Устинівська районна
державна адміністрація
Устинівська районна
державна адміністрація




























"Полозова балка"

Проектований загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення "Полозова балка" знаходиться в Устинівському районі на відстані 3 км від с.Любовички. Його територія є частиною південного схилу досить глибокої балки системи р. Інгулу. Балка спрямована з північного заходу на південний схід і розміщується на самому півдні району, на межі з Миколаївською областю.

Територія балки погордована, з чисельним виходами гранітів. Саме в цих екотопах кам'янистих відслонень виявлена популяція полозів, що й обумовила назву об'єкту.

В рослинному покриві цієї балки основні плащі займають типчаково-різнотравні степи з добре виявленим петрофітним комплексом. Невеличкими ділянками в нижніх частинах схилів та по розширеному днищу виявлена лучна рослинність, а по самому днищу, досить зволоженому, зустрічають фрагменти болотної рослинності. Серед степової рослинності найбільш поширеними є типчакові та різнотравно-типчакові угруповання, що займають досить стрімкі схили (крутизна яких становить 20*) з щебенистими грунтами та окремими розкиданими по території каменями. Це трав'янисті угруповання з окремими поодинокими кущиками мигдалю степового. Основу травостою утворює костриця валіська. Флористичне ядро різнотрав'я в цих ценозах становлять такі степові види, як шавлії поникла та дібровна, шандра біла, само сил білоповстилий, залізняк колючий, цибулі жовтіюча та Вальдштейна, чебрець двовидний, цмин пісковий тощо. З малопоширених видів в цих угрупованнях виявлений громовик великощетинистий – степовий вид, який тяжіє до вапнякових та кам'янистих схилів Правобережного Степу України. Розсіяно зростає болевалія сарматська, пижмо тисячолисте, горицвіти волзький та весняний. Виявлені тут і місцезростання сону чорнію чого, занесеного до Червоної книги України. На щебенистих ділянках характерним видом є ендемік Придніпровської височини очиток Борисової. Невеликими фрагментами представлені тут ковилові угруповання , які зустрічаються по верхівках схилів та на ділянках з петрофітним комплексом, де спів домінантом трав'яного покриву виступає ковила Лессінга (Червона книга України). В середніх та нижніх частинах схилів виявлені також фрагменти бородачевих степів.

На ділянках із скупченнями каміння рослинність розріджена. Характерними видами тут є чагарники – кизильник чорноплідний та калина-гордовина. Між камінням рясно зростає сон чорніючий. В цих екологічних умовах зростають також такі червонокнижні види, як півники понтичні та гвоздика бузька.

Болотні угруповання не займають в урочищі значних площ і представлені ценозами очерету, рогозу вузьколистого, місцями-зі спів домінуванням осоки гострої. Відмічені куртинами популяції куги Табернемонтана. На екотонних ділянках виявлений малопоширений в регіоні вид-півники солелюбні та цінна лікарська рослина-алтея лікарська.

У фауністичному відношенні балка є однією з найбільш цінних як в Устинівському районі, так і в області в цілому. Різноманіття природних біотопів і їхня непогана збереженість сприяли тому, що тут ще мешкають рідкісні тварини та існують цінні в науковому відношенні фауністичні угруповання, типові для степової зони.

З рідкісних хребетних тварин саме тут вперше в області виявлений на гніздуванні боривітер степовий (1, а можливо і 2 пари); мешкають гадюка степова і полоз жовточеревий. В районі балки полюють також поодинокі особини змієїда і канюка степового. Всі згадані види занесені до Червоної книги України.

Слід відзначити, що фауністичні комплекси хребетних тварин балки відзначаються досить високими показниками видового різноманіття і значною чисельністю окремих (фонових) видів. Останні, в свою чергу, створюють передумови для існування значної кількості інших видів, в тому числі і рідкісних. Наприклад, висока чисельність двох видів ящірок-прудкої та зеленої-сприяла тому, що тут оселилися боривітер степовий, гадюка степова та полоз жовточеревий, для яких ящірки є основним кормом. Саме тому сюди постійно навідуються і інші хижі птахи-вже згадані змієїд і канюк степовий, лунь луговий, осоїд, а також крук.

Цікавий фауністичний комплекс склався на степових схилах балки з виходами каміння, окремими деревами та куртинами чагарників. Тут, крім вже згаданих вище рідкісних видів птахів і плазунів, тримаються жайворонки степовий, чубатий та польовий, кам'Янка звичайна, сорокопуд-жулан, сорока, славка сіра і щиглик. На ділянках з переважанням деревно-чагарникової рослинності відмічені іволга, соловейко звичайний славка рябогруда, синиця велика, вівсянка звичайна. Серед скельних виходів гніздиться ластівка міська.

З інших тварин по схилах балки в значній кількості мешкають ящірки зелена та прудка (перша –навіть більш численна), трапляються вуж звичайний. Із ссавців відмічені козуля європейська, заєць сірий, лисиця звичайна, ласка, трапляються сліди життєдіяльності дрібних миловидних гризунів.

Біля водотоку, який є місцем водопою для багатьох згаданих звірів і окремих видів птахів, трапляються кулики- чорниш і перевізник. Над балкою збирають їжу ластівки сільські і серпокрильці.

Таким чином, Полозова балка є добре збереженим природним комплексом-унікальним у фауністичному відношенні, цінним флористично. Екотопи балки зберігають цілу низку рідкісних видів флори та фауни. Балка також має цінний мальовничий ландшафт, певне водоохоронне значення. З метою збереження цього комплексу в цілому і фауни зокрема необхідно створити тут загально зоологічний заказник загальнодержавного значення із сезонним режимом охорони. Необхідно обмежити різні види природокористування і відвідування балки туристами в період з початку квітня до кінця липня. Слід заборонити будь-які види господарської діяльності в балці, які могли б заподіяти шкоди її природному комплексу в цілому або його окремим компонентам. Особливу увагу слід приділяти природоохоронній агітації, в першу чергу-спрямованій на охорону рідкісних плазунів, які майже винищені в інших частинах району і області.









  © Фесенко Олександр, 2011