби, білизна, тощо).

Повернення грошей

Для того, щоб повернути гроші за товар, куплений в Інтернет-магазині, споживачеві необхідно звернутися до продавця (зазвичай їх контакти вказані на сайті). Зразок заяви на повернення товару та відшкодування грошей, як правило, є у продавця і він зобов’язаний його надати.

Продавець зобов’язаний повернути гроші за товар в день повернення товару, або в термін, про який домовились сторони, але не пізніше ніж через 7 днів, при сплаті карткою строк повернення грошей не більше 30 днів (з урахуванням строків транзакції банку). Повернення грошей повинно відбуватись таким самим способом як і здійснювалась оплата. За прострочення вищевказаних строків на покупця покладається пеня у розмірі 1% вартості продукції за кожний прострочений день.

Як діяти у разі «невдалої покупки»?

По-перше, зверніться зі скаргою до Інтернет-магазину, якщо відповіді не отримаєте одразу звертайтесь до поліції з заявою. Якщо кошти були переведені через он-лайн платіжну систему – зверніться в службу підтримки є ймовірність, що рахунок шахраїв заблокують. Крім того, в разі порушення ваших прав, як споживача ви маєте право звернутися до Держпродспоживслужби України (адреси можна знайти за посиланням www.consumer.gov.ua).

Власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача.

Отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань можна:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected];

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/;

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid.

Що робити коли зникла дитина?

25 травня світове співтовариство відзначає Міжнародний день зниклих безвісти дітей. Щороку в усьому світі зникають сотні тисяч дітей. Кожний випадок – це окрема історія та драма. Одні діти просто губляться, інші – тікають з дому. Дітей викрадають, вони стають жертвами злочинців…

Коли втрачаєш зв’язок зі своєю дитиною і не знаєш, де вона перебуває, настає паніка та не розумієш, що відбувається. Але кожна хвилина на рахунку, часу для паніки немає. Потрібно діяти швидко та оперативно. Про це розповідає начальник відділу «Долинське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сергій Кравчина.

З чого починати пошуки?

Якщо зникла дитина в громадському місці, треба негайно повідомити про це охорону, адміністрацію організації, установи, закладу. Необхідно оголосити по гучному зв’язку про загублення дитини, її прикмети. Треба негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади. Уважно придивляйтеся до людей, які йдуть з дитиною приблизно також віку, як і ваша. Адже у разі викрадення вашу дитину можуть переодягти, змінити її зовнішність.

Повідомте, як виглядала дитина, її особливі прикмети, де і в який час ви бачили її востаннє, куди з великою ймовірністю вона могла б піти чи поїхати. Якщо дитина зникла з дому, швидко перегляньте всі її речі (чи взяла з собою комплект одягу, гаджети тощо), пошукайте особистий щоденник, перевірте сторінки у соціальних мережах. Згадайте про підозрілі телефонні дзвінки, розмови, нових знайомих дитини. Опитайте всіх сусідів: коли вони бачили дитину востаннє, чи чули якісь звуки з вашої квартири або бачили, хто приходив до вас додому.

Негайно зверніться по допомогу до поліції!

Подайте заяву про розшук дитини до відділення поліції (незалежно від місця її зникнення) або усно за номером 102.

Проте найефективніше звертатися до відділення поліції за місцем зникнення дитини. Це можна зробити одразу після зникнення дитини. Візьміть з собою свіжу фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах, волосся. Повідомте, чи є у дитини мобільний телефон. Дайте інформацію про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, про коло спілкування, яким маршрутом ходить, їздить, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, звички дитини тощо.

На місце зникнення або останнього перебування дитини вирушає оперативно-слідча група. Міністерство внутрішніх справ створило загальну базу безвісті зниклих https://wanted.mvs.gov.ua/ Портал розшуку МВС також містить інформацію щодо загублених речей, зброї, має базу невпізнаних трупів та базу осіб, які не можуть надати інформацію про себе (зниклі діти, хворі та літні люди, що мають складності з власною ідентифікацією).

Не припиняйте пошуки навіть уночі!

Залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників, добровольців. Розбийтеся на групи та дайте кожній з них контакти друзів і знайомих дитини. Необхідно обдзвонити їх або відвідати, якщо немає телефонів. Розпитати, чи озвучувала їм дитина якісь свої плани останнім часом, чи з’явилися в неї нові підозрілі знайомі тощо. Також необхідно зателефонувати до довідкової служби швидкої допомоги, лікарень, залізничних та автовокзалів. Окремі групи мають обійти найближчі дитячі майданчики, місця зборів підлітків, найближчі парки, магазини, гаражі. У разі відсутності результатів через деякий час можна обдзвонити спецприймальники, морги.

Якщо дитина зникла поза межами міста, підключіть до розшуку працівників лісгоспу, Міністерства з надзвичайних ситуацій, кінологів із собаками. Якщо дитина зникла біля водойми або є водойма біля вашого будинку, підключайте до пошуку водолазів.

Повідомте за місцем навчання або позашкільних занять про зникнення дитини, його вчителеві (тренеру, керівнику гуртка) та однокласникам (дітям з секції, гуртка). Попросіть дізнатися в класі (колективі), чи не говорила дитина комусь про те, що збирається втекти, виїхати кудись, чи не приходив до дитини хтось підозрілий до школи. Запитайте у вчителя, чи немає проблем у стосунках дитини з кимось в класі або зі старшими хлопцями.

Залучайте соцмережі та ЗМІ

Варто розклеїти оголошення про зникнення з фотографією і короткою інформацією про дитину за місцем проживання та звичайним маршрутом дитини. Якщо знайдеться людина, яка бачила вашу дитину, обов’язково візьміть у неї контактні дані.

Розмістить оголошення про пошук дитини з її фотографією та своїми контактними даними на спеціалізованих пошукових сайтах, у соціальних мережах, передусім, де була зареєстрована дитина.

Пошук зниклих дітей потрібно вести й через ЗМІ. Надайте місцевих телеканалам, друкованим ЗМІ фотографію та інформацію про дитину. Залиште також дані на радіо. По можливості, розмістить пошукові оголошення в транспорті.

Дитина знайшлася…

Коли дитину знайдено, не накидайтеся на неї відразу з докорами, покаранням – можливо, вона і сама дуже налякана. Дайте час собі і їй заспокоїтися. А вже після цього проведіть серйозну розмову, розкажіть, як вона змусила вас хвилюватися, заручіться словом дитини, що вона більше не вчинить так ні за яких умов, якщо зникнення дитини було з її власної ініціативи. Розкажіть, чим взагалі може загрожувати таке зникнення.

Може стати в нагоді підвищення цифрової грамотності дитини, навчання її користуватися мобільним телефоном, навігаторами тощо. Роз’ясніть алгоритм дій в критичній ситуації.

Але якщо дитина не просто загубилася, а втекла з дому, то така поведінка обов’язково вимагає корекції. У тому числі – за участю спеціального психолога.

Як отримати правову допомогу дистанційно?

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Мікрокредитування: як захистити свої права перед фінансовими організаціями?

У зв’язку із тим, що в Україні стало дуже поширеним мікрокредитування, до нашого центру надходить безліч запитань від осіб, які потребують правової допомоги саме в захисті їх прав перед фінансовими організаціями (далі – ФО), адже в більшості випадків, методи, які використовують ФО для стягнення боргових коштів з боржників, є абсолютно незаконними. Консультацію розроблено юристами системи безоплатної правової допомоги.

Наразі хочемо описати основні чотири кроки, які вам необхідно вчинити аби захистити себе та своїх близьких, якщо ви опинились в такій ситуації.

Крок 1. Рекомендуємо написати заяву про відкликання згоди на обробку своїх персональних даних до директора тієї установи, якій ви заборгували. Таке право надає вам ЗУ «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року № 2297-VI (п.11 ч.2 ст. 8 закону). В такому випадку володілець інформації повинен припинити обробку персональних даних особи, тобто знищити або видалити такі дані.

Крок 2. Радимо звернутись зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Нацкомфінпослуг). У тексті скарги маєте викласти суть ситуації, що сталась, описавши незаконні дії ФО, вчинені відносно вас.

Офіційний сайт: https://www.nfp.gov.ua/; актуальна електронна адреса Нацкомфінпослуг: [email protected]; поштова адреса Нацкомфінпослуг: 01001, м. Київ-1, вул. Б. Грінченка, 3; номер телефону Нацкомфінпослуг: 044 234-39-46.

Крок 3. Якщо дзвінки та погрози все ж не припинились, у такому випадку напишіть заяву до Уповноваженого з прав людини про усунення порушень права на захист персональних даних та притягнення правопорушника до відповідальності. В такій заяві ви так само опишіть суть вашої проблемної ситуації, а також обов’язково маєте зазначити про ваші попередні безрезультатні звернення до керівництва ФО та Нацкомфінпослуг.

Офіційний сайт: http://www.ombudsman.gov.ua/; актуальна електронна адреса Уповноваженого з прав людини: [email protected]; поштова адреса: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8; номери телефонів: 044 253-75-89, 0800-50-17-20.

Звертаємо Вашу увагу, що такі заяви Ви можете надсилати як на електронну пошту вищезазначених уповноважених осіб так і рекомендованим листом Укрпоштою.

Крок 4. Це звернення до поліції. Адже у випадку неправомірного турбування, погроз або якимось чином втручання у ваше особисте життя чи життя ваших близьких, ви маєте право звернутись із відповідною заявою до органів поліції. В заяві обов’язково зазначте, які саме правопорушення з боку ФО були вчинені відносно вас. Основні правопорушення, які допускаються ними, кваліфікуються переважно за такими статями Кримінального кодексу України:

ст. 120 (доведення до самогубства);

ст. 129 (погроза вбивством);

ст. 162 (порушення недоторканності житла);

ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя);

ст. 189 (вимагання);

ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань).

Звертаємо увагу, що впродовж 24 годин після прийняття вашої заяви, відповідні відомості мають бути внесені співробітниками поліції до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), а також у встановленому законом порядку повідомлено вас про початок досудового розслідування шляхом надання витягу з ЄРДР. На офіційному сайті Національної поліції: https://www.npu.gov.ua/ Ви можете знайти місцезнаходження відділу поліції у Вашому місті; загальна електронна адреса: [email protected]; електронна адреса для електронних звернень: [email protected]; гаряча лінія Національної поліції: 0-800-50-02-02.

Як отримати правову допомогу дистанційно?

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Фахівчиня системи БПД допомогла клієнтці поновитись на роботі та стягнути 185 тис грн заробітної плати за час вимушеного прогулу

До Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка з проханням надати правову допомогу з питання поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Адже, після щорічної планової відпустки жінка дізналась від колег, що у зв’язку із скороченням штату працівників її було звільнено без попередження.

Правову допомогу надавала Наталія Цуцман, юристка центру.

На момент звільнення, на підставі наказу вищого навчального закладу про скорочення чисельності штату працівників, клієнтка місцевого центру перебувала в щорічній плановій відпустці. Із наказом про звільнення з роботи у зв’язку із скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, ознайомлена не була. Про наявність даного наказу жінка дізналась зі слів співробітників. Також працівниця планового відділу відмовилася надати їй оригінал наказу про скорочення для ознайомлення.

Узгодивши правову позицію з клієнткою, Наталія Цуцман підготувала позовну заяву про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу. В процесі судового розгляду додали заяву про збільшення позовних вимог до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень. Також роботодавець повинен провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Під час вивчення матеріалів справи з’ясувалось, що клієнтка місцевого центру отримала повідомлення від адміністрації закладу про те, що вона начебто не є членом первинної профспілкової організації, що діє в установі, а отже отримання попередньої згоди, щодо розірвання трудового договору за п.1 ст.40 КЗпП України адміністрації університету не потрібно.

Але фактом підтвердження того, що працівниця була членом первинної профспілкової організації працівників університету, є наявність у неї профспілкового квитка та підтвердження своєчасності сплати членські внесків.

Під час судового процесу була встановлена неправомірність звільнення позивача, тому Ленінський районний суд м. Кіровограда прийняв рішення про скасування наказу «Про припинення трудового договору», яким жінка була звільнена у зв’язку із скороченням штату працівників, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України та поновлена на посаді. А також стягнення на користь клієнтки середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 185386 грн 56 коп та судового збору у розмірі 704 грн 80 коп.

Як можна подарувати сім'ю дитині?

За статистичними даними, щорічно в Україні з’являється близько 8 тисяч дітей-сиріт та дітей без батьківського піклування. Причини цьому різні: смерть батьків, складні матеріальні обставини батьків, вживання алкоголю і наркотиків, жорстоке ставлення до дітей. Звісно, найкращим рішенням для дитини є збереження її біологічної сім’ї. Проте, якщо це неможливо, згідно з українським законодавством, усиновлення дітей є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Про нюанси усиновлення розповідають фазівці системи безоплатної правової допомоги.

Що таке усиновлення дитини?

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 Сімейного кодексу України, а саме, усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України.

Увага!!! Важливим у цій ситуації є розірвані стосунки дитини з батьками ЮРИДИЧНО.

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають тільки ті діти, яким офіційно надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям, батьки якої:

позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми або недієздатними – на підставі рішення суду;

оголошені померлими – свідоцтва про смерть батьків, виданого органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;

батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується постановою суду;

батьки яких знаходяться у розшуку органами внутрішніх справ,пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії.

Хто може бути усиновлювачем?

дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. подружжя;

особи, які проживають однією сім’єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;

якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;

якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;

якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з

усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.  

Важливо!!! Переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

З якого віку може бути усиновлена дитина?

Усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. У виняткових випадках (за рішенням суду) може бути усиновлений і повнолітній, який є сиротою або позбавлений батьківського піклування до досягнення ним 18 років (ч. 2 ст. 208 Сімейного кодексу).

Що необхідно зробити, щоб усиновити дитину?

Крок 1. Звернутися з письмовою заявою про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем свого проживання та зібрати документи

Разом із заявою подаються такі документи:

копія паспорта;

довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби;

копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);

висновок про стан здоров’я кожного заявника;

засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.

Довідково!!! 10 липня 2019 року Уряд прийняв постанову № 603 „Про внесення змін до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”. Нормами цієї постанови передбачено введення обов’язкової підготовки для громадян України, які виявили бажання усиновити дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування.

Крок 2. Очікувати результатів перевірки поданих документів. Після отримання заяви та документів служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:

перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;

проводить бесіду із заявниками;

складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;

розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Облік дітей, які можуть бути усиновлені, здійснюється службами у справах дітей за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Крок 3. Звернення до суду. Відповідно до ст. 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання. Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами:

копії паспорту;

копії свідоцтва про одруження;

копії свідоцтва про народження дитини;

характеристика на заявника з місця роботи;

довідка про доходи;

характеристика на дитину з навчального закладу; висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;

довідка про відсутність судимостей;

довідка про стан здоров’я;

довідка про реєстрацію за місцем проживання;

квитанція про сплату судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

копії заяв.

Усиновлювач зобов’язаний особисто забрати дитину з місця її проживання після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення у присутності представника служби у справах дітей.

Яка державна підтримка сімей, які усиновили дитину?

Особа, яка усиновила дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, має право:

на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (при усиновленні дитини віком старше трьох років);

на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі як при народженні першої дитини, зокрема, це 41280 гривень. У разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Як отримати правову допомогу дистанційно?

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Стартує онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав»

З 23 квітня по 5 червня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». Учасники – діти віком до 18 років. Взяти участь у конкурсі, подивитися дитячі роботи та проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався, можна на офіційному сайті конкурсу http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.

«Тема малюнків – права дитини. Щоб подати роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті конкурсу та завантажити фотографію або скановану копію малюнка. Коли конкурсна робота пройде модерацію, вона з’явиться на сайті для голосування», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

Конкурсні роботи приймаються з 23 квітня по 20 травня. Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп’ютерної графіки тощо. Малюнки мають бути у форматі А3 або А4. Кожен учасник може подати лише одну конкурсну роботу.

Проголосувати за дитячий малюнок, що найбільше сподобався, може кожна людина – для цього потрібно авторизуватися на сайті конкурсу. Оцінювання конкурсних робіт відбудеться на сайті конкурсу в онлайн-режимі усіма учасниками голосування.

З 21 травня до 24 травня визначатимуться переможці. Автори найкращих робіт будуть визначені за кількістю вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях: віком до 8 років, від 9 до 13 років та від 14 до 17 років.

Нагородження переможців конкурсу триватиме з 25 травня по 5 червня. Автори робіт, які набрали найбільшу кількість «лайків», отримають грамоти та призи за перше, друге та третє місця у кожній віковій групі.

Детально дізнатися про умови онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав», долучитися до нього та проголосувати можна, зайшовши на офіційний сайт http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.

Нові правила поновлення договорів оренди земельних ділянок

Верховна Рада України 05.12.2019 прийняла Закон України № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі - Закон № 340-IX), який в народі отримав назву «антирейдерський закон». Цим Законом запроваджуються зміни до низки законодавчих актів, у тому числі і до Земельного кодексу України, а також до Закону України «Про оренду землі». Про основні нововведення та зміни, які будуть стосуватися процедури поновлення договорів оренди землі роз’яснює начальниця відділу Новомиргородського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олена Смілянець.

Наразі поновлення договорів оренди земельних ділянок регулюються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено дві процедури:

переважне право на поновлення договору, якщо орендар не пізніше одного місяця до закінчення строку дії договору, якщо інше не передбачено договором, звертається до орендодавця з листом-повідомленням про намір поновити строк дії такого договору. До листа-повідомлення додається проект додаткової угоди, і сторони між собою узгоджують всі істотні умови договору оренди земельної ділянки на майбутнє;

у випадку, якщо орендар, котрий належно виконував умови договору оренди, після спливу строку дії такого договору продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачувати за таке користування орендну плату, а орендодавець, у свою чергу, впродовж місяця не висловив своїх письмових заперечень щодо такого землекористування після спливу строку договору, то договір оренди вважається автоматично поновленим на тих же умовах і той самий строк, які були вказані у договорі оренди.

Після внесення змін до Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України, які вступлять у силу 15.07.2020 року, істотно зміниться процедура поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Стаття 126-1 Земельного кодексу України буде регулювати питання поновлення ряду цивільно-правових договорів, у тому числі договорів оренди земельних ділянок. У договорі оренди земельної ділянки сторони можуть додатково передбачити умову поновлення такого договору. У разі, якщо сторони передбачили у своєму договорі умову поновлення договору оренди і не мають заперечень одна до одної, то таке поновлення відбувається автоматично, тобто державна реєстрація речового права (права оренди) продовжується на той самий строк.

Однак, вказані правила не стосуються договорів оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, крім випадків, коли на такій ділянці знаходиться майно Орендаря.

У свою чергу, стаття 33 Закону України «Про оренду землі»  зазнала суттєвих змін, і вказаною нормою буде регулюватися переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Після 15.07.2020 процедура переважного права на поновлення договору, яка наразі прописана у чинній редакції ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», залишається майже без змін, проте законодавець прибрав процедуру так званого автоматичного поновлення договору у новій редакції.

До того ж у разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування. Це означає, що з 15.07.2020 поновлення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій не розташоване майно орендаря, можливе виключно за рішенням відповідного уповноваженого органу, наприклад, органу місцевого самоврядування чи обласної державної адміністрації.

У листі Міністерства юстиції України від 21.01.2020 р. № 650/8.4.1/32-20, Законом № 340-IX розмежовується два правових механізми в цих відносинах, а саме пролонгація договорів оренди землі та переважне право на укладення нового договору оренди землі орендарем.

Для цих цілей договори оренди землі поділяються на:

строкові (які припиняють дію із закінченням строку, на який він був укладений);

строкові з пролонгацією (які не припиняють дію із закінченням строку, на який він був укладений, за умови наявності відомостей про пролонгацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Зазнали змін відносини державної реєстрації права оренди на земельну ділянку.

Обов'язковими атрибутами відомостей про право оренди буде дата укладання договору, строк дії договору та ознака його пролонгації чи не пролонгації.

Зазначимо, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, а право оренди виникає з моменту державної реєстрації.

Вказані положення поширюються також і на договори про встановлення земельного сервітуту, договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови.

При цьому ці правила про поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX, тобто після 15 липня 2020 року.

Таким чином, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», передбачив певні запобіжники для протидії рейдерству, у тому числі й щодо переважного право орендаря на укладення договору оренди землі, поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, для використання яких дійсно варто провести юридичний аудит діючих угод на предмет доцільності зміни змісту у відповідності із новим законом.

Беручи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають, у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

ЯК ВІДНОВИТИ СУДОВЕ ТА ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМ ОСОБАМ.

Що заборонено і що дозволено робити під час карантину автомобілістам?

З 6 квітня в Україні вступили в силу нові правила карантину, введені через пандемію COVID-19. Якщо водії їх не будуть дотримуватися, то їм загрожує штраф у розмірі від 17 000 до 34 000 грн.

До 24 квітня Кабінет Міністрів України постановою № 255 від 02 квітня 2020 встановив значні обмеження для громадян України в зв’язку з карантином. Однак нинішнім і майбутнім власникам легкових автомобілів пощастило: у них обмежень найменше.

Про те, що заборонено і що дозволено робити під час карантину автомобілістам роз’яснює начальниця відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман.

Автомобілістам дозволено:

їздити на своєму автомобілі (причому не тільки по Україні, але і за кордон, правда через обмежену кількість пунктів пропуску), втім, по всій території України на кордонах областей та при в’їзді в великі населені пункти або ті, які визнані джерелами інфікування, в’їзд обмежений або заборонений;

перевозити в легковому авто пасажирів (якщо в сім’ї є діти до 14 років, то кількість людей в машині обмежена технічними характеристиками авто, але це повинен бути саме легковий автомобіль, в якому не буває більше 9 місць разом з водійським);

перебувати в автомобілі без маски (власне авто - не громадське місце, тому хоч тут вільно дихаєте);

заправляти своє авто на АЗС;

пити каву або їсти на АЗС (більшість АЗС ввели особливі ступені обережності);

забирати їжу на пунктах видачі (наприклад, ресторан «Sorrento», кафе «Старе місто», ресторан «Розмарин» та інші);

мити і ремонтувати своє авто самостійно;

ремонтувати своє авто на СТО, віддавати його на сервіс;

купувати нові автомобілі і автозапчастини;

реєструвати нове авто онлайн;

замінити онлайн водійське посвідчення;

брати авто в оренду;

сертифікувати транспортний засіб або ГБО;

застрахувати своє авто або оформити документи для відшкодування при страховому випадку (найчастіше онлайн).

Водіям автомобілів заборонено:

користуватися автомобілем на відстань більше 2 км від будинку особам, які потребують самоізоляції (які мали контакт з хворим або підозра на COVID-19, людям старше 60 років).

пересуватися в автомобілі більш ніж двом дорослим людям без дітей до 14 років.

в’їжджати в міста або села, які визнані вогнищем COVID-19.

купувати старі автомобілі (їх неможливо належним чином зареєструвати, хоча оформити договір купівлі-продажу можна);

забороняється перебування в громадських місцях без масок або респіраторів (парковка вважається громадським місцем, тому якщо ви зупиняєте свій автомобіль в спеціально відведеному для цього місці (наприклад, біля супермаркету), то не забудьте надіти маску інакше вас можуть оштрафувати).

Як видно, в умовах карантину володіти власним легковим автомобілем вигідно - з ним фактично немає обмежень по пересуванню і деяких робіт, пов’язаних з його обслуговуванням або покупкою.

Приймаючи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають, у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Як працюють державні установи Кропивницького в період карантину?

Введення надзвичайної ситуації та продовження в Україні карантинного режиму до 24 квітня 2020 року на сьогодні є найреальнішим способом захистити себе і свої близьких від поширення коронавірусної інфекції Covid-19. Але життя не стоїть на місці і питання правового характеру прожовжують виникати у всіх. Тому заступниця начальника відділу провопросвітництва та надання правової допомоги Мироненко Анастасія роз’яснює, як отримати «Правову допомогу від держави» на період карантину.

Шановні Кропивничани! Звертаємось до Вас щодо тимчасового порядку роботи Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ми працюємо(!), але обслуговуємо клієнтів без особистого контакту. Отримати правову допомогу дистанційно можна:

За адресою місця знаходження місцевого центру чи бюро правової допомоги біля входу, розміщена інформація про засоби телефонного та електронного зв’язку:

Кропивницький місцевий центр з надання правової допомоги - м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка 64/53, тел. 095-876-62-33; (0522) 32-08-24, відділ по роботі з адвокатами - (0522) 32-08-29;

Долинське бюро правової допомоги: м. Долинська, вул. Шевченка, 59 тел. (05234) 3-16-23;

Компаніївське бюро правової допомоги: смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4, тел. (05240) 2-00-72;

Новомиргородське бюро правової допомоги: м. Новомиргород, вул. Соборності, 106, тел. (05256) 4-12-02;

Устинівське бюро правової допомоги: смт. Устинівка, вул. Благодатна, 1; тел. (05239) 4-17-65;

Новгородківське бюро правової допомоги: смт. Новгородка, вул. Центральна,1; тел. (05241) 2-03-44.

Там же, біля входу до кабінету місцевого центру чи бюро знаходиться «СКРИНЬКА ЗВЕРНЕНЬ». Приходити на особистий прийом немає необхідності. Всі Ваші питання, або ж звернення з усіма додатками про отримання вторинної правової допомоги залишайте в «Скранці звернень», а в кінці кожного робочого дня фахівці центру передають Ваші листи до компетентного відділу.

Особистий прийом буде відновлено після завершення запровадженого періоду карантину.

Дистанційно запровадили свою роботу й інші державні органи, які надають послуги населенню, наприклад:

Пенсійний фонд України рекомендує отримувати послуги дистанційно:

за допомогою онлайн сервісів (для цього необхідно зареєструватись на вебпорталі електронних послуг Пенсійного Фонду України https://portal.pfu.gov.ua/);

також завантажуйте мобільний додаток «Пенсійний фонд» і отримуйте послуги в зручному форматі з сматфонів та планшетів;

або ж телефонуйте до Контакт-центру Пенсійного фонду України за номерами телефонів: 0 800 503 753, 044 281 08 70, 044 281 08 71.

Державні центри зайнятості здійснює прийом документів від клієнтів, у тому числі для фіксації наміру клієнта бути зареєстрованим як безробітним, здійснюється засобами електронного зв’язку або через скриньки для прийому кореспонденції, що розміщені у кожному центрі зайнятості. Опрацювання документів проходить щоденно, за результати чого з вами зв’язується фахівець центру зайнятості, який спеціалізується на питанні, що вас цікавить. Звертаємо увагу, що вам необхідно обов’язково надати центру зайнятості актуальні контактні дані, за якими ви перебуваєте на постійному зв’язку.

Центри надання адміністративних послуг працюють за наступними умовами:

у відкритій частині ЦНАП має перебувати не більше людей, ніж робочих місць для обслуговування;

поза межами приміщення мають бути зручні місця очікування в черзі на відстані не менше 1 метра один від одного;

відстань між відвідувачами та адміністраторами також не має бути менша ніж 1 метр;

не допускати громадян з ознаками інфекційних захворювань без масок у приміщення, рекомендувати їм звернутися пізніше або отримати послугу електронно (якщо це можливо);

документи потрібно приймати таким чином, щоб громадяни якомога менше перебували у приміщенні – наприклад, через скриньки для кореспонденції;

організувати прийом громадян за попереднім записом (за телефоном, через сайт);

забезпечити позачергове обслуговування для громадян літнього віку, вагітних жінок та громадян з дітьми;

консультувати громадян дистанційно;

надсилати результати послуг поштою чи кур’єрською доставкою.

Державна податкова служба України закликає максимально використовувати дистанційний формат спілкування та наполегливо рекомендує платникам утриматися від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби. Особливо якщо проблему, з якою ви збираєтеся звернутися до ЦОП, можливо вирішити дистанційно (онлайн або поштою). ДПС звертається з проханням зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку та поштою. За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/. За допомогою Електронного кабінету можливо отримати результати надання адміністративних послуг, зокрема:

довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;

копії реєстраційних посвідчень реєстраторів розрахункових операцій направляються на адресу електронної пошти заявника (оригінал можна буде отримати після закінчення карантину).

Міністерство Юстиції.  Для отримання послуг юстиції, не виходячи із дому, можна скористатися вебпорталом «Онлайн будинок юстиції» https://online.minjust.gov.ua/ . Для цього вам знадобиться лише комп’ютер або смартфон.

Приймаючи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають, у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Як повернутись в Україну або отримати допомогу за кордоном під час карантину?

На сьогоднішній день поширення коронавірусної інфекції COVID-19 стало викликом для людей у всьому світі, незалежно від займаної посади чи соціального статусу в суспільстві.

Так як від коронавірусної інфекції ще не існує вакцини, найефективнішими засобами протидії пандемії визнані обмеження пересування людей і режим карантину. Тож, як повернутись в Україну або отримати допомогу за кордоном під час пандемії COVID-19 роз’яснює Ірина Дремлюга, фахівчиня Компаніївського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З 0:01 16 березня 2020 року (опівночі між 15 та 16 березня) припинено в’їзд на територію України для іноземців та осіб без громадянства. Виключення становлять акредитовані дипломати представництв іноземних країн в Україні, співробітники представництв міжнародних організацій. Міністерство закордонних справ України (далі – МЗС України) також в особливих випадках має право видавати індивідуальні дозволи на в’їзд іноземців.

З 0:01 17 березня (опівночі між 16 та 17 березня) Україна припинила міжнародне регулярне пасажирське сполучення, тож навіть громадяни України та іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання на території України, не зможуть прибути до України регулярним пасажирським сполученням – рейсовим літаком, потягом чи автобусом. Усі громадяни України мають право на перетин державного кордону для повернення на територію України.

Заборона на в’їзд може бути скасована чи продовжена в залежності від ситуації із поширенням коронавірусу в світі.

Важливо! Оперативну інформацію щодо заходів, які вживаються іноземними державами з протидії розповсюдженню COVID-19, можна знайти на сайті Міністерства закордонних справ України https://mfa.gov.ua/.

Іноземні громадяни або особи без громадянства, які не мають права на постійне або тимчасове проживання в Україні, не мають права в’їхати на територію України.

Іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, можуть в’їхати на територію України так само, як і громадяни України.

Також в’їзд дозволено для людей, які є подружжям або дітьми громадян України, працівниками іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їхніх сімей, водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажу.

Крім того, передбачені винятки для певних груп іноземців. Рішення про їх допуск ухвалюватиме МЗС разом з Державною прикордонною службою України. Наприклад, якщо буде необхідно прибуття в Україну лікарів або інших фахівців.

Кроки для повернення до України у період тимчасового обмеження перетину державного кордону.

1. Реєстрація у системі ДРУГ. Це спеціальна система Міністерства закордонних справ України, в яку людина вносить свої дані і повідомляє МЗС та закордонним дипломатичним установам України про своє перебування у певній країні. Обов’язково повідомити МЗС про країну, місце перебування, і надайте якомога більше інформації про суть проблеми в розділі “Коментар до подорожі”. Зокрема, це суттєво спрощує збір даних для формування списків громадян України, які мають термінову потребу повернутися додому в період обмежень.

Уважно вказуйте адресу електронної пошти, адже в разі помилки в цій адресі, особа не зможете авторизуватись у системі.

Звернення до посольства чи консульства у країні перебування електронною поштою чи за телефоном гарячої лінії, які вказані на їхній офіційній сторінці.

Усі співробітники посольств і консульств України працюють цілодобово, щоб надавати допомогу всім тим, хто її потребує.

В електронному листі на e-mail дипломатичної установи необхідно написати:

ім’я, прізвище і по батькові,

контактний телефон,

місце перебування,

суть проблеми, у вирішенні якої потрібна допомога.

Спостереження за оновленнями на сайті МЗС з оперативною інформацією щодо обмежень, які країна перебування особи ввела на перетин кордонів та пересування.

Списки громадян, які мають термінову потребу повернення в Україну спеціальними нерегулярними рейсами, формуватиме посольство або консульство у країні перебування особи.

Контакти усіх закордонних дипломатичних установ України можна знайти на спеціальній сторінці сайту МЗС України.

Для того, щоб повернутися до України на власному автомобілі необхідно уважно ознайомитись з обмеженнями в тих країнах, через які буде пролягати маршрут, та режимом роботи пропускних пунктів на державному кордоні України.

Інтерактивна карта актуальних даних щодо роботи пунктів пропуску на державному кордоні України доступна за посиланням на сайті Нової митниці.

У пунктах пропуску на кордонах працюють спеціально створені санітарні відділи. По поверненню з країн, де відповідно до даних ВООЗ склалась несприятлива епідемічна ситуація, у зв’язку з поширенням коронавірусу, на пунктах пропуску усі громадяни проходитимуть температурний скринінг і вживатимуться відповідні заходи –- людину направлятимуть на самоізоляцію вдома протягом 14 днів, за необхідності в медичний заклад.

У разі перевищення терміну дозволеного перебування в іноземній країні або ризику такого перевищення рекомендуємо негайно звертатись до консульства в країні перебування електронною поштою. Електронні адреси всіх закордонних дипломатичних установ можна знайти на сайті МЗС України.

В умовах стрімкого поширення коронавірусної інфекції по всьому світу, закордонні дипломатичні установи тимчасово переходять на особливий режим, який передбачає дистанційну форму роботи зі зверненнями громадян та посилене опрацювання запитів громадян.

Особлива форма роботи передбачає, що дипломатичні установи за кордоном продовжать здійснювати свої функції у дистанційному режимі, крім форс-мажорних випадків, де потрібні негайні консульські дії та функції, особливо пов’язані з пандемією.

Закордонні дипломатичні установи (ЗДУ) у цей період будуть опрацьовувати звернення щодо оформлення: посвідчень особи на повернення в Україну у разі необхідності повернення в Україну цього чи наступного тижня;

набуття громадянства України за народженням дітям, народженим у країні перебування та у зв’язку з оформленням їм посвідчення особи на повернення в Україну у разі реальної необхідності невідкладно повернутися в Україну;

віз для в’їзду в Україну для забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер за рішенням керівника ЗДУ.

Звернення громадян до консульських установ, які тимчасово не будуть оброблятись через надзвичайну ситуацію:

оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон;

посвідчень особи на повернення в Україну, за виключенням втрати/відсутності паспортних документів, реальної необхідності громадянина повернутися в Україну;

у інших критичних для громадян України випадках за рішенням керівника ЗДУ;

прийняття на консульський облік;

питання нотаріату (крім форс-мажорних випадків, наприклад завірення документів про смерть, необхідних для транспортування померлих, заяв про виїзд дітей тощо), РАЦС, витребування, легалізації документів;

питання громадянства, за виключенням оформлення набуття громадянства України за народженням дітям, народженим у країні перебування та у зв’язку з оформленням їм посвідчення особи на повернення в Україну у разі реальної необхідності повернутися в Україну;

оформлення віз для в’їзду в Україну чи транзитного проїзду через її територію, за виключенням випадків необхідності забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер, за рішенням керівника ЗДУ;

засвідчення офіційних документів апостилем та в порядку консульської легалізації (для представництв МЗС на території України);

відвідування затриманих/заарештованих тощо;

виїзні консульські обслуговування.

Приймаючи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають, у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Оплата комунальних послуг у період карантину

Начальниця віддлілу Новомиргородського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру Олена Смілянець надала роз’яснення громадянам пpо pоботу підприємств житлово-комунальної сфери в умовах каpантину.

Як працюють підприємства житлово-комунальної сфери в період карантину?

Підприємства житлово-комунальної сфери працюють у штатному режимі, оскільки надання комунальних послуг та послуги з управління багатоквартирним будинком має здійснюватися БЕЗПЕРЕРВНО, крім часу перерв на:

проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;

міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;

ліквідацію наслідків аварії.

Оплата споживачами ЖКП напряму впливає на діяльність кожного підприємства галузі у населених пунктах України та надання ними життєво необхідних послуг.

Як оплатити за спожиті послуги в умовах карантину, коли рекомендовано знаходитись вдома?

Враховуючи ситуацію, яка наразі склалася в Україні, з метою запобігання поширення коронавірусу (COVID-19), недопущення його негативного впливу на здоров’я людей, необхідно вжити усіх можливих заходів щодо здійснення споживачами онлайн платежів через особисті кабінети на сайтах підприємств-виконавців послуг, управителів багатоквартирних будинків, та за допомогою інших можливих і загальнодоступних сервісів (Приват 24, Ощад 24, iPay, Portmone тощо).

З цією метою Мінрегіон пропонує підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги:

довести до відома споживачів за допомогою засобів телефонного зв’язку та інтернету інформацію про можливі онлайн сервіси для забезпечення оплати житлово-комунальних послуг;

забезпечити взаємодію з АТ «Ощадбанк» для інформування громадян, що отримують пільги та субсидії у грошові безготівковій формі, шляхом надсилання їм відповідного смс -повідомлення.

Також Мінрегіон попросив поінформувати своїх споживачів про необхідність потурбуватись про людей похилого віку і допомогти їм оплатити комунальні послуги онлайн.

Чи будуть надаватися житлово-комунальні послуги в повному обсязі? Яку відповідальність несе споживач у разі несвоєчасної оплати комунальних послуг?

Так, послуги будуть надаватися в повному обсязі. 24 березня Міністерство розвитку громад та територій України надіслало лист з рекомендаціями в усі держадміністрації щодо оплати ЖКП в умовах карантину. Звертаємо увагу, що Законом від 17 березня 2020 року визначається, що на період дії карантину або обмежувальних заходів та протягом 30 днів з дня його відміни ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Також, Законом від 17.03.2020 року, на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

прийняття рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання;

зупинення публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” видаткових операцій за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації;

здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування;

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Приймаючи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають, у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Як під час дії карантину не пропустити строк для прийняття або відмови від спадщини?

Для прийняття або відмови від спадщини встановлено шестимісячний строк з дня відкриття спадкової справи. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори чи приватному нотаріусу, за останнім місцем проживання померлої особи, заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Заява про прийняття або відмову від спадщини подається до державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса (за місцем відкриття спадщини) особисто спадкоємцем або поштою. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Сьогодні, в умовах карантину, найбільш зручний та надійний спосіб вступити в спадщину або відмовитись від спадкових прав – надіслати в державну нотаріальну контору або приватному нотаріусу поштою заяву про прийняття або відмову від спадщини у простій письмовій формі.

Своєчасно надісланою вважається заява, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується в подальшому надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Важливим є те, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину і необхідність подавати заяву про прийняття спадщини відсутня.

У разі, якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини, він буде змушений звертатися до суду для його продовження. Якщо спадкоємцем попущено строк з поважних причин, суд може встановити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. А це зайва втрата часу та додаткові грошові витрати!

Приймаючи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають, у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Як проплачується лікарняний на період карантину

Які санітарні норми для супермаркетів та магазинів під час карантину?

Пандемія коронавірусу COVID-19 вплинула на життя людей у більшості країн світу. В Україні – також. Ще однією зі сфер життєдіяльності, які зазнали змін це мережі супермаркетів та магазинів. Саме вони мають забезпечити для своїх працівників та відвідувачів безпечні умови перебування у цих приміщеннях.

Діяльність цих закладів не підпадає під обмежувальні заходи на час карантину. Однак для захисту здоров’я громадян Міністерство охорони здоров’я закликає дотримуватися посилених санітарно-гігієнічних норм. Про основні з них розповідає начальниця відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман:

не допускати осіб в торгівельні зали з ознаками захворювання на ГРВІ;

проводити щогодини дезінфекцію поверхонь торгівельного обладнання, інвентарю, тощо;

всіх працюючих забезпечити засобами індивідуального захисту;

забезпечити заклади для покупців достатньою кількістю одноразових рукавичок та пакувального матеріалу;

при вході в торгівельні зали магазинів самообслуговування забезпечити покупців одноразовими рукавичками та встановити ємкості для використаних засобів індивідуального захисту;

забезпечити фасування та пакування всіх видів продовольчих товарів;

заборонити продаж в режимі самообслуговування вагових продовольчих товарів, подальша термічна обробка яких не передбачена;

продуктовим супермаркетам забезпечити роботу наявних кас впродовж усього робочого часу для попередження утворення черг та скупчення людей;

в кінці робочої зміни забезпечити обов’язкове генеральне прибирання всіх приміщень та торгівельного обладнання з використанням миючих та дезінфікуючих засобів;

заборонити перебування тварин в місцях торгівлі;

заборонити продаж продовольчих товарів в неустановлених місцях.

За порушення санітарних норм під час карантину як громадяни, так і посадові особи можуть нести відповідальність:

1. Адміністративну відповідальність. Статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає притягнення до адмінвідповідальності у вигляді штрафу за порушення санітарних правил і норм (далі - СанПіН). Розмір штрафу залежить від особи, яку притягають до відповідальності: для громадян передбачений штраф від 17 до 204 грн.; для посадових осіб – від 102 до 425 грн.

Відповідно до ст. 236 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм, уповноважені органи державної санітарно-епідеміологічної служби.

2. Кримінальна відповідальність. Законодавство України передбачає кримінальну відповідальність за порушення СанПіН, щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.

Так, статтею 325 Кримінального кодексу України передбачено, що порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань: карається штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з останніми змінами від 17000 до 51 000) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки: караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Умисне поширення епідемії з метою ослаблення держави (диверсія) кваліфікується за ст. 113 Кримінального кодексу України.

Звичайно, це не всі положення нового закону, а тільки найбільш хвилюючі, і кожні декілька годин ми стаємо свідками до сьогоднішнього дня безпрецедентних для України обмежувальних заходів. Закликаємо всіх громадян України активно слідувати рекомендаціям Міністерства охорони здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я, а також дотримуватися правил карантину, щоб вберегти не лише себе, а й своїх близьких. Залишайтеся вдома і будьте здорові!

Приймаючи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають, у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Відпустка без збереження заробітної плати на період карантину.

Карантин — адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ з наступними змінами і доповненнями).

Пунктом 31 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Процедура надання відпустки у зв’язку із запровадженням карантину включає наступні етапи:

визначаємо коло осіб, які мають право на відпустку на період оголошення карантину. Законодавством визначено коло осіб, яким може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період оголошення карантину: матір, батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною; особа, яка усиновила дитину; особа, яка взяла під опіку дитину; один із прийомних батьків; один із батьків-вихователів. Така відпустка має переваги та недоліки. Перевага відпустки без збереження заробітної плати полягає у тому, що на період карантину особа у законному порядку має змогу перебувати зі своєю дитиною вдома під час карантину, а недолік – особа не отримує у цей період заробітну плату.

з’ясовуємо підстави для надання відпустки. Період, на який оголошено карантин, має бути підтверджений документально. Це може бути рішення щодо тимчасового призупинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти. Запровадження карантину через перевищення епідемічного порогу захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції оголошується органами місцевого самоврядування. Загальноосвітні навчальні заклади у зв’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу.

Отже, на практиці документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, які хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу.  

отримання заяви працівника. Якщо працівник бажає отримати відпустку на період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини.

з’ясування підстав для надання відпустки. Ознайомившись із заявою працівника про відпуску та документами, долученими до неї, роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання відпустки (наказ про надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину). Строк, на який надається відпустка Пунктом 31 частини першої статті 25 Закону «Про відпустки» передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території.

Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.

Приймаючи до уваги збільшення рівня правових питань та проблем, які виникають, у тому числі, через впровадження карантину система надання безоплатної правової допомоги посилює роботу своїх дистанційних сервісів надання БПД.

Як отримати правову допомогу дистанційно:

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

поставити питання в повідомленні на електронну адресу центру [email protected] ;

поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Kropyvnytskyi.1.Centre.BVPD/ ;

написати на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ .

скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Відповідальність-за-знищення-рослин-занесених-до-червоної-книги-України

Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів автобусним, залізничним, авіаційним транспортом під час епідемії коронавірусу

Повернення коштів за квитки, туристичні тури під час епідемії коронавірусу

Як можна оформити допомогу при народженні малюка.

Куди звернутися?

До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації. Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики з використанням електронного цифрового підпису) Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать. Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи потрібні?

Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається: 1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"); 2. копію свідоцтва про народження дитини; 3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни); 4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

Який розмір допомоги?

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень. Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

Чи можуть батьків позбавити допомоги?

Існує низка умов для припинення виплати допомоги:  позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;  відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

 нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;  відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;  тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;  припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;  перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;  усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;  смерті дитини;  смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати. Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаряпедіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

Якщо необхідна юридична порада

Звертайтеся за безоплатною юридичною консультацією до одного з центрів або бюро правової допомоги, адреси та номери телефонів яких можна знайти на сайті системи безоплатної правової допомоги за адресою https://legalaid.gov.ua/. Правову консультацію можна також отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103. За правовою інформацією заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua/.

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України особа має право на звернення за захистом після використання національних засобів правового захисту у міжнародні юрисдикційні установи, які визнала Україна.

Європейський Суд з прав людини – це міжнародний судовий орган, який покликаний забезпечити дотримання державами-учасницями прав та свобод, гарантованих Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод і уповноважений розглядати заяви осіб, які скаржаться на порушення державами-учасницями прав та свобод, передбачених Конвенцією.

До Європейський Суду можна звертатись:

– проти однієї чи декількох держав, на які поширюється дія Конвенції і котра/котрі, своєю дією або діями чи бездіяльністю, що стосувались безпосередньо вас, порушили Конвенцію з прав людини. 

– скарги мають стосуватися дій або бездіяльності одного або декількох органів влади держави, якої стосується заява (наприклад, судового або адміністративного органу).

Заява повинна стосуватися одного з прав, викладених у Європейській конвенції з прав людини. Порушення, на які можна скаржитись, можуть стосуватися широкого кола питань, таких як: катування чи нелюдське поводження з ув’язненими, законність тримання під вартою, порушення при розгляді цивільних чи кримінальних питань, дискримінація у здійсненні прав, викладених у Конвенції, батьківські права, право на повагу до приватного та сімейного життя, житла і кореспонденції, свобода вираження поглядів, свобода передавати чи отримувати інформацію, свобода участі у зібраннях та демонстраціях, вислання та екстрадиція, конфіскація майна та його вилучення.

Звернутися до Суду можна або звичайним листом, в якому необхідно чітко викласти скарги (в такому разі буде надіслано формуляр заяви, який потрібно заповнити), або одразу надіслати заповнений формуляр заяви. Формуляр заяви розміщено на офіційному Інтернет-сайті Європейського суду з прав людини за адресою: http://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/forms/ukr&c. Лист і/або заповнений формуляр заяви потрібно надіслати за адресою:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe

F-67075 Strasbourg Cedex

Писати до Суду можна однією з офіційних мов Суду (англійською чи французькою) або ж офіційною мовою будь-якої з держав, що ратифікували Конвенцію, в тому числі українською.

Якщо необхідна юридична порада

Звертайтеся за безоплатною юридичною консультацією до одного з центрів або бюро правової допомоги, адреси та номери телефонів яких можна знайти на сайті системи безоплатної правової допомоги за адресою https://legalaid.gov.ua/. Правову консультацію можна також отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103. За правовою інформацією заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua/.

Що робити, якщо зникла людина?

Сьогодні завдяки мобільному телефону у нас є можливість завжди бути на зв’язку. Та коли абонент тривалий час відсутній, це викликає занепокоєння. Добре, якщо за кілька годин людина знаходиться та пояснює причину свого тимчасового зникнення, а якщо ні, що робити у такому разі надає роз’яснення начальник відділу Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД Сергій Кравчина.

Кожна хвилина на рахунку

У першу чергу, зв’язатись зі знайомими, родичами, які можуть володіти інформацією про місцезнаходження людини.

Зателефонувати до місць, де людина могла затриматись чи куди, швидше за все, прямувала би в тій чи іншій ситуації (затрималась на роботі, поїхала до друзів у інше місто, перебуває на лікуванні, про яке не хотіла повідомляти оточуючих тощо).

Зателефонувати до швидкої допомоги за номером 103, до медичних закладів для отримання інформації про осіб, які поступили на госпіталізацію.

Звернутися до поліції за номером 102 та зателефонувати на гарячу лінію за безкоштовним номером 0 800 500 202, де вам допоможуть скласти план подальших дій та приймуть заявку про зниклу особу.

Якщо людина зникла за містом чи в селі, також можна самостійно організувати пошукові групи. Необхідно враховувати особливості місцевості. Зокрема, якщо поруч є ліс, слід обстежити прилеглу територію з гучномовцем; якщо є водойми, потрібно звертатись до водолазів.

Їх шукає поліція

Щоб повідомити про зниклу людину, необхідно оформити заяву до поліції (повідомлення про зникнення приймається в день звернення усно чи письмово).

В повідомленні потрібно надати детальні відомості про зниклу особу. Зокрема, паспортні дані, опис зовнішності з особливими прикметами (наявність татуювань та шрамів, також у що була вдягнена людина на момент зникнення тощо) та інші відомості, що можуть допомогти у пошуках (номер мобільного телефона, дані про автомобіль та інше).

Міністерство внутрішніх справ створило загальну базу безвісті зниклих https://wanted.mvs.gov.ua/ . Портал розшуку МВС також містить інформацію щодо загублених речей, зброї, має базу неопізнаних трупів та базу осіб, що не можуть надати інформацію про себе (зниклі діти, хворі та літні люди, що мають складності з власною ідентифікацією).

Коли людина вважається безвісно відсутньою

Відсутність людини за місцем постійного проживання або коли її місцезнаходження невідоме створює певні труднощі. Кредитори не можуть стягнути борг, подружжя – укласти шлюб, утриманці – отримати допомогу тощо. Якщо людина статусу безвісно зниклої, її родичі не можуть навіть оформити субсидію, якщо ця особа зареєстрована разом з ними.

Відповідно до ст. 43 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Хто може подати заяву

Заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою може подати будь-яка особа, яка перебуває із цим суб’єктом у матеріально-правових відносинах і заінтересована у зміні його правового статусу.

Таким чином, заявниками можуть бути, наприклад, чоловік, дружина, батьки, діти, кредитори тощо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо їм це необхідно для здійснення та захисту їх суб’єктивних прав та інтересів. У випадках та порядку, передбачених законом, заявником може бути і прокурор.

Збираємо докази

Заява про визнання людини безвісно відсутньою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) особи, місцеперебування якої невідоме або за місцезнаходженням майна цієї людини.

Зацікавлені особи повинні надати докази того, що вони зробили все можливе для встановлення місця перебування зниклої людини. Скажімо, запитували родичів, знайомих, направляли запити, був оголошений розшук тощо.

Потрібно також вказати обґрунтувати причини, через які необхідно визнати громадянина безвісно відсутнім. Наприклад, його майно може бути знищене, розкрадене, утриманці перебувають у важкому матеріальному становищі тощо.

Якщо безвісно відсутній знайшовся

Коли особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’являється, їй необхідно звернутись до суду з заявою про скасування рішення про визнання безвісно відсутньою.

Якщо потрібна юридична допомога

Визнання особи безвісно відсутньою є складною, з моральної точки зору, процедурою, особливо для її близьких та рідних. Але це потрібно робити, щоб майно та права, які людина мала за життя, були під захистом, наглядом чи перейшли до належних спадкоємців.

Якщо вам потрібна юридична консультація, можна звернутися до одного з центрів або бюро правової допомоги, адреси та номери телефонів яких можна знайти на сайті системи безоплатної правової допомоги за адресою https://legalaid.gov.ua/ . Правову консультацію можна отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103. А ще – зайти на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua .

Кoли зaпиcи розмов є дoкaзом у cуді?

Нaвіть відкpитo зaпиcaвши poзмoву на телефон чи диктофон, ви нaвpяд чи змoжете пpед’явити це в cуді в якocті дoкaзів. Адже дoкaзaми є лише ті зaпиcи, які були дoбуті зaкoнним шляхoм. У якому випадку запис розмови на телефон може бути доказом в суді роз’яснює начальниця відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД Наталія Цуцман.

Увімкніть диктофон

Здійcнення звукoвoгo зaпиcу гoлocу людини без її згoди пopушує пpaвo нa oхopoну її інтеpеcів. Гoлoc фізичнoї ocoби нaлежить дo пpoяву ocoбиcтoгo хapaктеpу, щo oхopoняєтьcя. Звуковий зaпиc мoжнa здійcнювaти aбo викopиcтoвувaти тільки з відoмa людини.

Згoду ocoби нa зaпиc її гoлocу не мoжнa визнaчaти тільки зa тим фaктoм, щo вoнa мoглa пoмітити диктoфoн. Має бути доведено, щo ocoбa знaлa пpo те, щo пpилaд увімкнений і зaпиcує, і була oзнaйoмленa зі звукoвим зaпиcoм.

Poзмoви фізичних ocіб під чac викoнaння ними пpoфеcійних aбo гpoмaдcьких oбoв’язків, як пpaвилo, не мaють ocoбиcтoгo хapaктеpу. Тому під чac цивільнo-пpaвoвoгo poзгляду звукoві зaпиcи тaких poзмoв є пpипуcтимим дoкaзoм.

Обережно: ділові розмови

Якщo звукoвий зaпиc є зaпиcoм пеpегoвopів ділових кoмпaньйoнів у зв’язку з проблемами товариства, під час якого не йдеться пpo пpoяв ocoбиcтoгo хapaктеpу, то нaвіть без згoди ocіб тaкий зaпиc мoже бути викopиcтaний cудoм як дoкaз. Зa цих oбcтaвин пpoяви учacників зaпиcувaнoї poзмoви не мoжнa ввaжaти пpoявaми ocoбиcтoгo хapaктеpу.

Тaкoж мoжнa викopиcтoвувaти як дoкaз пpивaтний звукoвий зaпиc, якщo йoгo здійcненo в пpиміщенні, пpизнaченoму для гpoмaдcькocті, і poзмoвa ніяк не cтocувaлacя пpивaтнoгo життя ocіб, які в ній бpaли учacть.

Спецслужби слухають та пишуть

Якщo ми гoвopимo пpo пpocлухoвувaння, відеocпocтеpеження, то це мoжнa poбити лише з caнкції cуду. Тобто, cпецcлужби пеpед пpoведенням пpихoвaних aудіoзaпиcів мaють oтpимaти нa це caнкцію. Для пpocлухoвувaння телефoнів мaє бути caнкція cуду. А от щoдo неглacних cлідчих дій, то pішення пpиймaє cлідчий, пpoкуpop, a у випaдкaх, пеpедбaчених Кpимінaльнo-пpoцеcуaльним кoдекcoм Укpaїни, – cлідчий cуддя зa клoпoтaнням пpoкуpopa aбo зa клoпoтaнням cлідчoгo, пoгoдженoгo з пpoкуpopoм. Дoзвoли нa пpoведення тaких дій нaдaютьcя, щoб зaпoбігти злoчинoві чи з’яcувaти іcтину під чac poзcлідувaння кpимінaльнoї cпpaви, якщo іншими cпocoбaми oдеpжaти інфopмaцію немoжливo.

Допустимий або недопустимий?

Дocлідження звукових записів як речових доказів є ocoбливим, оскільки пoтpебує зacтocувaння cпеціaльнoї техніки тa cпеціaльних пpиміщень, якщo зaли cудoвих зacідaнь не oблaднaні для цього.

Ще під чac підгoтoвчoгo пpoвaдження aбo пеpед дocлідженням звукoзaпиcу у cудoвoму зacідaнні, cуд пoвинен виpішити питaння пpo дoпуcтиміcть цьoгo дoкaзу. Тобто, чи не булo йoгo зpoбленo вcупеpеч пopядку, щo вcтaнoвлений зaкoнoм, зoкpемa, cт. 307 Цивільнoгo кoдекcу Укpaїни. Виcнoвoк пpo недoпуcтиміcть певнoгo звукoзaпиcу, як зacoбу дoкaзувaння, мoже бути зpoбленo тaкoж у пpoцеcі йoгo дocлідження aбo піcля цьoгo, aбo нaвіть під чac oцінки cудoм дoкaзів пpи ухвaленні cудoвoгo pішення.

Ocoбa, якa беpе учacть у cпpaві тa ввaжaє, щo звукoзaпиc є фaльшивим, мoже пpocити cуд виключити йoгo з чиcлa дoкaзів і виpішувaти cпpaву нa підcтaві інших дoкaзів. Виcнoвoк пpo фaльшивіcть ocoбa мoже зpoбити, якщo oзнaки підpoбки виднo неoзбpoєним oкoм aбo тaкa фaльшивіcть пеpекoнливo підтвеpдженa іншими дoкaзaми у cпpaві. Якщo ж зaпиc лише викликaє oбґpунтoвaний cумнів у йoгo дocтoвіpнocті (cпpaвжнocті), то ocoбa, якa беpе учacть у cпpaві, мaє пpaвo зaявити клoпoтaння пpo пpoведення екcпеpтизи дoкaзу.

Якщо необхідна юридична порада

Звертайтеся за безоплатною юридичною консультацією до одного з центрів або бюро правової допомоги, адреси та номери телефонів яких можна знайти на сайті системи безоплатної правової допомоги за адресою https://legalaid.gov.ua/. Правову консультацію можна також отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103. За правовою інформацією заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua/.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

Земельним кодексом України передбачена безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян із земель права державної або комунальної власності. Ця передача здійснюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування за місцем знаходженням його земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка передається у власність громадянину на підставі відповідного рішення цих органів та кадастрових матеріалів, що підтверджують її розмір.

Громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, яка перебуває в державний або комунальній власності, для цілей, передбачених Кодексом, подає заяву до сільської, селищної, міської ради або до місцевої державної адміністрації за місцем знаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри і місце розташування ділянки та мета її використання.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, дає дозвіл на замовлення проекту її відведення. Склад, зміст проекту відведення земельної ділянки та порядок його розгляду і затвердження встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація у місячний строк розглядає проект відведення земельної ділянки та приймає відповідне рішення.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради чи місцевої державної адміністрації у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки, перенесення в натуру (на місцевість) і видачі документа, що посвідчує право власності на землю.

Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок права державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для недержавних сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення селянського господарства - до 2 га;

- для будівництва і обслуговування житлових будинків у сільських населених пунктах - до 0,25 га, в селищах - до 0,15 га, в містах - до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

Громадяни, які виявили бажання вести фермерське господарство, подають до місцевої державної адміністрації, якщо земельна ділянка перебуває в державній власності, або до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка перебуває в комунальній власності, заяву, підписану головою створюваного фермерського господарства.

У заяві на відведення земельної ділянки зазначаються: бажані розміри і місце розташування земельної ділянки; кількість членів фермерського господарства; відомості про досвід роботи в сільському господарстві і наявність кваліфікації або спеціальної підготовки.

3аяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання в оренду відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає у місячний строк. У разі їх згоди щодо передачі або надання земельної ділянки громадянин замовляє розроблення проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Рішення про передачу у власність або надання в оренду земель громадянам для ведення фермерського господарства приймають відповідні місцеві державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради у місячний строк.

Якщо необхідна юридична порада

Звертайтеся за безоплатною юридичною консультацією до одного з центрів або бюро правової допомоги, адреси та номери телефонів яких можна знайти на сайті системи безоплатної правової допомоги за адресою https://legalaid.gov.ua/. Правову консультацію можна також отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103. За правовою інформацією заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua/.

Визнання фізичної особи недієздатною.

Якщо Ви задались питанням як визнати особу недієздатною, який порядок, процедура та підстави визнання фізичної особи недієздатною, який орган має право прийняти таке рішення, куди подається заява про визнання особи недієздатною у 2019 році, – то ця стаття для Вас.

Цивільна дієздатність передбачає здатність фізичної особи розуміти значення своїх дій та здатність керувати ними. Нездатність фізичної особи розуміти значення своїх дій або нездатність керувати ними може бути правовою підставою для визнання її недієздатною.

Процедура і порядок визнання особи недієздатною

Фізична особа, тобто людина, визнається недієздатною за спеціальною процедурою місцевим загальним судом за її місцем проживання, а якщо вона перебуває на лікуванні у спеціалізованому лікувальному (психіатричному) закладі – за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про визнання особи недієздатною розглядаються в рамках окремого провадження місцевим судом загальної юрисдикції за процедурою, встановленою цивільним процесуальним законом України, зокрема статтями 293 – 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Запам’ятайте, що в Україні лише один орган має право визнати особу недієздатною. Це – суд! Таким чином, відповідно і заяву про визнання фізичної особи недієздатною необхідно подавати саме до суду (за територіальним принципом).

Правові наслідки визнання людини недієздатною

Наслідком визнання особи недієздатною є втрата нею права на вчинення будь-яких правочинів (укладення угод, договорів, їх виконання). Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах може вчиняти лише її опікун (при цьому законодавством встановлено ряд правочинів, які заборонено вчиняти опікуну, а також правочини, для вчинення яких обов’язковим є отримання згоди органу опіки та піклування на їх укладення). Опікун також несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.

Відповідно до ст. 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Визнаючи особу недієздатною, суд одночасно призначає їй опікуна. При цьому, особа яка звертається до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною (надалі – "заявник"), може просити про призначення її чи будь-якої іншої особи опікуном тільки за умови отримання відповідного подання (висновку) органу опіки та піклування щодо погодження кандидатури опікуна.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24. Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатноїправової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно.

ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ РОДИННИХ ВІДНОСИН.

Родинні відносини (споріднення) – кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв’язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не  є родинними.

Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин, у випадку, якщо даний факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, отримання компенсації тощо. Заяву про встановлення факту родинних відносин подають до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем проживання особи, яка подає заяву. Якщо, особа проживає за межами України і являється громадянином України, то підсудність розгляду справи про встановлення факту родинних відносин, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. Встановлення факту родинних відносин розглядається судом в порядку окремого провадження.

Хто може звернутись до суду:

– спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, і для яких у зв’язку зі встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;

– особи, які мають право на пенсію у зв’язку зі втратою годувальника і яким органи Пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

– інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь також зацікавлені особи, з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Зацікавленими особами у справах про встановлення факту родинних відносин, залежно від мети встановлення цього факту, можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада — за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим відповідно до ст. 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, згідно із ст. 318 ЦПК України. В заяві повинно бути зазначено: 

-який факт заявник просить встановити та з якою метою;

-причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір»: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатноїправової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Гарантована квартальна ціна на газ, як новий інструмент та як він дозволить економити

З 1 січня в Україні діятиме «страхова» ціна на газ або так званий «контракт на майбутнє» на поточний опалювальний сезон. З урахуванням міжнародних зобов’язань України щодо лібералізації газового ринку Нафтогаз України (далі - Нафтогаз) сформувала кілька ринкових цінових пропозицій для споживачів, які мають право на придбання газу на пільгових умовах (далі - ПСО). Крім звичайної щомісячної ціни, яка змінюється з урахуванням поточної ринкової ситуації, Нафтогаз пропонує також гарантовану квартальну ціну, яка буде діяти з 1 січня 2020 року до кінця опалювального сезону.

Якою буде гарантована ціна з 1 січня 2020 року?

Гарантована оптова ціна Нафтогазу зафіксована на рівні 5500 грн за тисячу куб. м (без урахування ПДВ, транспортних витрат і націнки газбутів). Ця пропозиція дозволить захистити побутових споживачів від різкого подорожчання газу, яке може відбутися в 1 кварталі 2020 року.

Запропонована гарантована ціна на 12% нижче, ніж регульована ціна, по якій Нафтогаз продавав газ захищеним споживачам в січні-квітні 2019 року. Тоді оптова ціна для споживачів в рамках ПСО становила 6 236 грн за тис. куб. Кінцева роздрібна ціна для побутових споживачів в кожному регіоні залежить від витрат на транспортування газу магістральними і регіональними газопроводами, а також від націнки газзбутів. З урахуванням поточних транспортних тарифів кінцева роздрібна ціна з ПДВ складе від 7,2 до 7,8 грн за куб. м газу (проти 8,5 грн за куб. м в 1 кварталі 2019 р.).

Кому доступна гарантована ціна?

Гарантована ціна на газ буде діяти як для постачання газу побутовим споживачам, так і для виробників теплової енергії, що дозволить уникнути різкого збільшення вартості послуг з надання тепла і гарячої води.

З 1 січня 2020 року і до кінця опалювального сезону всі домогосподарства і виробники тепла автоматично будуть отримувати газ за гарантованою ціною. Для цього споживачам не потрібно робити жодних дій, підписувати додаткові угоди або здійснювати передоплату.

Чи можна відмовитись від гарантованої ціни і продовжувати купувати газ за ціною, яка змінюється кожного місяця?

Щомісячна ринкова ціна в 1 кварталі 2020 року може як вирости, так і знизитися, в залежності від результатів переговорів з Газпромом, погоди, ринкової ситуації та інших факторів.

Будь-який споживач може відмовитися від запропонованої гарантованої квартальної ціни і обрати щомісячну ринкову ціну. У цьому випадку з 10 по 24 грудня таким споживачам необхідно звернутися до своїх регіональних збутових компаній, які запропонують найбільш зручний для клієнта алгоритм відмови від гарантованої ціни.

Після 24 грудня споживачі, які оберуть щомісячну ціну, не зможуть скористатися гарантованої ціною. Нафтогаз традиційно публікує свої цінові пропозиції на наступний місяць в двадцятих числах поточного місяця.

Якою буде ціна на газ в грудні 2019 року?

У грудні 2019 року ціна на природний газ для споживачів, які купують газ на умовах ПСО, складе 4 277 грн за тис. куб. м (без урахування ПДВ, націнки газзбутів і транспортних витрат). Це на 13% нижче рівня регульованої ціни газу, яка діяла в листопаді 2019 року.

Незважаючи на те, що за результатами біржових торгів ринкова ціна газу на українському ринку за останній місяць не знижувалася, регульована ціна в грудні 2019 року знизилася відповідно до заявленої вартості розмитненого в листопаді газу.

Цей рівень в поточних умовах не є ринковим і визначається формулою, що міститься в постанові КМУ від 03.04.2019 №293. Ця постанова діє до кінця 2019 року. За домовленістю з МВФ, з 1 січня 2020 року Україна переходить на ринкове ціноутворення на газ для побутових споживачів в рамках ПСО.

З 1 травня 2020 року Україна взяла на себе зобов’язання повністю лібералізувати ринок постачання газу побутовим споживачам і забезпечити умови для конкуренції в цьому сегменті.

Що означає груднева ціна для покупців «Газового запасу»?

У цьому місяці регульована ціна газу виявилася нижчою, ніж ціна на умовах пропозиції від Нафтогазу «Газовий запас» (4 874,42 грн за тис. куб. м). Клієнти, які планували в грудні використовувати частину газового запасу, можуть оплатити ресурс за більш низькою, регульованою ціною. У той же час, за бажанням, вони можуть використовувати «Газовий запас».

Використовувати передплачені обсяги газового запасу можна до 31 березня 2020 року включно. Гроші за передплачений, але не використаний обсяг повернуться споживачу на його рахунок в повному обсязі після 1 квітня 2020 року.

У яких регіонах діє пропозиція?

Це важливе питання, оскільки попередня ініціатива Нафтогазу «газовий запас», яка діяла до 25 вересня, була доступна не у всіх областях. Окремі газзбути не погодилися співпрацювати з Нафтогазом через «додатковий клопіт». До програми приєдналися лише 18 регіональних газопостачальних компаній.

У Міністерстві енергетики та захисту довкілля України кажуть, що гарантована ціна діятиме до кінця опалювального сезону в усіх регіонах України, проте забезпечення механізму відмови від гарантованої ціни залежить від регіональних постачальників газу. Якщо компанія-постачальник не пропонує механізм відмови, споживач може змінити постачальника.

Чи доступна пропозиція для боржників та отримувачів субсидій?

Пропозицією можуть скористатися всі побутові споживачі та підприємства ТКЕ (виробники тепла, які мають спеціальні обов’язки та отримують газ від Нафтогазу).

Чи можна відмовитися від послуги, якщо ринкові ціни почнуть знижуватися?

Ті, хто готові ризикувати і купувати газ за щомісячною ціною, з 1 до 20 грудня повинні звернутися до газопостачальної компанії у своєму регіоні. Вони запропонують алгоритм виходу з програми для своїх клієнтів.

Якщо ринкова ціна у січні буде нижчою, ніж гарантована, споживач не зможе від неї відмовитися, адже рішення щодо відмови необхідно ухвалити до 20 грудня.

Так само не буде можливості у разі зростання цін повернутися до квартальної ціни, якщо від неї відмовитися. Це принцип форвардних контрактів, так працюють на вільних ринках в усьому світі.

Фактично це вартість страхування від ризиків до кінця сезону. Саме тому споживачам пропонується вибір: застрахувати ризики або обрати щомісячну ціну.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатноїправової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Один день із життя Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

У Кропивницькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – місцевий центр) та бюро правової допомоги відбувся день відкритих дверей. Працівники центру провели для студентів та всіх охочих екскурсію, де показали, як проходить робочий процес та годину «Запитай у адвоката».

Всім охочим було проведено екскурсії по місцевому центру та бюро правової допомоги з детальним обговоренням функціональних обов’язків кожного відділу, практики діяльності системи безоплатної правової допомоги. Фахівці місцевого центру та бюро ознайомили присутніх з етапами створення системи БПД та з правом на правову допомогу, яке гарантоване ст. 59 Конституції України, основними положеннями Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та порядком роботи місцевого центру та бюро. Також фахівці спільно з студентами та учнями розібрали життєві ситуації, які були запропоновані присутнім та роз’яснили їм незрозумілі положення чинного законодавства України.

«Студенам/курсантам неабияк пощастило бути присутніми на Дні відкритих дверей у Кропивницькому міському центрі з надання безоплатної вторинної допомоги та особисто поспілкуватись з керівництвом та працівниками центру та отримали неоціненну можливість не лише познайомитись із роботою центру, а й переконатись, що першоосновою діяльності Кропивницького міського центру з надання безоплатної правової допомоги є повага до гідності людини та прагнення створити умови, за яких люди мають рівний доступ до права й правосуддя, незалежно від рівня їх матеріальних статків чи ступеня соціальної вразливості»,- так прокоментувала захід Лілія Єрмоленко-Князєва – заступниця декана з виховної роботи, доцент кафедри права та правового регулювання авіаційної діяльності Льотної академії Національного Авіаційного Університету.

Рубрика зустрічі «Запитай у адвоката» відбулася за участю Ірини Троянської, Віталія Гончаренка та Тетяни Гольфіндер - адвокатів системи безоплатної вторинної правової допомоги.

Під час спілкування адвокати надали правові консультації з питань:

-позбавлення батьківських прав та виїзд дитина за кордон без згоди батька;

-щодо стягнення невиплаченого середнього заробітку;

-прийняття спадщини за законом в порядку черги спадкування.

Адвокати надали вичерпні відповіді на всі питання та розповіли про правові проблеми з якими вони боролися підчас здійснення своєї адвокатської діяльності.

На завершення, гості Кропивницького місцевого центру познайомились з директором Станіславом Березніченком.

«Захист прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правовоі інформаціі та правосуддя, посилення правових можливостей і правовоі спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад і спільнот, - саме такою є місія системи безоплатноі правовоі допомоги, одного з найуспішніших соціальних проектів»,- зазначив Станіслав Березніченко.

До слова, директор також запрошував студентів до місцевого центру на проходження практики та запевнив їх в тому, що їхнє покликання, як спеціалістів, захищати громадян та допомагати їм.

В Україні будуть штрафувати водіїв за перевезення дітей без автокрісла

За перевезення дитини без автокрісла у автівці доведеться платити штраф. В Україні 20 листопада 2019 року набрали чинності зміни до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей». Законом запроваджуються штрафи за перевезення дітей в автомобілі без дитячого автокрісла.

Який штраф?

Законом внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) зміни, відповідно до яких статтю 121 доповнено частинами десятою та одинадцятою, у яких встановлюється адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу на водія за порушення правил перевезення дітей в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у розмірі 510 грн), вчинене повторно протягом року - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у розмірі 850 грн ).

З якого  віку дітей треба возити в автокріслі?

Правилами дорожнього руху визначено, що забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або які не досягли 12-річного віку в транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дозволяють пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу. Дітей до 16 років не можна перевозити в кузові вантажівки, організовані групи дітей можна перевозити тільки у світлий час доби

Як тепер їздити з дитиною в таксі?

Сьогодні існує проблема перевезення дітей в таксі, адже носити з собою автокрісло, або шукати службу, у якої є така послуга не рентабельно. Але новий закон поширюється і на таксі: Відмова таксиста перевозити малолітніх дітей – це порушення  Постанови «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». У пункті 91 цієї Постанови зазначено, що вагітні жінки, особи з інвалідністю та пасажири із дітьми дошкільного віку мають першочергове право на проїзд. Якщо таксі не будуть обладнані автокріслами, батьки мають встановлювати там власні автокрісла на час поїздки. Хоч це і не прописано в законах, але відповідальність за порушення правил перевезення дитини лежить на водіях, а не батьках.

В таксі тепер має бути все передбачено, оскільки це загально прийнята практика в Європі, там у багажнику таксі лежать дитячі автокрісла.

При цьому  громадського транспорту цей Закон не стосується, оскільки є спеціальний закон України «Про перевезення пасажирів в маршрутках і в автобусах».

Як за кордоном

За правилами перевезення дітей в автомобілі (крім таксі), дитяче автокрісло обов’язкове в усіх країнах Євросоюзу, а в Японії – до 6 років, Австралії – до 1 року, з обов’язковим верхнім страхувальним ременем, Новій Зеландії – до 5 років, Канаді і США, залежно від регіону.

Не обов’язково, але рекомендовано: у Бельгії – від 3 до 11 років, Фінляндії – від 3 до 10 років, Хорватії – після 5 років, Китаї та Південно-африканській республіці. В Австралії – від 1 до 15 років рекомендовано, з обов’язковим верхнім страхувальним ременем, Новій Зеландії – від 5 до 8 років тільки на сидіннях зі страхувальним ременем.

«Пасажирам з дітьми рекомендується мати власні автокрісла. І якщо батьки мають власне автокрісло, то водій зобов’язаний дозволити його встановити»

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, використання дитячих автомобільних крісел знижує ризик отримання травм у ДТП на 70%, а рівень смертності - на 54%.

Як обрати автокрісло?

Перш ніж купувати автокрісло до свого автомобіля потрібно:

пересвідчіться, що воно пасує дитині за її вагою та зростом:  підголівник має бути по мочку вуха; 

перевірте, чи є у вашому автомобілі вбудовані роз'єми міжнародного стандарту Isofix для встановлення крісла. Роз’єми можуть бути заховані в щілинах між сидіннями;

обов’язково перевірте маркування крісла та документи. Якщо його раніше використовували, воно може бути пошкодженим і не гарантуватиме дитині безпеку;

в автокріслах буває п’ятиточковий і триточковий ремінь безпеки. Найбільш безпечний – п’ятиточковий.

у кріслах для дітей до 18 кілограмів або до першого року має бути можливість встановити їх спиною до напрямку руху.

Хто має право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення?

Змінами до частини першої статті 222 КУпАП обов’язок складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частинами десятою та одинадцятою статті 121 КУпАП, покладається на уповноважених посадових осіб органів Національної поліції.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Інформацію підготував головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Яковлєв Віктор Вікторович

Що треба знати про нові правила отримання водійських прав в Україні?

З 19 жовтня 2019 року набрала чинності постанова КМУ від 03.04.2019 р. № 320 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Зміни стосуються, передусім, майбутніх водіїв та автошкіл. Передбачені постановою заходи забезпечують зменшення адміністративного тиску у сфері підготовки водіїв транспортних засобів, спрощують процедуру акредитації закладів, удосконалюють процедуру отримання та обміну посвідчення водія.

Основні нововведення, які стосуються процедури підготовки водіїв:

-допускається індивідуальний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв;

-практичний іспит складається в територіальному центрі МВС, в якому успішно складено теоретичний іспит;

термін дії свідоцтва про закінчення автошколи скорочено з 10-ти до 2-х років;

можливість застосування фото- та відеофіксації під час складання іспитів;

свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації водіїв в паперовому вигляді випускникам автошкіл не видається, натомість воно в електронному вигляді вноситься закладом до Єдиного державного реєстру МВС.

Новий алгоритм дій при отриманні посвідчення водія:

знайти автошколу (знайти та обрати акредитований навчальний заклад);

пройти навчання в автошколі з групою або за індивідуальним графіком. Для подачі документів візьміть з собою паспорт, ідентифікаційний код, медичну довідку (форма 083/о), одну кольорову фотографію 3,5х4,5 см.;

скласти іспити в автошколі (скласти внутрішні іспити в автошколі та отримати свідоцтво про закінчення навчального закладу). Свідоцтво про закінчення курсів в автошколі більше не видаватимуть у паперовому вигляді. Замість цього передбачені електронні свідоцтва, які відразу потраплятимуть в Єдиний держреєстр МВС. Викладачі й інструктори з водіння також зобов'язані вносити в спеціальний електронний журнал інформацію про час проведення занять і транспортний засіб, який вони використовують.;

звернутись до сервісного центру МВС (обери зручний для себе центр). Не забудь з собою взяти свідоцтво про закінчення автошколи, паспорт, копію ідентифікаційного коду, медичну довідку (форма 083/о);

скласти іспит в сервісному центрі МВС (іспит на отримання посвідчення водія складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мова іспиту на вибір: українська та англійська);

отримати посвідчення водія (вперше посвідчення водія видається на 2 роки).

Крім цього, в процедурі взаємодії територіальних органів з надання сервісних послуг МВС із закладами з підготовки водіїв запроваджено електронний обмін інформацією: викладачі та інструктори з водіння будуть зобов’язані вносити у спеціальний електронний журнал інформацію про деталі проведення теоретичних та практичних занять.

Процедура отримання посвідчення водія також зазнає змін, основні з яких наступні:

отримати або обміняти посвідчення водія тепер неможливо без відмітки про місце реєстрації в документі, що посвідчує особу;

в особливих відмітках посвідчення водія зазначатиметься група крові власника посвідчення.

Також змінилася процедура акредитації автошкіл. Ця функція перейшла від Головного сервісного центру МВС до регіональних сервісних центрів МВС.

Для отримання більш детальної консультації з даного питання, мешканці міста Кропивницького мають змогу звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Інформацію підготувала начальниця відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман

ПРЕСАНОНС

7-8 ГРУДНЯ ВІДБУДЕТЬСЯ ХАКАТОН З ДОСТУПУ ДО ПРАВОСУДДЯ

Координаційний центр з надання правої допомоги спільно з громадською організацією KYIV Legal Hackers 7-8 грудня 2019 року проводить Access to Justice Hackathon.

Захід відбудеться на базі правових клубів PRAVOKATOR у Дніпрі, Львові, Києві, Одесі та Харкові.

Запрошуємо юристів, студентів, програмістів, маркетологів, дизайнерів зануритися в атмосферу legal tech.

На Access to Justice Hackathon ви зможете:

- розвинути і втілити ідеї надання юридичних послуг людям, які не можуть дозволити собі оплачувати послуги класичних юристів;

- створити продукти, націлені на захист прав, боротьбу з дискримінацією, булінгом, насильством в сім'ї та іншим;

- придумати альтернативні способи вирішення юридичних проблем, які доведуть, що правосуддя може бути простим і доступним.

Якщо ви зацікавлені в партнерстві, пишіть сюди: [email protected]

Деталі тут: https://legalhackathon.net/

Реєстрація учасників тут: http://bit.ly/2PWGEgM

Партнерами системи надання БПД у проведенні Access to Justice Hackathon є: Міжнародний фонд «Відродження», Програма USAID «Нове правосуддя» – USAID New Justice Program, Open World Ukraine - програма обмінів усередині законодавчої гілки влади США, лабораторія інноваційного розвитку UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні.

В Україні набули чинності нові правила видачі водійських прав.

Зміни стосуються, передусім, майбутніх водіїв та автошкіл та покликані зменшити адміністративний тиск у сфері підготовки водіїв, спростити процедуру акредитації автошкіл та вдосконалити процедуру отримання та обміну посвідчення водія.

Основні зміни, які стосуються процедури підготовки водіїв:

-допускається індивідуальний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв;

-практичний іспит складається в територіальному центрі МВС, в якому успішно складено теоретичний іспит;

-термін дії свідоцтва про закінчення автошколи скоротили з 10 до 2 років;

-можливість застосування фото- та відеофіксації під час складання іспитів;

-свідоцтво про закінчення автошколи в паперовому вигляді випускникам не видається, натомість воно вноситься закладом; до Єдиного державного реєстру МВС в електронному вигляді;

-всі випускники, які закінчили навчання з підготовки водіїв у закладах професійно-технічної освіти, допускаються до складання іспитів без додаткового навчання в автошколі.

Основні зміни у процедурі отримання водійських прав:

-отримати або обміняти права неможливо без відмітки про місце реєстрації в паспорті або іншому документі, що посвідчує особу;

-в особливих відмітках водійського посвідчення вноситимуть інформацію про групу крові та резус-фактор.

Основні зміни, які стосуються автошкіл:

-між територіальними органами МВС та автошколами запроваджено електронний обмін інформацією;

-викладачів та інструкторів з водіння зобов'язали вносити у спеціальний електронний журнал інформацію про час проведення теоретичних та практичних занять, а також транспортний засіб, на якому здійснюватиметься практичне заняття;

-функцію акредитації закладів передали від Головного сервісного центру МВС до регіональних сервісних центрів МВС;

-сертифікати про державну акредитацію, видані після 5 липня 2016 року закладам, акредитованим Головним сервісним центром МВС, вважаються безстроковими.

Зміни щодо подання документів автошколами до МВС:

-заяви про затвердження робочих програм і планів автошколи подаються до Регіонального сервісного центру МВС (за місцезнаходженням закладу);

заяви про проведення обстеження матеріально-технічної бази закладу подаються до Територіальних сервісних центрів МВС (за місцезнаходженням закладу);

заяви та відповідні матеріали для проведення державної акредитації закладу подаються до Регіонального сервісного центру МВС (за місцезнаходженням закладу).

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Інформацію підготував начальник відділу Устинівського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД Валентин Баранов.

Суха трава і листя. Чому їх не можна спалювати?

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного і осіннього палінь повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Невже так і має бути?

Фахівці Новомиргородського бюро правової допомоги нагадують, що спалювання листя  є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану міста та є прямим порушенням низки норм чинного законодавства.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя…

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.

Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із паліями.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Є інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Покарання за спалювання листя

Законами України в населених пунктах відкрите спалення листя заборонене. 

Стаття 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказує, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків накладається штраф у розмірі від 170 до 340 гривень. А стаття 82 застерігає, що за порушення правил зберігання, розміщення, утилізації та використання відходів штраф сягає 1700 гривень.

Відповідно до ст. 152 КУпАП, спалювання рослинних залишків є прямим порушенням низки правил у сфері благоустрою населених пунктів та тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти (340 грн) до вісімдесяти (1360 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ПАМ’ЯТКА про заборону спалювання сухої трави

Спалювання сухої рослинності або її залишків несе загрозу навколишньому середовищу та становить небезпеку для життя людей.

Дуже часто спалення сухої трави переростає у велико-масштабні пожежі. Швидкість поширення вогню під час яких надзвичайно висока, тому локалізувати такі на відкритих територіях дуже важко.

У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння. Це загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору.

Наведених вище аргументів цілком вистачає для того, щоб відмовитися від практики навмисного випалювання сухої трави всюди, і домагатися максимально можливого скорочення трав’яних підпалів, що відбуваються внаслідок необережного поводження з вогнем або злого наміру.

Тому нині практично єдиним ефективним способом боротьби із згорянням трави є запобігання, яке вимагає злагоджених і усвідомлених дій з боку органів влади і місцевого самоврядування, сільськогосподарських і лісогосподарських організацій, а також максимальної відповідальності і обережності з боку громадян.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатноїправової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

В межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!» та кампанії «Відповідальне батьківство», фахівці Новгородківського бюро правової допомоги надають роз’яснення: як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Статус, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі – Статус) надається відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” та постанови Уряду “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів” від 5 квітня 2017 року № 268

Хто має право на отримання Статусу?

Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

1) отримали поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнали фізичного, сексуального насильства;

3) були викрадені або незаконно вивезені за межі України; 4) залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

6) зазнали психологічного насильства.

Куди звертатись з приводу надання статусу?

Для дитини, яка має довідку переселенця – в службу у справах дітей за місцем взяття на облік ВПО;

Для дитини, яка не є переселенцем, але проживає на території, де проводилась антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Увага! Заявник подає документи до служби у справах дітей, яка безпосередньо веде справу, проте рішення приймає орган опіки та піклування виконавчого органу відповідної місцевої ради.

Якщо дитина залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), – документи для прийняття рішення щодо такої дитини готуються службою у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Хто може звернутись від імені дитини?

Законний представник: батьки, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник та інші особи в передбачених законом випадках;

У разі переміщення дитини без законних представників: родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування.

Чи може дитина звернутись самостійно до служби у справах дітей?

Так, за умови досягнення 14 років

Які документи необхідно подати:

Заповнену заяву про надання дитині статусу

! Заява не має офіційно затвердженої форми та заповнюється довільно. В ній слід повідомити про обставини та час, за яких дитині заподіяно шкоду внаслідок збройного конфлікту

Копію свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини

Копію документа, що посвідчує особу заявника. ! Якщо дитина проживає/перебуває в закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому закладі – копію документу, який підтверджує факт зарахування дитини

Копію документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником, або повноваження представника органу опіки та піклування.

Копію довідки переселенця дитини АБО документа, який підтверджує місце проживання/перебування дитини в зоні АТО ! Місце проживання внутрішньо переміщеної особи підтверджує довідка переселенця.

Копії заяв про вчинення кримінального правопорушення щодо дитини ТА про залучення дитини до кримінального провадження як потерпілої або визнання дитини потерпілою, зареєстровані в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Відшкодування шкоди завданої стихійним лихом

З приходом осені погодні умови почали погіршуватися, на зміну теплим сонячним дням прийшли шквальні вітри, деколи сильні урагани, внаслідок яких постраждали люди, будівлі, авто. Часто може здаватися, що отримати компенсацію за шкоду через непогоду неможливо, але насправді це не так.

До Компаніївського бюро правової допомоги звернувся місцевий житель з проханням роз’яснити йому питання відшкодування шкоди завданої стихійним лихом.

Для початку треба зібрати достатньо доказів щодо того, коли і за яких обставин була завдана шкода. Найпростіший крок – фіксувати всі обставини на фото або відео. На них має бути видно, де саме сталася подія і що цьому передувало.

При падінні дерев чи гілок, травмуванні людей - негайно інформуйте Службу порятунку за номером 101. Непоодинокі випадки, коли на автомобілі падають дерева, покрівлі чи рекламні щити. У таких ситуаціях слід негайно зателефонувати в поліцію та повідомити про цей факт – це Крок-1.

! Важливо пам’ятати, що у разі, якщо дерево впало на автомобіль, який рухався, то це кваліфікуватиметься, як Дорожньо-транспортна пригода (ДТП), відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зауважте, що якщо було офіційне попередження про шторм та припаркований автомобіль пошкоджений внаслідок негоди, відшкодувань від органів місцевого самоврядування не варто очікувати. В будь-якому випадку подію треба зафіксувати. Якщо ж дерево впало на припаркований автомобіль, необхідно також викликати поліцію.

Працівники поліції складають протокол та акт огляду, де зазначено:

опис пошкоджень;

кількість прихованих пошкоджень;

фото/відеопідтвердження.

У такому випадку працівники поліції мають право скласти ряд документів:

протокол про адміністративне правопорушення;

акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі;

постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;

схему місця ДТП.

Як правило, при падінні дерева на автомобіль під час руху складається протокол за статтею 140 КУпАП – Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.

Протокол складається відносно посадової особи, яка відповідає за утримання вищевказаного зеленого насадження. Після цього даний протокол направляється до суду, який вирішує, чи притягнути цю особу до відповідальності. За наслідками розгляду протоколу суд виносить постанову.

Навіть якщо посадова особа не буде притягнута до адміністративної відповідальності, це не означає, що ви не зможете вимагати та отримати матеріальне відшкодування. Ви все одно маєте право на отримання компенсації, якщо доведете, що підприємство, яке зобов’язане утримувати зелені насадження, неналежним чином виконувало свої обов’язки. 

Крок-2: Після телефонного повідомлення в поліцію потрібно повідомити органи місцевого самоврядування.

Якщо у вашому селі, селищі або місті є "гаряча лінія", то слід зателефонувати туди та повідомити про те, що сталось, і обов’язково занотувати собі номер цього звернення. Також можна зателефонувати до районної, міської адміністрації або сільської, селищної, міської ради.

Крок-3: Для того щоб встановити того, хто відповідатиме за заподіяну шкоду, потрібно з’ясувати, чи відноситься дерево, яке впало, до об’єкта благоустрою. Якщо так, то до якого саме і хто за нього відповідає.

До об’єктів благоустрою населених пунктів належать:

1. Території загального користування:  парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам’ятки культурної та історичної спадщини;  майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування.

2. Прибудинкові території.

3. Території будівель та споруд інженерного захисту території.

4. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Отже, для встановлення відповідальної особи, яка буде компенсувати завдані падінням дерева збитки, потрібно встановити, на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева). З цією метою слід написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (можна прикласти фото).

Якщо аварійна ситуація сталася з дахом вашого будинку, то ремонтом повинен займатися управитель або виконавець, з яким було підписано договір про надання житлово-комунальних послуг. Роботи з поточного ремонту та санітарно-технічного обслуговування дахів належать до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і надаються відповідно до укладених договорів на управління багатоквартирним будинком (Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150).

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Пакунок малюка

Фахівці Новомиргородського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД розповідають, скільки коштує набір «Пакунок малюка» та як його отримати ?

«Пакунок малюка» – це ініціатива уряду. Це набір із найнеобхідних речей для немовлят, який кожна родина має отримати після виписки з пологового будинку. Урядова ініціатива «Пакунок малюка» виникла у рамках імплементації Конвенції ООН про права дитини. Україна ратифікувала цей документ ще у 1991 році і зараз продовжує впроваджувати міжнародні стандарти.

У 2018 році уряд розробив нову державну програму з впровадження Конвенції ООН в Україні. Вона передбачає створення сприятливих умов для розвитку дитини, забезпечення рівного розвитку для дітей, зміцнення інституту сім’ї та формування системи відповідального батьківства.

У рамках виконання програми ухвалили перший пакет ініціатив, до якого входить запровадження «пакету малюка» для кожного новонародженого українця. До пакунку також додають детальну інструкцію про те, як не виходячи з дому за допомогою інтернету оформити допомогу при народженні дитини.

Де можна отримати.

Пакунок малюка дають батькам при виписці. Якщо його немає в пологовому, то один із батьків заповнює заяву і його мають привезти новонародженому додому. «Пакунок малюка» надають незалежно від доходів батьків та незалежно від того, народилася вона у державному пологовому будинку чи приватному, або навіть удома. Забрати його можна при реєстрації дитини. Його також отримують батьки-усиновителі чи патронатна родина.

Пакунок не впливає на отримання грошової виплати. Це безповоротна соціальна допомога для кожної новонародженої дитини, яка включає такі речі:

-коробка-люлька;

-підгузки одноразові для новонароджених – від 2 до 5 кг, не менше 94 штук в упаковці;

-серветки вологі одноразові для дітей від 0 років, гіпоалергенні, PH-нейтральні, без запаху - не менше 56 штук в упаковці;

-пелюшка ситцева, розмір 80 x 95 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);

-пелюшка фланелева, розмір 90 x 110 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);

-пелюшка муслінова, розмір 70 x 70 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);

-пелюшка багаторазова вологостійка, розмір 60 х 80 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);

шапочка, стовідсоткова бавовна, розмір 0 – 3 місяці;

-шапочка, стовідсоткова бавовна, розмір 3 – 6 місяців, розмір 6 – 12 місяців;

-боді з коротким рукавом: розмір 50 – 56 см і 56 – 58 см (7 шт);

-боді з довгим рукавом, трикотаж, стовідсоткова бавовна: розмір 50 – 56 см і 56 – 58 см (7 шт);

-рукавички для немовлят 0 – 3 місяці;

-брюки-повзунки з закритими носками, стовідсоткова бавовна: розмір 50 – 56 см і 56 – 58 см;

-повзунки з довгим рукавом і штанцями: розмір 50 – 56 см і 56 – 58 см;

-шкарпетки, частка бавовни у виробі не менше 90 відсотків, розмір 0 – 3 місяці;

-термометр для води;

-термометр для тіла електронний з гумовим наконечником;

-ножиці манікюрні дитячі з тупими наконечниками (безпечні), виготовлені з нержавіючої медичної сталі;

-прокладки для лактації – не менше 60 штук в упаковці;

-ковдра тепла/демісезонна, наповнювач – стовідсоткова бавовна, зовнішня тканина – також стовідсоткова бавовна, розмір 90 x 120 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);

-плед-ковдра, 100% трикотаж, бавовна, розмір 60 x 80 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);

-матрац, склад за міжнародними нормами, розмір 42 x 70 см. Розмір матраца (периметр) повинен збігатися з розміром дна коробки-люльки;

-рушник махровий для купання куточком, розмір 100 x 100 см (допускається зміна розмірів +/- 10%), вироблений з натурального матеріалу;

-іграшка-брязкальце розвиваюча, виготовлена з пластику з сертифікатом, який дозволяє використання дитячих іграшок, без дрібних деталей;

-крем з вмістом ланоліну 100%;

-рідке мило-шампунь дитячий з дозатором, універсальне, від 0 років, без парабенів, гіпоалергенні, без запаху – 500 мл;

-слинявчики;

-крем під підгузок;

-господарське мило для прання дитячих речей;

-гігієнічні ватні палички з обмежувачем.

До реалізації проекту долучився офіс UNOPS. Це організація ООН з обслуговування проектів. У червні 2018 року був підписаний меморандум між UNOPS та виконавчими органами влади України. Після цього були підписані проектні договори із регіонами.

Якщо ви із якихось причин не отримали «Пакунок малюка» у пологовому будинку – зверніться по нього за місцем проживання до органів соціального захисту. На ваше прохання пакунок можуть отримати ваші родичі.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24. Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (Цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Щеплення дітей: за і проти

З настанням нового навчального року, актуальним стало питання вакцинації дітей для можливості відвідування навчальних закладів. В межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Новгородківського бюро правової допомоги роз’яснюють: чи будуть дітей без щеплень пускати до шкіл і садочків.

У нашій країні вакцинація дітей, в тому числі новонароджених, носить добровільний характер і змусити батьків, які не хочуть робити своїй дитині щеплення, ніхто не може. Вони мають законне право відмовитися від вакцинації, але при цьому повинні реально оцінювати можливі ризики і наслідки, як для здоров’я дитини, так і для його соціального розвитку.

Аргументи за:

-щеплення не дає 100% гарантії від інфекційних захворювань, але зменшує ризик зараження;

-невакциновані діти частіше хворіють і можуть нести загрозу здоров’ю інших діток;

-в разі захворювання, щеплена дитина легше переносить хворобу.

Аргументи проти:

Як правило, своє рішення не робити дитині щеплення багато батьків мотивують бажанням виробити у малюка природний імунітет або побоюванням отримати неякісну вакцину. Крім того, молоді матусі / татусі вважають, що роблячи немовлятам щеплення, вони піддають організм малюка занадто великому навантаженню без вагомих на те підстав.

Відмова від вакцинації: процедура та наслідки

Незважаючи на те, що відповідно до українських законів, щеплення є обов’язковими (ст. 27 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст. 10 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я»), батьки дитини мають право від них відмовитися.

Відмова від проведення вакцинації оформляється в письмовому вигляді на бланках встановленого зразка. Перед підписанням форми відмови від щеплень законним представникам дитини (батькам, опікунам) ще раз роз’яснюються можливі наслідки прийнятого рішення.

Чи беруть дитину до садочку/школи без щеплень?

Статтею 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що дітям, які не отримали щеплень за Національним календарем, відвідувати заклади освіти не дозволяється.

Раніше Верховний суд підтвердив, що садочки і школи мають право не допускати невакцинованих дітей до освітніх закладів. У Постанові йдеться про те, що держава має забезпечити баланс між правом дитини отримати дошкільну освіту і правами інших дітей. Коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, то перевагу має загальне благо на безпеку та охорону здоров’я. Це рішення – остаточне в справі, яка розглядалася в судах різних інстанцій ще з 2016 року, та не підлягає оскарженню.

Проте, керівники дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів не мають права відмовити в прийомі до дитсадку або школи дітям, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення. Але це за умови, що дитина отримала дозвіл лікарсько-консультативної комісії (з залученням епідеміолога) відвідувати навчальний заклад.

На період епідемії, діти без щеплень на законних підставах можуть бути відсторонені від занять у школі та відвідування садка. Подібні запобіжні заходи застосовуються на строк спалаху захворювання або до того моменту, поки дитина не отримає всі необхідні вакцинації.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Як споживачі можуть отримати газ за літніми цінами: правова консультація

Нафтогаз запустив новий продукт для побутових споживачів «Газовий запас» у межах акції #ТвояEнергонезалежність.

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснюють: як споживачі зможуть придбати газ у вересні за низькою літньою ціною і використати його протягом опалювального сезону.

Побутовий споживач зможе закупити на цих умовах до 25 тис. куб. м газу. Цього об’єму достатньо для забезпечення потреб домогосподарств протягом усієї зими. Скористатися пропозицією можна до 25 вересня. Відпускна ціна «Нафтогазу» газопостачальним підприємствам (газзбутам) у межах цього продукту становить 4874,42 грн за тис. куб. м (без ПДВ і вартості транспортування і розподілу).

Щоб скористатись новим продуктом, необхідно:

-прийти в центр обслуговування клієнтів своєї газопостачальної організації (газзбуту);

-мати при собі паспорт;

-укласти додаткову угоду до типового договору постачання газу;

-зробити передоплату і користуватися дешевим газом під час опалювального сезону.

З умовами пропозиції Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» можна ознайомитись на сайті на www.gas.ua.

Для максимальної зручності споживачів, Нафтогаз запропонував участь у цій програмі усім газопостачальним компаніям України, які обслуговують побутових споживачів.

Якщо газозбут відсутній у вашому регіоні, варто звернутися у компанію напряму, щоб дізнатися, чому дана послуга ще не узгоджена.

Важливо! Ідея щодо «літніх» тарифів на газ є хорошою, проте, пропозиція «Нафтогазу» не охоплює дві категорії громадян – тих, хто має субсидії, та тих, хто використовує централізоване опалення та гарячу воду.

Використовувати газ, куплений в межах акції #ТвояEнергонезалежність, можна буде з 1 жовтня 2019 року до 31 березня 2020 року. Від цієї дати «Нафтогаз» поставляє учасникам акції газ з резервних обсягів за акційною ціною. Розмір економії при цьому буде залежати від поточних цін, і продавець не зможе вплинути на її розмір.

Якщо куплений резерв газу буде витрачено до 1 квітня 2020 року, споживач зможе отримати газ на загальних умовах – по ціні ПСО, котра діятиме на той час. Споживачі, котрі до 1 квітня 2020 року не використають передплачений газ, зможуть скористатись залишком коштів. Також залишок коштів можна використати у випадках, коли ціна ПСО на газ буде нижча, аніж ціна акції.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД  знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Інформаційний дайджест системи БПД – серпень 2019 року

Вийшов черговий випуск Інформаційного дайджесту системи безоплатної правової допомоги в Україні.

У випуску – огляд найважливіших новин системи БПД упродовж серпня 2019 року. Нормативна база для утворення Наглядової ради сформована. Запущено процес peer review в системі БПД. Понад 16,4 тис. ВПО звернулися за захистом своїх прав. Ці та інші новини, а також інформація з регіонів – у серпневому дайджесті.

Переглянути цей випуск, а також попередні випуски інформаційного дайджесту – у відкритому доступі до перегляду та завантаження на сайті Координаційного центру у розділі «Інформаційний дайджест».

Приємного читання!

Що слід зробити після весілля: поради юристів.

Сімейним кодексом України, а саме статтею 35, передбачене право вибору прізвища, яким можуть скористатися громадяни, котрі вступають у шлюб:

- залишити своє прізвище;

- взяти прізвище нареченого/нареченої;

- до свого прізвища додати прізвище нареченого/нареченої.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо подвійне прізвище візьме тільки наречена, вона повинна приєднати прізвище нареченого до свого, а не навпаки.

Таким чином, якщо відбулася зміна прізвища - протягом місяця необхідно замінити головні документи, що перелічені нижче:

- внутрішній паспорт (паспорт громадянина України);

- закордонний паспорт;

- ідентифікаційний код;

- водійське посвідчення;

- страховий поліс (при його наявності);

- банківські картки.

Далі детально розглянемо ситуацію заміни по кожному з документів.

При заміні пріорітет слід надати паспорту громадянина України і замінити його першим. Після оформлення документів про укладення шлюбу у РАЦСі ставлять в паспорті позначку про необхідність його заміни протягом місяця після реєстрації шлюбу.

Звертаємо увагу, що на законодавчому рівні передбачене лише проставлення відповідної відмітки на першій сторінці паспорта громадянина України у формі книжечки, а проставлення аналогічної відмітки на паспорті громадянина України у формі картки не передбачене.

А у разі пропущення строку наданого для обміну - це є адміністративне правопорушення й доведеться сплатити штраф, як то передбачено Кодексом про адміністративні правопорушення України.

Тепер про необхідні для заміни документи. До органу Державної міграційної служби України потрібно подати:

- заяву про зміну паспорта;

- існуючий паспорт громадянина України;

- дві фотографії розміром 3,5х4,5 см;

- свідоцтво про реєстрацію шлюбу та його копію (коли зміна паспорта відбувається після розірвання шлюбу - необхідно подати або свідоцтво, або рішення суду про його розірвання).

Процесуально, після заміни внутрішнього паспорта необхідно міняти закордонний. До заміни останнього, із старим прізвищем він дійсний тільки 1 (один) місяць з дня зміни прізвища. Крім того, відразу після зміни прізвища в Державну прикордонну службу направляється інформація про недійсність, тепер вже старого закордонного паспорта.

Сам Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року N 152.

Якщо ви змінили прізвище, то про таке також обов'язково необхідно повідомити Державну фіскальну службу, для подальшого внесення цією службою змін до даних у реєстрі платників податків (для заміни картки платника податків). При зазначеному, ідентифікаційний номер залишиться той самий, а змінюється тільки прізвище.

За наявності іменних банківських карток - їх теж доведеться замінити (якщо картка не іменна, то при зверненні до банку - прізвище замінять через банківську внутрішню систему обслуговування клієнтів). Процедура заміни стосується всіх карток - зарплатної, кредитної, "для виплат" тощо. Взаємовідносини із банком мають бути чітко регламентовані та письмово визначені в угоді. Тому краще заздалегідь переоформити всі документи у банку на нове прізвище.

Зміні (перепідписанню чи оформленню додаткової угоди) підлягають угоди, які ви підписали раніше: страхування, надання житлово-комунальних послуг тощо. Хоча зміна угоди на надання послуг ЖКГ не є обов'язковою, все ж якщо є час та можливість, варто це зробити, щоб згодом не мати проблем із надавачами послуг. 

Також, слід повідомити про зміну прізвища відділення Державного реєстру виборців за місцем реєстрації. Внести зміни до реєстру виборців потрібно, бо на найближчих виборах вас може не бути у списках (не зможете проголосувати).

Серед перелічених вище є й такі документи, які після зміни прізвища змінювати не потрібно, а тільки для підтвердження своєї особи треба надати новий паспорт і документ, на підставі якого змінено прізвище.

Не треба змінювати:

- документи про освіту: дипломи про середню і вищу освіту, дипломи кандидатів і докторів наук, сертифікати про проходження курсів з підвищення кваліфікації і так далі;

- документи, що встановлюють право на майно. Наприклад, договір купівлі-продажу квартири не підлягає заміні, а залишиться в тому вигляді, в якому він і є;

- трудова книжка. У відділі кадрів повинні внести в неї відповідну поправку.

Що ж стосується водійських прав, то останні, також замінювати не обов’язково. Але, тут виникає двояка ситуація - пред’являючи права та документи на транспортний засіб, треба пред’явити документ на підставі якого змінено прізвище. Якщо ж ви вирішили замінити водійські права, доведеться до списку документів додати медичну довідку. Перескладати повторно іспити не потрібно.

За додатковою інформацією звертайтеся до відділу «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1. Тел.: (05239) 4-17-65.

«Доступні ліки»

У межах реалізації програми «Доступні ліки», фахівці Компаніївського бюро правової допомоги надають консультацію, хто має право на «доступні ліки» та як їх отримати за «новими правилами»

«Доступні ліки» – це урядова програма забезпечення кожного громадянина України необхідними лікарськими засобами, які покращать якість його життя, зможуть запобігти виникненню

За цією програмою можуть отримати ліки люди, які мають: серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу, бронхіальну астму ускладнень та передчасної смертності.

Наразі у програму "Доступні ліки" входять 258 лікарських засобів (з них 64 безоплатно, решта - з невеликою доплатою від кількох до кількадесят гривень).

Раніше пацієнт мав отримати паперовий рецепт від лікаря і піти в аптеку з наліпкою "Доступні ліки" в тому ж районі, де виписали рецепт.

На даний час можна отримати ліки тільки за електронним рецептом у будь-якій аптеці в Україні, яка має договір з Національною службою здоров’я України

З 1 квітня 2019 року у програму увійшло понад 5 000 аптек, інформація про них оновлюється на дашборді на сайті Національної служби здоров'я. Аптеки долучаються до програми за власним бажанням. Крім того, немає ніякої прив'язки до місцевості, де рецепт виписали. Якщо лікар виписав ліки для пацієнта в Києві, то пацієнт може отримати їх за рецептом у Кропивницькому, наприклад.

Отже, для того щоб скористатися програмою доступні ліки необхідно:

Записатися на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким підписана декларація.

Важливо: не маючи підписаної декларації з лікарем, пацієнт не зможе отримати ліки за програмою!

Потім лікар проводить прийом і виписує рецепт (через електронний рецепт фармацевт може бути впевненим в правильності та точності інформації в рецепті. Можливість допущення помилок мінімальна на відміну від застарілого – паперового).

Під час виписування електронного рецепту лікар разом з пацієнтом перевіряють, чи номер мобільного телефону, зазначений в декларації, актуальний і належить пацієнту. Лікар повинен назвати пацієнту код мобільного оператора та останні цифри номера. Після перевірки номера лікар виписує рецепт в електронній системі.

На мобільний телефон пацієнта приходить смс з унікальним номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці.

Якщо є потреба або пацієнт просить, лікар може роздрукувати консультаційний висновок, де є інформація про виписані ліки та номер електронного рецепта.

Пацієнт йде у будь-яку аптеку, що бере участь у програмі, називає працівнику аптеки номер рецепта. Працівник пропонує пацієнту ліки, які є в аптеці і входять в програму "Доступні ліки". Пацієнт обирає один із лікарських засобів і називає чотиризначний код підтвердження та отримує свої ліки.

Більше інформації про урядову програму «Доступні ліки» можна знайти на сайті Міністерства охорони здоров’я: http://www.moz.gov.ua Також пацієнти можуть звертатися на гарячу урядову лінію 15-45

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Підстави, порядок і правові наслідки визнання судом особи безвісти зниклою або оголошення її померлою

1.За яких підстав можна визнати особу безвісти зниклою або оголосити померлою

Відповідно до ст. 43 Цивільного кодексу України (надалі — ЦКУ) особа може бути визнана судом безвісти зниклою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання (тобто за місцем реєстрації немає відомостей про місце її перебування. Якщо встановити цей день неможливо, початком її відсутності вважається перше число наступного місяця, після того, в якому особа зникла. . За неможливості встановити навіть місяць зникнення — перше січня наступного року.

Особа може бути оголошеною судом померлою, відповідно до ст. 46 ЦКУ, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Якщо ж воназникла за обставин, що загрожували їй смертю, — протягом шести місяців.  Якщо ж особа могла загинути від нещасного випадку або  внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру — протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної в результаті надзвичайних ситуацій. Фізична особа, яка зникла безвісти через воєнні дії, може бути оголошена судом померлою після двох років з дня закінчення військових дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше закінчення шести місяців. Датою смерті в цьому випадку вважають день набуття законної сили рішенням суду. Особа, яка зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або внаслідок нещасного випадку або через воєнні дії, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

2.Порядок визнання особи судом безвісти зниклою або оголошення її померлою

Суд розглядає справи про визнання фізичної особи безвісти зниклою або оголошення її померлою за окремим провадженням відповідно до ст. 305 – 309 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі — ЦПК).

Заяву про це подають до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування)  зниклої особи , або за місцем розташування її майна.

У заяві про визнання людини безвісти зниклою або оголошення її померлою треба вказати:

-з якою метою вам необхідно визнати особу безвісти зниклою або оголосити її померлою (наприклад, для захисту його майнових інтересів і встановлення опіки над майном);

-обставини та свідки, що підтверджують безвісну відсутність особи, або обставини, які загрожували їй смертю, або обставини, які є підставою припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд до початку розгляду справи встановлює родичів, співробітників тощо, які можуть дати свідчення про зниклу особу а також робить запити за місцем роботи та проживання зниклої особи. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки і піклування про встановлення опіки над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, якщо опіка над майном ще не встановлена.

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, і осіб, яких сам суд визнає за необхідне допитати, і ухвалює рішення про визнання людини безвісти зниклою або оголошення її померлою.

Якщо суд визнає особу померлою, він надсилає рішення в РАЦС (ЗАГС) для реєстрації смерті особи. Також надсилає рішення нотаріусу за місцем відкриття спадщини.  чи у державний нотаріальний архів для  охорони спадкового майна.

3.Правові наслідки

Визнання особи безвісти зниклою:

-припиняються зобов’язання по дорученнях,  участі у повному товаристві, громадській організації тощо);

-чоловік або дружина зниклого безвісти отримують право розірвати шлюб за спрощеною процедурою в органах РАЦС;

-відповідно до ст. 44 ЦКУ нотаріус за останнім місцем проживання зниклої особи, оцінює належне їй майно і встановлює опіку над ним.

За вашою заявою або заявою органу опіки та піклування над майном , опіка може бути встановлена нотаріусом і до ухвалення судом рішення про визнання людини безвісти зниклою.

Опікун над майном зниклої людини приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах, а також за рахунок цього майна утримує осіб, яких особа, що зникла безвісти, за законом зобов’язана утримувати.

Опіка над майном припиняється при скасуванні рішення суду про визнання фізичної особи безвісти зниклою, а також за появи особи, місце перебування якої було невідомим. Правові наслідки визнання особи померлою такі самі, як і у випадку її смерті. Різниця лише в тому, що спадкоємці особи, оголошеної в судовому порядку загиблою, протягом 5 років не можуть відчужувати нерухоме майно, яке перейшло їм у спадщину. Тоді одночасно з видачею свідоцтва про право на спадщину нотаріус накладає на майно заборону відчуження.

4.Якщо особа, яка була визнана зниклою, знайшлась.

При отриманні заяви про появу особи, яка була визнана безвісти зниклою або оголошена померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи суд призначає слухання справи за участі цієї особи, заявника та інших зацікавлених осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісти зниклою або оголошення її померлою. Заява може бути подано особою, яку було визнано безвісти зниклою або померлою, або зацікавленою особою.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Незалежно від часу своєї появи людина, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє майном, повернення цього майна, а також грошей і цінних паперів на пред’явника.

За неможливості повернути майно особі, яка була оголошена померлою, відшкодовують вартість цього майна.

Якщо ж майно фізичної особи, яка була оголошена померлою, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертають суму, одержану від продажу цього майна.

За додатковою інформацією можна звернутись до Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центр з надання БВПД що знаходиться за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1

тел. (5239)4-17-65

E-mail: [email protected]

Як оформити субсидію?

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надають консультацію, як оформити субсидію?

З першого жовтня 2019 року стартує монетизація пільг на оплату житлово-комунальних послуг, де паралельно функціонуватимуть дві системи надання пільг у грошовій формі - готівкова і безготівкова. Пільги у безготівковій формі призначатимуться усім пільговикам в автоматичному режимі, за прикладом безготівкового надання субсидій через банк, це може бути один з 38 уповноважених банків на здійснення соціальних виплат.

Починаючи з жовтня поточного року виплату готівкових субсидій здійснюватимуть місцеві органи соціального захисту населення. Для цього Пенсійний фонд надасть виплатні реквізити (рахунки в уповноважених банках або почтові реквізити), на які пенсіонери отримують пенсію. Тим, хто ще не на пенсії, виплата здійснюватиметься на відкриті раніше рахунки в Ощадбанку. Але якщо субсидіант бажає отримувати монетизовану допомогу на оплату комунальних послуг у іншій банківській установі - йому потрібно із відповідною заявою звернутися в управління соцзахисту. Разом із заявою потрібно надати реквізити рахунку в уповноваженому банку, в якому громадянин бажає одержувати субсидію готівкою.

Одержувачі субсидії, у яких відсутні рахунки в уповноважених банках до надання інформації про платіжні реквізити отримуватимуть монетизовану субсидію через Укрпошту за адресою, вказаною при звернення за субсидією. Тим, кому призначено безготівкову форму допомоги, а це ті домогосподарства, які мають борги за комунальні послуги, отримуватимуть субсидію виключно через Ощадбанк.

Що робити тим, хто ще не оформив субсидію?

Процедура оформлення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника (орендарі - за місцем проживання). Призначення субсидії здійснюється на підставі заяви та декларації. Документи можуть бути подані особисто або надіслані поштою. Крім того, в Україні працює система онлайн-оформлення субсидій.

Міністерство соціальної політики України оприлюднило інформацію про спрощення порядку надання субсидій. Згідно із заявою українського Уряду, таке рішення прийнято у зв’язку з регулярним підвищенням тарифу на житлово-комунальні послуги (зокрема - на газ, холодну і гарячу воду, електроенергію та теплопостачання). Вам буде потрібен наступний перелік документів для отримання субсидії (оновлений список):

-заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі готівковій чи безготівковій;

-декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії;

-довідки про доходи – у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування. У разі зазначення в декларації таких доходів, та неможливості підтвердити їх довідкою, до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру;

-договір найму (оренди) житла (у разі наявності);

-копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності).

На які послуги призначається субсидія?

Субсидія призначається на наступні послуги:

-на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;

-на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив, а саме: витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів; витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

-житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Заявник має право оскаржити до комісії або до суду рішення управління праці та соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії, а також рішення щодо подання документів на розгляд комісії.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (Цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги  м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги  смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

В рамках програми «Я маю право»

Відділ «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання БВПД інформує:

Новації у правилах перетину кордону дітьми

Законодавством України, зокрема п. 3 ст. 313 Цивільного кодексу, передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни. Однак, незалежно від мети подорожі (лікування за кордоном, оздоровлення, туристична екскурсія, поїздка до родичів і т.д.), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або в супроводі уповноважених осіб.

Процедура вивезення дітей, які не досягли шістнадцяти років, в супроводі одного з батьків або уповноважених осіб, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, здійснюється за нотаріально посвідченим дозволом другого з батьків. Документ обов’язково повинен містити маршрут прямування і часові рамки даної поїздки.

Покинути Україну без згоди батька (матері) на виїзд дитини за кордон можна в таких випадках:

-батько є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску;

-в закордонному паспорті матері або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України до іншої держави чи відмітка про взяття на постійний консульський облік (п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженні постановою КМУ від 27.01.1995 р. №57 із змінами, внесенеми постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 733).

Згода батька на вивезення дітей за кордон не потрібна при пред’явленні таких документів:

довідка про народження дитини, видана органом РАЦСу, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України;

рішення суду про надання дозволу на вивезення дитини з України;

судове рішення про визнання другого з батьків недієздатним;

рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім;

судове рішення про позбавлення батьківських прав;

свідоцтво про смерть другого з батьків.

Проте, нещодавно урядом було внесені законодавчі зміни у правила перетинання державного кордону громадянами України, які не досягли 16-річного віку.

Новації стосуються ситуацій, коли місце проживання дитини визначено судом з одним із батьків, а інший із батьків має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

У такому разі виїзд дитини за кордон в супроводі одного з батьків (усиновлювачів, піклувальників або інших осіб, уповноважених за нотаріально посвідченою згодою) для відпочинку, навчання або лікування здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Натомість у пункті пропуску необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, видану органом державної виконавчої служби. Така довідка видається протягом 10 днів та дійсна протягом 1 місяця з дня її видачі.

Ці зміни спрямовані на захист прав дітей та вирішення ситуацій, коли той із батьків, який зобов’язаний сплачувати аліменти, не виконує свого обов’язку піклування про дитину, і разом з цим не бажає давати згоду на виїзд дитини за кордон.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 76, якою на виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, набула чинності 21 лютого 2018 року.

Відділ «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центр з надання БВПД  знаходиться за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1

тел. (5239)4-17-65

E-mail:  [email protected]

Як повернути гроші за путівку?

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Новомиргородського бюро правової допомоги надають консультацію, як повернути гроші за путівку?

Ви довго і з особливим нетерпінням чекали ваш відпустку? Купили заздалегідь путівку і вже передчували, як будете насолоджуватися своїм законним відпочинком, але опинившись на курорті в жарких країнах, ви зрозуміли, що не все так добре, як це здавалося на картинках, представленим вашим турагентствам? Якщо відпочинок зіпсований, чи можна повернути гроші за тур? Спробуємо розібратися в цьому питанні.

Збираємо докази

Cаме від туроператора, а не агента, в якого ви придбали тур. Тому писати скаргу та направляти її необхідно на головний офіс компанії. Заяву-скаргу пишемо вручну, перелічуємо усі факти порушень наших прав, підкріплюємо довідками або фотографіями, які підтверджують факт неякісного та неповного надання обіцяних послуг. Не зайвим буде одразу додати банківську інформацію – тобто рахунок, на який мають виплатити компенсацію. Далі – скануємо всі документи і відправляємо на електронну пошту туристичному оператору.

На розгляд вашої претензії туристична компанія має від 10 до 90 діб. Якщо відповідь буде позитивною – грошову компенсацію можна отримати за кожен втрачений день відпустки. Зазвичай вона складає від 35 до 70 євро на особу. Рідко, але туроператори виплачують і моральну компенсацію, наприклад підвищений рівень стресу у зв’язку зі скороченням тривалості відпустки. Виплатити можуть до 500 євро, але не перегинайте палицю.

Якщо ж відповідь туроператора буде негативною – треба готуватися до суду. На написання скарги до туроператора маємо лише 30 днів після повернення з туру. А от термін позовної давності, тобто звернення до суду, – 3 роки.

Тепер щодо авіаперевізника. Усі авіаперельоти з та в Україну регулюються чинним законодавством. За затримки чи скасування рейсів мають відповідати як регулярні авіакомпанії, так і чартерні, якими, власне, найчастіше літають туристи на відпочинок. Пам’ятайте: якщо ваш рейс затримали мінімум на 3 години, ви вже маєте право на компенсацію. Щонайменше – це вода та їжа в аеропорті. Можна також просити грошову: від 250 до 600 євро в залежності від дальності польоту. А це від 8 до 19 тисяч гривень. Претензію можна написати у довільній формі. Судитися з авіакомпаніями – це багато часу та грошей. Мало хто добровільно погодиться витрачати свої нерви.

Відпустка зірвалася

Тепер розглянемо інше питання - як повернути гроші за путівку, якщо ваша відпустка по тим чи іншим причинам зірвалася? Іноді відбуваються такі ситуації, коли за поїздку ви вже заплатили, але так в неї і не вирушили.

У цьому випадку, все залежить від умов договору з турфірмою, де мають бути прописані можливі терміни відмови. Також важлива причина невиїзду, в якихось фірмах вам можуть повернути гроші за готель і трансфер, якщо вони ще не сплачені, а в інших можуть і зовсім відмовити у виплатах.

На такі випадки деякі туристичні фірми пропонують страховки від невиїзду. Ви можете заплатити за них від трьох до восьми відсотків вартості путівки. Якщо така страховка у вас є, ви зможете отримати повернення грошей у таких випадках:

хвороба або смерть самого туриста або його родичів;

відмова у візі або затягування термінів з її отриманням;

виклик до суду, якщо на момент оформлення поліса, про ймовірність такого

виклику вам не було відомо;

надзвичайні ситуації, що призвели до значної шкоди і вплинули на матеріальне

становище туриста - пожежа , пограбування квартири та багато іншого;

дострокове повернення застрахованої туриста з поїздки у випадку смерті чи раптової смерті когось із близьких родичів.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (Цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги  м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги  смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Оплачуєш своє навчання або навчання члена своєї сім’ї – отримай податкову знижку на навчання!

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Новгородківського бюро правової допомоги надають консультацію, як та де отримати податкову знижку на навчання.

Отже, якщо одним із пунктів ваших витрат є плата за навчання, то згідно статті 166 Податкового кодексу України, Ви можете повернути собі частину грошей у вигляді податкової знижки.

Що таке податкова знижка?

Податкова знижка – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у зв’язку з оплатою нею послуг навчання.

Хто може отримати податкову знижку?

Громадяни України, які оплачують навчання у закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за себе або члена сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Хто не може отримати податкову знижку?

Якщо громадянин є суб’єктом підприємницької діяльності (СПД), то він не може скористатися цією знижкою.

Якщо громадянин працює, отримує зарплату, але не сплачує податок на доходи фізичних осіб, він теж не може скористатися цим правом.

Куди звернутися за отриманням податкової знижки?

Подати податкову декларацію за звітний рік можна за місцем реєстрації до кінця року в найближчому відділенні фіскальної служби. Податкову знижку можна отримати до кінця року наступного за звітним. Якщо таке право не використане, то воно не переноситься на наступні роки.

Які документи потрібно подати?

Для отримання податкової знижки, потрібно подати такі документи:

-копію паспорту;

-копію довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номера (крім фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

-довідку про доходи за формою № 3;

-копію договору з закладом освіти;

-копії квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання;

-оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

-податкову декларацію про майновий стан і доходи;

-заяву із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування.

Якщо на податкову знижку претендують батьки, до вищевказаних документів необхідно додати:

-копію свідоцтва про народження дитини (для підтвердження ступеня споріднення);

-копію паспорта;

-копію ідентифікаційного коду.

Увага! На що необхідно звернути увагу?

Податкову знижку, краще оформити на того з сім’ї, хто офіційно отримує більшу заробітну плату, адже така особа платить більше податків, а тому більша сума і повернеться!

Витрати на військову кафедру та інші курси в закладах освіти не враховуються!

Витрати на навчання за кордоном в розрахунок податкової знижки не включаються!

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (Цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги  м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги  смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України особа має право на звернення за захистом після використання національних засобів правового захисту у міжнародні юрисдикційні установи, які визнала Україна.

Європейський Суд з прав людини – це міжнародний судовий орган, який покликаний забезпечити дотримання державами-учасницями прав та свобод, гарантованих Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод і уповноважений розглядати заяви осіб, які скаржаться на порушення державами-учасницями прав та свобод, передбачених Конвенцією.

До Європейський Суду можна звертатись:

– проти однієї чи декількох держав, на які поширюється дія Конвенції і котра/котрі, своєю дією або діями чи бездіяльністю, що стосувались безпосередньо вас, порушили Конвенцію з прав людини. 

– скарги мають стосуватися дій або бездіяльності одного або декількох органів влади держави, якої стосується заява (наприклад, судового або адміністративного органу).

Заява повинна стосуватися одного з прав, викладених у Європейській конвенції з прав людини. Порушення, на які можна скаржитись, можуть стосуватися широкого кола питань, таких як: катування чи нелюдське поводження з ув’язненими, законність тримання під вартою, порушення при розгляді цивільних чи кримінальних питань, дискримінація у здійсненні прав, викладених у Конвенції, батьківські права, право на повагу до приватного та сімейного життя, житла і кореспонденції, свобода вираження поглядів, свобода передавати чи отримувати інформацію, свобода участі у зібраннях та демонстраціях, вислання та екстрадиція, конфіскація майна та його вилучення.

Звернутися до Суду можна або звичайним листом, в якому необхідно чітко викласти скарги (в такому разі буде надіслано формуляр заяви, який потрібно заповнити), або одразу надіслати заповнений формуляр заяви. Формуляр заяви розміщено на офіційному Інтернет-сайті Європейського суду з прав людини за адресою: http://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/forms/ukr&c. Лист і/або заповнений формуляр заяви потрібно надіслати за адресою:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe

F-67075 Strasbourg Cedex

Писати до Суду можна однією з офіційних мов Суду (англійською чи французькою) або ж офіційною мовою будь-якої з держав, що ратифікували Конвенцію, в тому числі українською.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за допомогою фахівців у сприянні заповненні формуляра заяви до Європейського суду. Центр знаходиться за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: [email protected]

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Що необхідно знати військовослужбовцю, аби отримати санаторно-курортне лікування

Санаторно-курортне лікування є одним із видів лікувально-профілактичної допомоги, пов’язаної з використанням природних лікувальних факторів (мінеральні води, лікувальні грязі, сприятливий клімат тощо). На сьогодні в Україні створена та успішно функціонує доволі розвинена мережа лікувально-профілактичних закладів, які надають громадянам низку послуг.

Кожному учаснику бойових дій Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування. При цьому механізм забезпечення цією пільгою саме учасників АТО визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200.

Для одержання путівки необхідно обов’язково перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання. Уповноважені органи соціального захисту населення забезпечують безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та в міру надходження путівок:

1) учасників бойових дій – щороку строком на 18-21 день;

2) інвалідів війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;

3) інвалідів із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до медичних рекомендацій, з них: I та II груп – до санаторіїв спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів, III групи – до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день.

Путівками без лікування забезпечуються громадяни, що супроводжують інвалідів I групи (за винятком інвалідів з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), яким відповідно до висновку лікувально-профілактичного закладу необхідна постійна стороння допомога. У разі, якщо інвалід I групи здатний обслуговувати себе самостійно, видається відповідна довідка лікувально-профілактичного закладу.

У випадку, коли особа має право на забезпечення путівкою за кількома законами, їй надається право вибору в забезпеченні путівкою за одним із них. Окрім того, особа, яка перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення, але поточного року одержала безоплатну путівку, знімається з обліку. Забороняється поділ путівки та передача її іншій особі.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53 Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год. Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24 Email: [email protected] Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Звільнення за власним бажанням без поважних причин трапляється найчастіше. Згідно з частини 1 статті 38 КЗпП України, працівник зобов'язаний повідомити адміністрацію (власника підприємства) про звільнення письмово за два тижні. Письмове повідомлення про звільнення оформляється заявою.

Відповідно до частини 2 статті 38 КЗпП України, якщо працівник, що подав заяву про звільнення, після закінчення строку попередження про звільнення не полишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого  працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Фактично, це означає, що працівник має право, незважаючи на подану ним заяву про звільнення, вийти на роботу наступного дня після дати звільнення, і трудовий договір вважатиметься продовженим.

Адміністрація підприємства (власник або уповноважений ним орган) за законом не наділяється правом щодо висунення будь-яких вимог до працівника при звільненні його за власним бажанням. Неподання обхідних листків, незавершення дорученої роботи, інші обставини не можуть звільнити адміністрацію підприємства від обов'язку в день звільнення провести з працівником повний розрахунок та видати йому оформлену трудову книжку, передбаченого у статті 47 КЗпП України.

Продовження трудового договору з метою завершення дорученої роботи можливе виключно у разі, якщо працівник на це погоджується. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не полишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою. У такому разі продовження трудового договору відбувається за спільною згодою сторін, і для наступного звільнення працівник повинен написати нову заяву.

Якщо ж працівник усе-таки вимагає розірвання трудового договору, адміністрація не має права утримувати його, затримуючи розрахунок та видачу трудової книжки. Статтею 117 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні передбачено відповідальність: у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначені строки, за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

В разі, якщо працівник має заборгованість перед підприємством за матеріальні цінності, видані йому в користування, наприклад не розрахувався з бібліотекою, спорткомплексом, за спецодяг тощо, то залежно від наявних документів, а також порядку користування відповідними цінностями, встановленого на підприємстві, можуть бути застосовані пункт 2 або пункт 5 статті 134 КЗпП України, що передбачають матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої підприємству.

Проте навіть необхідність утримання сум завданої шкоди не змінює строків розрахунку при звільненні – належні працівникові суми підлягають видачі йому в день звільнення.

Якщо ж працівник заперечує проти утримання суми шкоди, її розміру, у випадках, коли пропущено строки або розмір шкоди перевищує середньомісячний заробіток працівника, – підприємство зобов'язане забезпечити повний розрахунок із ним у встановленому порядку та (за потреби) звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника завданої шкоди у порядку цивільного судочинства.

При проведенні з працівником розрахунку загальний розмір утримань із заробітної плати не повинен перевищувати обмежень, установлених в статті 128 КЗпП України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відпустки», за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення у цьому разі є останній день відпустки.

Згідно зі статтею 24 ЗаконуУкраїни «Про відпустки» та статтею 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Отже, оскільки при наданні відпустки з наступним звільненням і при наданні компенсації різними будуть суми виплат і дати звільнення, на практиці може бути доцільним вимагати, щоб у заяві про звільнення працівник зазначив бажання одержати саме компенсацію за невикористану відпустку.

Звільнення працівників на практиці обов'язково оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця. Підставою для видання такого наказу є відповідна заява працівника, а за потреби – й інші документи.

При звільненні найманих працівників доцільно враховувати кілька важливих порад (вони здебільшого стосуються й інших причин звільнення): ·  

у заяві працівника та наказі про звільнення слід обов'язково зазначити дату звільнення, яка є останнім робочим днем; ·  

у заяві про звільнення слід зазначити, що працівник бажає одержати компенсацію за невикористані дні відпусток (якщо працівник не виявив бажання одержати відпустку перед наступним звільненням); ·  

у наказі про звільнення доцільно зазначити кількість днів відпустки, за які працівникові виплачується компенсація або за які проводиться утримання (у випадках, коли працівник одержав відпустку «наперед», у рахунок невідпрацьованої частини робочого року); ·  

необхідно завчасно подбати про наявність коштів про виплату працівникові у день звільнення повного розрахунку; ·  

у день звільнення слід видати працівникові трудову книжку (під підпис про її отримання, щоб мати доказ видачі такої трудової книжки працівнику, залежно від організації кадрової роботи на підприємстві, підпис може передбачатися у наказі про звільнення, книзі обліку руху трудових книжок та додатків до них, особовій картці, особовому листку з обліку кадрів тощо); ·  

з наказом про звільнення працівник має бути ознайомлений, про що він підписується з наведенням дати ознайомлення на самому наказі. У разі якщо працівник звільняється не за ініціативою працедавця, підприємство зобов'язане видати йому копію наказу про звільнення тільки у разі, якщо працівник цього вимагає. 

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32- 08-24.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Поновлення пропущених строків для прийняття спадщини

Цивільним Законодавством України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Строк подачі даної заяви, який починається з часу відкриття спадщини, не може перевищувати шість місяців. У разі, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Але спадкоємець не втрачає можливість успадкувати майно. Ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено можливість поновлення строку для прийняття спадщини шляхом:

подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини та письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;

подання позову спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, про визначення судом додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. (далі по тексту – Постанова), особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно даної Постанови суд при вирішенні питання про встановлення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, враховуючи практику вирішення подібних справ, суд виходить з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Такими причинами можуть бути: стан здоров’я спадкоємця, перебування за кордоном, у тривалому відрядженні, на навчанні, відбування покарання, з чим пов’язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Також існують окремі випадки, коли для задоволення позову про поновлення строку для прийняття спадщини було визначено таку підставу як юридична неграмотність. Такі обставини мають бути підтверджені документально.

При розгляді подібних справ судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно майна спадкодавця, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Це означає, що підставою для звернення до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини є вмотивована відмова нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв’язку з пропущенням строку, що оформляється відповідною постановою.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32- 08-24.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Як виправити помилку в документах

Помилка в документах може призвести до того, що громадянину, який звернеться до нотаріуса щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, буде відмовлено. По суті це правильно, але що робити людині у такому випадку?

Такі проблеми вирішуються судом, шляхом встановлення певних юридичних фактів, якщо:

- від цих фактів залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, якщо наприклад в заповіті в прізвищі чи імені та по батькові померлої людини є помилка (наприклад: в заповіті вказано Шейка, а в свідоцтві про смерть Шийко), то необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для того, щоб суд розглянув справу, необхідно надати докази того, що цей документ належить заявнику і, що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення (отримати письмову відмову з організації про неможливість внести зміни до документу).

Дана позиція також підтримана роз’ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України N5 від 31 березня 1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

За детальною інформацією можна звернутись до Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32- 08-24.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Що робити, якщо ви випадково придбали зіпсований продукт?

В межах реалізації правопросвітницької кампаії «Я МАЮ ПРАВО!» фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надають консультацію, як діяти вразі покупки зіпсованих продуктів.

Влітку, через спеку, небезпека придбання зіпсованих продуктів, які можуть призвести до отруєння, зростає в рази. Саме через це, у спеку, людям доводиться ретельніше стежити за своїми покупками і, в тому числі, дещо змінювати звички свого харчування, адже влітку більшість продуктів потрапляє в розряд швидкопсувних.

Випадково придбати зіпсовані продукти харчування можна і на ринках, і в магазинах. Якщо ви випадково купили неякісну їжу, відстоювати свої права можна і потрібно. Все, що стосується прав споживачів та їх захисту передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" та Законом України "Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів", в якому детально роз’яснюється, що таке харчовий продукт, який придатний для вживання.

У випадку, якщо ви придбали неякісну їжу в магазині або супермаркеті, можна вимагати заміни товару. Якщо ж вам відмовили у заміні товару а вартість не компенсували, ви маєте право вимагати у адміністрації провести експертизу товару. Це їх обов'язок відповідно до закону і експертиза проводиться за їх рахунок.

Також за встановленням справедливості можна звернутися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка проведе експертизу. Але діяти треба швидко - так як це продукти, що швидко псуються, все зробити потрібно протягом 24 годин, щоб час не вплинув на достовірність результатів.

Основне, що допоможе відстояти свої права - це фіскальний чек. Його потрібно вимагати завжди, навіть на продуктовому ринку. Це єдиний захист споживача.

При наявності чеку та маючи на руках експертний висновок, що підтверджує низьку якість продукту або його зіпсованість – ви можете звернутися до суду за захистом свої прав. Ви маєте право на відшкодування повної вартості продукту та збитків, які ви понесли чи можете понести (витрати на проведення експертизи, витрати на лікування – вразі необхідності). Також в судовому порядку можна відстояти стягнення моральної шкоди.

Звертаємо увагу на те, що у випадку якщо неякісний продукт харчування був куплений на ринку необхідно звернутися до адміністрації ринку та вимагати документи, що підтверджують якість проданого вам товару. Потрібно розуміти, що на кожному ринку є лабораторія, і перед початком продажу, кожен, хто реалізує свій товар на ринку, повинен пройти лабораторне дослідження та перевірити його якість. Такі продукти, як молоко, м'ясо і риба, контроль проходять щодня.

Увага! Якщо документи підтверджують якість, а за фактом все інакше, тоді необхідно звернутись повторно до лабораторії перевіривши конкретний продукт куплений вами. Крім того, наприклад м'ясо, лабораторія маркує - вказується дата і номер проходження лабораторної оцінки.

Але з практичної сторони, якщо ж ви і купуєте продукти харчування на ринку, то обирайте той, де лабораторія щодня перевіряє їх якість. Не варто купувати продукти у людей, які торгують, наприклад, вздовж дороги. Їх діяльність фактично незаконна а якість продуктів перевірити неможливо. Покупець, який придбає у них товар неналежної якості, довести, що він був неякісний ніяким чином не зможе. Звичайно, можна буде викликати поліцію за несанкціоновану торгівлю, але, по суті, ви просто виженете торговця з цього місця.

Вразі виникнення таких обставин та необхідності звернення до суду за захистом свого порушеного права або для отримання більш детальної консультації з даного питання, мешканці міста Кропивницького мають змогу звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24. Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Уже розпочався довгоочікуваний період літніх відпусток і, на жаль, є непоодинокими випадки відмови одного з батьків надавати згоду на вивезення дитини за кордон. Ситуація найчастіше викликана конфліктами між подружжям, які розлучилися. Іноді дозвіл отримати просто неможливо, оскільки місце проживання другого з батьківневідоме.

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Поїхати з дитиною за кордон без згоди другого з батьків – легко!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надають консультацію, як діяти при таких обставинах.

Нові правила виїзду дітей за кордон передбачає Закон, який ухвалила Верховна Рада 3 липня 2018 року. У ньому прописані нові умови , за якими дитина віком до 16 років може виїхати за кордон без згоди другого з батьків.

Якщо дитина проживає з одним із батьків, який не перешкоджає другому з батьків у побаченнях і спілкуванні з дитиною – така дитина може виїхати за кордон на строк до 1 місяця.

Що ж для цього потрібно:

-·надіслати другому з батьків рекомендованого листа про те, що маєте намір виїхати за кордон з дитиною, зазначивши країну, мету та тривалість поїздки;

-·на кордоні пред’явити копію рішення суду або органу опіки і піклування про визначення місця проживання дитини разом з одним із батьків (якщо відоме місце його проживання).

Повернутися в Україну з дитиною потрібно у строк до 1 місяця з дати виїзду.

Важливо пам’ятати! За умисне порушення строків перебування дитини за кордоном передбачена адміністративна відповідальність, а саме: штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн. та втрата права виїзду дитини за кордон без згоди другого з батьків на рік.

У випадку, коли існує заборгованість по сплаті аліментів понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою – можна виїхати з дитиною за кордон на строк до одного місяця і більше без дозволу боржника.

Для цього необхідно:

-отримати довідку про наявність у другого з батьків заборгованості по сплаті аліментів у державного чи приватного виконавця за місцем виконання рішення про стягнення аліментів;

-на кордоні пред’явити довідку про наявність у другого з батьків заборгованості понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою та документ, що підтверджує інвалідність або тяжку хворобу дитини;

-повернутися в Україну з дитиною.

За відсутності згоди одного з батьків, яким справно сплачуються аліменти, виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Позовна заява про надання дозволу на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон без згоди та супроводу одного з батьків подається до суду в спрощеному позовному провадженні в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача.

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Позовна заява, оформляється відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

В позовній заяві повинно бути зазначено:

-мета виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідування родичів тощо);

-період перебування за кордоном дитини;

-місце перебування (проживання) дитини за кордоном;

-факт відмови другого з батьків у наданні згоди на виїзд дитини за кордон.

До позовної заяви необхідно додати також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, документами, що підтверджують мету виїзду дитини за кордон можуть бути: довідка з лікувального закладу про те, що дитина потребує лікування за кордоном, туристична путівка, путівка в санаторій, запрошення від родичів тощо.

Увага! Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, також має можливість вивезти дитину за кордон, якщо не має заборгованостей з аліментів та отримав нотаріально посвідчену згоду того з батьків, з ким проживає дитина (для цього необхідне письмове звернення до того з батьків, з ким проживає дитина). Якщо ж протягом 10 днів останній не надає нотаріально посвідченої згоди, то для вирішення питання необхідно звернутися до суду, де це питання вирішуватимуть за скороченою процедурою.

Кропивницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Як можна оформити допомогу при народженні малюка.

Куди звернутися?

До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації. Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики з використанням електронного цифрового підпису) Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать. Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи потрібні?

Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається: 1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"); 2. копію свідоцтва про народження дитини; 3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни); 4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

Який розмір допомоги?

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень. Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

Чи можуть батьків позбавити допомоги?

Існує низка умов для припинення виплати допомоги:  позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;  відмови отримувача допомоги від виховання дитини;  нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;  відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;  тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;  припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;  перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;  усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;  смерті дитини;  смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Таке рішення приймається безповоротно?

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати. Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаряпедіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

Земельним кодексом України передбачена безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян із земель права державної або комунальної власності. Ця передача здійснюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування за місцем знаходженням його земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка передається у власність громадянину на підставі відповідного рішення цих органів та кадастрових матеріалів, що підтверджують її розмір.

Громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, яка перебуває в державний або комунальній власності, для цілей, передбачених Кодексом, подає заяву до сільської, селищної, міської ради або до місцевої державної адміністрації за місцем знаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри і місце розташування ділянки та мета її використання.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, дає дозвіл на замовлення проекту її відведення. Склад, зміст проекту відведення земельної ділянки та порядок його розгляду і затвердження встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація у місячний строк розглядає проект відведення земельної ділянки та приймає відповідне рішення.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради чи місцевої державної адміністрації у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки, перенесення в натуру (на місцевість) і видачі документа, що посвідчує право власності на землю.

Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок права державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для недержавних сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення селянського господарства - до 2 га;

- для будівництва і обслуговування житлових будинків у сільських населених пунктах - до 0,25 га, в селищах - до 0,15 га, в містах - до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

Громадяни, які виявили бажання вести фермерське господарство, подають до місцевої державної адміністрації, якщо земельна ділянка перебуває в державній власності, або до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка перебуває в комунальній власності, заяву, підписану головою створюваного фермерського господарства.

У заяві на відведення земельної ділянки зазначаються: бажані розміри і місце розташування земельної ділянки; кількість членів фермерського господарства; відомості про досвід роботи в сільському господарстві і наявність кваліфікації або спеціальної підготовки.

3аяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання в оренду відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає у місячний строк. У разі їх згоди щодо передачі або надання земельної ділянки громадянин замовляє розроблення проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Рішення про передачу у власність або надання в оренду земель громадянам для ведення фермерського господарства приймають відповідні місцеві державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради у місячний строк.

Українські школи 4 квітня розпочали приймати документи для вступу дітей до першого класу. 31 травня – останній день, коли можна подати заяву.

Про те, які документи потрібно віднести до школи, та про порядок зарахування дітей до перших класів роз’яснюють фахівці Новомиргородського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Для зарахування дитини в перший клас потрібно подати до школи наступні документи:

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», в Україні було введено заборону на паління в громадських місцях. Поряд з цим, Кодексом України про адміністративні правопорушення, передбачена відповідальність за паління в заборонених місцях.

За статистикою близько 30% українців є курцями, а тому питання щодо виконання Закону та роз’яснення його положень є важливим для суспільства.

Фахівці Новгородківського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у межах загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» роз’яснюють про можливі наслідки паління в заборонених місцях.

Статтею 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», встановлено заборону на куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів в громадських  та  інших місцях.

Забороненими місцями є:

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Звичні внутрішні паспорти у вигляді книжечки відходять у минуле.   Замість них видають нові біометричні паспорти у вигляді пластикової ID-картки.

Біометричний паспорт громадянина України має спеціальний електронний чіп, куди вноситься вся необхідна інформація про його власника. ID-картка містить ті самі дані, що й паперовий документ, і навіть реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код). Зараз біометричний паспорт має паперовий додаток, у якому фіксуватимуться зміни місця реєстрації власника. Це тимчасове явище, доки у всіх державних установах не з’являться пристрої для зчитування інформації з чіпів.

Відповідно до законодавства України кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, може отримати паспорт громадянина України.

Законодавством передбачена відповідальність за проживання громадян без паспорта або за недійсним паспортом – у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хто може отримати ID-картку:

-молоді люди, яким виповнилося 14 років і які отримують паспорт вперше;

-особи, які змінюють прізвище чи ім’я;

-особи, які втратили паспорт (він був загублений чи викрадений);

-особи, чий паспорт був пошкоджений.

Звертаємо увагу, що громадяни, які не вклеїли своєчасно фото у паспорт, у зв’язку з досягненням 25-ти або 45-ти років, теж будуть змушені замінити свій паспорт на ID-картку.

Змінювати діючий паспорт зразка 1994 року - у вигляді книжечки – не обов'язково.

Для отримання ID-картки особі, яка досягла 14-ти років необхідно підготувати документи:

-свідоцтво про народження;

-оригінали документів, які підтверджують громадянство України та посвідчують особу батьків або одного з них. Якщо на момент народження дитини один з батьків не був громадянином України, потрібно додати ще довідку про реєстрацію дитини громадянином України;

-довідку про місце реєстрації (додаток № 13), яку можна отримати в сільських, селищних, міських радах, або Центрах надання адміністративних послуг;

-довідку про присвоєння ідентифікаційного коду або повідомлення про відмову від його прийняття.

Перший паспорт оформляється безкоштовно.

Стандартна процедура виготовлення ID-картки займає 20 днів, пришвидшена – 10 днів.

Особам, які не досягли 18-річного віку (після досягнення 14-річного віку) – паспорт оформляється на 4 роки, а особам, які досягли 18-річного віку – на кожні 10 років.

Трапляються випадки, коли громадяни втрачають свідоцтво про народження. Чим це загрожує?

По-перше, це єдиний документ, що підтверджує особу дитини.

По-друге, без нього не вдасться отримати ні паспорт, ні ідентифікаційний код.

Але, якщо ви народились на території України і втратили свідоцтво про народження, його відновлення не є проблемою.

Для цього людина, яка втратила документ, або її батьки, усиновителі, опікуни, представники органу опіки, навчального або іншого закладу, у якому дитина перебуває постійно, можуть звернутися з заявою в будь-яке відділення державної реєстрації актів цивільного стану на території України, сплатити держмито (на даний час це 51 копійка!), та отримати повторне свідоцтво про народження.

З настанням весни для багатьох громадян стає актуальним питання туризму. Напередодні планування відпочинку корисною та необхідною стане інформація проправа та обов’язки туристів.

Законом України «Про туризм», визначено, що туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Всі види туристичної діяльності повинні сприяти забезпеченню прав людини. Тобто у кожній державі повинні створюватися умови для того, щоб зробити туризм і подорожі доступними для громадян, а також їх права повинні забезпечуватися під час здійснення самої подорожі.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

У системі безоплатної правової допомоги створюється Наглядова рада.

Рішенням Уряду запроваджується нова форма управління системою безоплатної правової допомоги. Буде створена Наглядова рада Координаційного центру з надання правової допомоги. Такі зміни покликані нівелювати ризики впливу на роботу системи, гарантувати для громадян якісну правову допомогу.

«Ми запускаємо сьогодні цей процес для того, щоб дійсно українська система безоплатної правової допомоги була однією з найкращих у світі. І найголовніше – щоб українські громадяни щороку, без будь-якого політичного впливу і маніпуляцій отримували якісний захист від держави через систему безоплатної правової допомоги», – зазначив Міністр юстиції України Павло Петренко.

Відповідні зміни до Положення про Координаційний центр внесені на засіданні Кабінету Міністрів 20 березня.

Це новий етап функціонування системи безоплатної правової допомоги. Безпосередньо моніторинг, оцінку ефективності, а також пропозиції Уряду щодо бюджетування на наступні роки роботи системи безоплатної правової допомоги здійснюватиме незалежна Наглядова рада, яка буде формуватися на публічному конкурсі.

«Наглядова рада – це колегіальність та відкритість у прийнятті рішень щодо діяльності системи безоплатної правової допомоги. Цей незалежний орган управління посилить суспільну довіру до сервісів та проектів, які ми упроваджуємо», – переконаний директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Наглядова рада визначатиме стратегічні напрями розвитку системи БПД, здійснюватиме нагляд за її діяльністю. Крім того, схвалюватиме річні плани діяльності та звіти Координаційного центру, оцінюватиме діяльність його директора. Одним з її пріоритетів стане ідентифікація та оцінювання ризиків (політичних, фінансових та інших), рекомендації щодо шляхів їх запобігання та вирішення, а також пропозиції щодо мінімізації можливих негативних наслідків.

Наглядова рада складатиметься з дев’яти членів, які будуть виконувати свої обов’язки на громадських засадах. Порядок проведення конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради затверджуватиме Міністерство юстиції. До конкурсної комісії входитимуть вісім осіб: чотири працівники Мін’юсту та чотири особи, рекомендовані міжнародними партнерами, що довготривало співпрацюють з Координаційним центром.

Що треба знати про право на медичну таємницю

Право на медичну таємницю є одним із найпростіших і найочевидніших прав. Водночас це те право, різні аспекти якого порушуються чи не найчастіше.  Що означає право на медичну таємницю і що робити, якщо його порушили, – консультують фахівці Кропивницького місцевого центру з надання БВПД.

Право на нерозголошення конфіденційної інформації про людину гарантується Конституцією України (статті 32 (ч. 2), 34 (ч. 3).

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров’я (статті 39 (ч. 2, 5), 39-1, 40, 43 (ч. 1)). Окремі аспекти визначені у Сімейному кодексі України (стаття 30), Цивільному кодексі України (статті 285 (ч. 2, 4), 286), Кримінальному кодексом України (статті 132, 145), Законах «Про інформацію» (стаття 21 (ч. 2).

Порушення лікарської таємниці є зловживанням права на інформацію, що тягне цивільно-правову відповідальність.

Під визначення медичної таємниці підпадають абсолютно всі аспекти, котрі стосуються здоров’я пацієнта. Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник чи інші особи, яким у зв'язку з виконанням їх професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, не має права розголошувати як медичну, так і немедичну інформацію про стан здоров'я людини. Такі особи не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Як проголосувати не за місцем прописки і знайти себе у списку виборців

Пояснюємо, як перевірити наявність свого прізвища у списку виборців і як проголосувати тим українцям, у яких 31 березня чи в день імовірного другого туру 21 квітня можуть виникнути труднощі через місце прописки.

Що треба знати, щоб проголосувати?

Якщо вам 31 березня 2019 року буде як мінімум 18 років, то сміливо йдіть на виборчу дільницю за виборчою адресою. 

Перед виборами органи держреєстру складають списки виборців. У них потрапляють усі повнолітні громадяни України, які мають право голосу.

Не пізніше, ніж за п'ять днів до дня виборів на вашу адресу за місцем реєстрації прийде спеціальне запрошення. У ньому будуть зазначені час і місце проведення голосування.

Не мають права голосу ті українці, яких суд визнав недієздатними у зв'язку з психічним розладом. Це стосується і голосування в межах країни, і за кордоном.

Хочу перевірити, чи є я у списку виборців. Як це зробити?

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Консультує Міністр юстиції: як реалізувати виборче право переселенцям?

Перш за все, хочу наголосити, що невід'ємним правом громадянина України є право вільно обирати владу. Проголосувати на виборах Президента, звичайно, зможуть і внутрішньо переміщені особи.

Далі проінформую вас щодо того, як перевірити себе у списках виборців та порядку голосування.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

День X.

Як реалізувати своє виборче право?

31 березня в Україні стартують вибори Президента. За кого саме віддати свій голос – справа кожного. Однак, не менш важливим є те, як зробити це правильно й не дозволити зманіпулювати своєю необізнаністю.

Обізнаний – значить, захищений

Щоб пояснити українцям основні нюанси реалізації виборчого права, Мін’юст стартував із інформаційною кампанією «Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ!» на території всієї України. Це дозволить уникнути проблем і в разі необхідності захистити свої права.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Консультує Міністр юстиції: як виконати рішення суду?

Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Кропивницький джитсер Євген Скирда закликав підлітків займатися спортом, а не цькуванням

Відомий у Кропивницькому засновник спортивного клубу «Борець» і тренер джиу-джитсу Євген Скирда звернувся до підлітків з закликом займатися спортом, зокрема бойовими мистецтвами, і припинити знущання над однолітками.

Відеозвернення було записане за ініціативи керівника обласного управління юстиції Вадима Гуцула у рамках інформаційної кампанії #СтопБулінг.

«Євген Скирда – успішний тренер джиу-джитсу, який виховав далеко не одного чемпіона світу. Він достеменно знає на власному досвіді, яке значення має сила. І його позиція як лідера думки має справити позитивне враження на свідомість підлітків, які зопалу мають звичку проявляти агресію до оточуючих», – розповів Вадим Гуцул.

Сам Євген Скирда погодився на пропозицію взяти участь у записі без зайвих вагань. Як розповів джитсер, наразі в соціальних мережах і новинах досить часто можна зустріти інформацію про випадки булінгу.

«Найгірше те, що дуже часто підлітки з'ясовують стосунки не сам-на-сам, а нападають юрбою на слабшого. Така модель поведінки свідчить лише про духовну слабкість агресорів. Та й взагалі фізичну силу не раджу застосовувати, хіба що йдеться про ситуації, коли потрібно захиститися або ж заступитися за когось», – відзначив Євген Скирда.

Також спортсмен звернувся до підлітків, які страждають від цькувань: «Не мовчіть про свої проблеми в спілкуванні з однолітками в школі чи на вулиці. Навчіться довіряти дорослим і ділитися з ними своїми переживаннями. І ще одна моя порада: займіться собою, почніть тренуватися. Розвинувши свої фізичні навики й вдосконаливши характер, ви помітите, як проблема вирішиться сама по собі».

Нагадаємо: під час Кропивницького національного мистецького фестивалю свою думку щодо булінгу висловили такі відомі співаки, як Віктор Бронюк і Арсен Мірзоян. Артисти також закликали підлітків не замовчувати про свої проблеми, а відкрито говорити про них батькам і вчителям.

Консультує Міністр юстиції: як визнати право власності на квартиру?

Для того щоб уникнути плутанини, перш за все, хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.

Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

На Кіровоградщині багатодітний батько отримав аліменти від екс-дружини

Мешканець Знам’янки, який самостійно виховує шістьох дітей, отримав частину боргу від колишньої дружини.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Чоловік власноруч утримує чотирьох доньок і двох синів. Його колишня дружина після розлучення про дітей забула. Не цікавилась ні їх вихованням, ні їх матеріальним становищем. За кілька років не спромоглась допомогти родині фінансово, а тому накопичила борг, який наразі перевищив 164 тис грн», – розповів про ситуацію посадовець.

Державні виконавці, щоб притягнути боржницю до відповідальності, обмежили жінку в правах. Тепер безвідповідальна матір не зможе ні виїжджати за кордон, ні користуватися автівками.

«Заборони були винесені. Однак, жінка на них не зреагувала. Втім, державні виконавці на цьому не зупинилися. Вони з’ясували, що горе-матір володіє земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. У результаті майно арештували й виставили на торги. Під час проведення аукціону знайшлись покупці, які й придбали його. Завдяки цьому свої законні аліменти в розмірі 43 тис грн отримали сестри Віка, Надя, Оля, Настя з братами Павлом і Андрієм. А загалом випадків, коли жінки мають борги перед своїми родинами, не так і багато. Зокрема на Кіровоградщині 22 596 боржників – це чоловіки. Натомість жінок значно менше: йдеться про 864 боржниці, які мають надавати фінансову підтримку дітям», – прокоментував Вадим Гуцул.

Нагадаємо: у минулому році на Кіровоградщині злісну боржницю зі сплати аліментів із Компаніївки притягнули до адміністративної відповідальності й призначили покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт на 120 годин. Відповідну постанову виніс суддя районного суду на підставі складеного державним виконавцем протоколу. Жінка ухилялася від утримання власного сина впродовж чотирьох років. За цей час сума боргу сягнула 11 860 гривень.

Консультує Міністр юстиції:

хто і як може отримати податкову пільгу?

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн, мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

- батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн на кожну дитину);

- одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;

- особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн на кожну дитину).

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини – 5380 грн, на 3 дитини – 8070 грн і т.д.

Як розраховується ПСП?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

Крім того, ПСП застосовується до зарплати, якщо її розмір не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

Які документи потрібно надати роботодавцю, щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування пільги.

Додатково до заяви на отримання збільшеної податкової соціальної пільги подають:

одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;

-копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

-копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

-копію паспорта.

Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;

-копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

-пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;

-медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку.

Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;

-копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

-доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

-заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

-доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Парам з Кіровоградщини пропонують одружитися повторно

Щоб зберегти сімейні цінності, команда юстиції пропонує подружжям взяти участь у обряді ювілейного весілля.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, сьогодні, 23 січня, під час звітної прес-конференції.

«Послугу може замовити будь-хто: і безпосередньо сама пара, і їх родичі або друзі. Особисто зробив такий подарунок на річницю сімейного життя своїм батькам. Повірте, враження залишаються неймовірні. Таким чином, ми хочемо нагадати парам ті емоції, які вони відчували під час одруження, і зберегти їх почуття. А ті, хто ще тільки збирається брати шлюб, мають можливість публічно освідчитися в коханні під час урочистих обрядів заручин», – розповів посадовець.

Також Вадим Гуцул повідомив про кількість пар, які одружилися в минулому році на Кіровоградщині: «Чудово, коли закохані мають альтернативу. Ті, хто не поспішають, можуть одружитися після сплину 30 днів із моменту подання заяви. Натомість ті, хто чекати не звикли, можуть взяти участь у проекті «Шлюб за добу». Так, згідно офіційних даних, у минулому році офіційно зареєстрували свої стосунки 7 145 пар, 806 із них одружилися за пришвидшеною процедурою».

На Кіровоградщині злісних неплатників оголошують у розшук і обмежують у правах

У 2018 році на Кіровоградщині оголосили в розшук 604 безвідповідальних батьків.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, сьогодні, 23 січня, під час звітної прес-конференції.

За його словами, до суду подаються подання про оголошення злісних неплатників у розшук у тих випадках, коли боржники тривалий час не надають фінансової підтримки своїм дітям, не мають офіційної зарплати, не володіють жодним майном і переховуються від державних виконавців.

«Труднощі під час стягнення боргів із аліментів виникають тоді, коли неплатники перебувають в місцях позбавлення волі або ж ведуть аморальний спосіб життя. Останніх, до речі, налічуємо на Кіровоградщині понад п’ять тисяч. Однак, і їх намагаємося притягнути до відповідальності. Йдеться про складання протоколів про вчинення боржниками адмінправопорушень. Так, завдяки цьому суспільно корисні роботи вже відпрацювали 44 особи. Серед них були й чоловіки, й жінки. Зароблені кошти в сумі 94 700 грн перерахували на користь їх дітей», – пояснив Вадим Гуцул.

Нагадаємо: Кіровоградщина стала лідером серед регіонів зі стягнення аліментів за всіма критеріями. Про це заявила заступниця Міністра юстиції з питань державної виконавчої служби Світлана Глущенко під час робочого візиту в Кропивницький наприкінці грудня.

Так, у 2018 році державні виконавці стягнули понад 126 млн грн аліментів, що вдвічі більше, ніж у 2017 році. Завдяки цьому кошти отримали 15 884 дітей з області. Частково це вдалося зробити завдяки новаціям пакетів законів #ЧужихДітейНеБуває. Зокрема з моменту їх прийняття 4 424 боржники втратили право перетинати кордон України з будь-якою метою.

Ще 4 462 не мають законних підстав керувати автівками, а 4 460 осіб втратили можливість полювати й користуватися зброєю. Крім того, нещодавно злісні боржники стали змушені ще й сплачувати штрафи за ухилення від своїх батьківських обов’язків. Так, буквально за кілька місяців неплатники спустошили свої гаманці на загальну суму в розмірі 700 тис грн. Ці кошти також були спрямовані на фінансове утримання їх дітей.

Консультує Міністр юстиції:

Як повернути зароблену зарплату?

В Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.   

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник  самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем,  трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії  не обмежений. Комісія розглядає спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати  третя особа, в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у  3-денний строк.

Який  порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше  3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як  звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:

-наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

-перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

-підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.

Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Активізував роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен охочий зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.  

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Аліменти батькам: усі випадки, коли дітям доведеться платити

В Україні чинне законодавство передбачає утримання непрацездатних батьків їхніми повнолітніми дітьми, у тому числі, за допомогою виплати аліментів.

Сьогодні є багато батьків, які є працездатними і утримують своїх повнолітніх дітей, але є й такі, що не мають можливості заробляти, немічні або важко хворі.

Так, у частині другій статті 51 Конституції України зазначено: “Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків”.

Підстави обов’язку утримувати батьків

Відповідні обов’язки регулюються Сімейним Кодексом України.

Стаття 202: Підстави виникнення обов’язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків: Повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

АЛЕ! Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Стаття 203: Дочка, син, крім сплати аліментів, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Стаття 204: Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Cтаття 205: Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Стаття 206: У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з  лікуванням та доглядом за ними.

Ухилення від утримання непрацездатних батьків

Відповідне питання регулює Кримінальний Кодекс України.

Стаття 165: 

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного, року.

2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

Нагадаємо, як змінять пенсії для людей з великим трудовим стажем.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

Земельним кодексом України передбачена безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян із земель права державної або комунальної власності. Ця передача здійснюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування за місцем знаходженням його земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка передається у власність громадянину на підставі відповідного рішення цих органів та кадастрових матеріалів, що підтверджують її розмір.

Громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, яка перебуває в державний або комунальній власності, для цілей, передбачених Кодексом, подає заяву до сільської, селищної, міської ради або до місцевої державної адміністрації за місцем знаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри і місце розташування ділянки та мета її використання.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, дає дозвіл на замовлення проекту її відведення. Склад, зміст проекту відведення земельної ділянки та порядок його розгляду і затвердження встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація у місячний строк розглядає проект відведення земельної ділянки та приймає відповідне рішення.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради чи місцевої державної адміністрації у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки, перенесення в натуру (на місцевість) і видачі документа, що посвідчує право власності на землю.

Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок права державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для недержавних сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення селянського господарства - до 2 га;

- для будівництва і обслуговування житлових будинків у сільських населених пунктах - до 0,25 га, в селищах - до 0,15 га, в містах - до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

Громадяни, які виявили бажання вести фермерське господарство, подають до місцевої державної адміністрації, якщо земельна ділянка перебуває в державній власності, або до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка перебуває в комунальній власності, заяву, підписану головою створюваного фермерського господарства.

У заяві на відведення земельної ділянки зазначаються: бажані розміри і місце розташування земельної ділянки; кількість членів фермерського господарства; відомості про досвід роботи в сільському господарстві і наявність кваліфікації або спеціальної підготовки.

3аяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання в оренду відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає у місячний строк. У разі їх згоди щодо передачі або надання земельної ділянки громадянин замовляє розроблення проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Рішення про передачу у власність або надання в оренду земель громадянам для ведення фермерського господарства приймають відповідні місцеві державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради у місячний строк.

Правові гарантії донорів в Україні

В рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснюють основні аспекти законодавства про працю, встановлені гарантії працівникам, які дають кров або її компоненти для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає визначених протипоказань. Питання надання пільг працівникам донорам у випадку здачі крові та її компонентів, врегульовано Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 № 239 / 95-ВР. Законом встановлено за обов’язок керівникам підприємств, установ, організацій безперешкодно відпускати з місця роботи, служби за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків.

Працівник, який виявив бажання здати кров та її компоненти, зобов’язаний не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та її компоненти. У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день медичного обстеження та день здавання крові. Зазначена заява не подається у випадках, коли працівник, який виявив бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у разі стихійного лиха, аварій та катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України або в окремих її місцевостях.

Згідно статті 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» в день здачі крові та її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності із збереженням за ним середнього заробітку.

Після кожного дня здачі крові та її компонентів, зокрема при здачі їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Такий додатковий день відпочинку у день, яким є вихідний день на підприємстві не надається. За бажанням працівника цей день можна приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час протягом року після дня здачі крові або її компонентів.

У разі якщо за погодженням з керівництвом підприємства, установи в день здачі крові працівника залучали до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Відповідно працівник може бути звільнений від роботи на два дні тільки тоді, коли за погодженням з керівництвом підприємства його в день здачі крові залучали до роботи. Законом не передбачено в такому випадку надавати дні відпочинку підряд, працівник може використати такі дні як разом, так і окремо, зокрема приєднати до щорічної відпустки. При цьому необхідно врахувати, що незважаючи на те, чи буде день відпочинку після здачі крові приєднаний до щорічної відпустки або надано окремо, цей день слід використати впродовж року після дня здачі крові або її компонентів. Пропущення вказаного строку не дає право на використання дня відпочинку. У разі здачі крові та її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здавання крові.

Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів, зокрема форма № 435/о «Довiдка щодо надання донорам пiльг», форма № 436/о «Довiдка щодо обстеження донора». Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 07 липня 2003 року № 301.

Середня заробітна плата оплати часу здавання працівником крові та її компонентів визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю у якому відбулось надання днів відпочинку. Виплата середнього заробітку працівникам – донорам здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Законом визначено, що зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність. Відповідно до умов статті 12 Закону України «Про оплату праці» встановлені законодавством гаранті оплати для працівників – донорів є мінімальними державними гарантіями.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

У Кропивницькому діти зі школи-інтернат почали вишивати карту

«Я МАЮ ПРАВО!»

Вихованці піщанобрідської школи-інтернат провели для працівників юстиції Кіровоградщини майстер-клас з вишивання бісером карти «Я МАЮ ПРАВО!».

Захід відбувся за ініціативи команди обласного управління, які ініціювали приїзд дітей із інтернату в Кропивницький напередодні новорічних свят.

«Ми невипадково вирішили розпочати роботу над створенням символічної карти «Я МАЮ ПРАВО!» разом із підлітками, які навчаються в інтернаті. Під час крайнього візиту до них діти активно демонстрували нам свої таланти з шиття та в’язання. Нам настільки сподобались їх роботи, що ми вирішили запропонувати їм попрацювати над виготовленням картини з зображенням логотипу магістрального правопросвітницького проекту Мін’юсту. Окрім цього, в нас виникла ідея організувати разом із ними спільну благодійну акцію «Зігрій своїм теплом» для пенсіонерів, які перебувають на утриманні в місцевому психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням», – прокоментував Вадим Гуцул.

Ініціативу зробити подарунки для людей похилого віку підтримали також представниками нотаріальної спільноти Кіровоградщини та підприємець Андрій Федорченко.

За словами Вадима Гуцула, команда юстиціх активно проводить не тільки правопросвітницьку, а ще й благодійну діяльність, адже всі знають, наскільки важливо відчувати підтримку один одного.

«Під час одного з візитів в піщанобрідську школу-інтернат виникла ідея запропонувати дітям підготувати для людей похилого віку, які з тих чи інших причин змушені доживати віку в медичному закладі, подарунки. Приємно, що вихованці інтернату з ентузіазмом сприйняли цю ініціативу й власноруч зв’язали для пенсіонерів шкарпетки, килимки та шалі», – додав посадовець.

Наприкінці зустрічі вихованці навчального закладу отримали солодощі й подарунки, а керівник юстиції привітав їх з прийдешнім Новим роком.

Як отримати допомогу по безробіттю?

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

На Кіровоградщині безвідповідальні батьки, щоб не втратити майно та права, почали згадувати про дітей

На Кіровоградщині державні виконавці змусили «горе»-батьків сплатити майже 116 млн грн аліментів.

Про це повідомив під час прес-конференції керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Щодня державні виконавці працюють в тому напрямі, щоб забезпечити гідне дитинство дітям, про яких забули їх власні батьки. Для цього застосовують різноманітні заходи впливу. Йдеться і про обмеження боржників у правах, і про арешти майна чи банківських рахунків. Натомість ті злісні неплатники, які ведуть аморальний спосіб життя або принципово не хочуть офіційно працевлаштовуватись, притягуються до адміністративної відповідальності», – відзначив посадовець.

Варто відзначити, що з початку року в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває 4 480 боржників обмежили в можливості виїзду за межі України, а ще 4 516 осіб втратили право користуватися автівками.

«Маємо інформацію, що нещодавно одного кропивничанина позбавили водійського посвідчення за борги перед власною дитиною. Після зустрічі з патрульними поліцейськими чоловік сплатив близько 30 тис грн боргу, а все через те, щоб залишити за собою право керувати транспортом», – додав Вадим Гуцул.

Також одним із останніх нововведень у законодавстві стало введення штрафних санкцій для безвідповідальних батьків, які впродовж тривалого часу ухилялися від утримання власних дітей.

«Після арешту майна недобросовісний батько з Кропивницького знайшов майже 47 тис грн на сплату боргу з аліментів і штрафу, а це означає, що закон реально працює», – прокоментував керівник обласної юстиції наприкінці заходу.

В Україні відкрили правничу Вікіпедію – WikiLegalAid

Кожна людина, маючи лише доступ до інтернету, може отримати правову консультацію через довідково-інформаційну платформу WikiLegalAid. Інформаційний ресурс WikiLegalAid за адресою wiki.legalaid.gov.uaпрезентували сьогодні, 13 грудня.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Як вирішити спір?

Що треба робити?

Встанови права та обов’язки учасників спору. 

ТИ МАЄШ ПРАВО:

1. Зробити це самостійно

Якщо кожен з учасників діє добросовісно, як правило, можна виявити причини спору та врегулювати його самостійно. 

2. Залучити юриста

• Подзвони до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 та отримай правову консультацію

• Звернися до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або отримай правову консультацію від юристів, які надають платні послуги, юристів громадських правозахисних організацій, параюристів, юристів, які надають свої послуги на умовах pro bono, юридичних клінік при вищих навчальних закладах тощо.

ЗАПАМ’ЯТАЙ:

ТИ МАЄШ ПРАВО вирішити спір самостійно!

Які є способи вирішення спору?

Неформалізовані:

• самостійне вирішення спору учасниками правовідносин через переговори,

• вирішення спору за сприяння третьої особи – медіатора.

Такі способи позбавлені державного примусу і є ефективними лише за умови, якщо обидві сторони бажають вирішення конфлікту на взаємовигідних умовах.

Формалізовані: 

• суд,

• інший орган державної влади чи місцевого самоврядування, уповноважений на вирішення певної категорії спорів.

Наприклад, спір між батьками щодо прізвища та імені дитини при державній реєстрації народження може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Такі способи, як правило, забезпечені державним примусом, рішення прийняті за результатами таких процедур є обов’язковими для сторін. 

Третейський суд – недержавний незалежний орган, що утворюється на підставі угоди сторін спору для вирішення суперечки між ними. 

ВИРІШЕННЯ СПОРУ ЧЕРЕЗ ПЕРЕГОВОРИ

В переважній більшості випадків спір можна врегулювати без звернення до суду та пов’язаних з цим додаткових (матеріальних, організаційних та інших) витрат.

Це можна зробити, наприклад, шляхом добровільного виконання порушеного зобов’язання, тлумачення договору, у випадку, якщо спір виник через різне розуміння понять, що містяться в договорі, внесення змін до договору чи його розірвання, тощо. 

ВИРІШЕННЯ СПОРУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕДІАТОРА

У випадку, якщо сторони самостійно не дійшли згоди, вони можуть спільно звернутися до третьої особи – медіатора, задля вироблення способу врегулювання спору, який би влаштовував усі сторони. Медіатор не має права приймати обов’язкові для сторін рішення чи зобов’язувати сторони до вчинення певних дій.

ВАЖЛИВО:

Самостійне вирішення спору є найбільш бажаним способом, оскільки лише він дозволяє задовольнити інтереси усіх учасників спору. 

Сторони мають право застосувати вказані способи врегулювання спорів на будь-якій його стадії та незалежно від того, чи звернулись вони вже до інших способів врегулювання спору.

Не вдалося вирішити спір самостійно?

ЗВЕРТАЙСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ!

Якщо сторонам не вдалося вирішити спір ні самостійно, ні за допомогою медіатора, будь-яка зі сторін може звернутися до уповноваженого органу.

Проконсультуйся з юристами щодо того:

• який орган державної влади чи місцевого самоврядування уповноважений на вирішення конкретного спору,

• який порядок звернення до такого органу,

• як підготувати необхідні документи.

ВИРІШЕННЯ СПОРУ В СУДІ

Конституція України гарантує кожному право на захист його прав у суді.

Що таке спір?

Спір – це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов’язків, що перешкоджає їх реалізації, та у якому кожен з учасників захищає свої права. 

При цьому, сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов’язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя.

Які бувають спори?

За змістом, тобто за характером прав та обов’язків, якими наділені учасники правовідносин:

• сімейні,

• земельні, 

• житлові, 

• цивільні, 

• господарські, 

• адміністративні, 

• корпоративні, 

• трудові.

ВАЖЛИВО:

Способи вирішення спору визначаються залежно від змісту правовідносин. Спори можуть виникати не лише на стадії реалізації правовідносин, а і до їх виникнення (переддоговірні спори) або припинення (відшкодування збитків тощо).

На Кіровоградщині безвідповідальні батьки, щоб не втратити майно та права, почали згадувати про дітей

На Кіровоградщині державні виконавці змусили «горе»-батьків сплатити майже 116 млн грн аліментів.

Про це повідомив під час прес-конференції керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Щодня державні виконавці працюють в тому напрямі, щоб забезпечити гідне дитинство дітям, про яких забули їх власні батьки. Для цього застосовують різноманітні заходи впливу. Йдеться і про обмеження боржників у правах, і про арешти майна чи банківських рахунків. Натомість ті злісні неплатники, які ведуть аморальний спосіб життя або принципово не хочуть офіційно працевлаштовуватись, притягуються до адміністративної відповідальності», – відзначив посадовець.

Варто відзначити, що з початку року в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває 4 480 боржників обмежили в можливості виїзду за межі України, а ще 4 516 осіб втратили право користуватися автівками. «Маємо інформацію, що нещодавно одного кропивничанина позбавили водійського посвідчення за борги перед власною дитиною. Після зустрічі з патрульними поліцейськими чоловік сплатив близько 30 тис грн боргу, а все через те, щоб залишити за собою право керувати транспортом», – додав Вадим Гуцул.

Також одним із останніх нововведень у законодавстві стало введення штрафних санкцій для безвідповідальних батьків, які впродовж тривалого часу ухилялися від утримання власних дітей.

«Після арешту майна недобросовісний батько з Кропивницького знайшов майже 47 тис грн на сплату боргу з аліментів і штрафу, а це означає, що закон реально працює», – прокоментував керівник обласної юстиції наприкінці заходу.

Консультує Міністр юстиції:

Чи можуть роботодавці звільняти осіб із обмеженими можливостями?

Усі люди є рівними у своїх правах. А це означає, що жодна людина не може стати жертвою будь-яких обмежень.

Держава гарантує усім без винятку людям, і особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, які ратифіковані Верховною Радою.

Коли роботодавець може звільнити працівника?

Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.

Що передбачено законодавством?

Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Які обов’язки мають працедавці?

Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.

Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Що робити, якщо особа з інвалідністю не має змоги працювати на підприємстві?

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до медичних рекомендацій.

Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.

Що забороняється?

Перш за все, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності.

Винятком тут може бути лише наявність висновку Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує її здоров’ю та безпеці інших осіб.

Також забороняється залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.

Яку відповідальність несе роботодавець у випадку незаконного звільнення особи з інвалідністю?

Щонайменше – накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Також порушення трудових прав громадян, у тому числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою для відкриття кримінального провадження.

Як захистити себе?

Захист прав свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо судом буде встановлено факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.

Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи не визнання його особою з інвалідністю.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Забирають бізнес? Відбирають майно?

ЩО ТРЕБА РОБИТИ?

Якщо виявив незаконні:

перереєстрацію бізнесу або майна 

припинення або скасування права власності

Звертайся до правоохоронних органів

Напиши скаргу до комісії Міністерства юстиції з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія).

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ?

Якщо твоє право було порушено незаконними реєстраційними діями щодо бізнесу або майна, ТИ МАЄШ ПРАВО звернутися до Комісії.

Ти можеш зробити це протягом 60 днів з моменту прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли дізнався про порушення своїх прав.

ВАЖЛИВО

Юридично грамотно оформити скаргу, яка подається на розгляд до Комісії. Комісія не зможе розглянути скаргу, якщо її подано з порушенням хоча б однієї з вимог.

ЩО ВКАЗАТИ У СКАРЗІ?

1. Ім'я, місце проживання чи перебування – для фізичних осіб, назву та місцезнаходження підприємства – для юридичних осіб. Якщо скаргу подає представник, вказати також його дані та оформити довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника.

2. Реквізити рішення держреєстратора, яке оскаржується.

3. Зміст оскаржуваного рішення.

4. Норми законодавства, які були порушені, на твою думку.

5. Вимоги та їх обґрунтування.

6. Наявність чи відсутність судового спору щодо порушеного у скарзі питання.

ЗАПАМ'ЯТАЙ

ТИ МАЄШ ПРАВО захистити свій бізнес і своє майно!

Додай до матеріалів скарги засвідчені у встановленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення твоїх прав.

КОЛИ СКАРГУ РОЗГЛЯНУТЬ?

Максимальний строк розгляду скарги – 45 днів. Як правило, Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів.

На підставі цього висновку Міністерство юстиції приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

ВАЖЛИВО

Якщо ти не погоджуєшся з рішенням Міністерства юстиції, можеш звернутися до суду.

ВИМАГАЮТЬ ХАБАРА ЗА ІСПИТ ЧИ НАВЧАННЯ?

Що треба робити?

• В жодному разі НЕ ДАВАЙ ХАБАРА!

• Звернися до органу студентського самоврядування або профспілки вищого навчального закладу (далі – ВНЗ), повідом керівництво ВНЗ. 

• Повідом правоохоронні органи. Тобі роз’яснять подальші дії.

• Підготуй докази (аудіо-, відеозапис, свідчення друзів). 

• Напиши заяву у поліцію за місцезнаходженням ВНЗ.

Що відбуватиметься далі?

• Працівники поліції помітять спеціальною фарбою гроші, які група збирається передавати службовій особі ВНЗ. Цей напис буде помітним тільки в ультрафіолетовому світлі. Номери купюр теж перепишуть.

• Правоохоронці можуть встановити відеоспостереження або зафіксувати факт отримання неправомірної вигоди іншим способом, передбаченим законом.

• Подзвони до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 та додатково отримай правову консультацію.

ЗАПАМ’ЯТАЙ!

ТИ МАЄШ ПРАВО на освіту без корупції!

Що треба знати?

Відповідальність за неправомірну вигоду, зокрема хабар, несуть ОБИДВІ СТОРОНИ – і та, що його дає, і та, що його отримує.

Своєчасне добровільне повідомлення про неправомірну вигоду звільняє від кримінальної відповідальності.

Що таке хабар?

Відповідно до ст. 368 та ст. 369 Кримінального кодексу України, неправомірна вигода охоплює матеріальні предмети і немайнові вигоди. 

Хабар – це різновид матеріальної вигоди.

Немайнові вигоди можуть включати переваги , пільги, послуги, похвальні характеристики тощо.

Яке покарання передбачено за неправомірну вигоду, зокрема хабар?

Мінімальний штраф :

85 00 грн – за давання неправомірної вигоди,

17 000 грн – за її одержання.

До 12 років позбавлення волі. 

Як захистися від домашнього насильства?

Перш за все, хочу порадити всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності й тим більше у нього розв’язуються руки.

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.

Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб. Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

- уповноважених підрозділів органів поліції,

- загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,

- служби у справах дітей за місцем свого проживання,

- скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

ПРАВО НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ НА НАВЧАННЯ

ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ?

Податкова знижка- це витрати платника податків, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг), на суму яких дозволено зменшити його річний оподатковуваний дохід.

До податкової знижки включаються фактично понесені платником податку витрати у вигляді суми коштів, сплачених особою на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних заходів.

Якщо громадянин України, який офіційно працює, отримує заробітну плату і сплачує податки, оплачує навчання у ПТУ чи вузі (своєї чи сім’ї), то він може скористатися податковою знижкою.

Якщо громадянин є СПД (суб’єкт підприємницької діяльності- приватний підприємець), то він НЕ може скористатися цією знижкою.

Якщо ти офіційно працюєш, отримуєш зарплату, але не сплачуєш податок на доходи фізичних осіб, ти теж НЕ можеш скористатися цим правом.

Подати податкову декларацію за звітний рік можна за місцем реєстрації до кінця року. Податкову знижку можна отримати до кінця року наступного за звітним. Якщо таке право не використане, то воно НЕ переноситься на наступні роки.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОТРІБНО ПОДАТИ?

Звернись до найближчого відділення фіскальної служби з таким пакетом документів:

- декларацією про доходи (зразок-на сайті Фіскальної служби України);

- оригіналом довідки про доходи (її видають в бухгалтерії за місцем роботи);

- копією паспорту;

- копією ідентифікаційного номеру;

- копією квитанції, чека про оплату за навчання;

- копією договору-контракту про навчання;

- довідкою з навчального закладу про кількість місяців навчання в році з зазначенням вартості навчання згідно умов договору: семестру, місяця, навчального року.

Якщо на податкову знижку претендують батьки, до вищевказаних документів необхідно додати:

- копію свідоцтва про народження дитини (для підтвердження ступеня споріднення);

- копію паспорта;

- копію ідентифікаційного коду.

ДОДАТКОВІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Податкову знижку оформлюй на того з сім’ї, хто офіційно отримує найбільшу заробітну платню. Логіка проста: ця особа платить більше податків, а тому більше повернуть (звичайно, в межах 15% від максимуму).

Якщо ти тільки збираєшся на контракт, плати не всю суму відразу, а за кожен семестр окремо. Податкову знижку нараховують одноразово тільки за поточний рік, тому і повернуть гроші тільки за рік. А це половина суми. Якщо ж розбити платіж на 2 етапи, то гроші повернуть за обидва семестри.

Якщо в навчальному закладі змушують вносити плату одноразово за весь рік, знай, що це незаконно. Аби заплатити за два підходи, перед укладенням Договору про навчання потрібно написати заяву на ім’я ректора про те, що ти не можеш внести одразу всю суму і хочеш платити щосеместрово.

ЯК ОТРИМАТИ ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ НА НАВЧАННЯ

1.Оплати навчання та збережи квитанції (чеки).

2.Замов у бухгалтерії довідку про доходи за формою №3 за попередній календарний рік.

3.Заповни декларацію про доходи.

4.Подай документи на отримання податкової знижки в державну фіскальну службу за місцем реєстрації.

5.Отримай податкову знижку.

У Кропивницькому жінок і дівчат навчали, як оборонятися від кривдників

У Кропивницькому для жінок і дівчат відбувся практикум протидії насильству.

«Основна проблема поширення домашнього насильства в українських родинах полягає в тому, що жертви свідомо обирають таку позицію і не мають бажання брати відповідальність за своє життя. У результаті постійних сімейних скандалів страждають і діти, які приймають таку модель поведінки як норму», – відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Після цього посадовець пояснив присутнім останні зміни в законодавстві, які стосуються протидії домашньому насильству. За його словами, відтепер агресори нестимуть адміністративну або ж кримінальну відповідальність за насильницькі дії. Йдеться про виконання виправних робіт і обмеження волі.

Після пояснення юридичних аспектів боротьби з насиллям учасницям запропонували долучитися до майстер-класу й навчитися основним прийомам самозахисту.

«Жінки мають або навчитися себе оберігати від нападників, або не ходити темними вулицями. У стресовій ситуації головне – не розгубитися й чітко усвідомлювати свої дії. До речі, нейтралізувати кривдника можна навіть за допомогою звичайного мобільного телефону або помади. Загалом можна використовувати все, що знайдеться у жіночій сумочці», – відзначив тренер із айкідо Беглі Сариєв.

Зі свого боку психолог Наталя Потапенко пояснила, як «пережити» проблему й боротися з психологічними утисками.

«Звичайно, кожна ситуація є індивідуальною. Але в більшості випадків жінки, які стають жертвами, сприймають агресивну поведінку чоловіка як норму й вважають побої проявом любові. Щоб вийти з цієї ролі, жінка має переусвідомити свій життєвий сценарій, а це можливо тільки після проходження свідомої психологічної роботи над собою», – прокоментувала Наталя Потапенко.

Загалом захід був організований за ініціативи обласного управління юстиції та сприяння громадських активістів із Асоціації жінок України «Дія. Кропивницький» і Ветерано-волонтерського об’єднання «СМАЙЛ», а також засновника комунікативної платформи Samurai Martial Art Club Society Беглі Сариєва.

На Кіровоградщині за борги з аліментів у чоловіка забрали вантажівки

Мешканець Кіровоградщини позбувся вантажівки, власником якої був, за багатотисячний борг з аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Як з’ясувалося, чоловік не надавав фінансової підтримки сину Артему та доньці Софії з 2014 року. За цей час у нього накопичився борг у розмірі 85 тисяч гривень. Паралельно, згідно другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває, безвідповідальному батьку нарахували близько 43 тисяч гривень штрафу. Незважаючи на це, совість у боржника так і не прокинулась. Щоб діти отримали свої законні кошти, державний виконавець вилучила в злісного неплатника дві вантажні автівки, одну з яких успішно реалізували на електронних торгах. Виручених коштів вистачило, щоб повністю погасити борг з аліментів і частково – штраф. Наразі до продажу на аукціоні готується ще й другий транспортний засіб. Завдяки цьому вдасться ліквідувати залишок суми фінансової санкції», – розповів посадовець.

Варто відзначити, що з початку року на Кіровоградщині стягнули понад 109 мільйонів гривень аліментів на користь 15 511 дітей.

Консультує Міністр юстиції:

Чи збільшиться розмір аліментів?

На початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це стало:

1. 1559 грн для дитини до 6 років,

2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1. 1626 грн для дітей менше 6 років,

2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103. Окрім цього, мешканці Кіровоградщини можуть звернутися за місцем проживання до відділів державної виконавчої служби, адреси яких можна знайти за посиланням http://www.krjust.gov.ua/cat/rayonni-viddily-dvs.html.

Як отримати земельну ділянку учаснику АТО?

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?

Які підстави для проведення державної реєстрації?

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

 документів, які подаються заявником для державної реєстрації;  судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;  рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

Яка форма подання документів для державної реєстрації?

1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).

2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .

Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.

Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру. Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Які документи потрібно?

1)заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);

2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою (у разі припинення у зв’язку зі смертю);

3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;

4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?

За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено. Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток – вихідні та святкові дні.

Що робити після реєстрації?

Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України. Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.

На Кіровоградщині більше 15 тисяч дітей отримали аліменти від горе-батьків

Державні виконавці Кіровоградщини з початку року стягнули понад 100 млн грн аліментів із безвідповідальних батьків, що на 35 млн грн більше, ніж було стягнуто за весь 2017 рік.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Упродовж року державні виконавці активно працюють у напрямі ліквідації заборгованості зі сплати аліментів. А це означає, що закон реально працює і допомагає захищати порушені економічні права дітей. На жаль, практика показала, що без застосовування примусових заходів горе-батьки не здатні самостійно згадати про своїх синів і доньок. Зате після обмежень в праві полювання, виїзду за кордон, користування автівками та зброєю злісні неплатники, які роками не надавали фінансової підтримки власним дітям, не тільки задумуються про свої батьківські обов’язки, а й знаходять багатотисячні суми для ліквідації боргів. Ось так, наприклад, один мешканець Кропивницького сплатив понад 56 тис грн аліментів на користь трьох синів і однієї доньки», – відзначив Вадим Гуцул.

Після вступу в силу другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває державні виконавці, окрім обмежень боржників у правах і накладення арешту на їх майно чи банківські рахунки, почали застосовувати стосовно боржників і фінансові санкції. Так, мешканці області вже сплатили на користь своїх дітей понад 250 тис грн штрафів.

Як можна оформити допомогу при народженні малюка.

Куди звернутися?

До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації. Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики з використанням електронного цифрового підпису) Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать. Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи потрібні?

Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається: 1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"); 2. копію свідоцтва про народження дитини; 3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни); 4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

Який розмір допомоги?

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень. Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

Чи можуть батьків позбавити допомоги?

Існує низка умов для припинення виплати допомоги:  позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;  відмови отримувача допомоги від виховання дитини;  нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;  відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;  тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;  припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;  перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;  усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;  смерті дитини;  смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Таке рішення приймається безповоротно?

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати. Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаряпедіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

ВИМАГАЮТЬ ХАБАР ЗА ІСПИТ ЧИ НАВЧАННЯ? ЗАХИЩАЙ СВОЇ ПРАВА!

ЩО ТАКЕ ХАБАР!

Неправомірна вигода охоплює матеріальні предмети і немайнові вигоди.

Хабар — це різновид матеріальної вигоди.Немайнові вигоди можуть включати переваги, пільги, послуги, похвальні характеристики тощо. (Відповідно до ст. 368 та ст. 369 Кримінального кодексу України)

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Удосконалення ЗУ про БПД.

Парламент удосконалив деякі засади надання безоплатної правової допомоги шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон).

Так, згідно зі змінами до статті 14 Закону безоплатна вторинна правова допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.

Окрім того, відтепер в окремих справах інтереси клієнтів у суді можуть представляти працівники системи надання БПД.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Що потрібно знати, звільняючись з роботи.

Звільнення за власним бажанням без поважних причин трапляється найчастіше. Згідно з частини 1 статті 38 КЗпП України, працівник зобов'язаний повідомити адміністрацію (власника підприємства) про звільнення письмово за два тижні. Письмове повідомлення про звільнення оформляється заявою.

Відповідно до частини 2 статті 38 КЗпП України, якщо працівник, що подав заяву про звільнення, після закінчення строку попередження про звільнення не полишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого  працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Фактично, це означає, що працівник має право, незважаючи на подану ним заяву про звільнення, вийти на роботу наступного дня після дати звільнення, і трудовий договір вважатиметься продовженим.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Що слід зробити після весілля: поради юристів.

Сімейним кодексом України, а саме статтею 35, передбачене право вибору прізвища, яким можуть скористатися громадяни, котрі вступають у шлюб:

- залишити своє прізвище;

- взяти прізвище нареченого/нареченої;

- до свого прізвища додати прізвище нареченого/нареченої.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Як захистити бджіл

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки, через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичного препарату.

Бджолярі, зі свого боку, згідно порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами повинні:

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Позбавлення батьківських прав: (процедура та документи)

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України права і обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому в установленому законом порядку. Саме на батьків покладається відповідальність за виховання дітей, захист їх прав та інтересів, турботу про здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини.

На жаль, батьки не завжди гідно поводяться по відношенню до дітей, зловживають своїми правами або ухиляються від виконання батьківського обов’язку. За таких обставин з’являється привід для позбавлення батьківських прав.

При цьому, в своїй постанові від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про її застосування слід вирішувати тільки після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, в тому числі ставлення батьків до дітей.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Стягнення заборгованості по аліментам

Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, — до досягнення нею двадцяти трьох років.

Положення частин першої — третьої цієї статті, а також статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

В рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!»

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України – це зазначено в Законі України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Паспорт громадянина України – це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує українське громадянство. Паспорт громадянина України нового зразка має вигляд ID-картки, яку оформляють особам, що не досягли 18-річного віку, терміном дії на чотири роки, а особам з 18 років – на десять років.

Для оформлення та видачі ID-картки вперше особі потрібно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за зареєстрованим місцем проживання. Після оформлення такої ID-картки у подальшому всі послуги особа зможе отримувати у будь-якому місті України за місцем звернення.

Оформлення ID-картки відбувається на підставі заяви-анкети, яка подається особисто заявником.

Особа, яка досягла 14-річного віку, оформляючи ID-картку має подати такі документи:

1) свідоцтво про народження;

2) паспорт громадянина України батьків або документи, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.

3) довідку про реєстрацію місця проживання;

4) довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний код) або повідомлення про відмову від його прийняття;

5) у разі зміни імені або прізвища заявника – свідоцтво про зміну імені;

6) за наявності оригінал власного закордонного паспорту або закордонний паспорт батьків – для правильного відтворення прізвища латиницею;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявника – для внутрішньо переміщених осіб.

Вперше ID-картка видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на її отримання. Така послуга надається безкоштовно.

У разі отримання паспорта замість втраченого чи пошкодженого стягується адміністративний збір – 0,1 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у строк не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

До паспорта громадянина України у формі ID-картки вноситься така інформація: назва держави; назва документа; ім’я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб’єкт, що видав документ (код); реєстраційний номер облікової картки платника податків; місце народження; відцифрований образ обличчя особи та відцифрований підпис особи.

Кінцевої дати щодо чинності паспортів громадянина України зразка 1994 року законодавством не визначено, тобто вони є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні. ID-картка видається у всіх випадках, коли необхідна заміна паспорта – втрата, псування, зміна прізвища або інших даних особи. Отже обов'язку змінювати паспорт зразка 1994 року на ID-картку немає. Водночас треба розуміти, що паспорт-книжечка в умовах сучасних технологій практично не захищений від підроблення, тому оформлення ID-картки є доречним з міркувань безпеки та захисту від шахрайства.

Зверніть увагу, що проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме – попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 грн до 51 грн).

Зазначимо, що надане роз’яснення не є нормативно-правовим актом, носить лише роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не містить правових норм, які впливають на права, свободи та законні інтереси громадян.

За додатковою інформацією звертайтеся до відділу «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Тел.: (05239) 4-17-65

В рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!»

Підстави, порядок і правові наслідки визнання судом особи безвісти зниклою або оголошення її померлою

1.За яких підстав можна визнати особу безвісти зниклою або оголосити померлою

Відповідно до ст. 43 Цивільного кодексу України (надалі — ЦКУ) особа може бути визнана судом безвісти зниклою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання (тобто за місцем реєстрації немає відомостей про місце її перебування. Якщо встановити цей день неможливо, початком її відсутності вважається перше число наступного місяця, після того, в якому особа зникла. . За неможливості встановити навіть місяць зникнення — перше січня наступного року.

Особа може бути оголошеною судом померлою, відповідно до ст. 46 ЦКУ, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Якщо ж воназникла за обставин, що загрожували їй смертю, — протягом шести місяців.  Якщо ж особа могла загинути від нещасного випадку або  внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру — протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної в результаті надзвичайних ситуацій.

Фізична особа, яка зникла безвісти через воєнні дії, може бути оголошена судом померлою після двох років з дня закінчення військових дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше закінчення шести місяців.

Датою смерті в цьому випадку вважають день набуття законної сили рішенням суду. Особа, яка зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або внаслідок нещасного випадку або через воєнні дії, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

2.Порядок визнання особи судом безвісти зниклою або оголошення її померлою

Суд розглядає справи про визнання фізичної особи безвісти зниклою або оголошення її померлою за окремим провадженням відповідно до ст. 305 – 309 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі — ЦПК). Заяву про це подають до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування)  зниклої особи , або за місцем розташування її майна. У заяві про визнання людини безвісти зниклою або оголошення її померлою треба вказати:

з якою метою вам необхідно визнати особу безвісти зниклою або оголосити її померлою (наприклад, для захисту його майнових інтересів і встановлення опіки над майном);

обставини та свідки, що підтверджують безвісну відсутність особи, або обставини, які загрожували їй смертю, або обставини, які є підставою припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд до початку розгляду справи встановлює родичів, співробітників тощо, які можуть дати свідчення про зниклу особу а також робить запити за місцем роботи та проживання зниклої особи. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки і піклування про встановлення опіки над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, якщо опіка над майном ще не встановлена.

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, і осіб, яких сам суд визнає за необхідне допитати, і ухвалює рішення про визнання людини безвісти зниклою або оголошення її померлою.

Якщо суд визнає особу померлою, він надсилає рішення в РАЦС (ЗАГС) для реєстрації смерті особи. Також надсилає рішення нотаріусу за місцем відкриття спадщини.  чи у державний нотаріальний архів для  охорони спадкового майна.

3.Правові наслідки

Визнання особи безвісти зниклою: чоловік або дружина зниклого безвісти отримують право розірвати шлюб за спрощеною процедурою в органах РАЦС;

відповідно до ст. 44 ЦКУ нотаріус за останнім місцем проживання зниклої особи, оцінює належне їй майно і встановлює опіку над ним.

За вашою заявою або заявою органу опіки та піклування над майном , опіка може бути встановлена нотаріусом і до ухвалення судом рішення про визнання людини безвісти зниклою.

Опікун над майном зниклої людини приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах, а також за рахунок цього майна утримує осіб, яких особа, що зникла безвісти, за законом зобов’язана утримувати.

Опіка над майном припиняється при скасуванні рішення суду про визнання фізичної особи безвісти зниклою, а також за появи особи, місце перебування якої було невідомим. Правові наслідки визнання особи померлою такі самі, як і у випадку її смерті. Різниця лише в тому, що спадкоємці особи, оголошеної в судовому порядку загиблою, протягом 5 років не можуть відчужувати нерухоме майно, яке перейшло їм у спадщину. Тоді одночасно з видачею свідоцтва про право на спадщину нотаріус накладає на майно заборону відчуження.

4.Якщо особа, яка була визнана зниклою, знайшлась.

При отриманні заяви про появу особи, яка була визнана безвісти зниклою або оголошена померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи суд призначає слухання справи за участі цієї особи, заявника та інших зацікавлених осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісти зниклою або оголошення її померлою. Заява може бути подано особою, яку було визнано безвісти зниклою або померлою, або зацікавленою особою.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть. Незалежно від часу своєї появи людина, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє майном, повернення цього майна, а також грошей і цінних паперів на пред’явника.

За неможливості повернути майно особі, яка була оголошена померлою, відшкодовують вартість цього майна.

Якщо ж майно фізичної особи, яка була оголошена померлою, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертають суму, одержану від продажу цього майна.

За додатковою інформацією можна звернутись до Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центр з надання БВПД за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1

Тел.: (5239) 4-17-65

E-mail: [email protected]

Стягнення боргу померлої особи

Після смерті особи відкривається її спадщина. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов’язки.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Оплата та оподаткування за оформлення спадщини

Отримали спадщину: відповіді на питання як оформити та оплатити

За видачу свідоцтва про право на спадщину в державних нотаріальних конторах:

стягується державне мито в розмірі, затвердженому Декретом Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито»;

справляється плата за надання додаткових платних послуг в розмірах, встановлених Тарифами за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затверджені наказом управління юстиції.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

В рамках програми «Я маю право» Відділ «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання БВПД інформує:

Новації у правилах перетину кордону дітьми

Законодавством України, зокрема п. 3 ст. 313 Цивільного кодексу, передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни. Однак, незалежно від мети подорожі (лікування за кордоном, оздоровлення, туристична екскурсія, поїздка до родичів і т.д.), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або в супроводі уповноважених осіб.

Процедура вивезення дітей, які не досягли шістнадцяти років, в супроводі одного з батьків або уповноважених осіб, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, здійснюється за нотаріально посвідченим дозволом другого з батьків. Документ обов’язково повинен містити маршрут прямування і часові рамки даної поїздки.

Покинути Україну без згоди батька (матері) на виїзд дитини за кордон можна в таких випадках:

* батько є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску;

* в закордонному паспорті матері або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України до іншої держави чи відмітка про взяття на постійний консульський облік (п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженні постановою КМУ від 27.01.1995 р. №57 із змінами, внесенеми постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 733).

Згода батька на вивезення дітей за кордон не потрібна при пред’явленні таких документів:

* довідка про народження дитини, видана органом РАЦСу, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України;

* рішення суду про надання дозволу на вивезення дитини з України;

* судове рішення про визнання другого з батьків недієздатним;

* рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім;

* судове рішення про позбавлення батьківських прав;

* свідоцтво про смерть другого з батьків.

Проте, нещодавно урядом було внесені законодавчі зміни у правила перетинання державного кордону громадянами України, які не досягли 16-річного віку.

Новації стосуються ситуацій, коли місце проживання дитини визначено судом з одним із батьків, а інший із батьків має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

У такому разі виїзд дитини за кордон в супроводі одного з батьків (усиновлювачів, піклувальників або інших осіб, уповноважених за нотаріально посвідченою згодою) для відпочинку, навчання або лікування здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Натомість у пункті пропуску необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, видану органом державної виконавчої служби. Така довідка видається протягом 10 днів та дійсна протягом 1 місяця з дня її видачі.

Ці зміни спрямовані на захист прав дітей та вирішення ситуацій, коли той із батьків, який зобов’язаний сплачувати аліменти, не виконує свого обов’язку піклування про дитину, і разом з цим не бажає давати згоду на виїзд дитини за кордон.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 76, якою на виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, набула чинності 21 лютого 2018 року.

Відділ «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центр з надання БВПД  знаходиться за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1

тел. (5239)4-17-65

E-mail: [email protected]

Все що треба знати про розірвання шлюбу відповідно до законодавства України

Сімейний союз чоловіка та жінки у випадках, коли вони мають різні погляди на шлюб та сім’ю, ведення домашнього господарства і при цьому не бажають подальшого подружнього життя (або хоча б один з подружжя), відповідно до українського законодавства у встановленому порядку може бути припинений.

Розлучення (розірвання шлюбу) між чоловіком та дружиною є результатом проведення передбачених законодавством процедур та призводить до виникнення певних правових наслідків для колишнього подружжя.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

В рамках програми «Я маю право» Відділ «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання БВПД інформує про субсидії по-новому

Зміни у нарахуванні субсидій за житлово-комунальні послуги

Напередодні нового опалювального сезону надаємо роз’яснення у зв’язку зі змінами, які відбулися в правилах нарахування субсидій.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Про примусове зняття особи з місця реєстрації

Досить часто у громадян виникає питання як примусово зняти особу із реєстрації у своїй квартирі чи будинку, якщо вона не є власником і не проживає там, адже дана обставина позбавляє їх права на отримання субсидії, а добровільно знятися із місця реєстрації особа не бажає або немає можливості, оскільки проживає в іншій місцевості чи за кордоном.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Пенсійна реформа суттєво підвищила вимоги до кількості страхового стажу, необхідного для оформлення пенсії. У зв’язку з цим велика кількість українців позбавлена можливості вийти на заслужений відпочинок при досягненні пенсійного віку. З цієї причини українським урядом прийнято рішення про надання тимчасової (в період з 1 січня 2018 по 31 грудня 2020 року) соціальної допомоги пенсіонерам, яким не вистачає стажу.

Призначення тимчасової допомоги

Процедура призначення грошової допомоги регламентована Постановою КМУ № 1098 від 27.12.2017 «Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату». При цьому отримати допомогу можуть тільки ті, хто на момент оформлення соціальних виплат має не менше 15 років страхового стажу. Гроші будуть виплачуватися до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на пенсійну виплату.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;

Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

Дізнайтеся адресу найближчого до Вас центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).

Відділ «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центр з надання БВПД  знаходиться за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1

тел. (5239)4-17-65

E-mail:  [email protected]

Інформаційна довідка про роботу за 2017 рік Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відділом «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 1 січня 2017 року по 27 грудня 2017 року проводиться робота з метою виконання функцій та завдань покладених на бюро та дотримання ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

Так, станом на 27 грудня 2017 року, працівниками відділу «Устинівського бюро правової допомоги» прийнято та надано 727 правових консультацій, також 29 особам видано накази про призначення їм адвокатів для складання процесуальних документів та представлення їх інтересів в суді.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Дистанційні пункти доступу до безоплатної правової допомоги можуть бути відкриті у приміщеннях військових частин Збройних Сил України

Саме це, з-поміж іншого, передбачає Меморандум про наміри щодо співробітництва між Міністерством оборони України та Координаційним центром з надання правової допомоги (далі – Меморандум), який сторони уклали 11 грудня.

Меморандум має на меті об’єднати зусилля сторін задля спрощення доступу військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей до безоплатної правової допомоги, сприяння захисту їхніх прав та законних інтересів. Від імені сторін Меморандум підписали Міністр оборони України Степан Полторак та в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Переглянути Меморандум

Реалізація завдань у рамках Меморандуму спрямована, насамперед, на налагодження взаємодії між представниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та командуванням військових частин Збройних Сил України задля забезпечення захисту прав військовослужбовців ЗСУ, членів їх сімей, у тому числі права на безоплатну правову допомогу; розширення доступу для них до послуг безоплатної правової допомоги через утворення у приміщеннях військових частин дистанційних пунктів доступу до такої допомоги.

Також сторони планують об’єднати зусилля в таких напрямах, як проведення спільних заходів з підвищення рівня правової поінформованості військовослужбовців; розроблення та розповсюдження різних інформаційних матеріалів щодо їхніх прав та соціальних гарантій; проведення спільних комунікативних заходів як на рівні Міноборони та Координаційного центру, так і на рівні центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та військових частин ЗСУ.

Нагадаємо, у нинішньому році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Так, право на безоплатну вторинну правову допомогу (представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру), отримали й особи, які лише претендують на отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, така допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія зазначеного Закону, надається не лише з питань їх соціального захисту, як це було раніше, а з будь-яких питань.

Більш детальніше про це в відділі «Устинівське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1, тел. (05239) 4-17-65

Щодо оформлення спадщини, у випадку, коли спадкодавець помер на тимчасово окупованій території

У рамках проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році, на виконання наказу Міністерства юстиції України від 27.09.2017 року № 3517/7, з метою реалізації та захисту прав людини, Юлія Гула, начальник відділу правової інформації та консультацій Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги консультує щодо оформлення спадщини, у випадку, коли спадкодавець помер на тимчасово окупованій території

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 18 листопада 2017 року по 23 січня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці  http://contest.legalaid.gov.ua з 18 листопада до 17 грудня 2017 року включно, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначитиадресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

2) Впродовж 19 – 25 грудня 2017 року включно пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3)Впродовж 9 – 12 січня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, з 27 по 29 грудня 2017 року включно конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами: Поплавська Галина Євгенівна, заступниця начальника відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 364 17 59 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), [email protected].

Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2017 р. № 575).

Переглянути Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджені постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Переглянути наказ Мін’юсту від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Мін’юсту від 13.11.2017 № 3552/5.

Право на працю людей з обмеженими можливостями

принципи працевлаштування інвалідів закріплені у низці законодавчих актів, які зобов’язують роботодавця створити спеціальні робочі місця для інвалідів і сприяти їх працевлаштуванню, з урахуванням обмежених фізичних можливостей.

З даного питання консультує Юлія Парахонько, начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги.

Право інвалідів на працю закріплено, зокрема, у Конституції та законах України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875) і «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ, окремі положення яких спрямовані на створення для інвалідів реальних можливостей продуктивно працювати та передбачають конкретні механізми їх реалізації.

Так, інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, потреби в соціальній допомозі та захисті.

Норматив робочих місць. Відповідно до ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі й громадських організацій інвалідів, а також фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — у кількості одного робочого місця.

У ст. 18 Закону № 875 прямо встановлено обов’язок роботодавців не лише створювати для працевлаштування інвалідів робочі місця, а й забезпечувати такі умови праці, які відповідали б вимогам їх індивідуальних програм реабілітації, та надавали інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Підприємства самостійно здійснюють розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством відповідної кількості інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Шукати ж інвалідів на вакантні місця кадрові служби підприємств можуть або власними силами, або звертатися із заявками до районних центрів зайнятості.

Додаткові гарантії для працівників-інвалідів. Слід пам’ятати, що відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону № 875, не можна відмовляти в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільняти за ініціативою адміністрації, переводити інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи (далі — МСЕК) стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.

Також необхідно звернути увагу на наявність додаткових гарантій захисту трудових прав працівників-інвалідів, зокрема:

при прийнятті на роботу інвалідів, які направлені відповідно до рекомендації МСЕК, випробувальний строк не встановлюється (ст. 26 КЗпП);

строковий трудовий договір підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором (ст. 39 КЗпП);

робота інвалідів у нічний час, а також залучення інвалідів до надурочних робіт допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55, 63, 172 КЗпП);

інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи — 26 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки);

працівник-інвалід має право одержати у перший рік роботи на підприємстві щорічну відпустку повної тривалості у зручний для нього час до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи (ст. 10 Закону про відпустки);

за бажанням, інваліди І і ІІ груп можуть узяти додаткову відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів, а інваліди ІІІ групи — до 30 календарних днів (ст. 25 Закону про відпустки);

роботодавець зобов’язаний на прохання працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, встановити йому неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП).

До Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» можна звернутись за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Тел.: (05239) 4-17-65

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103. 

Що слід знати цивільному подружжю при поділі спільної сумісної власності

Цивільний шлюб – це відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю та при цьому не є одруженими. Подібні правові положення набули чинності з 1 січня 2004 р. Тож можна вважати, що саме відтоді в нашій державі на правовому рівні закріплено існування інституту цивільного шлюбу.

Правовий статус майна, набутого особами в цивільному шлюбі, є таким самим, як і правовий статус майна подружжя – спільна сумісна власність. Відповідно до норм законодавства, поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, відбувається згідно з положенням гл. 8 Сімейного кодексу. Таким чином, наразі поділ майна осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, повністю прирівняно до поділу майна подружжя, яке офіційно оформило свої стосунки.

Нерідко сторони не можуть домовитися про поділ майна в добровільному порядку та, як наслідок, ідуть до суду. Що ж потрібно знати, звертаючись до суду?

Як довести факт і час початку шлюбу?

Перш за все слід ураховувати положення ст.74 Сімейного кодексу, зокрема те, що в разі, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. Таким чином, особі, яка звертається до суду, необхідно довести в першу чергу те, що вона проживала однією сім’єю з іншою особою та що майно, яке вона просить поділити, належить їй та іншій особі на праві спільної сумісної власності.

Основним доказом у цьому випадку можуть бути показання свідків. Перш ніж звернутися до суду, особа повинна чітко розуміти, чи достатньо буде лише показань свідків та чи зможуть вони підтвердити факт спільного проживання.  

Ще важче встановити час, з якого особи проживали однією сім’єю. Інколи саме це має визначальне значення при поділі того чи іншого майна. Як показує судова практика, у більшості випадків, якщо друга особа не наводитиме інших доказів, підтвердження свідками факту спільного проживання є достатнім для суду.

Якщо особи, які перебували в цивільному шлюбі, вказують однаковий час, з якого вони проживали в фактичних шлюбних відносинах, то для суду таких показань сторін буде достатньо, аби встановити як безпосередньо факт їх перебування в фактичних шлюбних відносинах, так і їх тривалість.

На яку обставину звернути увагу?

При зверненні до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ майна слід також зважати на одну з головних обставин – особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі. Інколи, не розірвавши шлюб, чоловік чи дружина починає спільно проживати з іншою особою. Таке проживання може тривати як незначний час, так і досить довго. При цьому чоловік та жінка, які проживають у цивільному шлюбі, не звертають уваги на ту обставину, що один із них фактично перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

У такому випадку, майно, набуте парою, не підпадатиме під поняття «спільна сумісна власність» у розумінні Сімейного кодексу, а тому при його поділі не можна застосовувати гл.8 цього кодексу. За цієї ситуації майно також підлягає поділу в судовому порядку, однак його статус та порядок поділу визначатимуться Цивільним кодексом та іншими законами.

Скільки позовних заяв подавати?

Нерідко особи, перебуваючи певний час у цивільному шлюбі, згодом реєструють свої стосунки. У цьому випадку особи мають право як на поділ майна, набутого в офіційному шлюбі, так і на поділ спільного майна, набутого в період перебування в цивільному шлюбі.

При цьому суди інколи не задовольняють позовну заяву про поділ майна, набутого в цивільному та офіційному шлюбах, оскільки потрібно нібито подавати окрему позовну заяву про поділ майна, набутого в цивільному шлюбі.

Виходячи з практики Вищого спеціалізованого суду (справа №6-12074ск12) з розгляду цивільних і кримінальних справ, така позиція судів є неправильною, а питання щодо поділу спільного майна, набутого особами як у цивільному, так і в зареєстрованому шлюбі, має розглядатися в одному провадженні, з установленням усіх обставин справи.

Тому, якщо особи спочатку перебували в цивільному шлюбі, а потім зареєстрували його, суд повинен вирішити питання про поділ майна, набутого як за час цивільного, так і за час офіційного шлюбу, за однією позовною заявою та в межах одного провадження.

До Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» можна звернутись за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Тел.: (05239) 4-17-65

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

ОГОЛОШЕННЯ!

25.10.2017 року в смт Устинівка з 10:30 до 12:30

біля селищної ради відбудеться прийом громадян

(мобільна точка доступу до правової допомоги),

яка буде надавати консультації із земельних та

інших правових питань, працівниками Головного

територіального управління юстиції у

Кіровоградській області спільно із Відділом

«Устинівське бюро правової допомоги».

Запрошуємо населення на безоплатну правову

допомогу.

Фахівець Благовіщенського бюро правової допомоги довела в суді факт народження дитини на тимчасово окупованій території

14 лютого 2017 року, до Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернувся клієнт з проханням надати правову допомогу щодо встановлення юридичного факту народження його дитини.

Того ж дня, для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту Р., Голованівським місцевим центром з надання БВПД було призначено начальника Благовіщенського бюро правової допомоги Наталю Радоуцьку.

Вивчивши матеріали справи, фахівець бюро з'ясувала, що у клієнта виникли складнощі з отриманням свідоцтва про народження дитини, адже дитина громадянина Р. народилась на тимчасово окупованій території України.

Громадянин Р. звернувся до Благовіщенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання  свідоцтва про народження дитини та надав медичне свідоцтво №189 (форма 103/у), а також свідоцтво про народження дитини, які були видані органами невизнаної Донецької народної республіки.

Однак, згідно п.п. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян, та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Вивчивши матеріали справи, Наталя Радоуцька підготувала заяву про встановлення факту народження дитини. В обґрунтуванні позовних вимог Наталя Радоуцька, звернула увагу на те, що, відповідно до внесених змін до ч.2 ст.257-1 ЦПК України (ЗУ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території») заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження.

За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Пунктом 2 розділу III Інструкції державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 18.10.2000 №52/2, передбачено, що при відсутності документів, що подаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану, як підстав для проведення державної реєстрації народження дитини, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Відповідно до п. 2, 5 ст. 257-1 ЦПК України, справи про встановлення факту народження дитини розглядаються невідкладно з моменту надходження заяви до суду.

16 лютого 2017 року  Ульяновський районний суд (Благовіщенський районний суд – теперішня назва) задовільнив заяву  щодо встановлення юридичного факту народження дитини.        

До Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» можна звернутись за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Тел.: (05239) 4-17-65

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Правові підстави розірвання договору дарування

Предметом договору дарування можуть бути речі, які мають поряд з матеріальною також немайнову для дарувальника цінність. Це може бути нерухоме майно, сімейна реліквія, річ, з якою пов’язанні певні важливі обставини в житті дарувальника, предмети, що підтверджують участь дарувальника або близьких йому людей у певних історичних подіях тощо. Дарувальник має право дарувати будь-які речі, які належать йому на праві приватної власності (у тому числі нерухоме майно та інше особливо цінне майно) будь-яким суб’єктам цивільного права.

 Відповідно до ст.727 ЦК України договір дарування може бути розірваний за наступних підстав:

1. За вимогою дарувальника у випадку, якщо обдарований проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей).

2. Якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунку, що має для дарувальника велику майнову цінність (наприклад, як пам’ять).

3. Якщо річ, яка становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена внаслідок недбалого ставлення обдарованого до неї. Якщо дарувальник виявить факти недбалого ставлення до зазначених речей, він може вимагати розірвання договору в односторонньому порядку. До таких речей відносяться пам’ятки історії та предмети, пов’язані з найважливішими історичними подіями у житті народу, розвитком техніки, науки, культури, життям і діяльністю видатних діячів, пам’ятки архітектури і містобудування, пам’ятки мистецтва і документальні пам’ятки.

Зауважимо. Дарувальник має право вимагати розірвання договору, якщо на момент висування вимоги дарунок є збереженим. Іншими словами, якщо подароване майно зберігалося в обдарованого, то дарувальник має право розірвати договір дарування. Якщо у обдарованого майно не збереглося (наприклад, воно вже продане, подароване, знищене, тощо), то дарувальник не може вимагати розірвання договору дарування та повернення ні самого подарунку, ні його вартості.

Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на подаровану річ у обдарованого. У випадку розірвання договору дарування обдарований повинен повернути дарувальнику річ у тому вигляді, в якому вона існувала на момент розірвання договору.

Отримані обдарованим доходи від речі залишаються у нього. Якщо ж річ була відчужена третій особі, то її повернення не є можливим. Але при доведеній вині обдарованого у відчуженні або знищенні речі, з метою запобігти її поверненню дарувальнику, можливий позов про відшкодування за заподіяння шкоди.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність. Позовна давність – це термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав. Позовна давність слугує зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обігу щодо здійснення їхніх прав та обов’язків, а також посилює контроль за виконанням зобов’язань. Строки позовної давності встановлені безпосередньо законом і не можуть бути змінені угодою сторін. Відповідно до ст. 728 ЦК України до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність – один рік.

До Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» можна звернутись за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Тел.: (05239) 4-17-65

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103. 

ПЛАН –ГРАФІК
роботи мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги на жовтень 2017 року

За адресою: смт. Устинівка, вул. Благодатна, 1, працює відділ «Устинівське бюро правової допомоги» Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

АКТИВНЕ ПРАВОПРОСВІТНИЦТВО НА РІВНІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ТОЧКА ДОСТУПУ ДО ЕЛЕКТРОННИХ СЕРВІСІВ МІН’ЮСТУ

НАДАННЯ ЮРИДИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ (безоплатної первинної правової допомоги)

ПРИЙОМ ЗВЕРНЕНЬ ЩОДО НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

З 1 вересня 2016 року по вересень 2017 року відділом «Устинівське бюро правової допомоги» виконано:

Прийнято та надано 789 правових консультацій, також з них 28 особам видано накази про призначення їм адвокатів для складання процесуальних документів та представлення їх інтересів в суді.

Відділом «Устинівське бюро правової допомоги», проводиться активна робота, щодо налагодження співпраці з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, закладами освіти та іншими установами.

Відділом «Устинівське бюро правової допомоги» постійно проводиться вуличне інформування населення спрямоване на обізнаність населення про їхні права та про роботу відділу «Устинівського бюро правової допомоги» де вони можуть отримати безоплатну первинну правову допомогу та право на отримання вторинної правової допомоги згідно ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», також розповсюджуються різноманітні брошурки, буклети щодо безоплатної правової допомоги.

Налагоджено співпрацю з Районним центром зайнятості, Устинівським районним сектором пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінального провадження Міністерства юстиції України, Районним центром служби у справах сімї, дітей та молоді, Службою у справах дітей, Центром надання адміністративних послуг, Устинівським відділенням пошти, де проводяться семінари, консультації працівниками відділу «Устинівського бюро правової допомоги» для клієнтів, наголошується про можливості їм отримати вторинну правову допомогу.

Проводиться активна співпраця із Устинівським районним судом, районним відділом поліції, відділом держгеокадастру, управлінням соціального захисту населення, сільськими та селищною радою, де на стендах розміщено інформацію про бюро, надання правової допомоги, отримання безоплатної вторинної правової допомоги, також там всі зможуть знайти інформація про те, за якою адресою знаходиться відділ «Устинівське бюро правової допомоги»

Налагоджено співпрацю з районною газетою «Трудівник Устинівщини» подається вся необхідна інформація для видання в районні газеті.

Співпраця з Устинівською районною державною адміністрацією, висвітлення всієї необхідної інформації на сайті районної державної адміністрації.

Регульрно проводяться працівниками відділу «Устинівське бюро правової допомоги» дистанційні консультування.

Ми відкриті до співпраці з усіма зацікавленими сторонами та активно розвиваємо партнерство, насамперед, на рівні територіальних громад!

Відділ «Устинівське бюро правової допомоги»

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1

Тел. (05239)4-17-65

Графік роботи: Пн-Пт з 8.00 по 17.00

Для тих, хто навчається і працює: право студентів, яким варто скористатися

.З метою формування нової правової культури та освіти, в рамках проекту Міністерства юстиції «Я маю право», для студентів вищих навчальних закладів міста правники Кропивницького місцевого центру з надання БВПД, проводять роз’яснювальні  правопросвітні заходи. Одним з найбільш запитуваних є питання студентів про можливість отримати податкову соціальну пільгу. Роз’яснює податкове законодавство Олена Морозова, начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги центру.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги, що передбачено п. 169.1 Податкового кодексу України. Згідно з підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 ст. 169 Податкового кодексу до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як зарплата, податкова соціальна пільга застосовується, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн.

При розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2017 р. у сумі 1600 грн. у 2017 році граничний дохід для застосування податкової соціальної пільги становить: 1600 грн. х 1,4 = 2240 грн.

З урахуванням норм підпункту „г” підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт має право на отримання податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ.

Водночас підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу України передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Тож, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Якщо ж студент не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 %.

При цьому, студент повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не отримує стипендію з бюджету.

За отриманням безоплатної правової допомоги мешканці  Устинівського району можуть звертатися до відділу «Устинівське бюро правової допомоги», за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1 (бивша Карла Маркса), тел. (05239) 4-17-65.

E-mail:  [email protected] .

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Про зміни в правилах реєстрації місця проживання консультують в Кіровоградському місцевому центрі з надання БВПД

З метою підвищення правової обізнаності населення стосовно прав та свобод людини і громадянина, а також надання особам консультаційної підтримки для вирішення проблемних питань працівники Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги готують консультаційно-методичні матеріали, покрокові інструкції як діяти в тих чи інших ситуаціях.

Питання змін в правилах реєстрації місця проживання не нове, проте більшість не знає про основні нововведення.

Заступник начальника відділу правової інформації та консультації Юлія Гула підготувала роз’яснювальний матеріал щодо змін в правилах реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п.3 Правил реєстрації місця проживання реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради або сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону, п.8 Правил з питань «прописки» необхідно звертатися до органу реєстрації безпосередньо (тобто до відповідного органу місцевого самоврядування) або до центру надання адміністративних послуг (у випадку, якщо такий центр створено і він надає цю послугу у вашій територіально-адміністративній одиниці).

Так, у разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації – це може зробити її законний представник (батьки дитини, опікуни чи піклувальники) або представник на підставі нотаріальної (або прирівняної до неї) довіреності (частини 2 та 9 ст.6 Закону, пунктами 6 та 8 Правил реєстрації місця проживання).

Крім того, особа може не йти особисто подавати документи до органу реєстрації, а доручити це відповідному співробітнику «ЖЕКу» або «ОСББ» за місцем свого проживання (посадовій особі виконавців послуг з управління багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку).

Також, що стосується новонародженої дитини, – документи для реєстрації місця її проживання можуть бути подані під час проведення державної реєстрації народження дитини через органи державної реєстрації актів цивільного стану або під час подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини через органи соціального захисту населення.

Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (ч.1 ст.6, ч.2 ст.7 Закону, пп. 4, 24 Правил). Іншими словами, у разі «прописки» за новою адресою не потрібно попередньо окремо подавати документи про «виписку» зі старої адреси.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону та п.4 Правил особа зобов’язана зареєструвати своє місце проживання протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання та прибуття до нового. Новонароджена дитина має бути зареєстрована за місцем проживання батьками протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відповідальність за проживання без реєстрації місця проживання передбачена ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо таке правопорушення вчинене вперше, то воно тягне за собою лише попередження, якщо ж повторно (тобто особою, яку протягом року вже притягали до відповідальності за це), – законом передбачено накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

Відповідно до ст. 6 Закону, пп. 9,18 Правил для реєстрації місця проживання необхідно подати:

1) письмову заяву;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

До таких документів відносяться: паспорт громадянина України; тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне або тимчасове проживання; посвідчення біженця тощо. Якщо питання стосується дитини у віці до 16 років – подається свідоцтво про народження.

3) квитанція про сплату адміністративного збору;

Адміністративний збір станом на 2017 р. складає 27,2 грн. (якщо звернення здійснено у передбачений законом 30-денний строк) або 81,6 грн. (якщо звернення здійснено з пропуском цього строку).

4) документи, що підтверджують право особи на проживання в даному житлі;

Найбільш поширеними документами такого типу є свідоцтво про право власності; ордер; договір найму (піднайму, оренди); рішення суду про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання.

У разі відсутності зазначених в цьому пункті документів реєстрація місця проживання особи може бути здійснена за згодою всіх власників житла. Зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини за адресою реєстрації її батьків.

5*) військовий квиток або посвідчення про приписку;

*Лише для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку.

6*) заява про зняття з реєстрації попереднього місця проживання особи;

*Лише у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

7*) документ, що підтверджує повноваження особи як представника та документ, що посвідчує особу такого представника;

*Лише у разі подання заяви не особисто, а представником.

Найчастіше таким документом є нотаріальна (або прирівняна до неї) довіреність.

Цей пункт не поширюється на випадки, коли документи про реєстрацію подаються батьками або усиновлювачами малолітньої дитини.

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У випадку, коли зняття з реєстрації місця проживання здійснюється окремо (тобто не одночасно з «пропискою»)  відповідно до ст.7 Закону, п.26 Правил подаються:

1) документ, який є підставою для зняття з реєстрації;

Найчастіше таким документом є заява. Також у відповідних випадках це може бути свідоцтва про смерть; судове рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; інші документи, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (наприклад, закінчення строку дії договору оренди житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (для гуртожитків на час навчання), відчуження житла).

2) документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання;

Найчастіше це паспорт громадянина України. Також, такими документами можуть бути тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне або тимчасове проживання; посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Якщо питання стосується дитини у віці до 16 років – подається свідоцтво про народження.

3) квитанція про сплату адміністративного збору (27 грн. 20 коп.);

4*) військовий квиток або посвідчення про приписку;

*Лише для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку.

5*) документ, що підтверджує повноваження особи як представника та документ, що посвідчує особу такого представника;

*Лише у разі подання заяви не особисто, а представником. Наприклад, нотаріальна (або прирівняна до неї» довіреність.

В разі виникнення питань та за додатковою інформацією можна звернутись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24. E-mail: [email protected].

Або до відділу «Устинівське бюро правової допомоги», за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1 (бивша Карла Маркса), тел. (05239) 4-17-65.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Право внутрішньо переміщених осіб на отримання земельної ділянки

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звертаються внутрішньо переміщені особи з проханням надати правові роз’яснення щодо отримання земельної ділянки. З цього питання консультує Юлія Гула — головний спеціаліст відділу правової інформації та консультації Кіровоградського місцевого центру з надання БВПД.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», держава сприяє наданню внутрішньо переміщеним особам кредитів на придбання земельних ділянок, придбання та будівництво житла.

Кабінетом Міністрів України було затверджено Постанову від 16 грудня 2015 р. № 1094 Про затвердження Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року. Згідно до зазначеної програми, на 2016-2017 роки заплановано: 1) виділення в установленому порядку земельних ділянок для будівництва житла переселеним громадянам з урахуванням їх потреб і потенціалу щодо можливостей перспективного працевлаштування та розвитку інфраструктури. Відповідальні органи: обласні та Київська міська держадміністрації. 2) фінансування розвитку інфраструктури населеного пункту з державного бюджету за умови виділення земельних ділянок під будівництво житла переселеним громадянам. Відповідальні органи: Міністерство фінансів України, Департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства та обласні та Київська міська держадміністрації.

На сьогодні, застосовується загальний порядок виділення земельної ділянки в порядку 121 ст. Земельного Кодексу України.

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

За адресою: смт. Устинівка, вул. Благодатна, 1, працює відділ «Устинівське бюро правової допомоги» Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, основними завданнями якого є:

АКТИВНЕ ПРАВОПРОСВІТНИЦТВО НА РІВНІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ТОЧКА ДОСТУПУ ДО ЕЛЕКТРОННИХ СЕРВІСІВ МІН’ЮСТУ

НАДАННЯ ЮРИДИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ (безоплатної первинної правової допомоги)

ПРИЙОМ ЗВЕРНЕНЬ ЩОДО НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

З початку 2017 року відділом «Устинівське бюро правової допомоги» виконано:

Прийнято та надано 429 правових консультацій, також з них 10 особам видано накази про призначення їм адвокатів для складання процесуальних документів та представлення їх інтересів в суді.

Відділом «Устинівське бюро правової допомоги», проводиться активна робота, щодо налагодження співпраці з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, закладами освіти та іншими установами.

Відділом «Устинівське бюро правової допомоги» постійно проводиться вуличне інформування населення спрямоване на обізнаність населення про їхні права та про роботу відділу «Устинівського бюро правової допомоги» де вони можуть отримати безоплатну первинну правову допомогу та право на отримання вторинної правової допомоги згідно ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», також розповсюджуються різноманітні брошурки, буклети щодо безоплатної правової допомоги.

Налагоджено співпрацю з Районним центром зайнятості, Устинівським районним сектором пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінального провадження Міністерства юстиції України, Районним центром служби у справах сімї, дітей та молоді, Службою у справах дітей, Центром надання адміністративних послуг, де проводяться семінари, консультації працівниками відділу «Устинівського бюро правової допомоги» для клієнтів, наголошується про можливості їм отримати вторинну правову допомогу.

Проводиться активна співпраця із Устинівським районним судом, районним відділом поліції, відділом держгеокадастру, управлінням соціального захисту населення, сільськими та селищною радою, де на стендах розміщено інформацію про бюро, надання правової допомоги, отримання безоплатної вторинної правової допомоги, також там всі зможуть знайти інформація про те, за якою адресою знаходиться відділ «Устинівське бюро правової допомоги»

Налагоджено співпрацю з районною газетою «Трудівник Устинівщини» подається вся необхідна інформація для видання в районні газеті.

Регульярно проводяться працівниками відділу «Устинівське бюро правової допомоги» дистанційні консультування.

Ми відкриті до співпраці з усіма зацікавленими сторонами та активно розвиваємо партнерство, насамперед, на рівні територіальних громад!

Відділ «Устинівське бюро правової допомоги»

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1

Тел. (05239)4-17-65

Графік роботи: Пн-Пт з 8.00 по 17.00

ШУКАЄМО АКТИВНИХ ГРОМАДЯН!

Конкурс на навчання для громадських радників

Якщо Вам небайдужий розвиток Вашої громади, Ви добре розумієте її проблеми, прагнете змін і готові виділити час на допомогу громаді, запрошуємо Вас долучитися до міжрегіональної команди громадських радників.

У команді Ви пройдете спеціалізоване навчання з кваліфікованими тренерами, знайдете підтримку однодумців з усієї України, дізнаєтесь та навчитесь як можна ефективно направити свої зусилля на якісні зміни в житті громади. Ми пропонуємо навчання з різних питань, які можуть знадобитися раднику в громаді: безпека, фінансова грамотність, захист своїх прав, робота державних інститутів, пошук допомоги та встановлення зв’язків.

Щоб долучитися до формування команди та подати свою кандидатуру на навчання необхідно заповнити Інтернет-опитувальник (https://goo.gl/gvA6VJ) до 31 серпня 2017 року. Тут Ви зможете вибрати зручний для себе графік навчання і розповісти про Ваш досвід та бачення змін в громаді. Результати опитування буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію після отримання Ваших відповідей на запитання Інтернет-опитувальника.

За результатами відбору Ви будете запрошені на безоплатне навчання, яке проходитиме в три етапи в період з вересня по листопад 2017 року. Організатори забезпечують проживання, харчування та відшкодування транспортних витрат. Участь в усіх етапах навчальної програми обов’язкова, випускники отримають сертифікат. Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в опитувальнику. Якщо виникають додаткові запитання, будь ласка, звертайтеся, контактний номер телефону: +38 097 128 02 10 або електронна скринька: [email protected] Також додаткову інформацію, доступ до Інтернету та, за необхідності, допомогу в заповненні опитувальника Ви зможете отримати в місцевих бюро або центрах правової допомоги за адресами:

Вступ у спадщину, оформлення спадщини і пов’язані з цим питання – часто задають клієнти у відділі правової інформації та консультації Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Нещодавно пані Марія Л. звернулася з проханням проконсультувати щодо дійсності державного акта на право власності на земельну ділянку, що був виданий вже після смерті батька.

Роз’яснення з цього питання надає головний спеціаліст відділу правової інформації та консультації Анна Хабзей.

Громадяни та юридичні особи відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

 Стаття 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права. У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127 подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

До них належать:

 - документи,  що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;

- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;

- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до п.8 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням того, що наявність держаного акту про право власності на земельну ділянку є підтвердженням факту державної реєстрації права власності спадкодавця на об’єкт нерухомого майна, вбачається можливим видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.

За детальною інформацією можна звернутись до Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1,  тел.(05239) 4-17-65.

E-mail: [email protected]

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Адвокат з Кіровоградщини допомогла клієнту зняти арешт з особистого майна

Адвокат системи безоплатної правової допомоги Тетяна Суліменко допомогла клієнту, який звернувся до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в судовому порядку оскаржити дії державного виконавця щодо зняття арешту, накладеного на належний йому житловий будинок.

7 липня 2016 року до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин М. з проханням допомогти у складенні скарги на дії державного виконавця та здійсненні представництва його інтересів у суді з метою зняття арешту, накладеного на належний йому будинок.

12 липня 2016 року дорученням № 220 Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було призначено адвоката Тетяну Суліменко.

Ознайомившись з матеріалами справи, адвокат з’ясувала, що у травні 2016 року громадянин М. звернувся до нотаріуса з метою переоформити частку свого будинку на доньку. Тоді з’ясувалось, що 26.02.2008 року Державним нотаріальним архівом було зареєстровано обтяження нерухомого майна – будинку на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 02.07.2001 року, а також постанови від 21.05.2001 року.

Також, Тетяна Суліменко з'ясувала, що 18.05.2000 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда було винесене рішення по справі за позовом громадянина Л. до її клієнта про усунення перешкод в користуванні будинком та розподіл земельної ділянки, яким позов було задоволено частково, та стягнуто з громадянина М. на користь громадянина Л. державне мито у розмірі 217 грн. 87 коп.

Після отримання постанови державного виконавця про відкриття провадження громадянина М. було сплачено судовий збір, що підтверджується наявністю квитанції.

З матеріалів судової справи стало відомо, що суд не накладав арешту на належну йому частину будинку, але те, що арешт було накладено підтверджується довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Проте, незважаючи на обставини даної справи, державний виконавець не дотримався вимог чинного законодавства та не вирішив питання про зняття арешту з його частини будинку до закінчення виконавчого провадження.

Після узгодження правової позиції з клієнтом, з урахуванням норм чинного законодавства, Тетяна Суліменко склала скаргу на постанову державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно. Правова позиція адвоката при вирішенні спору базувалась на приписах Закону України «Про виконавче провадження» в частині зняття накладеного на майно боржника арешту, а також інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення у разі закриття виконавчого провадження. 

Доводи адвоката та правове обґрунтування своїх вимог знайшли підтвердження у суді. Так, Кіровський районний суд м. Кіровограда, розглянувши справу, встановив обґрунтованість скарги, а також дійшов висновку про неправомірність бездіяльності державного виконавця та вказав, що державний виконавець не спростував доводів заявника та не вжив передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, а саме не зняв арешту на майно при закритті провадження, як це передбачено законом.

Таким чином, суд, поновивши заявнику строк для подання скарги на постанову державного виконавця про арешт будинку громадянина М., постановив ухвалу, якою скаргу задовольнив у повному обсязі, визнавши незаконною та скасував постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

До Відділу «Устинівське бюро правової допомоги» Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутисья за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1, тел.(05239) 4-17-65. E-mail: [email protected]

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Як виправити помилку в документах

Помилка в документах може призвести до того, що громадянину, який звернеться до нотаріуса щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, буде відмовлено. По суті це правильно, але що робити людині у такому випадку?

Такі проблеми вирішуються судом, шляхом встановлення певних юридичних фактів, якщо:

- від цих фактів залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, якщо наприклад в заповіті в прізвищі чи імені та по батькові померлої людини є помилка (наприклад: в заповіті вказано Шейка, а в свідоцтві про смерть Шийко), то необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для того, щоб суд розглянув справу, необхідно надати докази того, що цей документ належить заявнику і, що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення (отримати письмову відмову з організації про неможливість внести зміни до документу).

Дана позиція також підтримана роз’ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України N5 від 31 березня 1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

А також до відділу «Устинівське бюро правової допомоги», який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Устинівський р-н., смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Тел.: (05239)4-17-65

E-mail: [email protected]

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Опіка та піклування над дітьми: що важливо знати

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб; над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, і є однією з сімейних форм влаштування таких дітей (поряд з усиновленням, влаштуванням у прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу).

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених частинами 3,4 статті 60 Цивільного кодексу України. Опіка, піклування над дітьми встановлюється до повноліття дитини (якщо батьки померли, покинули дитину, не можуть піклуватись про дитину за станом здоров’я тощо) або на визначений термін (батьки відбувають покарання за скоєння злочину, перебувають під слідством тощо).

Порядок організації опіки і піклування в Україні визначається:

- Конституцією України (ст.51, 52);

- Сімейним кодексом (ст.243 – ст.251);

- Цивільним кодексом (ст.55 – ст.79), а також низкою законів України та підзаконних актів.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Згідно статті 244 Сімейного кодексу України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Якщо на опікунство претендує декілька осіб, то перевага надається:

1. Родичам дитини (незалежно від місця проживання);

2. Cім’ї, в якій дитина проживала на момент виникнення питання про встановлення опіки (піклування);

Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. З питань встановлення опіки та піклування потрібно звертатись до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини або особи, яка виявила бажання стати опікуном, піклувальником.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів до служби у справах дітей.

Згідно п.39 постанови КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти курс навчання з проблем виховання таких дітей (за винятком осіб, які бажають усиновити дитину) в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі, в яких проживає дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, що мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять. Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і необхідних документів.

У разі встановлення опіки, піклування над дитиною, яка перебуває у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служба у справах дітей разом з адміністрацією закладу забезпечує передачу дитини на виховання опікуну, піклувальнику і відрахування її із закладу протягом 15 днів після прийняття рішення про встановлення опіки, піклування.

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:

1. Заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);

2. Довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

3. Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

4. Копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

5. Довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;

6. Копію паспорта;

7. Висновок про стан здоров’я заявника, складений за відповідною формою;

8. Довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

9. Довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

10. Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

У системі БПД відтепер доступне дистанційне навчання для фахівців, які працюють з клієнтами

Із 18 квітня 2017 року в системі безоплатної правової допомоги в Україні запроваджено дистанційний навчальний курс «Робота з клієнтом», який розроблено на основі практики надання БПД та реальних потреб у навчанні, досліджених у результаті опитування фахівців місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Курс розроблено насамперед для працівників бюро правової допомоги та відділів правової інформації та консультацій місцевих центрів. Разом із тим, навчання доступне й іншим працівникам системи БПД та усім фахівцям поза системою, які працюють із людьми та/або цікавляться питаннями надання послуг, орієнтованих на потреби клієнтів.

Дистанційний курс «Робота з клієнтом», створений у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.

Для того, аби стати слухачем курсу, необхідно лише зареєструватися, перейшовши за посиланням http://e-learning.legalaid.gov.ua/

Курс складається з чотирьох модулів:

Орієнтаційний модуль

Ефективна комунікація

Управління емоціями

Управління стресом

Фахівці в системі безоплатної правової допомоги, які працюють із клієнтами, пройдуть навчальний курс уже до середини червня нинішнього року.

Дистанційний курс є постійно діючим та відкритим для всіх охочих (для нових користувачів потрібна швидка реєстрація за згаданим вище посиланням). У рамках кожного з прослуханих модулів слухач курсу проходитиме низку тестів. А наприкінці, за умови складання всіх тестів – отримає сертифікат.

Розробники навчального курсу переконані – знання, отримані у його рамках, стануть у нагоді усім, хто працює із клієнтами, та удосконалять відповідну роботу.

Як захистити законні права та інтереси громадянам, які перебувають за кордоном

Досить часто до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звертаються громадяни, які планують виїжджати за кордон,  з проханням роз’яснити, які вони мають права, куди потрібно звертатись за допомогою у проблемних ситуаціях, які документи дають право на виїзд з України.

Відповіді на ці питання надає головний спеціаліст відділу правової інформації та консультацій Юлія Гула.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», визначається перелік документів, які дають право на виїзд з України, в’їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами:

·        паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

·        дипломатичний паспорт України;

·        службовий паспорт України;

·        посвідчення особи моряка;

·        посвідчення члена екіпажу;

·        посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

Громадяни України, що проживають за кордоном, перебувають нібито в подвійному підпорядкуванні: з одного боку, їхній правовий стан визначається відповідним іноземним законодавством, а з іншого – вони користуються правами і мають обов’язки на рівні з українськими громадянами, які проживають на території України, за винятком випадків, установлених міжнародними договорами й чинним законодавством України.

Органи державної влади України, українські дипломатичні представництва й консульські установи, посадові особи цих представництв та установ зобов’язані сприяти тому, щоб українським громадянам була надана можливість користуватися в повному обсязі всіма правами, встановленими Конституцією України, законами, загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, міжнародними договорами України, законами й правилами держав проживання або перебування українських громадян, а також можливість захищати їхні права та законні інтереси.

Якщо з громадянином України трапився інцидент, йому необхідно терміново інформувати консульську установу України в державі перебування.

У разі арешту громадянина України, він має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про свій арешт консула України, який повинен вжити заходи, щоб стосовно громадян України, заарештованих, ув’язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу були дотримані в повному обсязі положення законодавства держави перебування.

Нині запроваджений спрощений порядок повернення в Україну громадян, які стали жертвами злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, сексуальною та іншою експлуатацією.

У разі втрати паспортів, консульські установи України в стислі терміни вирішують безпосередньо з відділами громадянства, паспортної та імміграційної служби МВС України питання підтвердження особи громадянина та подальшого документування його закордонною установою свідоцтвом на повернення в Україну.

Є також домовленості з Міжнародною організацією з міграції про взаємодію в допомозі жертвам торгівлі людьми й сексуальної експлуатації та в поверненні українських громадян в Україну.

У разі смерті громадянина України за кордоном, консульська установа України повідомляє про це рідних померлого та надає їм сприяння в оформленні всіх необхідних супровідних документів та виконанні необхідних формальностей, пов’язаних із транспортуванням труни з тілом чи урни з прахом в Україну. Установа також з’ясовує можливість відшкодування вартості ритуальних послуг родичам померлого громадянина України страховою компанією, що оформлювала страховий поліс, або особою, яка надавала запрошення до країни перебування. Наявність відповідно оформленого страхового поліса значно полегшує вирішення згаданого комплексу питань.

У разі відсутності в родичів померлого коштів для сплати вартості ритуальних послуг, потрібно виходити з необхідності пошуку іншого можливого джерела фінансування (шляхом звернення до обласної державної адміністрації, благодійних організацій, фондів тощо). Слід також зазначити, що родичі або близькі померлого мають надіслати до консульської установи України нотаріально засвідчену заяву найближчої за ступенем спорідненості особи, в якій має бути висловлене її волевиявлення щодо прийнятного способу та місця поховання небіжчика.

Консульські установи України також уповноважені здійснювати реєстрацію актів громадянського стану, оформлювати паспорти для виїзду за кордон (громадянам, які подали до консульського відділу документи на оформлення постійного проживання за кордоном або перебувають за кордоном у зв’язку з навчанням, лікуванням чи працевлаштуванням за контрактом) та свідоцтва на повернення в Україну, легалізувати документи, оформлювати візи іноземцям для в’їзду в Україну.

Наголошуємо. Відповідно до чинного законодавства України, консульські установи та посадові особи не можуть виконувати обов’язки адвокатів, юридичних консультантів, туристичних агентів, перекладачів. Ці установи не надають матеріальну допомогу, не видають гроші в борг, не сплачують готельні та інші рахунки. У разі порушення законів країни перебування громадянином України, консул не може звільнити його від відповідальності. Консул також не вповноважений надавати послуги щодо працевлаштування громадян України, отримання дозволу на проживання чи іноземного громадянства.

Встановлення факту родинних відносин

Встановлення факту родинних відносин дедалі частіше набуває важливого значення і стає все більш поширеним та актуальним в умовах сучасного суспільства. Воно є одним з факторів, що забезпечує охорону прав та законних інтересів особи, створює необхідні умови для реалізації особистих немайнових чи майнових прав.

На законодавчому рівні чітко регламентовано декілька можливих варіантів, які фізична особа може використати, як дієві та ефективні інструменти задля встановлення факту родинних відносин. Одним із таких напрямків є право на звернення із заявою про видачу витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян за місцем проживання до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції. Якщо у відділі державної реєстрації актів цивільного стану така інформація відсутня, слід звернутися до місцевої державної архівної установи із заявою про отримання довідки про підтвердження родинних зв’язків (за місцем народження чи проживання спадкодавця).

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:

свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану,

повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису,

копії актових записів,

копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Останньою та найвищою формою захисту прав та законних інтересів є судове встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Цивільний процесуальний кодекс України у п.1 ч.1 ст. 256 передбачає можливість розгляду справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Заява подається за місцем проживання заявника.

Згідно ч.1 ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Такими доказами можуть бути: паспорти; ідентифікаційні номери платників податків; документи, акти, листи ділового чи приватного характеру, які вміщують відомості про родинні відносини; довідку органів державної реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення свідоцтва Про народження або про шлюб заявника чи осіб, стосовно яких подана заява; квитанцію про сплату державного мита; копії заяви (за кількістю зацікавлених осіб).

Встановлення родинних відносин повинне мати для заявника юридичне значення в майбутньому, адже в протилежному випадку воно буде безпредметним, що зумовить відмову у відкритті провадження у справі про встановлення такого факту відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, або ж закриття провадження у справі у випадку його помилкового відкриття з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

За більш детальною інформацією можна звернутись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, каб. 109;

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

E-mail:  [email protected] .

А також до Відділу «Устинівське бюро правової допомоги», який знаходиться за адресою: смт Устинівка, вул. Благодатна, 1

Тел. (05239)4-17-65; 068-194-69-91

Графік роботи: Пн-Пт з 8.00 по 17.15

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

05 січня 2017 року набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» внесені з метою розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розширилося за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;

по-друге, особа матиме право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

по-третє, інвалід матиме право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Нагадаємо, що реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна через мережу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та їх структурні підрозділи – бюро правової допомоги. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати звернувшись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кіровоград, (0522) 32-08-24) та Устинівського бюро правової допомоги (вул. Благодатна, №1, смт Устинівка, тел (05239) 4-17-65.

Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

На електронну адресу Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги постійно надходять запитання, які стосуються правових гарантій внутрішньо переміщених осіб. Фахівці відділу правопросвітництва та взаємодії з суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги надають наступні роз’яснення та консультації.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.

Внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

Внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

За додатковою інформацією з питань працевлаштування внутрішньо переміщені особи можуть звернутися до Устинівського районного центру зайнятості (смт Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 10).

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

21 грудня, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож найближчим часом коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розшириться за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;

по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

по-третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Це стало можливим завдяки тому, що Верховна Рада України внесла такі зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577):

«У частині першій статті 14:

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;»;

б) доповнити новими пунктами 2ˡ і 2² такого змісту:

«2ˡ) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

«2²) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;»;

в) у пункті 9 слова «на правові послуги, передбачені пунктами 1– 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом» замінити словами «на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

г) доповнити новим пунктом 9ˡ такого змісту:

«9ˡ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу;».

ЗУ «Про вищу раду правосуддя» набере чинності з дня його опублікування.

Нове в законодавстві щодо складання заповіту

Заповітом є особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто, а отже спадщина за заповітом через представника не може бути заповідана.

Заповідач сам може визначити кому він заповість своє майно, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних чи родинних відносин. Крім того, він може заповісти своє майно підприємству, установі, організації, територіальній громаді, іноземній державі або будь-яким іншим учасникам цивільних відносин. У своєму заповіті він може зазначити, що одна частина спадкового майна перейде, наприклад, до фізичної особи, а інша – до держави чи юридичної особи.

Особа, що заповідає, має право без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Проте, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Обов’язкову частку у спадщині мають малолітні (до 14 років), неповнолітні (до 18 років), повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Зокрема, Конституційний суд України у своєму рішенні від 11 лютого 2014 року у справі № 1-1/2014 роз’яснив, що таке право, крім того, мають повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності. Вищевказані особи мають право на половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом, незалежно від змісту заповіту. Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Заповідач є вільним у визначенні обсягу спадщини за заповітом. Він може охопити заповітом усе спадкове майно або його частину, має право заповісти спадщину у вигляді арифметичних спадкових часток (1/2, 2/3 тощо), так і конкретне майно (право власності на жилий будинок, автомобіль, права вимоги до боржника за конкретним договором тощо).

У разі охоплення заповітом лише частини спадщини, незаповідане майно перейде до спадкоємців за законом відповідно до правил черговості, а за їх відсутності — за заявою територіальної громади буде визнане відумерлим на підставі ст. 1277 ЦК України. До спадкоємців за заповітом спадщина, не охоплена заповітом, перейти не може, навіть якщо інших спадкоємців (спадкоємців за законом) немає.

Законодавство встановлює чіткі вимоги до форми та змісту заповіту:

заповіт має бути складеним письмово;

заповіт має бути посвідчений нотаріально або особами, уповноваженими на те законом;

у заповіті має бути зазначено місце та час його складення;

заповіт повинен бути підписаний особисто заповідачем.

У деяких випадках на практиці для надання додаткової легітимності заповіту у випадку його підписання іншою особою замість заповідача нотаріус також запрошує не менш ніж двох свідків, які беруть участь у посвідченні.

За законодавством присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою у таких випадках:

при посвідченні заповіту іншою посадовою, службовою особою, перелік яких наведений у ст. 1252 ЦК України;

якщо заповідач не може через фізичні вади сам прочитати заповіт (абзац третій ч. 2 ст. 1248 ЦК України).

Крім того, будь-який заповіт може бути посвідчений при свідках за бажанням заповідача (ч. 1 ст. 1253 ЦК України).

Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт чи скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Право на скасування та внесення змін до заповіту зберігається за заповідачем у будь-який час, за умови збереження у заповідача повної цивільної дієздатності.

У разі виникнення запитань спадкового чи іншого характеру Ви можете звернутись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: [email protected] ;

Щодо встановлення скороченої тривалості робочого часу

Згідно зі ст. 56 Кодексу законів про працю України на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Зазначені пільги також поширюються також на батьків, що виховують дітей без матері або якщо матір тривалий час перебуває у лікувальному закладі, а також на опікунів, піклувальників та прийомних батьків дитини.

Іншим категоріям працівників неповний робочий час при прийнятті на роботу, або згодом може встановлюватися лише за взаємною згодою роботодавця та працівника.

Слід зазначити, що відповідно до роз’яснення Мінсоцполітики (лист від 29.08.2012 № 318/13/116-12) норма статті 56 КЗпП не обмежує права сторін трудового договору на визначення тривалості неповного робочого часу. Тому тривалість робочого дня (тижня) має встановлюватися за угодою між працівником і роботодавцем.

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом:

зменшення тривалості щоденної роботи (наприклад, по 4 години щодня);

зменшення кількості днів роботи протягом тижня (3 дні по 8 годин);

одночасного зменшення кількості годин роботи упродовж дня і кількості робочих днів упродовж тижня (3 дні на тиждень по 5 годин).

Перш за все встановлення неповного робочого часу може здійснюватися за ініціативою працівника. Якщо працівник належить до однієї з категорій осіб, визначених у ст. 56 КЗпП, то вказане прохання для роботодавця є безумовним, іншими словами роботодавець не може відмовити працівнику у встановленні неповного робочого дня або тижня.

Також працівник може ініціювати питання про встановлення неповного робочого часу і випадках, коли до зазначених вище категорій він не належить, зокрема, при прийнятті на роботу або вже в її процесі. Проте в даному задоволення заяви повністю залежить від рішення власника, оскільки надання такої пільги у вказаному випадку не може розглядатися як обов’язкове.

Крім того ініціатива про встановлення неповного робочого дня може виходити і від самого роботодавця.

Проте в цьому випадку роботодавець не має беззаперечного права на встановлення працівнику неповного робочого тижня. Зазначене пов’язане із тим, що ініціювання таких змін роботодавцем повинно розглядатися як зміна істотних умов праці, оскільки має наслідком скорочення робочого дня, а також зменшення розміру заробітної плати.

Встановлення неповного робочого часу не призводить до обмеження будь-яких трудових прав працівника, зокрема, прав на відпочинок, включаючи вихідні дні, відпустки, гарантій та компенсацій, встановлених Кодексом законів про працю. При цьому, оплата здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або виробітку.

Враховуючи наведене, жінка, що є вагітною, або яка має дитину віком до чотирнадцяти років чи дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, має безумовне право вимагати встановлення для неї неповного робочого дня (тижня).

У випадку наявності вказаного прохання, яке оформлене та подано відповідно до законодавства, відмову власника у її реалізації слід вважати незаконною.

У випадках після видання наказу і до моменту припинення обставин, що були підставою для встановлення неповного робочого часу, працівник має право подати заяву про встановлення повного робочого часу. У зв’язку з цим власник вносить зміни у відповідний наказ (або його скасовує).

У вирішення трудових питань ми пропонуємо скористатися професійною допомогою фахівців Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (095)87-662-33, (0522) 32-08-24.

Поновлення пропущених строків для прийняття спадщини

За статистикою звернень громадян до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, питання поновлення пропущених строків для прийняття спадщини займає вагоме місце. Фахівці відділу правової інформації та консультацій надають наступні рекомендації та роз’яснення.

Цивільним Законодавством України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Строк подачі даної заяви, який починається з часу відкриття спадщини, не може перевищувати шість місяців. У разі, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Але спадкоємець не втрачає можливість успадкувати майно. Ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено можливість поновлення строку для прийняття спадщини шляхом:

подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини та письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;

подання позову спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, про визначення судом додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. (далі по тексту – Постанова), особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно даної Постанови суд при вирішенні питання про встановлення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, враховуючи практику вирішення подібних справ, суд виходить з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Такими причинами можуть бути: стан здоров’я спадкоємця, перебування за кордоном, у тривалому відрядженні, на навчанні, відбування покарання, з чим пов’язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Також існують окремі випадки, коли для задоволення позову про поновлення строку для прийняття спадщини було визначено таку підставу як юридична неграмотність. Такі обставини мають бути підтверджені документально.

При розгляді подібних справ судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно майна спадкодавця, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Це означає, що підставою для звернення до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини є вмотивована відмова нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв’язку з пропущенням строку, що оформляється відповідною постановою.

До відділу “Устинівське бюро правової допомоги” можна звернутися за адресою: вул.Благодатна, №1, телефон — 4-17-65, 068-194-69-91

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України особа має право на звернення за захистом після використання національних засобів правового захисту у міжнародні юрисдикційні установи, які визнала Україна.

Європейський Суд з прав людини – це міжнародний судовий орган, який покликаний забезпечити дотримання державами-учасницями прав та свобод, гарантованих Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод і уповноважений розглядати заяви осіб, які скаржаться на порушення державами-учасницями прав та свобод, передбачених Конвенцією.

До Європейський Суду можна звертатись:

– проти однієї чи декількох держав, на які поширюється дія Конвенції і котра/котрі, своєю дією або діями чи бездіяльністю, що стосувались безпосередньо вас, порушили Конвенцію з прав людини. 

– скарги мають стосуватися дій або бездіяльності одного або декількох органів влади держави, якої стосується заява (наприклад, судового або адміністративного органу).

Заява повинна стосуватися одного з прав, викладених у Європейській конвенції з прав людини. Порушення, на які можна скаржитись, можуть стосуватися широкого кола питань, таких як: катування чи нелюдське поводження з ув’язненими, законність тримання під вартою, порушення при розгляді цивільних чи кримінальних питань, дискримінація у здійсненні прав, викладених у Конвенції, батьківські права, право на повагу до приватного та сімейного життя, житла і кореспонденції, свобода вираження поглядів, свобода передавати чи отримувати інформацію, свобода участі у зібраннях та демонстраціях, вислання та екстрадиція, конфіскація майна та його вилучення.

Звернутися до Суду можна або звичайним листом, в якому необхідно чітко викласти скарги (в такому разі буде надіслано формуляр заяви, який потрібно заповнити), або одразу надіслати заповнений формуляр заяви. Формуляр заяви розміщено на офіційному Інтернет-сайті Європейського суду з прав людини за адресою: http://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/forms/ukr&c. Лист і/або заповнений формуляр заяви потрібно надіслати за адресою:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe

F-67075 Strasbourg Cedex

Писати до Суду можна однією з офіційних мов Суду (англійською чи французькою) або ж офіційною мовою будь-якої з держав, що ратифікували Конвенцію, в тому числі українською.

Що необхідно знати військовослужбовцю, аби отримати санаторно-курортне лікування

Санаторно-курортне лікування є одним із видів лікувально-профілактичної допомоги, пов’язаної з використанням природних лікувальних факторів (мінеральні води, лікувальні грязі, сприятливий клімат тощо). На сьогодні в Україні створена та успішно функціонує доволі розвинена мережа лікувально-профілактичних закладів, які надають громадянам низку послуг.

Кожному учаснику бойових дій Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування. При цьому механізм забезпечення цією пільгою саме учасників АТО визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200.

Для одержання путівки необхідно обов’язково перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання. Уповноважені органи соціального захисту населення забезпечують безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та в міру надходження путівок:

1) учасників бойових дій – щороку строком на 18-21 день;

2) інвалідів війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;

3) інвалідів із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до медичних рекомендацій, з них: I та II груп – до санаторіїв спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів, III групи – до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день.

Путівками без лікування забезпечуються громадяни, що супроводжують інвалідів I групи (за винятком інвалідів з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), яким відповідно до висновку лікувально-профілактичного закладу необхідна постійна стороння допомога. У разі, якщо інвалід I групи здатний обслуговувати себе самостійно, видається відповідна довідка лікувально-профілактичного закладу.

У випадку, коли особа має право на забезпечення путівкою за кількома законами, їй надається право вибору в забезпеченні путівкою за одним із них. Окрім того, особа, яка перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення, але поточного року одержала безоплатну путівку, знімається з обліку. Забороняється поділ путівки та передача її іншій особі.

Як малозабезпеченим сім’ям отримати соціальну допомогу?

В умовах погіршення економічної ситуації в країні все більш актуальним для багатьох українців, у тому числі й Устинівчан, постає питання отримання соціальної допомоги від держави.

Соціальна допомога призначається малозабезпеченим сім’ям, які мають середньомісячний сукупний дохід нижчий за прожитковий мінімум, розрахований в сукупності для кожного члена родини. Тобто в родині з трьох осіб, де двоє працездатних батьків і дитина, буде враховуватися сума з трьох прожиткових мінімумів – татового, маминого і дитини.

Для оформлення такої допомоги потрібно надати до Управління соціального захисту населення наступні документи: заяву про надання державної соціальної допомоги, довідку про склад сім’ї, декларацію про доходи (в неї не включаються нарахована субсидія за житлово-комунальні послуги), довідку про наявність і розмір земельної ділянки та документ, який посвідчує особу (паспорт).

Призначається виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям на 6 місяців, починаючи з дня звернення до Управління соціального захисту населення.

Відмовити у виплаті допомоги можуть в таких випадках:

1) якщо працездатні члени сім’ї не працюють, не служать в армії, не навчаються протягом останніх трьох місяців у навчальних закладах і не перебувають на обліку у центрі зайнятості, окрім тих, хто доглядає дітей віком до 3-ох або 6-ти років, хто доглядає за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами до 18 років, за інвалідами ІІ групи внаслідок психічних розладів, а також особами, які досягли 80-річчя;

2) якщо соціальні працівники з’ясують, що малозабезпечена родина має додаткові доходи для існування;

3) якщо у власності малозабезпеченої родини є друга квартира за умови, коли загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї і додатково 10,5 кв. м, або більше одного автомобіля;

4) якщо у власності є земельна ділянка площею більше 60 соток (пай), окрім випадків, коли земельна частка не приносить прибутку, а також коли в родині з дітьми всі дорослі досягли 65 років або є інвалідами І та ІІ груп чи в родині є діти-інваліди.

Для розрахунку розміру допомоги потрібно визначити середній сукупний дохід сім’ї за останні півроку (додати всі доходи і розділити на 6). Виплата допомоги тісно пов’язана з таким показником, як «прожитковий мінімум». Це гарантований прожитковий мінімум, який визначається тільки для розрахунку цього виду допомоги Законом України «Про державний бюджет» (на відповідний рік).

Для розрахунку розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам необхідно визначити такий показник, як «прожитковий мінімум сім’ї». Він вираховується індивідуально (сума прожиткових мінімумів всіх членів родини).

Щоб визначити розмір державної соціальної допомоги, необхідно від прожиткового мінімуму родини відняти її середній сукупний дохід за останні 6 місяців. При цьому існує ще одне обмеження – отриманий результат не повинен перевищувати 75% від прожиткового мінімуму родини.

У разі порушення конституційних прав і свобод малозабезпечених сімей, рекомендуємо звертатися до наших спеціалістів, які завжди готові надати Вам правову допомогу.

До уваги жителів Устинівського району, які бажають зареєструвати громадське формування, що не має статусу юридичної особи!

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2016 року №1717/5 «Про запровадження пілотного проекту у сфері державної реєстрації громадських формувань» прийняття та видача документів щодо реєстрації громадських формувань буде здійснюватись місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Звертаємо увагу на тому, що нові функції, які отримали місцеві центри дають змогу мешканцям реєструвати громадські організації у новостворених бюро правової допомоги.

Отримання субсидій: правовий аспект

З цього питання, фахівці місцевого центру надають наступні роз’яснення і консультації: Право на призначення субсидії мають сім’ї, у яких розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання перевищує обсяг визначеного Кабінетом Міністрів України обов’язкового платежу.

Розмір обов’язкового платежу визначається для кожного домогосподарства індивідуально в залежності від сукупного доходу. Такі розрахунки може зробити кожна особа самостійно за наступним алгоритмом:

1) визначити середньомісячний сукупний дохід сім’ї за попередній календарний рік;

2) визначити дохід на одну особу шляхом поділу середньомісячного сукупного доходу на кількість членів домогосподарства;

3) отриманий результат поділити на розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (з 01.05.2016 – 1399 грн.), тобто визначити співвідношення середнього доходу родини до розміру прожиткового мінімуму на одну особу;

4) отриманий результат поділити на 2, а потім помножити на 15%, і таким чином визначити відсоток обов’язкової плати за житлово-комунальні послуги.

Для отримання субсидії до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації необхідно подати лише два документи: заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Зазначені документи можуть бути надіслані поштою або в електронній формі з використанням засобів телекомунікаційних систем, зокрема з використанням електронного цифрового підпису.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше, ніж на 12 місяців і розраховується окремо на опалювальний та неопалювальний сезони. Після закінчення терміну отримання субсидії управління праці та соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді.

Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок подання громадянином документів з недостовірними відомостями, повертається ним за вимогою управління праці та соціального захисту населення. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану суму субсидії, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку.

У випадку коли через несплату громадянином вартості фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг припинено, громадянин набуває право на її призначення на наступний період після подання документів, що підтверджують погашення заборгованості, яка виникла за період отримання субсидії. ​

Що робити в разі необхідності заміни товару неналежної якості

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка О. з питанням щодо порядку та особливостей заміни товару неналежної якості. З цього питання, фахівці місцевого центру надали наступні роз’яснення. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків покупець (відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів») в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Важливо, що вищезазначені вимоги повинні бути пред’явлені протягом гарантійного строку чи строку придатності товару. Якщо ж такі строки не встановлені, то відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», – термін позовної давності є гарантійним терміном, який встановлює виробник. Якщо гарантійний термін виробником не встановлено, то діє загальне правило: 2 роки з моменту придбання товару. Згідно із ст. 681 ЦК України, термін позовної давності щодо недоліків проданого товару складає один рік з моменту виявлення недоліків у межах гарантійного терміну.

Законодавством передбачено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню). До них відносяться:

- продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни;

- непродовольчі товари: світлочутливі товари, корсетні товари, парфюмерно-косметичні вироби, пір’яно-пухові вироби, дитячі іграшки м’які, дитячі іграшки гумові надувні, зубні щітки тощо.

У випадку купівлі товару неналежної якості покупцю необхідно звернутися до продавця з письмовою або усною вимогою про усунення недоліку товару. Рекомендовано таке звернення оформити в двох примірниках та на одному з них записати інформацію, хто і коли отримав таку вимогу.

У заяві слід зазначити: дату купівлі товару, наявність розрахункового документу, що підтверджує факт купівлі-продажу товару, описати дефект, що проявився і викласти свою вимогу, дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (серія і номер паспорта, дата і місце його видачі), дані про товар (найменування товару, фабричний, (серійний) номер, артикул, дата продажу, вартість на момент продажу, суму сплачених за товар коштів.

Якщо продавці відмовляються прийняти заяву, її необхідно відправити поштою рекомендованим листом з повідомленням і описом того, що вкладено в поштовий конверт.

Згідно п. 6 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимога споживача підлягає негайному задоволенню, а якщо у продавця є необхідність в перевірці характеру заявленого дефекту – протягом 14 днів, або за домовленістю.

Тобто у разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець зобов’язаний, у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди, організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця.

Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.

Якщо експертиза надасть висновок, що дефект стався не з вини споживача і підлягає усуненню, то споживач за своїм вибором має право вимагати від продавця зменшення ціни на товар, безкоштовного ремонту або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У випадку, якщо продавець не дотримується вимог законодавства про захист прав споживачів, покупець має право звернутися з позовною заявою до суду щодо заміни товару неналежної якості.

Щодо підсудності даної категорії справ необхідно зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Що стосується судового збору за подання цивільного позову за даною справою, то, у відповідності до Закону України «Про судовий збір», за подання позову щодо заміни товару неналежної якості сплачується судовий збір, як за подання позову немайнового характеру, тобто 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

В Устинівці бюро правової допомоги надає сервіси місцевим жителям

З 1 вересня 2016 р. розпочало роботу Устинівське бюро правової допомоги. Впродовж першого тижня до бюро уже звернулося 18 осіб.

Місцеві жителі в Устинівському бюро правової допомоги зможуть отримати такі види правових послуг: консультації і роз'яснення з правових питань, складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, а також доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції України, та власне забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги.

Безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних процесах можуть отримати малозабезпечені особи, чий середній місячний дохід сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму – 1399 гривень на місяць (з 1 травня по 31 листопада 2016 року відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»). Для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 1228 гривень; дітей віком від 6 до 18 років – 1531 гривень; працездатних осіб (до працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку – ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум») – 1450 гривень; осіб, які втратили працездатність (до осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку) – 1130 гривні.

Безоплатна вторинна правова допомога (представництво інтересів у суді) гарантована державою й учасникам бойових дій (у тому числі учасникам АТО із відповідним статусом та членам сімей загиблих) та іншим особам, згідно із ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 – ХІІ від 22.10.1993р.; інвалідам, дітям-сиротам, дітям позбавлених батьківського піклування, біженцям, та особам, які потребують додаткового або тимчасового захисту; законним представникам дітей-сиріт, дітям, позбавленим батьківського піклування, безпритульним дітям, дітям, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї; особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною чи належать до числа жертв нацистських переслідувань; особам, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною; опікунам або піклувальникам осіб, щодо яких суд розглядає справу про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; особам, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, або їх законним представникам та особам, реабілітованим відповідно до законодавства.

Тож, кожен, хто звернеться до бюро за юридичною консультацією – її отримає, як і матиме доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції. Крім того, клієнти матимуть змогу через бюро отримати доступ й до адвокатських послуг – якщо це буде необхідно та у випадку належності до визначених законом категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; а також фахівці бюро представлятимуть інтереси таких осіб у суді за окремими видами спорів.

Вуличне інформування працівниками Бюро

30 серпня 2016 року працівниками Устинівського бюро правової допомоги було проведено вуличне інформування місцевого населення. Під час проведення заходу працівники Бюро відповіли на хвилюючі питання населення та надали змістовні відповіді.

В Устинівці діятиме Бюро правової допомоги

30 серпня 2016 року в приміщенні райдержадміністрації під головуванням першого заступника голови РДА Яворського М.А. відбувся семінар за участю представників Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та керівників окремих структурних підрозділів РДА.

Розглянуто організаційні питання щодо відкриття з 1 вересня поточного року, за адресою смт Устинівка , вул. Благодатна, 1, Бюро правової допомоги, де кожен житель району зможе отримати різні види правових послуг, а саме: консультації та роз’яснення з правових питань, складення заяв, скарг, інших документів, доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції та безоплатної вторинної правової допомоги.

ОГОЛОШЕННЯ

З 1 вересня 2016 року в смт Устинівка запрацює Бюро правової допомоги, де кожен зможе отримати такі види правових послуг:

консультації та роз’яснення з правових питань, складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, а також доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції Українни, та власне забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги

Відділ "Устинівське бюро правової допомоги" знаходиться за адресою: вул. Благодатна, 1, смт Устинівка

e-mail: [email protected]