Устинівська районна
державна адміністрація
Устинівська районна
державна адміністрація




























Маршрути

МАРШРУТ "МОНАСТИРИЩЕ – КІРОВОГРАДСЬКА ШВЕЙЦАРІЯ"


Це одна з найбільш мальовничих ділянок Кіровоградщини - надовго лишаються в пам'яті глибокий каньйон, гранітна скеля біля річки, хаотичне нагромадження великих кам'яних брил. На стрімких схилах річки на щебенистих грунтах виявлені петрофітні степові ценози. Тут можна побачити деякі рідкісні для області види: навесні – гіацинти блідий з блакитними квіточками, зібраними у витягнуте суцвіття; влітку – куртини гоніолімону Бестера, а також рідкісний реліктовий вид – ефедру двоколискову. Це – єдине місце Кіровоградщини, де знайдені рябчик руський та причорноморський ендемік голонасінник одеський, які занесені до Червоної книги України.

Привертає увагу різноманітний тваринний світ заказника. На ділянках цілинного степу мешкають різні птахи – жайворонки чубатий, малий та степовий, щеврик польовий, боривітер звичайний, ворона сіра, чекан луговий, а серед безхребетних домінують прямокрилі, дикі бджолині і трав'яні клопи.

На кам'янистих схилах з заростями чагарників відмічені: з птахів – сорокопудий жулан та чорнолобий, мухоловка сіра, горобець польовий, камінка лиса, зозуля звичайна, соловейко східний, з плазунів зустрічаються два види ящірок (прудка та зелена), а також вуж звичайний та гадюка степова – вид, що занесений до Червоної книги України.

Заказник "Монастирище" – це один з найцінніших своєрідних природних комплексів Кіровоградщини, унікальна ділянка її природи, оригінальна мальовничістю та різноманітністю рельєфу.

ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ "ПРИРОДНІ БАГАТСТВА УСТИНІВЩИНИ"


Проходить через села Седніво та Садки, де знаходяться пам'ятки природи "Ковалівське", "Селіванівське" та "Садківський степ". Під час екскурсії можна ознайомитись з ділянками високого берега водосховища по р. Березівка, де має місцезростання вишні степової, белевалії сарматської, гострокільника волосистого, астрагалу австрійського. Великі популяції утворює тут цибуля круглоголова, зберігається також генофонд лікарських рослин.

В складі фауни хребетних тварин представлені ховрах плямистий, чисельність якого в останні роки різко скоротилася в області, звичайними є жайворонок польовий і жаба зелена. Тут збирають поживу зграї шпаків звичайних і чайок, поодинокі плиски жовті; періодично з'являються кібчики, що полюють на полівок. З великих ссавців цю ділянку степу вночі відвідують свиня дика, козуля європейська, лисиця звичайна та заєць сірий.

Розмаїття рослинності в проектованому заповідному урочищі "Селіванівське". Русло р.Інгулу, що несе свої води у Південний Буг, перегачене і зроблений каскад ставків. Частина балки між двома ставками пропонується для заповідання. Де ще , як не тут, збереглися серед оточуючих балку оброблених або забудованих земель малопоширені в області горицвіт весняний, мигдаль степовий та вишня степова, волошка східна, а ще до того ковила волосиста та сон чорніючий - види з Червоної книги України. В цілому ж рослинність балки досить типова, з переважанням типчаку та різнотрав'я (кринетарії волохатої, шавлії пониклої) на сонячних степових схилах, з кленами та кущами глоду і бузини чорної у вузьких смугах лісу по низу та розпадках, очеретом та різними видами осок на обводненому днищі. Незначні площі займає лучна рослинність, в складі якої чимало лікарських рослин.

МАРШРУТ "МАЛЬОВНИЧА УСТИНІВЩИНА"

Знайомить з ботанічною пам'яткою природи місцевого значення "Ганно-Леонтовицька". Містить численну популяцію гвоздики прибузької. Гвоздики вкривають плоскі верхівки кам'яних брил, утворюючи "подушечки", вишиті рожевими квітками. В цих же екологічних умовах зростає ще один ендемік Придніпровської височини – очиток Борисової. Квітує і плодоносить на стрімкому схилі малопоширена в регіоні ефедра двоколодкова, поодиноко зростає і сон чорніючий, занесений до Червоної книги України. Загалом пам'ятка природи репрезентує рідкісні і типові петрофітні угруповання. Більш зволожені ділянки вздовж русла річки займають гідрофільні угруповання з переважанням очерету. Зростають тут також гідрофільні ліани. Пам'ятка – красивий куточок нашої землі. Річка Інгул тут робить мальовничий вигин, перерізає кристалічний щит з пласкими кам'яними брилами вздовж русла та стрімким схилом над ним.

ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ "ПО ЗАПОВІДНИКАХ РІДНОГО КРАЮ"

В верхів'ях однієї з балок системи річки Березівка, неподалік сіл Криничного та Березоватки Устинівського району є став. Через особливості грунтів вода в ньому трохи солона. Місцеві жителі тому і називають його Солоне озеро. "Солоноозерне" – таку назву отримало і створене тут заповідне урочище площею 31.5 га. Спроба заліснити балку завершилася тим, що на деяких місцях залишились пригнічені розріджені посадки дуба та ясена, під якими зберігся гурт степових видів. Проте ці посадки дають можливість гніздитися численним птахам. Тут же тримаються і обачливі заєць сірий та козуля європейська.

Пересічний спостерігач може і не відмітити, наскільки різняться умови в межах однієї балки в залежності від того, чи "дивиться" схил на південь, чи на північ, його крутизни та висоти. Проте дуже добре відчувають це рослини. Верхні частини південних схилів – немов відкриті долоні, радісно простягнуті до поцілунків сонця. Зате вологи їм дістається найменше. Але це влаштовує ковилу, яка простягла тут свої сріблясті пасма.

Спускаємося нижче по схилу. Посухостійкі типчаково-ковилові угруповання змінило квітуче різнотрав'я. Тут одне з найбільших відомих в області місць зростання волошки східної, що жовтими ліхтариками сяє крізь зелень трав. Постійними мешканцями степового різнотрав'я є шавлія дібровна, залізняк колючий. Світлими очима дивиться на світ льон шорсткий. На початку травня запалюють свої яскраво-жовті пелюстки-сонечка квіти горицвіту. Досить рідкісні види – шипшину найболючішу, півники солелюбні знайдемо ми, спустившись до нижньої частини схилу.

А самий низ балки, де сльозиться вода з солоного озера до річки, захопили болотні угруповання під головуванням очерету. Тримаються біля водотоку птахи – чекан дуговий, плиска жовта, очеретянки великі.

МАРШРУТ "МАЛЬОВНИЧА УКРАЇНА"

Проходить через села Любовичка та Завтурове, де знаходяться ландшафтні заказники "Любовичка", "Інгульські крутосхили" та зоологічний заказник "Полозова Балка".

Ландшафтний заказник місцевого значення "Любовичка" знаходиться в Устинівському районі, на самому півдні району, на межі з Миколаївською областю. Ця мальовнича територія займає стрімкі береги по р.Інгул на місці впадіння в нього р.Березівки.

Ландшафтний заказник "Інгульські крутосхили" знаходиться в Устинівському районі в околицях с.Олександрівки. Територія площею 15 га являє собою лівий стрімкий берег р.Інгул . Своєрідності ділянці надають різноманітні кам'яні відслонення, місцями у вигляді гранітних скель.

"Полозова балка" є добре збереженим природним комплексом-унікальним у фауністичному відношенні, цінним флористично. Екотопи балки зберігають цілу низку рідкісних видів флори та фауни. Балка також має цінний мальовничий ландшафт, певне водоохоронне значення. З метою збереження цього комплексу в цілому і фауни зокрема необхідно створити тут загально зоологічний заказник загальнодержавного значення із сезонним режимом охорони. Необхідно обмежити різні види природокористування і відвідування балки туристами в період з початку квітня до кінця липня. Слід заборонити будь-які види господарської діяльності в балці, які могли б заподіяти шкоди її природному комплексу в цілому або його окремим компонентам. Особливу увагу слід приділяти природоохоронній агітації, в першу чергу-спрямованій на охорону рідкісних плазунів, які майже винищені в інших частинах району і області.

МАРШРУТ "ОЛЕКСІЙ МАЗУРЕНКО – ЛЬОТЧИК-ЛЕГЕНДА"

Знайомить з батьківщиною двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-винищувача в роки Великої Вітчизняної війни Олексія Юхимовича Мазуренка.

Маршрут проходить через село Ленінка, де встановлено пам'ятний знак Мазуренку О.Ю. Тут він народився 20 червня 1917 року, тут і розпочав свою трудову діяльність.

В смт Устинівці встановлено пам'ятник монументального мистецтва гранітний бюст О.Мазуренка.

Про бойовий шлях О.Мазуренка розповідається в музеї історії Устинівського району.

ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ ПРИСВЯЧЕНИЙ ВШАНУВАННЮ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Проходить через село Димитрове, де встановлено пам'ятний знак жертвам голодомору та смт Устинівку, де на території Спасо-Преображенської церкви також встановлено пам'ятний знак.

В музеї історії Устинівського району зібрано описи очевидців цих страшних літ та створено постійно діючу експозицію "Голодомор 32-33 років".

ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ "МІСЦЯ БОЙОВОЇ СЛАВИ"

Проходить через села Димитрове, Мар'янівка, Криничуватка, Березу ватка, де в роки Великої Вітчизняної війни з вересня 1942 року по березень 1944 року діяла підпільно-диверсійна група, яка входила до складу групи "4+5=1" під командуванням В.О.Репешка.

Партизанська група М.Ф.Погорєлова базувалась в с.Димитровому і на хуторі Хайковка (нинішня Мар'янівка). Підпільники проводили роботу, спрямовану на підрив економічної та військової сили фашистських окупантів. Група здійснила понад 22 терористичних акта проти окупантів, знищила 127 фашистів, вивела з ладу 27 автомобілів, 25 комбайнів. Звільнили 67 військовополонених з табору, врятували від фашистської неволі 470 чоловік молоді. Проводили агітаційно-масову роботу серед населення.

с.Димитрове – пам’ятник воїнам-землякам

с.Криничуватка – братська могила радянських воїнів, де захоронено 65 воїнів

- братська могила Осипова М.І. і Стеріна Ю.І.

– Героїв Радянського Союзу, які загинули в бою,

- пам'ятник воїнам-землякам,

с. Березуватка – пам’ятний знак Осипову М.І. і Стеріну Ю.І. – Героям Радянського Союзу

- братська могила мирних жителів – жертв фашизму. Поховано 257 євреїв.

ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ "ЖЕРТВИ ФАШИЗМУ"

Метою якого є збереження народної пам’яті про історичні події Другої світової війни, про що свідчать:

- хрест на місці страти єврейського населення, де було знищено 257 чол. (2 км на південь від села Березуватка);

- братська могила мирних жителів, де поховано 56 чол. населення (смт Устинівка, входить до складу меморіального комплексу, по вул.Леніна, центральна площа);

- братська могила радянських льотчиків. Захоронено екіпаж у складі штурмана Івана Гордєєва, стрілка-радиста Матвія Дуракові, стрілка Афанасія Шевченка, які здійснили 8 серпня 1941 року бомбардування радянськими літаками. Повторивши подвиг капітана Гастелло, направили підбиту машину на ворожу зенітну батарею.









  © Фесенко Олександр, 2011