Устинівська районна
державна адміністрація
Устинівська районна
державна адміністрація



























Устинівська районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості інформує

****

Телефон:

Для населення:

0 (5239) 4-13-66

0 (5239) 4-15-97

Для роботодавців:

0 (5239) 4-16-42

Директор

0 (5239) 4-15-55

Електронна адреса: 1121@rcz.kocz.gov.ua

Адреса веб-сайту Державної служби зайнятості:

http://www.dcz.gov.ua

http://www.trud.gov.ua

https://www.facebook.com/Державна-служба-зайнятості/

Адреса веб-сайту Кіровоградської обласної служби зайнятості:

http://dcz.gov.ua/kid

Для шукачів роботи

«Гендерний аспект»

Професійне навчання за сприяння служби зайнятості

До уваги внутрішньо переміщених осіб

Дорожня карта. Як знайти роботу демобілізованим учасникам АТО

Збройні Сили України запрошують на службу за контрактом!

Корисно шукачам роботи

Дивіться розважально-освітній серіал "Пошук роботи"

Для роботодавців

Шановні роботодавці! Ви можете скористатися послугами, які пропонує Державна служба зайнятості

Корисно знати

Громадські роботи

Форма звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)

Стан ринку праці

Стан ринку за 2020 рік

Стан ринку за січень — червень 2020 року

Стан ринку праці за 2019 рік

************************

Новини

Правила взаємодії безробітних із центром зайнятості у період карантину

Покрокова інструкція щодо реєстрації осіб як безробітних в державній службі зайнятості

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, необхідних для реєстрації у державній службі зайнятості

Особливості реєстрації та обслуговування безробітних у період карантину

Електронні адреси центрів зайнятості Кіровоградської області

Бланк заяви про призначенняпоновлення виплати допомоги по безробіттю

Бланк заяви про надання поновлення статусу безробітного​

Запитуєте – відповідаємо: як під час карантину зареєструватися в службі зайнятості

Професії майбутнього: подорожуємо разом із службою зайнятості. Ти готовий до викликів часу?

Служба зайнятості - надійний соціальний партнер для роботодавців

Карантинні заходи: які права працівників Кіровоградщини?

Як стати на облік у центрі зайнятості під час карантину?

Шановні роботодавці!

Мешканці Кіровоградщини можуть безкоштовно здобути вищу освіту за сприяння служби зайнятості

Відкрийте нові можливості для себе: друга освіта за підтримки служби зайнятості

Започаткувати власну справу може кожен, хто має мету і бажання

До уваги клієнтів служби зайнятості! Карантин не перешкода: онлайн-сервіси служби зайнятості

Легалізація трудових відносин: фахівці служби зайнятості відвідали понад 1000 підприємств Кіровоградщини Соціальна відповідальність: служба зайнятості Кіровоградщини проводить інформаційну роботу щодо легальної зайнятості

Алгоритм дій: що необхідно зробити безробітному, аби безкоштовно вивчити англійську?

На Кіровоградщині безробітні працевлаштовуються на новостворені робочі місця

5 нюансів дистанційної (надомної) роботи

Під час карантину роботодавці все більше стали використовувати форму дистанційної (віддаленої) роботи. Поширення коронавірусної хвороби змусило посадовців ужити заходів щодо вдосконалення законодавства в цій сфері. Так у 2020 році з’явилась стаття 60 Кодексу законів про працю України, яка визначає особливості дистанційної та надомної роботи. Як зазначає Міністерство соціальної політики України, раніше питання праці надомників регулювалися головним чином положенням ще радянських часів (Положення 275), а також колективним договором. Нові положення дозволили зберегти робочі місця тисячам людей, які могли виробляти продукцію або виконувати свої трудові функції із використанням інформаційно-комунікаційних технологій вдома. При цьому Положення 275 може використовуватися в частині, що не суперечить нормам чинного українського законодавства.  Державний центр зайнятості нагадує про ключові особливості роботи поза межами приміщення роботодавця.

1. Обов’язковість укладення трудового договору про надомну (дистанційну) роботу в письмовій формі

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (пункт 6-1 частини 1 статті 24 КЗпП). На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

2. Рівність надомних (дистанційних) працівників з працівниками, що виконують роботу в приміщенні роботодавця

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені наявним трудовим договором (стаття 60 КЗпП). При цьому для надомників, організаційно-технічні умови праці яких близькі до прийнятих при розрахунку норм виробітку для робітників, що виконують аналогічні роботи в виробничих умовах, встановлюються ті ж норми, що і для зазначених робітників.

 3. Особливості обліку робочого часу надомних (дистанційних) працівників

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу (стаття 60 КЗпП). Водночас роботодавець зобов'язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань, наголошують компетентні органи.

4. Компенсація деяких витрат надомним (дистанційним) працівникам

Працівники можуть виконувати роботу на своєму власному обладнанні. При цьому слід пам’ятати про зміст статті 125 КЗпП. Працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.

Адміністрація може дозволяти надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Перелік видів власних матеріалів і кількість виготовлених з них виробів, а також порядок надання сировини і матеріалів визначаються в галузевій інструкції.

Організація в надомних умовах трудових процесів допускається тільки для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички або можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт. Положення 275 регулює спосіб визначення наявності таких умов.

За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов’язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо). Це питання має бути вирішено при укладанні трудового договору, зазначає Мінсоцполітики.

5. Переважне право окремих категорій осіб виконувати роботу вдома.

Переважне право на укладення трудового договору про роботу на дому надається: 

жінкам, які мають дітей віком до 15 років; 

інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії);

особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;

особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах; 

особам, які здійснюють догляд за інвалідами або тривало хворіють членами сім'ї, які за станом здоров'я потребують догляду; 

особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (у міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах; особам, які з об'єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, в районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси) (Положення 275).

За бажанням жінки або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною до 3 років, у період їх перебування у відпустці по догляду за дитиною, вони можуть працювати вдома (ч. 8 ст. 179 КЗпП). Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою можливості виконання роботи вдома (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Кіровоградський обласний центр зайнятості


5 нюансів регулювання роботи на умовах неповного робочого часу

 

Карантинні обмеження зумовили додатковий попит на нестандартні режими праці, зокрема, неповну зайнятість. Як відомо, неповна зайнятість – це зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми, передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»). Праця на таких умовах розглядається як спосіб узгодження професійних та сімейних обов’язків, або ж є альтернативою скороченням у період економічних труднощів. Законодавством допускається зменшення тривалості робочого дня, робочого тижня, а також робочого дня і робочого тижня одночасно. Неповний робочий час слід відрізняти від скороченого робочого часу (на розмежуванні цих понять акцентувало увагу Міністерство соціальної політики України (2006) в листі). Стаття 56 Кодексу законів про працю України проголошує, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників, зокрема й скорочення тривалості їхньої щорічної основної відпустки. Знання своїх взаємних прав і обов’язків сторонами трудових відносин дозволить уникнути непорозумінь при застосуванні неповного робочого часу.

1. Неповний робочий час впливає на реалізацію певних трудових прав.

У разі встановлення неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці (стаття 3-1 Закону України «Про оплату праці»). Також слід звернути увагу на норми, що регламентують обчислення середнього заробітку в цілях надання оплачуваної відпустки. Якщо розмір посадового окладу менший, ніж розмір мінімальної зарплати, середній заробіток розраховуватиметься, виходячи з встановленого розміру мінімальної зарплати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (пункт 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100). Усі, хто працюють неповний робочий час, мають право на відпустку, як і зайняті повний робочий час. Проте деякі винятки із норм, що регулюють час відпочинку, все ж існують. До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (ч. 2 ст. 82 КЗпП). Для працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу, норма, передбачена ст. 53 КЗпП, не застосовується, тобто тривалість їхньої роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується. На цьому наголошують фахівці Державної служби України з питань праці. 

2. Необхідність дотримання процедури встановлення неповного робочого часу.

Неповний робочий час може бути запроваджений при прийнятті на роботу або згодом, за угодою сторін трудового договору або з ініціативи роботодавця. Неповний робочий час може встановлюватися на певний період (на визначений строк) або без обмеження строком, про що обов'язково зазначається в наказі про переведення на неповний робочий час. На цьому зробило наголос Мінсоцполітики (2011) у своєму листі.

Для встановлення неповного робочого часу працівник може звернутися з письмовою заявою до роботодавця, зазначивши, в якому обсязі він бажає зменшити тривалість робочого часу (в днях чи годинах). Роботодавець зі своєї ініціативи має право на встановлення неповного робочого часу працівникам за умови, що на підприємстві, в установі, організації впроваджуються зміни в організації виробництва і праці, і з дотриманням процедури, передбаченої ч. 3 ст. 32 КЗпП. Про зміну істотних умов праці (встановлення або скасування неповного робочого часу) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації має право разом з власником або уповноваженим ним органом вирішувати питання робочого часу і часу відпочинку (ст. 247 КЗпП). Якщо зменшення кількості робочих годин відбулось вимушено (зокрема, у період карантину), то працівники мають право на отримання допомоги по частковому безробіттю у порядку, визначеному Законом України «Про зайнятість населення».

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час є підставою для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (ст. 265 КЗпП). При цьому немає значення, на скільки годин було оформлено зменшення робочого часу.

3. Існує специфіка поєднання неповного робочого часу з деякими режимами праці.

 Слід звернути увагу на особливості при поєднанні неповного робочого часу з режимами подовженої тривалості робочого дня. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13 не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня. При цьому неповний робочий не рекомендується застосовувати одночасно з іншими нестандартними формами організації праці. Зокрема, не застосовується ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. На цьому наголосило Міністерство праці та соціальної політики України в рекомендаціях від 10.10.97 р. Пізніше Мінсоцполітики зазначило, що це твердження не слід сприймати як категоричну заборону: якщо у зв’язку із специфікою роботи працівник з неповним робочим днем періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлено ненормований робочий день і відповідно щорічну додаткову відпустку на умовах, визначених у колективному договорі. Окрім того, зазначене Міністерство у 2018 р. звертало увагу на те, що застосування для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, режиму роботи з підсумованим обліком, є недоцільним.

4. Переважне право окремих осіб на встановлення неповного робочого часу.

Законодавство не обмежує коло осіб, які мають право працювати на умовах неповного робочого часу. Фахівці наголошують, що роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час на прохання таких працівників: (1) вагітної жінки (ст. 56 КЗпП); (2) жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі таку, що перебуває під її опікою (ст. 56 КЗпП); (3) жінки, що доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП); (4) батька, який виховує дітей без матері (зокрема, у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) (ст. 186-1 КЗпП); (5) опікунів (піклувальників) (ст. 186-1 КЗпП); (6) одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП); (7) жінки в період перебування у відпустці для догляду за дитиною. Це право поширюється також на батька дитини, інших родичів, які фактично доглядають за дитиною в період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною (ст. 18 Закону України «Про відпустки»); (8) осіб з інвалідністю незалежно від групи інвалідності (ст. 172 КЗпП); 9) осіб похилого віку (ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»). Згідно з Положенням про порядок та умови застосування праці жінок, які мають дітей і працюють неповний робочий час 1980 року, для жінок з дітьми тривалість робочого часу не може бути нижчою, як правило, за 4 години на день.

 (5) Обов’язок роботодавців сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі.

Посадовці Державної податкової служби України роз’яснюють, що роботодавець зобов’язаний нараховувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за основним робочим місцем працівника у розмірі не меншому, аніж від мінімальної зарплати. Це слідує з норм ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


Відтепер повідомляти про вивільнення держслужбовців потрібно не пізніше ніж за місяць

До законодавства України внесено зміни щодо строків, у які роботодавці повідомляють центри зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників.

Віднині роботодавці мають подавати до державної служби зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення державних службовців не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

При цьому повідомлення про вивільнення інших категорій працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації й надалі відбуватиметься не пізніше ніж за два місяці до вивільнення.

Ці зміни внесені Законом України від 02.12.2020 року № 1030 «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Набрання чинності Законом відбулося 20 грудня 2020 р.

Ухвалення Закону № 1030 спрямоване на узгодження норм законодавства. Нагадаємо, що з 2 лютого 2020 р. набрали чинності зміни до трудового законодавства щодо обов’язків керівника державної служби при вивільненні державних службовців та особливостей такої процедури, що відрізняється від вивільнення найманих працівників.

З ухваленням Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 р. № 378 статтю 49-2 КЗпП було доповнено частиною п’ятою. Відповідно до змін, вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; 

у разі вивільнення працівників на підставі п. 1 ч. 1 статті 40 цього Кодексу (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) не застосовуються положення ч. 2 ст. 40 КЗпП (обов’язок роботодавця запропонувати іншу роботу при звільненні) та положення ч. 2 ст. 49-2 КЗпП (переважне право на залишення на роботі); 

не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


Нове у законодавстві: Про заплановане масове вивільнення працівників потрібно повідомляти службу зайнятості

Законом України від 02.12.2020 № 1030 «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до абзацу третього пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» у частині інформування державної служби зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників, у тому числі держслужбовців.

Зміни визначають обов’язок роботодавців своєчасно та в повному обсязі подавати до державної служби зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»).

Відділ організації надання послуг роботодавцям Кіровоградського обласного центру зайнятості


Як швидко починають здійснювати виплату допомоги по безробіттю?

Згідно з Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 № 624 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою.

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Виплата допомоги по безробіттю в межах її загальної тривалості здійснюється:

1) без урахування дати відвідування безробітним центру зайнятості: у період проходження особою навчання за направленням центру зайнятості (після закінчення кожного календарного місяця, у якому особа навчалася); за період тимчасової непрацездатності безробітного (на підставі довідки, виданої згідно з Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196).

2) після надання документів, що підтверджують період: участі в сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання безробітного за заочною чи вечірньою формами навчання в закладах освіти не за направленням центру зайнятості – довідка-виклик про участь у сесії/підтвердження про складання державних іспитів (атестації)/захист дипломного проекту (роботи);

проходження навчальних (або перевірних) та спеціальних зборів у Збройних Силах України згідно із Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» – повістка або інший документ;

проходження санаторно-курортного лікування/реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення) – документ, що підтверджує проходження лікування/реабілітацію та професійну адаптацію.

Виплата допомоги по безробіттю особам, зазначеним у підпункті 2 цього пункту, здійснюється у разі відвідування ними центру зайнятості, в якому вони зареєстровані, на наступний день після закінчення вказаних періодів з урахуванням часу, необхідного для проїзду, що підтверджується проїзними документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, особа повинна звернутися до центру зайнятості, в якому зареєстрована, у перший робочий день, що настає за ним.

 Кіровоградський обласний центр зайнятості


За які періоди здійснюється нарахування допомоги по безробіттю зареєстрованим безробітним у період карантину?

Період, за який здійснюється чергове нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню:

останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований (якщо центр зайнятості здійснює прийом громадян);

спілкування з кар'єрним радником телефоном чи іншим засобом зв'язку та підтвердження перебування в статусі безробітного (якщо центр зайнятості не здійснює особистого прийому громадян).

Нагадаємо, що у період посилених карантинних обмежень, з 8 до 24 січня, центри зайнятості Кіровоградщини працюватимуть у звичному режимі (за виключенням тих центрів/філій, де, унаслідок підтвердження випадків хвороби працівників на COVID-19, оголошується карантин та тимчасово зупиняється особистий прийом громадян).

Рекомендуємо нашим клієнтам, перед запланованим відвідуванням центру зайнятості, зателефонувати до обраного центру зайнятості та запитати про режим роботи.

Кіровоградський обласний центр зайнятості: https://is.gd/ftVxew

Кіровоградський обласний центр зайнятості


Протягом 2020 року статус безробітного мали понад 48 тисяч мешканців Кіровоградщини

У січні-грудні 2020 року статус безробітного мали 48,1 тис. осіб, з яких 50,6% складали жінки, 32,6% – молодь віком до 35 років, мешканці сільської місцевості – 49,7%. З них отримали статус безробітного безпосередньо в грудні 5,1 тис. осіб.

За сприяння служби зайнятості у 2020 році міськрайонними центрами зайнятості, міськрайонними та районними філіями обласного центру зайнятості працевлаштовано майже 12,3 тис. безробітних громадян. Рівень працевлаштування безробітних громадян становив 28,7%. Також було працевлаштовано 4,3 тис. громадян, які перебували на обліку в центрах зайнятості.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру 6,2 тис. осіб. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 12,9%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 2,6 тис. осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 5,4%.

Станом на 01 січня 2021 року кількість вакансій у базі даних центрів зайнятості області становила майже 1,2 тис. од.

У середньому на одну вакансію претендувало 18 осіб.

Станом на 01 січня 2021 року отримували допомогу по безробіттю 17,5 тис. осіб.

Відділ статистики та прогнозування Кіровоградського обласного центру зайнятості


Упродовж 2020 року до служби зайнятості Кіровоградщини надійшло близько 350 звернень

З якими питання зверталися мешканці Кіровоградщини до служби зайнятості у 2020 році?

Понад 1000 мешканців Кіровоградщини зверталися на особистий прийом до керівництва центрів зайнятості Кіровоградщини

Упродовж 2020 року Кіровоградська обласна служба зайнятості продовжувала роботу щодо забезпечення права громадян на звернення у письмовому вигляді, на особистому прийомі, шляхом використання електронної пошти для написання електронних звернень та ін.

Зазначена діяльність спрямована на вирішення порушених проблем та задоволення вимог заявників у терміни, визначені чинним законодавством. У кожному випадку розглядаються всі можливі підходи до вирішення проблемних питань, з якими звертаються громадяни, проводиться ретельна перевірка усіх звернень, де йдеться про недоліки в роботі служби зайнятості.

Так, протягом звітного періоду до центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості надійшло 47 письмових звернень (на 16 менше, ніж у 2019 році).

Крім цього, надійшли 88 електронних звернень (форма для написання електронних звернень розміщена на регіональній вебсторінці в рубриці «Зворотній зв’язок»), а також звернення через Кіровоградський обласний контактний центр та Урядову гарячу лінію (всього – 209).

Більшість питань, які порушили громадяни, стосувалися працевлаштування, реєстрації в службі зайнятості, виплати матеріального забезпечення, чинного законодавства про зайнятість і права громадян на соціальний захист у разі настання безробіття.

У результаті проведеної роботи усі звернення розглянуто вчасно, кожен заявник отримав відповідь.

На особистий прийом, що проводиться керівництвом центрів зайнятості та філій, звернулися 1082 особи (на 42% менше у порівнянні з 2019 роком). Громадяни, які звернулися, отримали допомогу щодо вирішення проблемних питань, роз’яснення та консультації фахівців.

Для розширення можливості мешканців області щодо оперативного отримання відповідної інформації, а також інформування населення про шляхи вирішення проблем зайнятості, у т.ч. у період карантину, діє телефонна «гаряча лінія» обласного центру зайнятості та телефонна лінія з питань застосування роботодавцями іноземної робочої сили.

Для підвищення рівня поінформованості громадськості щодо соціальних послуг державної служби зайнятості проводиться адресна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення з використанням ефективних засобів комунікації, зокрема інтернет-ресурсів, телефонного зв'язку, спрямована на забезпечення прозорості й доступності інформації про діяльність центрів зайнятості та філій, а також надання відповідних професійних консультацій та роз’яснень громадянам з питань зайнятості населення та ринку праці.

Відділ організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Кіровоградського обласного центру зайнятості


ПРЕС-РЕЛІЗ

У 2020 році близько 6000 найманих працівників та підприємців отримували допомогу по частковому безробіттю на період карантину

У 2020 році наймані працівники та підприємці Кіровоградщини отримали майже 42 мільйони гривень допомоги по частковому безробіттю

Для подолання негативних наслідків для економіки, викликаних карантинними заходами, збереження кадрового потенціалу роботодавців, підтримки фізичних осіб-підприємців, в минулому році було запроваджено надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Надання такої допомоги передбачено статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (із змінами).

Кіровоградським обласним центром зайнятості було прийнято близько 5 тисяч позитивних рішень щодо виплати вищевказаної допомоги для майже 6 тисяч найманих працівників (роботодавців – суб’єктів малого та середнього підприємництва) та фізичним особам-підприємцям. Кошторисом видатків центрів зайнятості по Кіровоградській області було передбачено суму трохи менше 42 млн грн, які майже повністю використані.

Для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину використовуватись кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які були передбачено його бюджетом за рахунок коштів Державного бюджету України на 2020 рік.

На поточний момент бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2021 рік ще не затверджено. У Державному бюджеті України на 2021 рік кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не передбачені.

Обласний центр зайнятості (як для своїх філій, так і для міськрайонних центрів зайнятості) використовує тимчасовий кошторис видатків на I квартал 2021 року, в якому також не передбачені кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

«Враховуючи ситуацію з не передбаченням фінансування виплати допомоги по частковому безробіттю, наразі у обласного центру зайнятості відсутні правові підстави для прийняття позитивних рішень щодо виплати цієї допомоги. Маємо вже декілька звернень фізичних осіб-підприємців за якими прийняті негативні рішення. Також у обласного та міськрайонних центрів зайнятості відсутні підстави для перерахування коштів за документами, поданими з початку січня 2021 року (за раніше прийнятими позитивними рішеннями). Якщо ситуація з фінансуванням зміниться – роботодавці та фізичні особи-підприємці будуть невідкладно повідомлені про це», – коментує Богдан Стоян, заступник директора обласного центру зайнятості.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


Чи можна повторно зареєструватись в службі зайнятості?

РВідповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» та пункту 32 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018  № 792 особа має право перереєструватися у тому ж або іншому центрі зайнятості як безробітна у разі, коли після припинення реєстрації особа залишилася безробітною та належить до категорії осіб, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення». Перереєстрація безробітного здійснюється з дня подання відповідної заяви.

РУ разі припинення реєстрації відповідно до пунктів 4 - 9 частини першої статті 45 цього Закону безробітний має право на наступну реєстрацію не раніше ніж через 90 календарних днів з дня зняття з обліку за умови повернення коштів, незаконно отриманих за період попередньої реєстрації.

РКіровоградський обласний центр зайнятості


Які умови призначення допомоги по безробіттю для вивільнюваних осіб?

Розмір допомоги по безробіттю для вивільнених осіб по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП залежить від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ, загальної тривалості страхового стажу та від розміру заробітної плати особи.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю обмежується 360 календарними днями, а для осіб передпенсійного віку – 720 днями.

Розмір допомоги по безробіттю не може бути нижчим 650 грн та вищим 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий прожитковий мінімум з 01 січня складає 2270 грн, відповідно верхнє обмеження розміру допомоги по безробіттю складає 9080 грн.

Для осіб, які мають за рік до реєстрації не менше 6 місяців страхового стажу, розмір допомоги по безробіттю буде залежати від страхового стажу та розміру заробітної плати.

Дані про заробітну плату центри зайнятості отримують з відповідного державного реєстру. В окремих випадках безробітні подають довідку про розмір заробітної плати.

Тож, за наявності страхового стажу понад 10 років допомога по безробіттю призначається у розмірі 70% від розміру середньої заробітної плати.

Якщо відповідні дані відсутні з певних причин, то розмір допомоги по безробіттю не буде меншим 1800 грн. Після надходження даних, проводиться перерахунок допомоги по безробіттю.

Якщо внаслідок певних обставин вивільнений працівник не реєструється відразу після звільнення з роботи в ЦЗ і проходить значний час до такої реєстрації, то він може втратити право на допомогу по безробіттю в залежності від середньої заробітної плати і отримувати тільки 650 грн в місяць (на період карантину та протягом 30 днів після його закінчення мінімальний розмір збільшено на 350 грн).

Необхідно також враховувати, що якщо вивільнений працівник реєструється в центрі зайнятості протягом місяця після дати звільнення, то виплата допомоги по безробіттю буде відкладена на період до одного місяця. Таке відкладення пов’язано з тим, що особі виплачується вихідна допомога і її виплата не має співпадати з виплатою допомоги по безробіттю.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


Державна програма «Доступні кредити 5-7-%» в дії

За програмою 5-7-9 бізнесу вже профінансовано майже 16 млрд грн.

Від старту програми банки-учасники видали 6 864 кредитів на загальну суму 15,9 млрд грн. З них понад 10,5 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позик, 3 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 2,4 млрд грн в якості антикризових кредитів під 3%.

Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (55%), торгівлі та виробництва (17%) та промислової переробки (15%). За регіональною класифікацією лідерами залишаються Львівська, Харківська, а також Київська області.

За останній тиждень банки-учасники програми “Доступні кредити 5-7-9%” підписали 265 договорів договори на суму 568 млн грн. Зокрема, 174 млн грн від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів. 80 млн грн – це видані уповноваженими банками інвестиційні кредити. І антикризові кредити під 3% складають 308 млн грн.

Нагадаємо, Фонд розвитку підприємництва уклав угоди про співробітництво вже з 23 банками: АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Укрексімбанк», АТ АКБ «Банк Львів», ПАТ «ПУМБ», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «Альфа-банк», АТ «КБ «ГЛОБУС», АТ «МЕГАБАНК», АТ «ПОЛІКОМБАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «ОТП Банк», АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «ПРОКРЕДІТ БАНК», ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК”, АТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», ПАТ “МТБ БАНК”.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням: https://bit.ly/3fKPdWj


30 років державній службі зайнятості: роботу знайшли понад 20 млн українців

Наприкінці грудня традиційно підбивають підсумки року, що минув, та пишуть плани на рік прийдешній.  Команда служби зайнятості напередодні ювілею звітує за 30 років своєї діяльності. 

З першого дня роботи, з 21 грудня 1990 року, два основних вектори служби були незмінними: пошук пропозицій роботи для безробітних та підбір працівників для роботодавців. 

За 30 років послугами служби зайнятості скористалися 37 млн. українців. Нове робоче місце за сприяння служби знайшли понад 20 млн громадян. Підприємцями стали 397 тисяч колишніх безробітних.  Види діяльності, в яких вони започаткували власну справу, найрізноманітніші: сфера послуг, торгівля, вирощування ягід, ковальство, фермерство, виготовлення крафтових сирів та солодощів.  

Пропозицією пройти  професійне навчання за сприяння служби зайнятості скористалися 4 млн безробітних громадян. У центрах професійно-технічної освіти, які діють в системі служби зайнятості,  нову професію або кваліфікацію здобули  385 тисяч слухачів. Наразі в центрах ліцензовано 95 спеціальностей, а рівень працевлаштування випускників сягає 90%. 

Ваучер на навчання отримали 33 тисячі громадян, а це означає, що в них почався новий етап професійного розвитку. 

До громадських та інших робіт тимчасового характеру було залучено 7 млн громадян. Такі роботи організовуються для тимчасової матеріальної підтримки безробітних і виконуються ними на добровільних засадах. Це, зазвичай, благоустрій територій, супровід людей з інвалідністю,  догляд за громадянами в закладах соціальної сфери, надання допомоги учасникам АТО та сім’ям загиблих військових.

Роботодавець – клієнт служби зайнятості №1. Є така думка, і вона цілком слушна. Кількість роботодавців, які звертаються по допомогу в укомплектуванні вакансій, зростає щороку. Упродовж 2020 з центрами зайнятості співпрацювали  165 тис роботодавців. 

Які послуги гарантує роботодавцям служба зайнятості? Звичайно, якісний та оперативний підбір потрібних працівників. Фахівці служби зайнятості допоможуть організувати співбесіду з шукачами роботи  – онлайн чи офлайн – відповідно до побажань. Ще одна затребувана послуга – професійне навчання безробітних на замовлення роботодавця під конкретне робоче місце. 

Аби оптимізувати всі ці процеси та суттєво зекономити час, на вебсайті служби зайнятості є можливість створити електронний кабінет роботодавця. Цей застосунок дозволяє переглядати резюме шукачів роботи з будь-якого гаджета, відслідковувати, як укомплектовуються вакансії на підприємстві, створювати пропозиції роботи та передавати їх для подальшої модерації та розміщення на сайті.

У планах служби зайнятості – надалі будувати партнерські стосунки з роботодавцями, стимулювати їх до створення нових робочих місць, розвивати активні програми сприяння зайнятості. 


Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що в разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, людина, яка працює,  матиме:

чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);

виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;

можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;

страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;

право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;

право на оплату листка непрацездатності в разі хвороби;

соціальні послуги і виплати в разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;

захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);

вихідну допомогу в разі звільнення за ініціативою роботодавця;

цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозуміло, коли є можливість порівняти. 

Реальність така, що чимало роботодавців будують свій бізнес на максимальному використанні нелегальної праці. Пояснення дуже просте – надто дорого платити податки і виконувати трудові зобов’язання. Настільки дорого, що з працівниками забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії.

На перший погляд ухилення роботодавця від офіційного працевлаштування і сплати ЄСВ за своїх працівників не виглядає катастрофою. «Головне, щоб гроші платив за роботу», – міркують більшість нелегалів, забуваючи про те, що сплата ЄСВ забезпечує їх страховими виплатами на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві, врешті, під час виходу на пенсію.

Запровадження карантинних заходів в зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою зубожіння. І переваги офіційного працевлаштування вже не видавалися пережитком минулого.

Для остаточного подолання стереотипів, варто зазначити, що кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець  -  в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник - по допомогу в  пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття. 


Одноразова допомога роботодавцю: покрокова інструкція та перелік необхідних документів

Уряд ухвалив рішення підтримати ініціативу Президента України про виплату одноразової матеріальної допомоги роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин.

Отримання допомоги регламентується Порядком надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми, з яким ви можете ознайомитися на сайті державної служби зайнятості: 

Хто має право на отримання одноразової матеріальної допомоги?

Юридичні особи (роботодавці), які використовують працю найманих працівників. Важливо: основний вид економічної діяльності таких роботодавців не входить до Переліку видів економічної діяльності щодо яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як подати необхідні для отримання одноразової допомоги документи? 

Юридичні особи (роботодавці) можуть надати пакет документів в один із способів:

1. Безпосередньо до центру зайнятості;

2. На електронну адресу центру (скановані копії).

 Важливо! Пакет документів можна подати до центру зайнятості до 21 грудня 2020 року включно.

 Перелік необхідних документів:

заява за формою згідно з додатком 1 Порядку;

копія наказу про скорочення чи можливе скорочення тривалості робочого часу;

копія відомостей про найманих працівників за формою згідно з Додатком 2 до Порядку.

До вашої уваги інфографіка «Як суб’єкту господарювання отримати одноразову матеріальну допомогу»: https://is.gd/HbMQXN 

покрокова інструкція щодо отримання такої допомоги: https://is.gd/5kXXs1 

бланк заяви тут: https://is.gd/iijaDW 

бланк відомості про найманих працівників тут: https://is.gd/iijaDW 

електронні скриньки центрів зайнятості тут: https://is.gd/7z3gMM 


По нову кар'єру – до служби зайнятості

Державна служба зайнятості працевлаштовує громадян за різними спеціальностями. 

У кожного нашого клієнта – своя унікальна історія. Хтось шукає своє перше робоче місце, хтось став безробітним через скорочення, а комусь хочеться змінити сферу своєї діяльності або відновити роботу після тривалої перерви. Історій багато, усі вони різні, але головне в них – бажання  фахівців служби допомогти клієнту якнайшвидше знайти своє робоче місце. 

Напередодні дня народження #команда_ДСЗ звітує: за 30 років роботу за сприяння служби зайнятості знайшли 20 мільйонів українців!

Отже, якщо ви шукаєте роботу, чекаємо вас у найближчому центрі зайнятості. Наша робота - знайти роботу Вам!

Як це працює?

Служба зайнятості має найбільшу базу вакансій. Пропозиції роботи оновлюються щодня. Станом на 23 листопада в базі вакансій ДСЗ було майже 57 тисяч пропозицій роботи. Щодня за сприяння служби роботу знаходять в середньому 2500 українців. 

Наші фахівці допоможуть у пошуку підходящої роботи саме для вас, враховуючи попередній професійний досвід, освіту та вимоги регіонального ринку праці.

Буває й таке, що з певних причин професія безробітного вже не актуальна, а ринок праці вимагає «перезавантаження» його умінь та навичок. Що робити? Маємо відповідь і це запитання: пройти професійне навчання. 11 центрів професійно-технічної освіти ДСЗ пропонують 95 спеціальностей на вибір. Перукар, слюсар, верстатник, електрогазозварник, кравець чи токар, коваль чи кухар – вибір за вами. Навчання за направленням центру зайнятості – безкоштовне, слухачам надається гуртожиток. Промовистий факт: майже 90% слухачів знаходять роботу за новою спеціальністю.

Щиро бажаємо кожному нашому клієнту знайти роботу якнайшвидше. І обов'язково – до душі!

Довідково

Протягом січня-жовтня 2020 року:

понад 1 млн громадян мали статус зареєстрованого безробітного, з них 942,3 тисяч отримували допомогу по безробіттю;

майже 540 тисяч українців знайшли роботу за сприяння служби зайнятості (з них – 337,5 тисяч мали статус зареєстрованого безробітного, а 202 тисячі осіб були працевлаштовані оперативно, ще до надання статусу безробітного);

158,5 тисяч роботодавців співпрацювали зі службою зайнятості;

754 тисячі вакансій було в у базі даних служби зайнятості;

88,7 тисяч безробітних проходили професійне навчання (майже 47 тисяч з них навчалися в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості);

92,2 тисячі осіб було залучено до громадських та інших робіт тимчасового характеру.


ПРЕСРЕЛІЗ

Фінансова підтримка та зменшення адміністративного тиску: які зміни передбачає Проект закону України №4429?

Подолання наслідків кризової економічної ситуації, спричиненої заходами щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, є одним з пріоритетних завдань держави і вимагає постійного реагування на потреби бізнесу, сприяння відновленню його економічної активності.

Задля забезпечення фінансової підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, розроблено низку законопроектів. Серед них й проект Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Законопроектом пропонується низка положень, що регулюють сферу зайнятості населення:

забезпечення у 2020 році за рахунок Державного бюджету України виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити частину заробітної плати чи доходу у разі запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, а також одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників та одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

тимчасово, протягом строку дії карантину та протягом шести місяців після його закінчення, забезпечення можливості одержання державної підтримки суб’єктами малого і середнього підприємництва сфери громадського харчування;

включення до страхового стажу особи періоду, протягом якого застрахована особа отримувала допомогу по частковому безробіттю, на період карантину;

з метою недопущення зниження коефіцієнту заробітної плати при обчисленні пенсій фізичним особам-підприємцям, надання можливості здійснення доплати до розміру мінімального страхового внеску за місяці часткового зменшення доходу на період карантину.

Реалізація законопроекту позитивно вплине на застрахованих осіб та суб’єктів господарювання завдяки наданню фінансової підтримки, зменшенню адміністративного тиску на бізнес у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та після їх закінчення.

«Після набрання чинності законопроекту, Кабінетом Міністрів України має бути прийнято відповідні нормативні документи для практичної реалізації положень цього закону щодо фінансової підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів. Після прийняття цих нормативних документів центри зайнятості в області зможуть розпочати надання допомоги», – говорить директорка Кіровоградського обласного центру зайнятості Лілія Колесник.


Скільки разів можна відмовитися від пропозицій підходящої роботи?

Якщо ви зареєстрований безробітний і відмовляєтеся від двох пропозицій підходящої роботи, то центр зайнятості припиняє вашу реєстрацію як безробітного.

Коли ви вперше шукає роботу, при цьому не маєте професії (спеціальності) і відмовляєтеся від двох пропозиції проходження професійного навчання, у такому випадку центр зайнятості також припиняє вашу реєстрацію в службі.

ВАЖЛИВО!

Наступна реєстрація в службі зайнятості можлива лише через 90 днів.


Що робити, якщо після співбесіди тобі не телефонують?

Нарешті! Ти відповів на всі каверзні питання під час співбесіди. А ще – зарекомендував себе як гарний спеціаліст, показав свою обізнаність про компанію, розповів, який ти геніальний і кращого годі шукати. Пообіцяв, що вірою та правдою будеш виконувати всі доручення…і навіть більше. «Ми вам зателефонуємо», – сказав рекрутер, завершуючи розмову. І ти починаєш чекати на дзвінок…

Чекати можна досить довго, адже претендентів на вакансію багато. З кожною людиною потрібно провести співбесіду, перевірити документи, провести анкетування. Щоб дізнатися, що вирішив роботодавець, зателефонуй йому сам. Тим паче, роботодавці люблять активних та зацікавлених у роботі кандидатів.

Також можна нагадати зайвий раз про себе, надіславши електронний лист із рекомендаціями від попередніх роботодавців.

Краще ходити на декілька співбесід одразу, а потім телефонувати та дізнаватися про результат. Кажуть банкіри: «Розкладай яйця в різні кошики». З часом твоя робота тебе неодмінно знайде!

Якщо ти шукаєш роботу – завітай до служби зайнятості! Тобі неодмінно нададуть вичерпну інформацію щодо вакансій та допоможуть з працевлаштуванням.


Як побудувати кар’єру з нуля?

У тебе є мрія побудувати блискучу кар’єру? Нуль – це твоя відправна точка, а далі все залежить лише від тебе: чи так і залишитися на цій відправній точці, чи побудувати вдалу кар’єру. Що потрібно зробити для підкорення кар’єрних вершин, читай далі.

Перш за все, для того щоб досягти цілей, потрібно вірити в себе та впевнено йти до своєї мети. Це буде складний шлях, але якщо знаєш чого хочеш, мрія обов’язково здійсниться.

Звичайно, для того щоб досягти певних кар’єрних результатів, потрібно багато часу приділяти роботі, намагатися кожного дня вдосконалювати свої знання в тій сфері, яка тобі до душі.

Книги, тренінги, семінари – це твої інструменти, і від того, як швидко навчишся ними користуватися, залежатиме твій професійний рівень. Ще одна корисна порада – читай професійні періодичні видання. Майже кожна галузь має свої спеціалізовані журнали чи газети і, вивчаючи їх, ти знатимеш усі останні тренди.

Головне правило – постійно вдосконалюйся, ніколи не зупиняйся... і ти обов’язково досягнеш свого кар’єрного Олімпу.

Є бажання побудувати професійну кар’єру, але не знаєш, з чого почати? Завітай до служби зайнятості та пройди профорієнтаційні тести, які допоможуть зрозуміти, до чого в тебе є схильність. Якщо ж ти вже маєш професію – ми обов’язково підберемо тобі вакансію.


Як шукачеві роботи дізнатися онлайн про нарахування допомоги по безробіттю?

Зареєстровані у службі зайнятості безробітні часто запитують: «Як зареєструвати особистий кабінет, щоб бачити інформацію щодо можливого пошуку роботи, наступної дати відвідування, інформаційних заходів служби зайнятості та нарахування допомоги по безробіттю»?

Відповідаємо:

Потрібно зайти на наш сайт (www.dcz.gov.ua) та натиснути жовту кнопку «Персональний кабінет» (https://www.dcz.gov.ua/cabinet).

Уважно прочитати інструкцію та послідовно виконати дії, які в ній прописані https://cutt.ly/yt99nm6

Якщо ви все зробили правильно, автоматично буде створено обліковий запис.

Це лише перший етап реєстрації. Поки що у вас обмежений доступ до даних, які мають відображатися в кабінеті.

Далі потрібно зв’язатися з вашим кар’єрним радником. Він внесе до системи унікальний логін, пароль, а також електронну адресу, і лише тоді в персональному кабінеті відображатимуться розділи:

«Взаємодія зі службою зайнятості»;

«Інформація для пошуку роботи»;

«Відвідування ЦЗ, отримані послуги»;

«Семінари та масові заходи»;

«Нарахування та виплати»;

«Направлення на працевлаштування»;

«Профнавчання».


Які права мають задекларовані працівники?

З моменту підписання трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Гідні та безпечні умови праці

Ви маєте право на безпечні та здорові умови праці. Роботодавець зобов’язаний перевіряти робочі місця, надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту, організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.

Якщо ж ваші умови праці шкідливі, ви отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги.

Виконання посадових обов’язків

Роботодавець не може змусити вас виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією. То ж, якщо ви не згодні з тим, що вам кажуть робити, можете відмовитися.

 Нормований робочий час

Закон забороняє працювати більше 40 годин на тиждень. Якщо ви працюєте у шкідливих умовах або вам менше 18 років, ваш робочий тиждень ще менше − 36 годин.

При п’ятиденному робочому тижні ви маєте відпочивати два дні. Якщо вихідний всього один, ваш робочий день має тривати до 7 годин.

Вас не можуть змусити працювати у надурочні години чи вихідні дні. Хіба що це потрібно для оборони країни, усунення наслідків стихійного лиха, аварії чи недопущення псування майна. Ще одна приємна перевага задекларованої праці – скорочений робочий день напередодні святкових і неробочих днів.

Оплачувані та неоплачувані відпустки

За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Станом на січень 2020 року, мінімальна тривалість такої відпустки − 24 календарних дні за робочий рік. Якщо вам менше 18 років, можете відпочивати 31 день.

Крім основної відпустки вам дозволені оплачувані навчальні та творчі відпустки (для написання дисертації чи підручника, для участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях). Стали донором крові? Відпочиньте наступного дня або додайте цей день до щорічної відпустки. Зарплата при цьому зберігається.

Ви можете взяти відпустку за власний рахунок у разі весілля, народження дитини, похорон, для догляду за хворими родичами.

Також передбачені додаткові відпустки для працівників з дітьми, учасників бойових дій та чорнобильців.

Регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної

Місячна зарплата за повністю виконану роботу не може бути менше мінімальної (у 2020 році – 4723 грн).

Працюєте з ранку до ночі? За трудовим законодавством робота у надурочні години та вихідні дні оплачується в подвійному розмірі. За роботу на свято ви можете взяти день відпочинку.

Роботодавець не може виплачувати зарплату, коли заманеться. Ви повинні отримувати її регулярно, не рідше двох разів на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду роботи. Якщо день виплати збігається з вихідними чи святами, зарплата виплачується напередодні.

 Захист від необґрунтованих штрафів

Вас штрафують за запізнення чи неефективну роботу? Задекларована праця захищає вас від зловживань зі сторони роботодавця. За порушення трудової дисципліни закон передбачає лише два покарання: догану або звільнення.

Матеріальна відповідальність стягується в разі суттєвої шкоди внаслідок протиправних дій або бездіяльності. А відрахування не можуть перевищувати 20% зарплати. Вам же треба за щось жити.

 Можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію

Працюючи офіційно, ви можете поєднувати роботу з навчанням у школі, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, в аспірантурі, підвищенням кваліфікації. Закон передбачає оплачувані відпустки чи можливість взяти вільні від роботи дні без оплати або з частковою оплатою під час сесії.

 Захист від незаконного звільнення

Незадекларованого працівника можуть звільнити в будь-який день. А якщо у вас є трудовий договір, роботодавець має попередити про звільнення за два місяці.

 Страхові виплати в разі непрацездатності

За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це ваша гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.

Сплата ЄСВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо ви незадекларовані, на допомогу годі розраховувати. Хіба що роботодавець виплатить її з власної волі.


Від чого залежить розмір допомоги по безробіттю сезонним звільненим працівникам?

Тривалість виплати допомоги по безробіттю обмежується 360 календарними днями або 720 днями для осіб передпенсійного віку.

Безпосередній розмір допомоги по безробіттю залежить від причини звільнення з останнього місця роботи, тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ, загальної тривалості страхового стажу та від розміру заробітної плати особи.

В будь-якому випадку розмір допомоги по безробіттю не може бути нижчим 610 грн та вищим 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір допомоги по безробіттю залежить від причини звільнення. Наприклад, якщо особа звільнена за прогул, то в не залежності від інших факторів розмір допомоги буде 610 грн.

Для осіб, які тривалий час не працювали, або не мають за рік до реєстрації в ЦЗ 6 місяців страхового стажу, допомога виплачується також у розмірі 610 грн.

Для осіб, які мають за рік до реєстрації не менше 6 місяців страхового стажу, розмір ДБ буде залежати від страхового стажу та розміру заробітної плати.

Всі ці данні ЦЗ отримують з відповідного державного реєстру.

В окремих випадках безробітні подають довідку про розмір заробітної плати.

Якщо відповідні дані відсутні з певних причин, то розмір допомоги по безробіттю не буде меншим 1630 грн.

Після надходження даних, проводиться перерахунок допомоги по безробіттю.

Розмір допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу.

Якщо цей стаж понад 10 років, допомога по безробіттю призначається у розмірі 70% від середньої заробітної плати. Для стажу від 6 до 10 років – 60%, від 2 до 6 років – 55%, до 2-х років – 50%.

Далі розмір допомоги по безробіттю визначається від конкретного розміру середньої заробітної плати безробітного.

Також необхідно враховувати, що протягом періоду виплати допомоги по безробіттю її розмір зменшується. Через 90 днів виплати від складатиме 80% від першого визначеного розміру, а через 180 днів – 70%.

Детальні консультації щодо розміру допомоги по безробіттю рекомендуємо отримувати безпосередньо в ЦЗ.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості


Кіровоградщина: візьміть участь у квесті з безпечного працевлаштування

Представництво IOM Ukraine за фінансування від Уряду Японії розробило інтерактивний освітній інструмент з безпечного працевлаштування та протидії торгівлі людьми – онлайн квест «Шукаєте роботу? Перевірте свої сили!».

Цей квест, насамперед, спрямований на розвиток критичного мислення у реальних життєвих ситуаціях. У ході квесту користувачі навчаються розпізнавати ризиковані пропозиції, що можуть у подальшому призвести до потрапляння у ситуацію торгівлі людьми та в ігровій формі відпрацьовують навички безпечного працевлаштування.

На території Кіровоградської області цей квест реалізовується, у рамках проєкту «Підвищення обізнаності вразливого населення з безпечної міграції та працевлаштування», регіональним партнером МОМ – Громадською організацією «Територія успіху» у співпраці з Кіровоградським обласним центром зайнятості.

Основною цільовою групою проєкту є безробітні особи, які перебувають на обліку у центрах зайнятості області.

Детальніше про квест: протягом 30-хвилин користувач занурюється у віртуальну реальність, де йому необхідно приймати рішення у різних життєвих ситуаціях і відповідно від прийнятого рішення змінюється реальність, в якій він/вона перебуває. Кожен вибір, кожне рішення впливає на подальший розвиток ситуації. Квест розпочинається тим, що користувачу потрібно заповнити коротке резюме (обрати свою стать, вік, рівень освіти) та згодом обрати вакансію із запропонованого переліку. Далі користувач проходить шлях від пошуку роботи та оформлення документів до поїздки та знайомства із роботодавцем на місці призначення. Після проходження квесту користувач аналізує прийняті рішення та переглядає правила безпечного працевлаштування. По завершенню квесту у користувача є можливість отримати сертифікат та перейти на сайт Національної гарячої лінії 527 www.527.org.ua та www.worksafe.org.ua.

Запрошуємо пройти онлайн квест, який доступний за посиланням https://quest.stoptrafficking.org/start.

Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості


Майже 42 тисячі роботодавців взяли участь всеукраїнському опитуванні

Анкетування роботодавців: служба зайнятості продовжує всеукраїнське опитування

Опитування роботодавця: ми змінюємося для підвищення ефективної співпраці

Ефективна співпраця: служба зайнятості продовжує всеукраїнське опитування

Державним центром зайнятості запроваджено опитування роботодавців щодо задоволеності наданням послуг державною службою зайнятості. Опитування проводилося на інтернет-ресурсі державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості» з 12 червня 2019 року.

Станом на 1 липня 2020 року, в опитуванні взяло участь майже 42 тисячі роботодавців, з них 59% – з чисельністю працівників до 10 осіб, 26% – малі підприємства (від 11 до 50 осіб), 12% – середні (від 51 до 250 осіб), 3% – великі підприємства (понад 250 осіб).

Розподіл роботодавців, які взяли участь в опитуванні за основними видами економічної діяльності: торгівля та ремонт автотранспортних засобів – 25%, надання послуг (ремонт побутових техніки, салони краси) – 25%, сільське господарство – 15%, освіта – 6%, промисловість – 6%, охорона здоров’я – 4%, державне управління, оборона, соціальне страхування – 4%, транспорт, складське господарство, поштова діяльність – 4%, будівництво – 4%, решта роботодавців представлена по інших видах діяльності (7%).

Серед послуг державної служби зайнятості, якими користувалися роботодавці, що взяли участь в опитуванні, більшість становить «підбір працівників» (47%) та «надання інформаційно-консультаційних послуг» (37%). Послугами з «професійного навчання безробітних на замовлення роботодавців», «залучення громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру», надання компенсації єдиного внеску при працевлаштуванні безробітних на нові робочі місця» скористалися від 5% до 6% роботодавців, що пройшли анкетування.

Що ж очікують опитані роботодавці від співпраці зі службою зайнятості: 46% – чекають нових інструментів стимулювання та фінансової підтримки роботодавців, 24% – спрощення процедур подання передбачених законодавством звітів та інформацій, 15% – можливість використання електронних та зручних комунікацій з клієнтами, 15% – очікують оперативне та максимальне якісне задоволення потреб у необхідних працівниках.

«Такий вид комунікацій з роботодавцями, як здійснення онлайн опитування, є ефективним і потребує продовження, адже діяльність служби зайнятості спрямована на задоволення потреб клієнтів, ми змінюємося для підвищення ефективної співпраці. Ми намагаємося докласти максимум зусиль, щоб співпраця з роботодавцями була продуктивною та корисною», – повідомив заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.

Нагадаємо, опитування проводиться на веб-сторінці «Єдине соціальне середовище зайнятості». Для участі у ньому необхідно завітати на головну сторінку ДСЗ чи обласного центру зайнятості до розділу «Опитувальник роботодавця» та заповнити анкету. Доступ до сторінки можливий як з персонального комп’ютера так і мобільних пристроїв.

Тож, пропонуємо роботодавцям поділитися досвідом співпраці зі службою зайнятості, висловити свою думку про послуги, якими користувалися, а також надати пропозиції щодо їх вдосконалення. Запрошуємо роботодавців долучитись до опитування! Не зволікайте, нам важлива думка кожного!

Кіровоградський обласний центр зайнятості


За яких умов припиняється реєстрація в службі зайнятості?

Відповідно до статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного у разі:

1) зайнятості особи;

2) поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;

3) подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;

4) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання;

5) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

6) припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин;

7) невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами);

8) встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;

9) встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг);

10) набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);

11) вступу на навчання за денною формою;

12) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;

13) досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років;

14) подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;

15) смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;

16) з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання особи нездатною до трудової діяльності;

17) з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що в разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, людина, яка працює,  матиме:

чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);

виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;

можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;

страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;

право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;

право на оплату листка непрацездатності в разі хвороби;

соціальні послуги і виплати в разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;

захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);

вихідну допомогу в разі звільнення за ініціативою роботодавця;

цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозуміло, коли є можливість порівняти. 

Реальність така, що чимало роботодавців будують свій бізнес на максимальному використанні нелегальної праці. Пояснення дуже просте – надто дорого платити податки і виконувати трудові зобов’язання. Настільки дорого, що з працівниками забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії.

На перший погляд ухилення роботодавця від офіційного працевлаштування і сплати ЄСВ за своїх працівників не виглядає катастрофою. «Головне, щоб гроші платив за роботу», – міркують більшість нелегалів, забуваючи про те, що сплата ЄСВ забезпечує їх страховими виплатами на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві, врешті, під час виходу на пенсію.

Запровадження карантинних заходів в зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою зубожіння. І переваги офіційного працевлаштування вже не видавалися пережитком минулого.

Для остаточного подолання стереотипів, варто зазначити, що кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець  -  в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник - по допомогу в  пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття. 

Кіровоградський обласний центр зайнятості


На Кіровоградщині 435 учасників АТО (ООС) мають статус безробітного

У січні-жовні 2020 року послугами служби зайнятості області скористався 1031 безробітний з числа військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції (операції об’єднаних сил) (далі – АТО (ООС)), з них 62 особи з інвалідністю. Допомогу по безробіттю отримували 994 учасника АТО (ООС).

Серед учасників АТО (ООС), зареєстрованих у службі зайнятості області, 56,8% – особи віком до 35 років, 23,7% – особи від 35 до 45 років, 19,5% – старше 45 років.

Розподіл за освітою безробітних з числа військовослужбовців, які брали участь в АТО (ООС) є наступним: особи з професійно-технічною освітою становлять 42,3%; з вищою – 33,8% та з початковою і середньою – 23,9%.

У січні-жовтні 2020 року всього отримали роботу 239 учасників АТО (ООС), з них 6 осіб з інвалідністю.

Станом на 1 листопада 2020 року статус безробітного мали 435 осіб з числа учасників АТО (ООС), з них 402 особи отримували допомогу по безробіттю. Середній розмір допомоги по безробіттю становив 6905 грн, що на 1307 грн більше, ніж станом на 1 листопада 2019 року.

Відділ статистики та прогнозування Кіровоградського обласного центру зайнятості


Права та обов’язки зареєстрованих безробітних

До зайнятого населення відносяться категорії осіб, визначені статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення», в тому числі:

особи, зареєстровані як суб’єкт підприємницької діяльності;

особи, які отримують відповідно до законодавства допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за: дитиною з інвалідністю; особою з інвалідністю І групи; особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

члени особистого селянського господарства;

фермери та члени фермерського господарства.

Права та обов’язки зареєстрованих безробітних, визначені статтею 44 Закону України «Про зайнятість населення».

1. Зареєстровані безробітні мають право на:

1) безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:

послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;

консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);

інформації про свої права та обов’язки як безробітного;

відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;

2) матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення»;

3) збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;

4) оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.

2. Зареєстровані безробітні зобов’язані:

1) самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців;

2) відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів;

3) дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення;

4) інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 Закону України «Про зайнятість населення».

3. Відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації/перереєстрації безробітного та призначення/поновлення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

У разі не виконання зареєстрованим безробітним своїх обов’язків та зловживання ними, з нього може бути стягнено сума виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».  

Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані зареєстрованих безробітних включені до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з метою надання послуг зі сприяння працевлаштуванню та здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої ними для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


Служба зайнятості долучається до реалізації проєкту «Платформа соціального згуртування і професійної підтримки»

Днями, у приміщенні Кіровоградського обласного центру зайнятості відбулася робота зустріч представників обласного центру зайнятості та керівника громадської організації «Фонд» Професійний розвиток» Євгенія Орехова.

«Одним із основних орієнтирів досягнення результатів діяльності організації є розвиток соціального діалогу, як основного інструмента формування сфери праці, підтримання комфортних умов та відносин на ринку праці, побудова якісних професійних взаємовідносин», – зазначив представник громадської організації.

Є. Орехов повідомив, що серед проєктів, які громадська організація реалізовує наразі є  проєкт спрямований на підтримку та сприяння працевлаштуванню вразливих мешканців Кропивницького та області, а також на підтримку підприємницької ініціативи, самозайнятості, мікропідприємництва та професійного зростання незайнятого населення «Платформа соціального згуртування і професійної підтримки». Керівник громадської організації назвав міжнародних партнерів, які допомагають реалізовувати цей проект, напрямки їхньої діяльності та категорії громадян, якими вони опікуються.

Під час зустрічі відбулось обговорення окремих аспектів співпраці, у т.ч. шляхом проведення спільних заходів, у т.ч. у режимі онлайн, для тих, хто шукає або хоче змінити місце роботи.

У свою чергу, Богдан Стоян, заступник директора обласного центру зайнятості, повідомив, що обласний центр зайнятості має певний досвід співпраці з громадськими організаціями, які опікуються питаннями зайнятості безробітних громадян, підвищенням їхніх професійних компетенцій на ринку праці, а також реалізовують проекти, що спрямовані на розвиток підприємницької ініціативи безробітних громадян, у т.ч. учасників АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб.

«Співпраця служби зайнятості та громадської організації «Фонд» Професійний розвиток» – це ще одна можливість допомогти незайнятим громадянам адаптуватися до сучасних умов ринку праці, яка відіграє значну роль у сприянні працевлаштуванні таких осіб», – зауваживв наостанок Б. Стоян.

Результатом зустрічі стало досягнення домовленостей, які сприятимуть реалізації активних програм сприяння зайнятості безробітних громадян.


Спільна справа: провідні підприємства Устинівщини долучаються до розвитку сільського господарства регіону

Вирішення проблем зайнятості в аграрному секторі району залежить не лише від служби зайнятості, а й від взаємодії усіх сторін соціального партнерства, насамперед, роботодавців та органів місцевого самоврядування.

Надійним партнером служби зайнятості у напрямку забезпечення зайнятості сільського населення на Устинівщині є сільськогосподарське приватне підприємство «Агротранссервіс», діяльність якого пов'язана з вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Засновником підприємства є Юрій Абрамян – людина, яка дійсно вболіває за стабільний економічний розвиток агропідприємства та добробут мешканців селища. Юрій Саркісович добре знається на місцевому ринку праці та процесах, що відбуваються в аграрному секторі економіки, тому й не залишається осторонь проблем села, у т.ч. і безробіття.

Завдяки професіоналізму, досвіду роботи та мудрості керівника, на підприємстві працюють 74 працівника, задіяних нині у роботі тракторної бригади, автомобільного парку, олійні та млина. Проведено реконструкцію токового господарства, придбано нову сучасну техніку. Серед основних напрямків діяльності підприємства: виробництво, заготівля, переробка та реалізація продукції власного виробництва.

У сучасних економічних умовах підприємство зберігає робочі місця, забезпечує односельців роботою та своєчасно виплачує заробітну плату. У період весняно-польових робіт господарство створює належні умови праці для працівників. Тривалий час приватне підприємство співпрацює із районною філією. Лише протягом поточного року за сприяння служби зайнятості на дане підприємство працевлаштовано 25 осіб; у тому числі 16 осіб – після проходження підвищення кваліфікації шляхом стажування на виробництві. Виконання робіт, що не потребують кваліфікації, у ПП «Агротранссервіс» також вирішується за сприянням служби зайнятості: цього року до робіт тимчасового характеру було залучено 8 осіб з числа безробітних.

На думку керівника, розвиток підприємництва у сільській місцевості – один із ефективних та перспективних шляхів розширення сфери зайнятості сільських мешканців.

З нагоди Дня працівників сільського господарства, служба зайнятості Кіровоградщини вітає справжніх трудівників та дбайливих господарів, які забезпечують стабільне зростання агропромислового комплексу, усіх, чиє життя невід’ємно пов’язане із сільськогосподарським виробництвом.

Людмила Садовенко, заступник начальника відділу надання соціальних послуг Устинівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості


Рестарт. Як відновити кар’єру після перерви

Безліч людей стикаються зі стресом у разі повернення на роботу після перерви. Тим паче, коли йдеться  не про щорічну відпустку, а про тривалий період неактивності, скажімо, викликаний військовою службою або необхідністю доглядати за дітьми. Відновлення кар’єри вимагає значних емоційних зусиль. Проте, розклавши це завдання на окремі питання, подолати цей етап буде простіше.

1. Чітко опишіть роботу, яку шукаєте. Не просто занурюйтесь у пошук на вебсайтах, що оприлюднюють вакансії. Натомість знайдіть час, щоб обміркувати, що ви хочете: який тип роботи буде виконуватись і приносити задоволення? Чи плануєте займатися такою роботою, як колись,  чи хочете спробувати щось інше? Плюс, подумайте про свою перерву в кар’єрі. Ви маєте нові навички, пішли добровольцем чи брали уроки англійської/іспанської? Навіть якщо ви активно не працювали, ви можете розказати про вагомі досягнення, про які слід згадати під час співбесід або додати до свого резюме.

2. Оновіть свої навички та знання. Якщо з моменту вашої роботи минуло досить багато часу, вам доведеться оновити базові знання. Професійні сайти дозволяють бути в курсі основних подій та встигати за вимогами сьогодення. Під час своїх галузевих досліджень ви можете виявити, що існує цілий  світ професійного сленгу (зокрема, стрімко оновлюється професійна термінологія у галузі ІТ, HR-менеджменту). Освіжіть свої навички перед тим, як виходити на співбесіди чи розсилати супровідні листи – це допоможе вам почуватись більш впевнено як кандидат. Фахівці радять розглянути такі засоби, як проходження курсів, набуття навичок при роботі на волонтерських засадах, прочитання інформаційних бюлетенів.

3. Якісно доповніть резюме й приготуйтесь до співбесіди. Скільки часу минуло відтоді, як ви востаннє подали заявку на роботу? Якщо це важко згадати, можливо, вам доведеться оновити своє резюме (і профілі в соцмережах теж). Оновлюючи своє резюме, розгляньте можливість вибору функціональної версії, а не хронологічної – це може допомогти усунути розбіжність у вашій історії зайнятості. Далі вам доведеться приготуватися до проведення співбесіди – це означає переглянути свої відповіді на поширені запитання під час зустрічі з рекрутером. Якщо у вас була велика перерва, вам, ймовірно, доведеться обговорити це у своєму супровідному листі, а також під час співбесід . Незалежно від причини вашої тривалої відпустки, коротко розкажіть про це. Підійде просте речення. Спробуйте: «Я витратив час на догляд за хворим родичем» або «Останні кілька років я провела в декретній відпустці».

Бажаємо, щоб кожен період у вашому житті змінював вас на краще, а перерви в кар’єрі не заважали рухатися вперед!

Відділ комунікацій Державного центру зайнятості за матеріалами The Balance Careers


Співпрацюємо разом: безробітні та підприємці Кіровоградщини отримають можливість професійного розвитку

Учора, 19 листопада, для фахівців центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості відбулася презентація проєкту «Платформа соціального згуртування і професійної підтримки», яку реалізовує на Кіровоградщині громадська організація «Фонд «Професійний розвиток».

Відкрив захід заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян, який підкреслив важливість співпраці служби зайнятості з громадськими організаціями, діяльність яких спрямована на вирішення питань зайнятості безробітних громадян.

У свою чергу координатор проекту Євгеній Орехов, коротко ознайомив про напрямки діяльності громадської організації «Фонд» Професійний розвиток». Повідомив, що діяльність громадської організації спрямована на підвищення рівня добробуту громадян України шляхом працевлаштування та підтримки малого бізнесу.

Презентуючи проект «Платформа соціального згуртування і професійної підтримки» Є. Орехов повідомив, що він вже реалізовується у чотирьох регіонах України, а віднедавна і на Кіровоградщині. Основна місія проєкту – підтримка та сприяння працевлаштуванню вразливих мешканців Кропивницького та області, а також підтримка та розвиток підприємницької ініціативи, самозайнятості, мікропідприємництва та професійного зростання незайнятого населення.

Координатор проекту озвучив складові етапи його реалізації: в умовах карантинних обмежень, передбачається проведення онлайн-вебінарів, тренінгів, майстер-класів як для шукачів роботи, так і для роботодавців. Серед них: тренінги «Написання резюме», «Ефективна комунікація», «Критичне мислення як інструмент побудови діалогу» та інші, спрямовані на формування професійних компетенцій, необхідних на ринку праці. Для тих, хто вже розпочав власний бізнес, тренінги із мікропідприємництва.

Є. Орехов наголосив на можливостях громадської організації щодо підтримки осіб, які вже мають досвід підприємницької діяльності. Зокрема, у напрямку отримання грантів, спрямованих на розвиток бізнесу з отриманням міжнародної технічної допомоги на закупівлю професійної техніки, меблів, обладнання та інших необхідних для бізнесу інструментів.

Під час зустрічі відбулось обговорення окремих аспектів співпраці, у т.ч. й у онлайн-режимі. Погоджено графік проведення вебінарів у грудні поточного року.

Проведення таких заходів – це ще одна можливість допомогти незайнятим громадянам адаптуватися до сучасних умов ринку праці, а підприємцям та роботодавцям – налагодити та розвинути свій бізнес.

Наостанок Є. Орехов наголосив на тому, що усі охочі мають можливість доєднатися до вебінарів, з графіком проведення яких можна ознайомитись за посиланням: https://www.facebook.com/profroz/posts/1931866716953141

Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості


Топ 5 соціально-трудових гарантій для військових

Державна служба зайнятості вважає своїм обов’язком нагадати військовослужбовцям – ветеранам війни та учасникам бойових дій про ті права, якими вони можуть скористатися у сфері праці.

Низку пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності встановлено Кодексом законів про працю України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон про захист військовослужбовців) та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон про статус ветеранів). Особливий захист даних категорій громадян виражається у таких гарантіях:

1) Сприяння в отриманні роботи.

До категорій осіб, які мають право на отримання додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню, серед інших, належать учасники бойових дій. Для працевлаштування цих категорій осіб підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік (відповідно до ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення»). Якщо такі особи працевлаштовуються на новостворене робоче місце за направленням служби зайнятості строком не менше ніж на два роки, то роботодавець має право на отримання щомісячної компенсації в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченої ст. 26 Закону «Про зайнятість населення».

2) Збереження робочого місця на час призову.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову (ст. 119 КЗпП). Важливо, що у період несення військової служби не допускається навіть припинення трудового договору на підставі закінчення його строку. Водночас таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про захист військовослужбовців.

3) Пільги при використанні права на відпочинок та оздоровлення.

Особам, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів, гарантується використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП). Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби, військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу. Це передбачає ст. 11 Закону про захист військовослужбовців.

4) Підвищений розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам незалежно від страхового стажу в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), якщо вони є ветеранами війни, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни. Це передбачає ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

5) Переважне право на збереження робочого місця в разі скорочення.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону (ст. 42 КЗпП). При цьому в самому Законі уточнюється, що учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та іншим особам, на яких поширюється чинність Закону, гарантується також переважне право на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації. Відповідно до ст. 42-1, ця категорія працівників має переважне право на поворотне прийняття на роботу. Зазначене право надається у випадку, якщо протягом одного року після скорочення роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.


Чи впливає на можливість реєстрації як безробітного та отримання допомоги по безробіттю наявність у власності сільських мешканців земельних ділянок?

При вирішенні питань реєстрації громадян як безробітних суттєве значення має питання щодо наявності земель сільськогосподарського призначення. Інші категорії земель, як то землі житлової забудови, до вирішення цих питань відношення не мають.

Нормами Земельного кодексу України визначено, що громадяни можуть мати у власності або їм можуть передаватись у користування землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сіножаті та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства.

Щодо земель для садівництва, городництва, сіножаті та випасання худоби зазначу, що наявність таких земель не впливає на статус зайнятості.

До того ж, доходи від таких земельних ділянок, скоріш за все, не можуть забезпечити повноцінну зайнятість особи.

Питання впливу на статус зайнятості наявності земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в національному правовому полі повноцінно не вирішено. Землі товарного сільськогосподарського виробництва це офіційна назва так званих паїв.

Значна кількість не тільки сільських мешканців, а й міських, мають паї, які вони отримали особисто або у спадщину. Частина цих паїв передана в оренду с/г підприємствам.

Знову ж таки, як правило, річні доходи від орендної плати одного паю не дозволяють забезпечити можливість існування людини без працевлаштування.

Тому на статус зайнятості наявність паю, переданого в оренду, не впливає. Такі громадяни можуть реєструватися в ДСЗ та отримувати допомогу по безробіттю.

Інше питання – це питання самостійного обробітку сільськими мешканцями своїх паїв та, особливо, декількох паїв, переданих ним в оренду. Доволі часто таких громадян називають одноосібниками.

Необхідно враховувати, що якщо одноосібник приєднав до земель особистого селянського господарства землі товарного сільськогосподарського призначення, тобто «пай», то такі землі стають землями особистого селянського господарства.

Відносно цих громадян, які при цьому тривалий час не працювали, питання про можливість реєстрації як безробітного вирішується на підставі довідки сільської ради. А вже сільська рада визначається зі статусом особи.

Також слід враховувати, що при наданні статусу безробітного особа подає заяву, в якій зазначає, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Головною метою звернення громадян до ДСЗ має бути пошук роботи.

Тому цілком зрозуміло, що безробітним пропонується підходяща робота. Дворазова відмова від такої роботи є підставою для припинення реєстрації. Якщо людина самостійно зайнята обробітком декількох паїв, вона наряд чи зможе одночасно і працювати.

Але прямої законодавчої заборони на реєстрацію одноосібників як безробітних не має.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості


Чи може набути статусу безробітного член особистого селянського господарства?

Для надання статусу безробітного особа подає до базового центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи. В заяві, серед іншого, зазначається є чи ні особа членом особистого селянського господарства.

За загальною нормою члени особистого селянського господарства не можуть бути визнані безробітними. Тільки колишні члени особистого селянського господарства можуть реєструватися в ЦЗ. При цьому вони подають довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього. Однак є декілька виключень із вказаного правила.

Так, довідка не потрібна членам особистого селянського господарства, у яких робота в господарстві не була основною. Під основною роботою мається на увазі випадок, коли особа протягом 12 місяців, що передують дню звернення до центру зайнятості, провадила лише діяльність в особистому господарстві чи одночасно перебувала у трудових відносинах, займалась підприємницькою діяльністю, працювала на умовах цивільно-правової угоди менше 6 місяців.

Якщо особа працювала 6 і більше місяців, то ведення особистого селянського господарства не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна.

Довідку не потрібно подавати внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Довідку не потрібно також подавати особам, які вперше шукають роботу і закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної та вищої освіти, звільнилися із строкової військової служби, у разі їх звернення до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення навчання чи звільнення зі служби.

Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки. Надання консультацій з питань видачі таких довідок не відноситься до компетенції державної служби зайнятості. Всі питання щодо припинення ведення селянського господарства необхідно вирішувати у сільських радах.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості


Чи можуть громадяни, які сезонно працюють у сільськогосподарських підприємствах, після закінчення сезону, реєструватись у центрі зайнятості?

Значна частина сільськогосподарських підприємств застосовують найману працю основного складу робітників тільки під час сезону польових робіт. На «зиму» такі громадяни звільняються, як правило, по закінченню строку трудового договору.

За умови вирішення питань з віднесенням до категорії членів особистого селянського господарства, такі громадяни можуть реєструватись в ЦЗ.

Для надання статусу зареєстрованого безробітного, особа подає до ЦЗ заяву встановленого зразка та пред’являє паспорт, довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, трудову книжку, документ про освіту.

Слід зазначити, що для громадян, які хочуть стати на облік в ЦЗ, на сайті ДСЗ є послуга «Електронна черга реєстрації громадян». Особливо це актуальним є зараз, адже в цей період відбувається реєстрація значної частини звільнених сезонних працівників.

Жодних обмежень щодо кількості реєстрацій як безробітного не має. Громадянин може зареєструватись в ЦЗ, знайти роботу і якщо трудовий договір припинено, знову зареєструватись як безробітний.

Для сезонних працівників, які раніше реєструвалися в ДСЗ і мають намір і в цьому році зареєструватись, звертаємо увагу, що діє новий порядок реєстрації, який, серед іншого, передбачає здійснення первинного та поглибленого профілювання шукачів роботи та безробітних для оцінки можливостей працевлаштування особи, яка шукає роботу, на основі її особистісних та професійних характеристик, складання індивідуальних планів надання послуг та працевлаштування.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості


Чи можуть фермери реєструватись як безробітні?

Під час реєстрації як безробітного в ЦЗ особа заповнює та подає відповідну заяву встановлено зразка. Серед іншого, в заяві зазначається чи є особа фермером чи ні.

Згідно норм чинного законодавства фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.

Відповідно члени фермерського господарства не можуть реєструватися як безробітні. І це стосується не тільки голів фермерського господарства, а всіх його членів.

А от членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство може мати статус сімейного фермерського господарства. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець.

На відміну від фермерів, наймані працівники, які працюють у фермерському господарстві і звільнились з роботи, можуть реєструватись як безробітні на загальних засадах.

Слід зазначити, що трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян до роботи як найманих працівників може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.

З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна відпустка, форми оплати праці та її розміри тощо).

Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором, та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства про працю.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості


Чи призначається сезонним звільненим працівникам допомога по безробіттю?

Призначення допомоги по безробіттю для сезонних працівників залежить від декількох факторів.

Якщо особа вперше звертається до ДСЗ, допомога по безробіттю призначається строком до 360 календарних днів.

Якщо сезонний працівник вже звертався до ЦЗ і отримував допомогу по безробіттю, її призначення залежить від 2-річного періоду. Мова йде про те, що для особи 360 днів виплати обмежуються 2-ма роками. В межах цього періоду, в не залежності від кількості звернень, сумарно тривалість виплати не перевищить 360 днів.

Особа зареєструвалась у ЦЗ в жовтні 2016 року, отримувала допомоги по безробіттю 8 місяців, працевлаштувалась, звільнилась з роботи і в листопаді 2019 року реєструється в ЦЗ. В такому випадку дворічний цикл закінчився ще рік назад і особа отримує право на виплату допомоги по безробіттю на нові 360 днів.

Другий приклад. Особа зареєструвалась у ЦЗ в січні 2019 року, отримувала допомогу по безробіттю 4 місяці, працевлаштувалась, звільнилась з роботи і в листопаді 2019 року реєструється в ЦЗ. В такому випадку дворічний цикл виплати триває по січень 2021 року. Особа отримує право на виплату залишку допомоги по безробіттю на 8 місяців.

Третій приклад. Особа зареєструвалась у ЦЗ в січні 2018 року, отримувала допомогу по безробіттю 4 місяці, працевлаштувалась, звільнилась з роботи і в листопаді 2019 року реєструється в ЦЗ. В такому випадку особа отримує право на виплату залишку допомоги по безробіттю на 8 місяців. Але ці місяці будуть обмежені дворічним циклом, тому фактично виплата буде припинена в січні 2020 року.

Четвертий приклад. Особа зареєструвалась у ЦЗ в грудні 2017 року, отримувала допомогу по безробіттю 5 місяців, працевлаштувалась, звільнилась з роботи. В 2018 році зареєструвалась в ЦЗ, отримувала допомогу по безробіттю 7 місяців, працевлаштувалась, звільнилась і в листопаді 2019 року реєструється в ЦЗ. В такому випадку дворічний цикл закінчується у грудні 2019 року, але допомога по безробіттю не буде призначена, внаслідок того, що всі 360 днів її виплати вже пройшли.

Приклади наведені для тривалості виплати допомоги по безробіттю до 360 днів і для причини звільнення з роботи по закінченню строку дії договору.

Для осіб передпенсійного віку, тобто за 2 роки до досягнення такого віку, тривалість допомоги складає до 720 днів.

Треба також враховувати, що для осіб звільнених з роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін тривалість виплати скорочується на 90 днів. Таких умовних прикладів може бути ще декілька, тим більше для осіб передпенсійного віку. Тому, радимо отримувати детальні консультації щодо призначення допомоги по безробіттю безпосередньо в ЦЗ.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості


Які соціальні послуги можуть отримати в ЦЗ звільнені сезонні працівники?

Головною метою звернення громадян до ДСЗ має бути пошук роботи. Цей пошук може стосуватись як постійного робочого місця, так і тимчасового працевлаштування. При вирішенні питань працевлаштування, в залежності від наявної у безробітного професії, вмінь та навичок, особі може пропонуватись проходження професійної підготовки чи підвищення кваліфікації. Окрім того безробітним надається спектр послуг з професійної орієнтації.

Тому, навіть якщо звільнений сезонний працівник розраховує на те, що с/г роботодавець візьме його навесні на роботу, при зверненні до ЦЗ цій особі буде пропонуватись працевлаштування на наявні вакантні місця. При виборі підходящої роботи враховується місце проживання особи та транспортна доступність до інших населених пунктів.

Якщо в тому селі, де проживає сезонний працівник, не має інших роботодавців окрім с/г товаровиробників, йому буде пропонуватись робота в інших населених пунктах. Крім того безробітному буде пропонуватися взяти участь у громадських роботах.

Варто зазначити, що дві відмови від підходящої роботи є підставою для припинення реєстрації безробітного.

При цьому жодним чином не враховується той факт, що особа очікує повернення на сезонну роботу.

До того ж, а про це свідчить практика роботи, у роботодавця можуть і змінитись плани щодо прийому на роботу працівників, наприклад, внаслідок закупівлі нової техніки, яка дозволяє виконувати роботи з меншою кількістю робочих рук.

Для тих хто шукає роботу, на офіційному сайті Кіровоградського обласного центру зайнятості у розділі «Громадянам» нещодавно створено новий сервіс – Інтерактивна мапа вакансій. Цей сервіс створений за допомогою гугл-мапи і дозволяє за територіальною ознакою переглядати наявні вакансії.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості


Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.


Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.


Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.


Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.


При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.


Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Безробітним рекомендується не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.


Гід з державних послуг допоможе зорієнтуватися у нових е-сервісах

З початком карантинних обмежень електронізація взаємин з різними державними органами увійшла у нашу повсякденність. Це стосується, зокрема, й можливості онлайн реєстрації в державній службі зайнятості та отримання статусу безробітного для власників цифрового підпису через портал «Дія». 

Черговою віхою стало створення Міністерством цифрової трансформації України своєрідного путівника для користувачів – Гіду з державних послуг – порталу з інформацією про всі послуги, що надаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Відтепер на сервісі доступна інформація про 1170 послуг – місце надання, строки, вартість, необхідні документи, а також спосіб оскарження результатів неналежним чином наданих послуг. Сервіс постійно оновлюється і невдовзі на портал буде перенесено 100% державних послуг в Україні. Послуги розподілено за 17 категоріями залежно від сфери діяльності та 36 життєвими подіями. Придбати нерухомість, змінити місце прописки чи відкрити бізнес – усю необхідну інформацію щодо офіційних реєстрацій та отримання необхідних послуг можна легко знайти на Гіді. Перейти на портал можна за цим посиланням.

Привертає увагу зручний для користувача інтерфейс, в якому послуги згруповані не за суб’єктами, а за різними життєвими подіями та ситуаціями, близькими кожній людині. Наприклад:

«Я потребую соціального захисту»

«Мене цікавлять трудові правовідносини»

«Я планую займатися незалежною професійною діяльністю» тощо.

Варто наголосити, що Гід з державних послуг – це офіційне джерело інформації. Якщо орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування під час надання певної послуги вимагатиме довідку, про яку не згадано на Гіді, посилання на цей портал є аргументом для громадян не надавати додаткові документи.

На Гіді з державних послуг працює зворотний зв’язок. Якщо користувач не знайшов інформацію про потрібну йому послугу чи виявив помилку в наявній інформації, можна скористатися зворотним зв’язком – і послуга обов’язково з'явиться на сервісі. Такий двосторонній зв'язок допомагає покращити сервіс, визначити найбільш популярні послуги та виявити проблемні напрямки.

Державна служба зайнятості закликає громадян більш активно користуватися онлайн порталом «Дія» для отримання державних послуг, зокрема, й соціального захисту у разі настання безробіття.

Нагадаємо, що з дати запуску порталу «Дія», тобто з 26 квітня цього року вже понад 15 тисяч громадян зареєструвалися в службі зайнятості завдяки цьому сервісу. З інструкцією щодо можливостей електронної реєстрації та оформленню виплат допомоги по безробіттю можна ознайомитися за посиланням.


До служби зайнятості – по роботу, а не по допомогу по безробіттю

На сьогодні, на жаль, є потреба у розвіюванні «вузького погляду» на діяльність державної служби зайнятості. У розумінні окремих громадян, служба зайнятості виконує виключно функції «віконця каси», що видає допомогу по безробіттю. Таке судження є неправильним. Адже, у першу чергу, відповідно до статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» основними завданнями державної служби зайнятості є:

сприяння громадянам у підборі підходящої роботи;

надання роботодавцям послуг з добору працівників;

участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру;

сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема щляхом надання індивідуальних та групових консультацій;

організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;

проведення професійної орієнтації населення.

Виплата допомоги по безробіттю –лише частина соціальних гарантій для кожної людини, запорука того, що у період пошуку роботи вона матиме засоби для існування. Безробіття – це страховий випадок, право на матеріальне забезпечення під час якого гарантовано Конституцією України.

З березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб складає 1800 грн, а для незастрахованих – 1000 грн.


Скорочення працівника під час лікарняного: дії роботодавця

Працівник захворів перед днем звільнення у зв'язку зі скороченням штату: які наслідки?

Звільнення працівника у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників проводиться у перший робочий день згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 40 КЗпП, працедавцю за своєю ініціативою забороняється звільняти працівника у період його тимчасової непрацездатності. Виключення становлять випадки повної ліквідації підприємства та нез’явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

Згідно зі ст. 49-2 КЗпП про наступне звільнення працівника персонально письмово попереджають не пізніше ніж за два місяці до дати запланованого звільнення. При цьому, чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення часу знаходження його у відпустці або на лікарняному.

У зазначеній вище ситуації, звільнення працівника провадиться у перший робочий день згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності. Вдруге повідомляти працівника про звільнення за два місяці не потрібно, адже дата звільнення переноситься не з ініціативи та не з вини роботодавця. А от листок непрацездатності потрібно буде оплатити повністю, оскільки його було видано ще під час перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем, зокрема останнім днем трудових відносин є день звільнення і він також включається до цього періоду.


Чи виплачується допомога по безробіттю тим, хто працював неофіційно?

Якщо молода людина має вік до 35 років і не має страхового стажу, тобто вперше шукає роботу, то їй буде призначена допомога по безробіттю у мінімальному розмірі (на період карантину і 30 днів після його закінчення – 1 тис грн) строком на 180 календарних днів.

Якщо ж людина старша за 35 років і не має страхового стажу, то, згідно з чинним законодавством, вона не має права на виплату такої допомоги.


Чи зарахують до стажу сезонну роботу?

Так, згідно із статтею 61 Законом України «Про пенсійне забезпечення», робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їхньою фактичною тривалістю. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 затверджено, зокрема, Список сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи. Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. 

При укладенні трудового договору роботодавець попереджає працівника про сезонний характер роботи. Зазначений факт відображається у наказі (розпорядженні) про прийом на роботу.


Як розраховується розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю розраховується для кожного клієнта індивідуально.

Він залежить від:

страхового стажу людини;

підстави звільнення;

розміру заробітної плати за останні 12 місяців.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (наразі це 8 788 грн).

Розмір мінімальної допомоги по безробіттю у період карантину становить 1 000 грн.


кі документи потрібні для реєстрації у центрі зайнятості колишньому військовослужбовцю?

Окрім стандартного комплекту документів, серед яких: паспорт, трудова книжка (за наявності), облікова картка платника податків, документи про освіту, звільнені до запасу військовослужбовці пред’являють військовий квиток.

Учасники бойових дій подають посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в АТО/ООС (забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони).

Подання таких документів відносить шукачів роботи до числа громадян квотних категорій, що надає їм додаткові гарантії у працевлаштуванні. Зокрема, ця категорія громадян має право на працевлаштування на спеціально заброньовані у роботодавців робочі місця.

Для призначення допомоги по безробіттю надається довідка про періоди проходження військової служби, що прирівнюються до страхового стажу.

Інформацію про розмір грошового забезпечення центр зайнятості отримує з відповідного державного реєстру.


Нові можливості: які сервіси пропонує служба зайнятості безробітним для професійного розвитку?

Введення карантинних та обмежувальних заходів, внесло в наше життя певні зміни. Головне – бачити у цих змінах не проблеми, а можливості для нового зростання і розвитку, у т.ч. професійному.

Державною службою зайнятості запроваджено для безробітних електронні сервіси, які допоможуть кожному користувачу оцінити власні здібності та навички, розвинути їх або отримати ті, які необхідні для вдалого працевлаштування:

«Освітній портал ДСЗ» (https://skills.dcz.gov.ua/);

«Платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри» (http://profi.dcz.gov.ua/);

«Консультаційна мережу «Моя професія» (https://test.myprofession.com.ua/).

Також актуальними є онлайн сервіси для пошуку роботи, зокрема:

«Інтерактивна мапа вакансій», яка дає можливість дистанційно, за допомогою ґаджетів чи персонального комп’ютера, здійснювати пошук актуальних вакансій у містах та районах області, за посадою та заробітною платою;

«Персональний кабінет шукача роботи», у якому зареєстрований безробітний може створити власне резюме, підібрати роботу, отримати інформацію щодо нарахувань та виплат допомоги по безробіттю, а також іншу корисну інформацію, пов'язану з працевлаштуванням.

Крім того, з актуальною інформацією щодо послуг служби зайнятості та ситуації на ринку праці безробітні можуть ознайомитись на інтернет-ресурсі державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище».

Кіровоградський обласний центр зайнятості


Робота у виборчих комісіях: чи буде враховано це до страхового стажу?

Якщо особа на платній основі здійснює повноваження члена виборчої комісії чи враховується їй цей період в страховий стаж при виплаті допомоги по безробіттю?

Якщо непрацююча особа, на платній основі, здійснює повноваження члена виборчої комісії або виконує функції спеціаліста чи технічного працівника з нею укладається цивільно-правовий договір. Форми договорів передбачені відповідними постановами Центральної виборчої комісії. Згідно договору виборча комісія, серед іншого, зобов’язується здійснити оплату виконаних робіт.

Нормами законодавства, що регулює питання сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбачено, що юридичні особи, у тому числі виборчі комісії, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, є платниками єдиного внеску. Частина такого єдиного внеску надходить також до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законодавство про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачає, що до страхового стажу при призначенні допомоги по безробіттю належить період, протягом якого особа підлягала страхуванню.


Легальна зайнятість: в Устинівці безробітні дізнавались, як уберегтись від шахрайства при працевлаштуванні

З метою ознайомлення безробітних із сучасним комплексом соціальних послуг, які надає служба зайнятості, перевагами легальної зайнятості, ризиками нелегальної зайнятості та трудової міграції, а також гендерними аспектами на ринку праці, в Устинівській районній філії обласного центру зайнятості відбувся інформаційний семінар.

Захід відбувся за участі Сергія Мудрака, головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку осіб, які мають пільги, Управління соціального захисту населення райдержадміністрації. Під час семінару були розглянуті питання оформлення трудових відносин у межах чинного законодавства як про зайнятість населення, так і трудового.

Сергій Мудрак зазначив, що при укладені трудового договору обов’язковими є заява працівника, наказ про прийом його на роботу та повідомлення податкової служби про такий прийом.

«Якщо при прийомі на роботу вас не ознайомили з наказом, посадовою інструкцією, не видали один примірник посадової інструкції, то дані факти повинні викликати у вас занепокоєння щодо легальності праці на даному підприємстві», – зазначив фахівець райдержадміністрації.

У свою чергу Алла Хохуля, провідний фахівець з питань зайнятості, поінформувала присутніх про права та обов’язки безробітних, основні послуги державної служби зайнятості та сучасні підходи щодо їх отримання, електронні сервіси державної служби зайнятості.

«Офіційна зайнятість є важливим фактором у забезпеченні нашого сьогодення та майбутнього. Якщо ми працюємо офіційно, ми – застраховані особи, і можемо розраховувати на соціальні виплати та допомогу (право на пенсію, допомогу по безробіттю, допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі настання таких випадків)», – наголосила фахівчиня.

Наприкінці семінару присутні активно ставили запитання, на які отримали вичерпні відповіді фахівців.


З 1 вересня посилюється контроль за оформленням трудових відносин із працівниками

Ви власник бізнесу і наймаєте працівників без трудового договору? Будьте готові витрачати час і ресурси на навчання – досвідчені спеціалісти до вас не підуть або швидко знайдуть краще місце. Вам буде складніше отримати банківські кредити та залучити інвестиції. А в разі перевірки інспекції праці на вас можуть накласти відчутний штраф. Зрештою, через несплату податків та єдиного соціального внеску держава змушена підвищувати податки для бізнесу, щоб виплачувати пенсії, лікарняні, утримувати школи, лікарні, ремонтувати дороги тощо.

Пам’ятайте: незадекларована праця не захищає від штрафу. Інспектор праці може прийти без попередження в будь-який час. Інспектор праці має показати службове посвідчення, а також за вимогою – копію направлення на проведення інспекційного відвідування. Перевірка може проходити на місці або дистанційно. Максимальний термін перевірки – до 10 днів.

Інспектор має вільний доступ до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень.

Інспектор може перевіряти будь-які документи щодо працівників – наодинці або в присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками.

Під час інспекційного відвідування дозволяється робити фото, відео або аудіо, залучати правоохоронні органи.

З 1 вересня посилюється контроль за оформленням трудових відносин із працівниками. Розмір штрафу за використання одного незадекларованого працівника може становити 141 тис. грн. Тобто, замість сплати штрафу за 1 неоформленого працівника роботодавець може сплачувати єдиний соціальний внесок цілий рік за 11 працівників із розрахунку мінімальної заробітної плати або ж за 4 працівників із розрахунку середньої заробітної плати по Україні.

Інформаційні матеріали за посиланням: https://is.gd/6AsSit


За яких умов припиняється реєстрація в службі зайнятості?

Відповідно до статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного у разі:

1) зайнятості особи;

2) поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;

3) подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;

4) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання;

5) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

6) припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин;

7) невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами);

8) встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;

9) встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг);

10) набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);

11) вступу на навчання за денною формою;

12) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;

13) досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років;

14) подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;

15) смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;

16) з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання особи нездатною до трудової діяльності;

17) з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.


Фінансова та адміністративна відповідальність: за які порушення на роботодавців можуть накласти штраф?

До юридичних осіб та фізосіб-підприємців, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати фінансову (ст. 265 Кодексу законів про працю) та адміністративну відповідальність (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення).

За які порушення на вас можуть накласти штраф? Інспектор праці обов’язково нарахує штраф у трьох випадках:

За недопущення до проведення перевірки.

За створення перешкод у її проведенні.

За виявлення незадекларованої праці: не уклали трудовий договір, не повідомили про найм Державну фіскальну службу, не сплатили податки.

З усіх інших питань інспектор складає припис, де вказує, що треба виправити. Якщо ви зробите це в зазначені терміни, вас не притягатимуть до відповідальності.

Оформлюйте належним чином працівників, сплачуйте податки та ЄСВ – і тоді штраф вам не загрожує.

Який розмір штрафу за незадекларовану працю?

Не уклали трудовий договір із працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу.

Фінансова відповідальність застосовується до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОП), якщо вони є роботодавцями, а адміністративна відповідальність – до посадових осіб підприємств, а також до ФОП. Фінансова відповідальність може застосовуватись одночасно з адміністративною.


Цивільно-правова угода та трудовий договір: у чому різниця? Коли з працівником укладається трудовий договір?

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. Проте тут ви не можете самі обирати варіанти.

У відносинах працівник – роботодавець завжди укладається трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Як правило, особа є працівником, якщо:

ви призначаєте її на посаду з певними обов’язками, визначаєте режим роботи та робочий час;

ви контролюєте, як, коли і де вона виконує роботу;

ви сплачуєте фіксовану погодинну, щотижневу або місячну зарплату;

ви платите за процес праці, а не за її результат;

ви надаєте матеріали та обладнання для виконання роботи;

ви надаєте вихідні дні та оплачувані відпустки тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

укладення трудового договору;

оформлення наказу про прийняття на роботу;

повідомлення Державної податкової служби.


Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що в разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, людина, яка працює,  матиме:

чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);

виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;

можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;

страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;

право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;

право на оплату листка непрацездатності в разі хвороби;

соціальні послуги і виплати в разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;

захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);

вихідну допомогу в разі звільнення за ініціативою роботодавця;

цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозуміло, коли є можливість порівняти. 

Реальність така, що чимало роботодавців будують свій бізнес на максимальному використанні нелегальної праці. Пояснення дуже просте – надто дорого платити податки і виконувати трудові зобов’язання. Настільки дорого, що з працівниками забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії.

На перший погляд ухилення роботодавця від офіційного працевлаштування і сплати ЄСВ за своїх працівників не виглядає катастрофою. «Головне, щоб гроші платив за роботу», – міркують більшість нелегалів, забуваючи про те, що сплата ЄСВ забезпечує їх страховими виплатами на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві, врешті, під час виходу на пенсію.

Запровадження карантинних заходів в зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою зубожіння. І переваги офіційного працевлаштування вже не видавалися пережитком минулого.

Для остаточного подолання стереотипів, варто зазначити, що кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець  -  в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник - по допомогу в  пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття. 


Легальна робота: плюси в оплаті праці

В умовах карантину чимало громадян стали розмірковувати щодо можливих переваг офіційного працевлаштування. Адже, уклавши трудовий договір з роботодавцем, працівник має право на отримання лікарняного та допомоги по безробіттю, а також – захист від раптового звільнення. 

Державна служба зайнятості завжди займала принципову позицію в цьому питанні, пропонуючи шукачам роботи виключно легальні вакансії. Водночас деякі громадяни впевнені, що їх зарплата при офіційному працевлаштуванні буде нижчою через оплату податків і зрештою вигоди будуть нівельовані. Це не так! Ми хочемо нагадати норми Кодексу законів про працю України, які свідчать про суттєві переваги легальних трудових відносин для працівників.

Назвемо перші п’ять плюсів, які стосуються оплати праці:

1.Право на зарплату в розмірі, який не може бути меншим, ніж це встановлено законом. 

Якщо ви працюєте повний робочий час і виконуєте норми праці, то вам не можуть  платити менше розміру мінімальної зарплати (ст. 95). На важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці та умовами підвищеного ризику для здоров'я працівникам установлюється підвищена оплата праці (ст. 100).

2.Право на збереження заробітку під час відпусток і лікарняних. 

Працівники мають право на  щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати (ст. 74). Щодо лікарняних, то  оплата перших 5 днів здійснюється працівнику за рахунок коштів роботодавця, а далі – за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. 

3.Право на доплату за надурочні й нічні роботи, а також за роботу у вихідні. 

За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106). Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72). Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому угодами / колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (ст. 108).

4.Право на оплату в період зупинки чи скорочення діяльності. 

Час зупинення (скорочення) діяльності не з вини працівника, зокрема на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки або встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113).

5.Право на стягнення коштів за період затримки розрахунку або видачі трудової книжки у день звільнення. 

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові коштів, підприємство має виплатити  йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117). У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця, працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235).

Тож, цінуйте свою працю – працюйте легально!


Надважливе завдання: поради від служби зайнятості, як знайти свою першу роботу

Думаєте, що після закінчення навчання знайти роботу без зв'язків і досвіду неможливо? Державний центр зайнятості підготував поради щодо пошуку першого робочого місця:

У резюме поки що не густо. Тому спробуй описати свої сильні сторони, адже молодість – це креативність, уміння швидко схоплювати нове та працювати в команді;

Якщо твоє студентське життя складалося не лише із зубріння конспектів, розкажи про це: можливо, ти був редактором самвидаву або лідером молодіжного уряду. Такий досвід може стати в нагоді твоєму майбутньому роботодавцеві;

Розкажи про знання іноземних мов, адже це, безсумнівно, твоя сильна сторона;

Розглядай своє перше робоче місце як інвестицію у власне майбутнє. Навряд чи тобі після вишу одразу запропонують керівну посаду із надвисокою заробітною платою.

І насамкінець пам’ятай: успіх супроводжує лише наполегливих. Тому не втрачай оптимізму, шукай і знайдеш! Це працює на всі 100%!

Якщо ж у вас виникають питання стосовно працевлаштування – не зволікайте, а хутчіш звертайтеся до найближчого центру зайнятості!


Якщо внаслідок участі у виборчій кампанії особа припинила реєстрацію як безробітна чи може вона, після її закінчення, звернутись до центру зайнятості?

Якщо особа приймає участь у місцевих виборах, як офіційний спостерігач, та припиняє реєстрацію як безробітний, то після закінчення такої діяльності вона може звернутись до державної служби зайнятості, та в установленому бути зареєстрована як безробітна.

Для реєстрації потрібно пред’явити, серед іншого, трудову книжку або цивільно-правовий договір, що підтверджує провадження даної діяльності.

При призначенні допомоги по безробіттю буде враховуватись набутий особою страховий стаж.

Також слід враховувати, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років (з дня її призначення). Якщо особа вже отримала допомогу такі 360 днів, при повторній реєстрації їй не буде призначена виплата допомоги. Якщо особа отримала частину допомоги, наприклад тривалістю 200 календарних днів, їй буде призначено залишок виплати – тобто, в даному випадку до 160 днів. Якщо особа звернеться до центру зайнятості за межами дворічного періоду, вона отримає право на новий період виплати.

При призначенні допомоги по безробіттю враховуються декілька факторів, тому бажано отримувати персональні консультації в центрі зайнятості, а не виключно користуватись загальною інформацією.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості


Співбесіда – вирішальний етап на шляху до бажаної роботи

Нещодавно в Устинівській районній філії обласного центру зайнятості відбувся вебінар «Підготовка до співбесіди з роботодавцем». Участь у його проведенні узяла старший інспектор сектору кадрового забезпечення Устинівського відділення поліції Долинського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в області Олену Слюсаренко.

Алла Хохуля, провідна фахівчиня районної філії, розповіла про види співбесіди, переваги та недоліки кожного виду. Також безробітні дізналися про те, як підготуватися до співбесіди: яку інформацію потрібно зібрати про підприємство, як одягнутись, які документи необхідно підготувати, як правильно відповідати на запитання роботодавців, які теми не варто зачіпати під час співбесіди та ін.

«Найголовнішим є те, що кожна співбесіда приносить свої плоди: бажане місце роботи або досвід, який можна використовувати під час наступних співбесідах», – наголосила фахівчиня.

У свою чергу, О. Слюсаренко, як представник роботодавця, розповіла окремі моменти щодо того, на що звертає увагу під час співбесіди представник установи чи підприємства та надала декілька порад.

Крім того, безробітні дізналися особливості несення служби у лавах Національної поліції України: вимоги до кандидатів, рівень заробітної плати та можливість професійного навчання, у тому числі і отримання вищої юридичної освіти заочно для тих, хто працює в поліції.

Присутніх приємно вразила можливість працевлаштування навіть осіб з повною середньою освітою (за умови досягнення ними 18-річного віку) з подальшим проходженням необхідної підготовки за кошти державного бюджету.

О. Слюсаренко детально ознайомила безробітних з регламентом набору співробітників: від заявки на участь до співбесіди та спеціальної перевірки. Від безробітних лунало чимало запитань щодо можливості працевлаштування. Присутні отримали вичерпні відповіді на свої запитання, інформаційні матеріали та записали контактні телефони, з якими можна проконсультуватися в індивідуальному порядку.

Також під час вебінару розглядались такі питання, як види та структура співбесіди, співбесіда по телефону та етапи підготовки до співбесіди, питання, які необхідно обговорити з роботодавцем та як успішно її пройти.

Онлайн-семінар відбувся у дружній та щирій атмосфері: запрошені активно обмінювалися думками та обговорювали різні життєві ситуації, з якими вони стикалися в процесі пошуку роботи.

Алла Хохуля, провідний фахівець відділу надання соціальних послуг Устинівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості


Для технічного забезпечення діяльності виборчих комісій можуть залучатися відповідні працівники, у тому числі в день голосування. Якщо ці особи є безробітними, чи повинні вони зніматись з обліку в центрі зайнятості?

Законом України «Про зайнятість населення» та порядком реєстрації безробітних визначено, що зайнятість особи є підставою для припинення реєстрації безробітного в центрі зайнятості. Одним із різновидів такої зайнятості є укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг).

Виборчим кодексом України визначено, що для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень виборча комісія може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників. Ними можуть бути також зареєстровані безробітні. Залучення таких працівників не позбавляє безробітних їх статусу, та не є підставою для припинення їм виплати допомоги по безробіттю.


Хто має право перевіряти бізнесменів Кіровоградщини?

Державна служба з питань праці має право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство.

Хто має право вас перевіряти?

Додержання законодавства про працю контролюють інспектори праці, які працюють у Держпраці та її територіальних органах, а також у виконавчих органах міських, сільських та селищних рад.

Як відбуваються перевірки?

З 31 грудня 2019 року діє новий Порядок контролю за додержанням законодавства про працю, за яким здійснюється перевірка оформлення працівників.

Пам’ятайте:

Інспектор праці може прийти без попередження в будь-який час.

Інспектор праці має показати службове посвідчення, а також за вимогою копію направлення на проведення інспекційного відвідування.

Перевірка може проходити на місці або дистанційно.

Максимальний термін перевірки – до 10 днів.

Інспектор має вільний доступ до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень.

Інспектор може перевіряти будь-які документи, що стосуються працівників, наодинці або у присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками.

Під час інспекційного відвідування дозволяється робити фото, відео або аудіозаписи, залучати правоохоронні органи.


Чи зараховується період догляду за дитиною до 3 років до страхового стажу?

До фахівців державної служби зайнятості надходять запитання від вагітних жінок щодо можливості реєстрації в службі зайнятості та отримання послуг, що передбачені загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.

Зокрема, клієнти служби зайнятості цікавляться чи зараховується період догляду за дитиною до 3 років до страхового стажу.

Відповідь: так, з 1 січня 2016 року (частина 4 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).  Ця відпустка розпочинається з 57-го дня після пологів і закінчується, коли дитині виповнюється 3 роки. Незалежно від того, чи жінка до виходу у відпустку по догляду за дитиною до 3 років працювала чи ні, їй цей трирічний період зараховується у страховий стаж, оскільки за неї сплачує внески до Пенсійного фонду управління соціального захисту.

Разом з тим, мама має право на продовження так званої «декретної» відпустки до того моменту, поки дитині не виповниться 6 років, однак цей період їй вже не зарахують у страховий стаж, оскільки після трьох років вже вона не отримує щомісячної допомоги на дитину і відрахування за неї не сплачуються.


Чи можна отримувати одночасно допомогу по безробіттю й допомогу по вагітності та пологах?

Виплата допомоги по безробіттю, у разі призначення допомоги по вагітності та пологах, припиняється з дня набуття права на таку допомогу відповідно до медичної довідки (пункт 1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, зокрема одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, що затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 06 квітня 2020 року № 624).


Як розраховується розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю розраховується для кожного клієнта індивідуально.

Розмір виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, підстави припинення трудових відносин та розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.

Умови, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю визначений статтями 22 та 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-III (зі змінами).

Відповідно до Закону застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

- до 2 років - 50  відсотків;

- від 2 до 6 років - 55 відсотків;

- від 6 до 10 років - 60 відсотків;

- понад 10 років - 70 відсотків.

Застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється Правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.


Яка квота встановлена для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві?

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» встановлено, що для роботодавців, які використовують найману працю встановлений норматив робочих місць для осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.


Які послуги можуть отримати учасники АТО/ООС в службі зайнятості Кіровоградщини?

У службі зайнятості демобілізовані військовослужбовці можуть отримати весь комплекс передбачених послуг з:

підбору підходящої роботи;

здійснення професійної орієнтації;

проведення комп’ютерного діагностичного тестування з метою виявлення професійних схильностей;

організації та здійснення професійного навчання безробітних;

організації участі в громадських та інших  роботах тимчасового характеру;

надання інформаційних та юридичних консультацій.

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, з числа осіб з інвалідністю до отримання права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 20.03.2013 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці».

Дія цього Порядку не поширюється на:

осіб, які не мають професійно-технічної або вищої освіти;

осіб, які проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття (Абзац дев’ятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 779 від 30.09.2015); осіб, які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент прийняття рішення про його видачу.


Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендується користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.


Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

У період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.


При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.


На Кіровоградщині працює «Електронна черга» для безробітних

Роботу електронної черги служби зайнятості відновлено

Зареєструйся на прийом до центру зайнятості у режимі онлайн

Для осіб, які шукають роботу та безробітних, працює сервіс державної служби зайнятості «Електронної черги». Про це повідомили в Кіровоградському обласному центрі зайнятості.

Відтепер за допомогою електронного сервісу в онлайн-режимі можна самостійно записатися як на первинний прийом, так і для отримання консультації до будь-якого центру зайнятості України.

Іншими словами, є можливість до існуючого графіку прийому зарезервувати час для свого відвідування центру зайнятості. З цією метою за допомогою «Електронної черги» формується талон на відвідування.

Відповідно до сформованого талону для отримання потрібних послуг необхідно звернутися до центру зайнятості відповідно до даних, які зазначені в цьому талоні прийому, а саме: адреса центру зайнятості, дата та час відвідування, номер робочого місця фахівця центру зайнятості.

У разі неможливості роздрукувати сформований талон, необхідно записати: номер талону, дату та час відвідування, номер робочого місця фахівця центру зайнятості.

Послуга електронної черги доступна на порталі Державної служби зайнятості (рубрика «Електронні послуги», підрубрика «Електронної черги реєстрації безробітних»).

Слід зазначити, що сервіс «Електронна черга реєстрації безробітних» значно спростить та оптимізує комунікацію між шукачами роботи та центром зайнятості.


Майже 24 млн грн. отримали представники бізнесу допомоги по частковому безробіттю на період карантину

Кіровоградщина: майже 24 млн грн. отримали представники бізнесу

Майже 24 млн грн. допомоги по частковому безробіттю отримали працівники підприємств малого та середнього бізнесу Кіровоградщини – про це повідомляють в обласному центрі зайнятості

Станом на 24 липня цього року до центрів зайнятості області звернулося більше 4000 роботодавців. Обласним центром зайнятості вже прийнято 3775 позитивних рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

За видами економічної діяльності це підприємства транспортної промисловості, торгівлі, надання послуг, готельно-ресторанного бізнесу та ін.

«Державна підтримка бізнесу за сприяння служби зайнятості зміцнює партнерські відносини та допомагає  роботодавцям зберегти робочі місця, а людям – утриматися на робочих місцях», - зазначає заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.


Понад 300 безробітних Кіровоградщини зареєструвались для проходження безкоштовного онлайн навчання на міжнародній освітній платформі Coursera

Онлайн освіта від провідних університетів та компаній світу: понад 300 безробітних Кіровоградщини зареєструвались на Coursera

Самовдосконалення: понад 300 безробітних Кіровоградщини зареєструвались для проходження безкоштовного онлайн навчання

У період оголошеного карантину, глобальна освітня платформа Coursera надає унікальний шанс безробітним громадянам безкоштовно пройти онлайн курси від найкращих викладачів університетів всього світу. Це гуманітарні науки, психологія, підприємництво, економіка, ІТ-технології та багато іншого, що дає можливість працездатним особам отримати додаткові знання та розвинути навички для більш успішного працевлаштування. Особи, які скористалися можливістю та приєдналися до програми через запрошення Державної служби зайнятості можуть обрати будь-який напрям поглиблення рівня знань, оскільки до їхньої уваги – понад 4000 навчальних програм та спеціалізацій.

Навчання на Coursеra є асинхронним, тобто студенти можуть переглядати лекції чи робити домашні завдання в різний, зручний для них час, на відміну від синхронних курсів, в яких студенти та викладач взаємодіють одночасно у чітко визначеному вузькому часовому проміжку.

Тривалість курсів на платформі Coursera є різною: від шести до десяти тижнів. Навчання містить відеолекції, консультації, обговорення на форумах, завдання та тести. Після успішного закінчення курсу слухачі отримують сертифікати.

Серед безробітних Кіровоградщини вже 327 осіб виявили бажання та зареєструвалися на платформі для проходження безкоштовного онлайн навчання.

Крім того, є мешканці Кіровоградщини, які вже закінчили навчання. Зокрема, мешканка Знам’янки Олександра Г. успішно пройшла навчання за курсом Presentation Skills: Speechwriting, Slides and Delivery, а жителька Світловодська Юлія П. завершила курс Grammar and Punctuation.

Також серед зареєстрованих безробітних є мешканці Кіровоградської області, які вже завершили навчання принаймні за одним курсом на освітній платформі Coursera та наразі продовжують навчання за іншими курсами чи спеціалізаціями. Так, олександрійка Інна Д. закінчила навчання за курсом «Основи фотографії» і нині продовжує навчання з психології комунікації. Світловодчанин Павло Л. здобув нові знання на курсі «Искусство разработки на современном C++» і зараз активно вдосконалює професійну майстерність за іншими цільовими курсами з ІТ-технологій. Мешканець Новомиргорода Олексій Ш. пройшов навчання за курсом Improve Your English Communication Skills та продовжує освоювати програмування, а також англійську мову. Анна К., також мешканка Новомиргорода, завершила курс «Психология межгрупповых отношений» і продовжує навчання за іншим спрямуванням.

З більш детальною інформацією щодо проходження навчання та реєстрації на глобальній освітній платформі Coursera, ви можете ознайомитись за посиланням.


Відбулися ЗМІНИ: З 16 липня діє оновлений порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину

Представникам бізнесу: З 16 липня діє оновлений порядок

Допомога по частковому безробіттю на період карантину: відбулися зміни

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 р. № 600 внесені зміни до порядку надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Завдяки змінам допомогу тепер можуть отримати нові групи працівників, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, а саме:

працівники, які отримують оплату часу простою відповідно до ст. 113 КЗпП (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції);

працівники, які перебувають у відпустці без збереження зарплати відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст.25 та ст. 26 Закону України «Про відпустки» (крім осіб, які отримують пенсію).

Окрім того, в новій редакції порядку передбачено подання окремих відомостей роботодавцями та фізичними особами-підприємцями, що не використовують найману працю:

для прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину (додатки № 1 та № 2 до порядку);

для перерахування коштів на поточний рахунок фізичній особі-підприємцю, яка є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину (додатки № 4 та № 5 до порядку).


Про оплату послуг ліцензіатів

На відміну від приватних агентств зайнятості, які надають посередницькі послуги в межах України і яким суворо заборонено отримувати від клієнтів гонорари за надані послуги, ліцензовані агентства зайнятості мають право отримувати кошти за свої послуги. При цьому, згідно норм  Закону України “Про зайнятість населення”, ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату до підписання акта виконаних робіт. А згідно положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до  підписання акта наданих послуг. Такий акт підписується після укладення клієнтом трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.


Про оформлення взаємовідносин клієнтів та ліцензіатів

При користуванні послугами ліцензіатів їх клієнти мають враховувати, що Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), визначено, що клієнт це особа, яка уклала договір з ліцензіатом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном і користується його послугами.

До укладення договору про надання послуг з посередництва ліцензіат зобов’язаний безоплатно надати клієнту завірену ним достовірну інформацію про умови праці та умови проживання у державі працевлаштування.

Ліцензіат має право перевіряти наявність у клієнтів документів, що підтверджують їх кваліфікацію, необхідну для виконання відповідних робіт або надання послуг згідно з міжнародними нормами та/або вимогами законодавства держави працевлаштування.

Надання клієнту послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється лише після укладення з ним договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном у двох примірниках (один видається клієнту, другий залишається в ліцензіата).

Ліцензіат зобов’яний вести журнал єдиного обліку клієнтів.

Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами.


Про соціальне страхування під час роботи за кордоном

Відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), визначено, що ліцензіати зобов’язанні надавати клієнтам інформацію  з питань правового і соціального захисту та про механізм добровільної участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні в Україні.

Порядок участі у добровільному страхуванні визначається Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Добровільна участь у страхуванні береться протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. Для укладення договору подається заява до органів державної фіскальної служби. У договорі про добровільну участь зазначаються:

назва документа;

відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку;

строк дії договору;

порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;

умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;

умови розірвання договору;

права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.


Гендерні аспекти ринку праці Кіровоградщини: протягом першого півріччя 2020 року серед безробітних переважали жінки

Протягом січня-червня 2020 року послуги служби зайнятості області отримали 31,0 тис. зареєстрованих безробітних, зокрема 51,8% (16,0 тис. осіб) жінок та 48,2% (14,9 тис. осіб) чоловіків.

За сприяння служби зайнятості протягом січня-червня 2020 року отримали роботу 10185 осіб, у тому числі 33,1% (3376 особи) жінок, а також 66,9% (6809 осіб) чоловіків.

Профорієнтаційними послугами було охоплено 21,8 тис. осіб, з них 49,4% (10,8 тис. осіб) безробітних жінок та 50,6% (11,1 тис. осіб) чоловіків.

Для підвищення конкурентоздатності на ринку праці у січні-червні 2020 року до професійного навчання за направленням служби зайнятості області було залучено 1902 безробітних, зокрема 26,7% (508 осіб) безробітних жінок та 73,3% (1394 особи) чоловіків.

Протягом січня-червня 2020 року у громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 4115 осіб, з них 39,2% (1612 осіб) жінок та 60,8% (2503 особи) чоловіків.

Станом на серпень 2020 року серед зареєстрованих безробітних 59,5% становили жінки та, відповідно, 40,5% чоловіки.


Яка тривалість та який порядок надання відпусток працівникам з інвалідністю?

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504 особам з інвалідністю І і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів.

Звертаємо Вашу увагу, що працівникам з інвалідністю за їх бажанням щорічні відпустки повної тривалості надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві та в наступні роки у зручний для них час.

Особам з інвалідністю І та II груп в обов’язковому порядку за їх бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів щорічно, а особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно п. 6, 7 ст. 25 Закону України «Про відпустки».

Згідно зі статтею 9-1 КЗпП та статтею 69 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові соціально-побутові пільги для працівників, зокрема відпустки більшої тривалості, ніж передбачено Законом України «Про відпустки» або додаткові оплачувані відпустки.


Які документи потрібні для реєстрації у центрі зайнятості?

Які документи потрібно подати до служби зайнятості безробітним, які зареєструвались онлайн під час карантину?

Більшість центрів зайнятості повертаються до звичного режиму роботи та відновлюють особистий прийом безробітних.

Протягом останніх карантинних місяців для реєстрації в службі зайнятості достатньо було заповнити лише дві заяви та надіслати їх на електронну пошту центру зайнятості.

Нагадуємо, що громадяни, які реєструвалися онлайн, повинні взяти з собою на запланований особистий прийом до кар’єрного радника оригінали документів. Яких саме? Ось перелік: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України;

облікова картка платника податків;

трудова книжка (цивільно-правовий договір або документ, який підтверджує період зайнятості);

диплом або інший документ про освіту;

військовий квиток (у разі потреби).

Більш детально ТУТ: https://is.gd/WfOF8H

Якщо у вас є питання – телефонуйте. Деталі за номером «гарячої лінії»: 0 800 50 99 66


Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

Нелегальне працевлаштування: правові наслідки та відповідальність

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням центру зайнятості, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, центр зайнятості отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску.

Безробітним рекомендується не допускати одночасного отримання допомоги по безробіттю та працевлаштування й своєчасно інформувати про це центр зайнятості.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.


До уваги мешканців Устинівщини!

27 липня 2020 року Устинівська районна філія Кіровоградського обласного центру зайнятості відновлює прийом клієнтів.

Нагадаємо, що в Устинівській районній філії Кіровоградського обласного центру зайнятості встановлено наступний режим роботи:

понеділок – четвер: початок роботи – 8.00, закінчення – 17.00

п’ятниця: початок роботи – 8.00, закінчення – 15.45.

субота і неділя – вихідні дні.

Обідня перерва: з 12.00-12.45.


Відмова у прийнятті на роботу: обґрунтування та законодавчі підстави

Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.


Дистанційно і безкоштовно: безробітні Кіровоградщини можуть розвивати власні навички за програмами кращих університетів та компаній світу

Якщо ви безробітний та бажаєте змінити своє життя, прагнете навчатись, служба зайнятості пропонує Вам навчання на освітньому онлайн-ресурсі «Coursera», створений професорами Стенфордського університету.

На сайті розміщено понад 4 тисячі курсів з 160 предметів та спеціалізацій, які розробляють у кращих університетах світу.

У зв’язку з пандемією Covid-19, міжнародна платформа онлайн-освіти відкрила, через службу зайнятості, безкоштовний доступ до освітніх програм для зареєстрованих безробітних.

Мета ініціативи Coursera – допомогти безробітним громадянам здобути додаткові знання та розвинути навички для успішного працевлаштування.

Окрім курсів, у відкритому доступі з’явилися 150 інтерактивних експертних проектів та понад 400 спеціалізацій.

Зареєструватися на навчання можна до 30 вересня 2020 року, звернувшись до центру зайнятості (філії) за місцем реєстрації. Курси необхідно пройти до 31 грудня 2020 року.

Тривалість навчального процесу різна на різних курсах від трьох до десяти тижнів, найбільш поширені шеститижневі курси.

Протягом навчання студент має переглядати відеолекції, які надсилаються йому щотижня (відео найчастіше діляться на частини тривалістю 15-20 хвилин), читати рекомендовані статті, виконувати домашні завдання. Домашні завдання бувають у вигляді тестів, написання творчих завдань чи проєктів.

Навчання на Coursera є асинхронним, тобто студенти можуть переглядати лекції чи робити домашні завдання в різний зручний для них час, на відміну від синхронних курсів, в яких студенти та викладач взаємодіють одночасно у чітко визначеному вузькому часовому проміжку.

Переваги онлай-навчання на Coursera:

можливість безкоштовного навчання у провідних науковців світу;

зручність навчання: дивитись лекції чи робити домашні завдання можна у вільний час чи їдучи в транспорті;

можливість пройти навчальний курс зручною для вас мовою;

можливість взаємодії між студентами на форумах сайту чи поза ними, зокрема у соціальних мережах;

можливість проходження курсів задля розширення світогляду та власного задоволення, отримання нових навичок для відновлення своєї конкурентоспроможності, кар'єрного розвитку;

можливість використати сертифікат Coursera під час прийому на роботу.


Ви ФОП і подали документи для оформлення допомоги по частковому безробіттю до центру зайнятості. Коли чекати рішення?

Коли ФОПові, який подав документи для отримання допомоги по частковому безробіттю, очікувати на рішення?

Упродовж трьох наступних робочих днів центр зайнятості перевіряє пакет документів, наданий ФОПом. У разі виявлення помилок чи неточностей, ФОП має право протягом 5-ти робочих днів надати новий або виправлений пакет документів.

Далі, у разі відсутності помилок, центр зайнятості надсилає Вам лист, у якому повідомляє про призначення допомоги або ж аргументує відмову.

Нагадуємо, допомога по безробіттю не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Станом на 08 липня, до центрів зайнятості України надійшло понад 188 тисяч пакетів документів (з них понад 162 тис. – від ФОПів, які є застрахованими особами). На даний момент вже прийнято понад 161 тис. позитивних рішень для здійснення виплат 306,3 тис. працівників (з них більше 140 тис. – ФОПи).


Відсьогодні зріс рівень прожиткового мінімуму. Як це вплине на розмір допомоги по безробіттю?

Сьогодні, 1 липня 2020 року, в Україні підвищується рівень прожиткового мінімуму: вартісна величина зросте на 91 гривню і складатиме 2118 гривень.

Це означає, що збільшиться і сума ряду соціальних виплат. Зокрема, з 1 липня для працездатних осіб прожитковий мінімум становитиме 2197 гривень (тобто збільшиться на 95 гривень).

Як відомо, допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ). Відповідно, максимальний розмір допомоги по безробіттю із 1 липня зростає до 8788 грн.


Грошова компенсація за невикористану відпустку: як отримати?

Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку надає юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості. 

У ст. 24 Закону України «Про відпустки» наведено вичерпний перелік випадків, у яких виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.  Тому таку компенсацію надають:

- під час звільнення працівника – грошову компенсацію виплачують за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;

- у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство – грошову компенсацію за відпустку за його бажанням можуть перерахувати на рахунок підприємства,  на яке перейшов працівник (або виплатити під час звільнення);

- коли за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією – за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не менше ніж 24 календарних дні (таку компенсацію не надають за дні додаткових відпусток на дітей, останню можна отримати тільки під час звільнення;

- у разі смерті працівника – компенсацію за невикористані відпустки виплачують спадкоємцям.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані дні  відпустки провадять з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 (далі – Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують звільненню.

При цьому час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних  причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.

Якщо протягом розрахункового періоду працівник не мав заробітку, то, відповідно до п.4 Порядку, середня заробітна плата розраховується, виходячи з установленого у штатному розписі за його посадою на момент проведення розрахунку посадового окладу.

Відповідно до п.7 Порядку середня заробітна плата для нарахування компенсації за невикористані відпустки обчислюється діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством. Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.   


Кому на Кіровоградщині пропонують найвищу заробітну плату?

Станом на 13 липня 2020 року кількість вакансій зареєстрованих у базі вакансій Кіровоградського обласного центру зайнятості становила 1756 одиниць.

Трійку лідерів за затребуваністю очолили робітничі професії: найбільший попит спостерігається на кваліфікованих робітників з інструментом, робітників з обслуговування, експлуатації і контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування і машин.

До ТОП-10 актуальних вакансій, у яких роботодавці зазначили найвищу заробітну плату, увійшли:

1. Прохідник (гірничо-видобувні роботи) (30 000 грн);

2. Електромеханік з підіймальних установок (26 460 грн);

3. Електромеханік підземної дільниці (25 284 грн);

4. Начальник відділу (21 527 грн);

5. Гірник очисного забою (21 472 грн);

6. Головний технолог (20 000 грн);

7. Диспетчер гірничий (19 918 грн);

8. Керуючий відділенням (19 000 грн);

9. Інженер-конструктор (електроніка) (18 170 грн);

10. Головний економіст (17 983 грн).


На Кіровоградщині з початку року 25 осіб з інвалідністю пройшли професійне навчання

Кухар, продавець продовольчих та непродовольчих товарів, продавець-консультант, масажист, слюсар-ремонтник, оператор комп’ютерного набору та ін. – такі професії здобули цьогоріч особи з інвалідністю за підтримки служби зайнятості Кіровоградщини.

Так, протягом січня-червня 2020 року, за направленням центрів зайнятості області професійне навчання проходили 25 осіб з інвалідністю, з урахуванням рекомендацій індивідуальних програм реабілітації. Для організації професійного навчання осіб даної категорії використовувалась база 3 навчальних закладів та 12 підприємств області.

Від початку 2020 року професійне навчання осіб з інвалідністю проводилось за 14 професіями, спеціальностями та напрямами. За груповою формою у навчальних закладах проходили навчання 11 осіб, з них 1 – в Одеському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Крім того, з метою адаптації на робочому місці та набуття практичних навичок, для осіб з інвалідністю регулярно організовується професійне навчання безпосередньо на виробництві. Цьогоріч, 14 осіб з інвалідністю пройшли навчання на підприємствах області й по закінченню були успішно працевлаштовані.


Що необхідно зробити мешканцям Кіровоградщини аби безкоштовно стати слухачами глобальної освітньої платформи?

Онлайн-освіта: у мешканців Кіровоградщини є унікальний шанс стати слухачами платформи Coursera

Онлайн-курси на платформі Courséra та інших освітніх ресурсах доступні зареєстрованим безробітним

Про міжнародну освітню платформу Coursera, яка пропонує онлайн-курси від найкращих університетів світу, днями йшла мова під час інформаційного вебінару, що був проведений фахівцями Кіровоградського міськрайонного центру для зареєстрованих безробітних.

«Сьогодні, у період оголошеного карантину, глобальна освітня платформа Coursera надає унікальний шанс безробітним громадянам безкоштовно пройти онлайн-курси від найкращих університетів. Це гуманітарні науки, психологія, підприємництво, економіка, ІТ-технології та багато іншого, що дає можливість працездатним особам розвинути додаткові знання та навички для працевлаштування. Віднедавна безробітні можуть обрати будь-який напрям поглиблення рівня знань, оскільки до їхньої уваги – понад 3800 навчальних програм», – повідомила начальник відділу активної підтримки безробітних Олена Чумаченко. 

Вони дізналися, що навчання на Courséra є асинхронним, тобто студенти можуть переглядати лекції чи робити домашні завдання в різний, зручний для них час, на відміну від синхронних курсів, в яких студенти та викладач взаємодіють одночасно у чітко визначеному вузькому часовому проміжку.

Для того аби присутні зрозуміли суть платформи Courséra, їм наочно проілюстрували всі можливості платформи, показали, яким чином слід фільтрувати програми, обирати мову та напрями навчання, наголосивши при цьому, що сервіс є не тільки сучасним, а й зручним і доступним для користувачів.

Тривалість курсів на платформі Coursera є різною: від шести до десяти тижнів. Навчання містить відеолекції, консультації, обговорення на форумах, завдання та тести. Після успішного закінчення курсу слухачі отримують сертифікати.

Фахівчиня окреслила кроки, які необхідно зробити зареєстрованому безробітному аби розпочати онлайн-навчання:

1. Звернутися до свого кар’єрного радника, вказати ім’я та електронну адресу, на яку має прийти запрошення на навчання; 

2. Після одержання запрошення – перейти за посиланням у листі, створити свій акаунт та обрати курси для навчання.

Також О. Чумаченко повідомила, що зарахування слухачів буде здійснюватися до 30 вересня 2020 року, а навчання за курсами має бути завершене до 31 грудня 2020 року.

Наприкінці вебінару учасники отримали вичерпні відповіді на запитання та всі необхідні контакти для зворотнього зв’язку.

«Як показала практика, незважаючи на будь-які обставини нашого життя, головне – це прагнення до знань, а можливість завжди знайдеться. Тож не зволікайте, спробуйте і пам'ятайте: нові знання – нові можливості», – наостанок повідомила О. Чумаченко.


Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці.

Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою. Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців. Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

У період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.


ДО УВАГИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ ТА МАЛОГО Й СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА !!!

ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ НА ПЕРІОД КАРАНТИНУ

Фізичні особи - підприємці (які не застосовують найману працю) та роботодавці (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва мають право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові (підприємцю) скорочена передбачена законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин:

- для фізичних осіб-підприємців від середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2019 рік;

- для фізичних осіб – підприємців, які звільнені від сплати єдиного внеску (пенсіонери та інші категорії громадян), – від розміру мінімальної заробітної плати;

- для найманих працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, – від тарифної ставки (посадового окладу) (за допомогою звертається роботодавець).

Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати.

Ознайомитись з порядком отримання допомоги можна самостійно на Інтернет-сторінці Державної служби зайнятості ( www.dcz.gov.ua ) у рубриці «Допомога по частковому безробіттю» або за допомогою працівників центрів зайнятості або філій обласного центру зайнятості за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.


Нова освіта - освітні платформи: ніколи не пізно навчатися

«У цей непростий час для незайнятих громадян важливо знайти роботу до душі і бути затребуваним на ринку праці. А служба зайнятості сприяє тому, аби кожен із них знайшов себе в професійному житті та реалізував всі свої кар’єрні плани. Одним із факторів професійної реалізації - навчатися впродовж життя», – розпочала інформаційні вебінар фахівчиня Устинівської районної філії обласного центру зайнятості Алла Хохуля. У заході взяли участь близько десяти осіб, яким надано статус безробітного під час карантину.

Тож фахівчиня презентувала учасникам нові освітні платформи. До уваги були представлені:

Освітній портал Державної служби зайнятості (https://skills.dcz.gov.ua/),

Національна онлайн-платформа  «Дія. Цифрова освіта» (https://osvita.diia.gov.ua/),

український громадський проект масових відкритих онлайн-курсів «Прометеус» (https://prometheus.org.ua/),

міжнародний ресурс у сфері масової онлайн - освіти «Coursera» (https://www.coursera.org/) та інші.

Особливої уваги було приділено проекту міжнародної освітньої платформи Coursera, який має назву «Ініціатива з відновлення робочої сили».  Його мета – підтримати людей, які втратили роботу, та допомогти їм отримати корисні навички для успішного працевлаштування. Учасники вебінару отримали розгорнуту та вичерпну інформацію щодо безкоштовних онлайн-курсів. «Серед плюсів даного онлайн-навчання слід відзначити, що це надає можливість отримувати знання найпрестижніших світових університетів; забезпечує безкоштовний доступ до програм найкращих викладачів світу; забезпечує найновішою інформацією, технологією, теорією; дає можливість навчатись будь-де і будь-коли; інформація про успішне навчання онлайн чи наявність сертифікатів значно посилює резюме та збільшує шанси на працевлаштування», - повідомила фахівчиня.

Акцентувала, що найголовнішою перевагою освітнього проекту Coursera вважається те, що, на відміну від інших онлайн-проектів, клієнтам пропонуються не окремі відео або лекції, а повні навчальні курси разом із підсумковими екзаменами. Дані курси зазвичай плануються та виконуються протягом 4-10 тижнів та включають відео лекції, завдання для самостійного опрацювання та тести.

А. Хохуля нагадала учасникам вебінару й про роботу освітніх та профорієнтаційних електронних сервісів служби зайнятості: «Моя професія: консультаційна мережа», «Платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри», «Електронний кабінет безробітного» та інше.

На завершення вебінару учасники задавали питання, що їх цікавили, та отримали вичерпні відповіді на них.


У ногу з часом: онлайн-освіта для безробітних на Coursera – реальність!

Днями фахівцями Знам’янської міськрайонної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості було проведено інформаційний вебінар, під час якого відбулася презентація центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та онлайн-навчання на безкоштовних онлайн-платформах.

«Якщо роботу за вашим фахом не вдається підібрати, служба зайнятості може запропонувати безробітним підвищити свою кваліфікацію або оволодіти новою професією шляхом організації професійного навчання за професіями, які затребувані на ринку праці», – зазначила Олена Баланенко, начальник відділу активної підтримки безробітних міськрайонної філії.

Фахівчиня відмітила, що професійне навчання здійснюється у навчальних закладах Кіровоградщини та інших регіонів, у тому числі центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (ЦПТО). Такі центри є у 11 областях: Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській та Херсонській.

О. Баланенко повідомила, що деякі ЦПТО поступово виходять з режиму карантину та продовжують свою роботу та продемонструвала, як за допомогою пошукових систем переглянути інформацію про ЦПТО, графіки навчання, за яким організовується професійне навчання, умови проживання, майстерні, спортивне обладнання та інше. «Онлайн-освіта в усьому світі набирає обертів. Сьогодні є безліч курсів, навчальних каналів та вебінарів, і кожен може опанувати, практично, будь-яку навичку чи професію: від кухаря до менеджера», – повідомила О. Баланенко. До уваги учасників було представлено такі ресурси, як Освітній портал ДСЗ, Prometeus, EdEra, edX, Lingva.Skills, Khan Academy, Coursera.

Онлайн-освіта на багатьох платформах є платною, але деякі з них, у період пандемії, зробили свої курси безкоштовними. Так, міжнародна платформа Coursera відкрила, шляхом взаємодії Державної служби зайнятості, безкоштовний доступ до своїх освітніх програм для безробітних (3 800 онлайн курсів за вибором).

«Тому запрошуємо активних, цілеспрямованих, тих, хто прагне розвитку, саморозвитку, та й узагалі усіх бажаючих скористатись можливістю отримати нову освіту», – резюмувала О. Баланенко.

У заході узяли участь більше 10 осіб, двоє з яких виявили бажання більш детально ознайомитися з умовами навчання на безкоштовних онлайн-платформах.


Додаткові кошти: Уряд виділив майже 3 мільярди гривень на виплату допомоги по безробіттю

Учора, 10 червня, на засіданні Уряду було прийнято рішення про надання Фонду страхування на випадок безробіття додатково 2 972 млрд грн для виплати допомоги по безробіттю на безповоротній основі.

«Уряд робить всі можливі дії, щоб зберегти робочі місця. Але реальність така, що карантинні заходи негативно впливають на ринок праці і кількість безробітних збільшується. Для того, щоб люди отримували допомогу своєчасно і в тому обсязі, який передбачений законом, сьогоднішнє рішення Уряду про додаткове фінансування є вкрай важливим»,– прокоментував Міністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Нагадаємо, за рішенням Уряду від 27 квітня поточного року було надано фінансову допомогу Фонду страхування на випадок безробіття у обсязі 1 277 млн грн для виплати допомоги по безробіттю. На сьогодні отримано фінансову допомогу у сумі 1 198 млн грн, що складає 94% передбачених обсягів. Це дозволило своєчасно виплачувати допомогу по безробіттю за квітень-травень.

Слід зазначити, що на момент виділення Урядом фінансової допомоги чисельність одержувачів допомоги по безробіттю перевищувала минулорічні показники на 43%. У порівнянні з минулим роком, станом на 10 червня, отримують допомогу по безробіттю вже на 78% більше людей.


Хто готує наказ про зупинку чи скорочення діяльності для ФОПа без найманої праці?

Такий наказ готує сам приватний підприємець, використовуючи стандартні реквізити.

Найменування ФОП;

Назва документа;

Дата, місце видання та номер наказу;

Заголовок наказу (наприклад, «Про зупинення діяльності» або «Про скорочення діяльності»);

Текст наказу, який складається з:

преамбули (зазначається підстава, обґрунтування або мета видання наказу, наприклад, посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211);

розпорядчої частини (починається із слова НАКАЗУЮ та повинна обов’язково містити ДАТУ зупинення (скорочення) діяльності).

Прізвище, ініціали, підпис, печатка (за наявності).


Чи може мешканець Кіровоградщини стати на облік у центрі зайнятості не за місцем проживання?

Відповідно до частини 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018р. №792 щодо Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, облік осіб проводиться службою зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

Тож на облік у центрі зайнятості можна стати не за місцем проживання.


Освітній портал державної служби зайнятості пропонує мешканцям Кіровоградщини 8 курсів для навчання

Освітній портал державної служби зайнятості призначений для отримання користувачами інформації про ринок праці, вимоги роботодавців до претендентів на роботу, правила та норми складання сучасних документів, що супроводжують пошук та отримання роботи (наприклад, резюме та супровідний лист).

Для тих, хто шукає працівників, пропонується інформація про послуги державної служби зайнятості, які допоможуть швидше знайти необхідного фахівця та витратити при цьому мінімум грошей. Якщо немає можливості швидко підібрати працівника швидко – пропонується навчити найбільш підходящого з тих, хто шукає роботу. Тож, роботодавці можуть отримати додаткову інформацію про освітні програми і навчальні заклади державної служби зайнятості.

Для роботодавців пропонуються 3 курси:

покрокові дії щодо добору працівників; https://skills.dcz.gov.ua/course/yak-zapochatkuvaty-vlasnu-spravu/

підготовка професійних кадрів на запити роботодавців; https://skills.dcz.gov.ua/course/pidgotovka-profesijnyh-kadriv-na-zapyty-robotodavcziv/

особливості працевлаштування іноземців та осіб без громадянства. https://skills.dcz.gov.ua/course/osoblyvosti-praczevlashtuvannya-inozemcziv-ta-osib-bez-gromadyanstva-features-of-foreigners-and-stateless-persons-employment/

Зараз на Освітньому порталі доступні 8 курсів для населення:

створення резюме на сайті; https://skills.dcz.gov.ua/course/stvorennya-rezyume-na-sajti/

інформаційний семінар з загальних питань зайнятості; https://skills.dcz.gov.ua/course/informaczijnyj-seminar-z-zagalnyh-pytan-zajnyatosti-2/

тест на визначення компетенцій для роботи в ІТ-сфері; https://skills.dcz.gov.ua/course/test-na-vyznachennya-kompetenczij-dlya-roboty-v-it-sferi/

генеруй бізнес-ідею. Розпочни власний бізнес; https://skills.dcz.gov.ua/course/generuj-biznes-ideyu-stvory-svij-biznes/

успішне працевлаштування. Що потрібно знати?; https://skills.dcz.gov.ua/course/yak-znajty-robotu-svoyeyi-mriyi/

здобуття робітничих професій у навчальних закладах ДСЗ; https://skills.dcz.gov.ua/course/formy-zdobuttya-robitnychyh-profesij/

інформація для роздумів при пошуку роботи за кордоном; https://skills.dcz.gov.ua/course/informacziya-dlya-rozdumiv-pry-poshuku-roboty-za-kordonom/

практичний курс «Як відкрити власну справу: бджільництво». https://skills.dcz.gov.ua/course/praktychnyj-kurs-yak-vidkryty-vlasnu-spravu-bdzhilnycztvo/

Крім того, освітня платформа містить контент, що відповідає освітнім та інформаційним потребам соціальних працівників, зокрема фахівців центрів зайнятості. Відвідавши вебінари, онлайн тренінги та опрацювавши наведені конспекти, спеціалісти матимуть змогу розвити та удосконалити власні знання і навички, підвищити свій фаховий рівень.


Навчальні заклади Кіровоградщини потребують педагогів

Професія вчителя належить до однієї з найдавніших. Праця вчителя складна, важка і надзвичайно відповідальна. У кожного учня представник вчительської професії вкладає свої знання, досвід, набутий роками, а також часточку своєї душі.

Сьогодні навчальні заклади області потребують 9 вчителів. Зокрема, у Кропивницькому потрібні вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти (заробітна плата – 6 625 грн) та вчитель інформатики та математики із оплатою праці 4723 грн. У одному з НВО Світловодщини потрібні вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти і вчитель історії та правознавства, обом педагогам пропонується заробітна плата у розмірі 6 000 грн. У Знам’янці запрошують вчителя з англійської мови, на місяць пропонують 4800 грн. На Маловисківщині потрібен вчитель хімії та біології (заробітна плата – 4743,70 грн). До однієї зі шкіл Петрівщини запрошують практичного психолога і пропонують заробітну плату 4750 грн.

Також на Кіровоградщині потрібні викладачі: спортивна школа у Голованівську потребує тренера-викладача з важкої атлетики, а професійно-технічне училище у Новоукраїнці запрошує викладача професійно-технічного навчального закладу (сільськогосподарські машини, трактори, слюсарні роботи). За обома посадами роботодавці пропонують заробітну плату у розмірі 4723 грн.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.


Український пакт заради молоді-2020: на Кіровоградщині стартував обласний етап

«Пакт заради молоді-2020»: як вітчизняні роботодавці можуть змінити професійне життя молоді

На Кіровоградщині стартував обласний етап проекту «Пакт заради молоді»

На Кіровоградщині реалізують програми щодо працевлаштування молоді

Учора, 28 травня, відбулося онлайн-відкриття Всеукраїнського проекту «Пакт заради молоді-2020» у Кіровоградській області. Цей проект в області реалізується Центральноукраїнським державним будинком художньої та технічної творчості і ГО «Молодіжний центр Кіровоградської області» спільно з Центром «Розвиток Корпоративної Соціальної Відповідальності», Фондом Народонаселення ООН в Україні.

У заході узяли участь представники громадських організацій, обласної влади, місцевого бізнесу, а також фахівці обласного центру зайнятості.

«Влада-освіта-бізнес: саме така підтримка сьогодні важлива для реалізації потенціалу молоді у нашому регіоні. Зайнятість серед молоді є одним з надзвичайно важливих питань, яке має значний соціальний та економічний вплив на суспільство. З одного боку, молодий вік сприяє високій мобільності, відкритості, готовності до змін, а з іншого – молодим людям не вистачає навичок та досвіду, щоб бути конкурентними на ринку праці. Маємо надію, що саме таку підтримку і отримає наша вмотивована молодь», – відкриваючи захід зазначила Олена Арутюнян, директорка Центральноукраїнського державного будинку художньої та технічної творчості.

О. Арутюнян акцентувала увагу учасників вебзустрічі на тому, що проект «Пакт заради молоді» – це проект, спрямований на об’єднання зусиль влади, бізнесу, освіти та власне молоді задля професійної визначеності та працевлаштування молодих людей.

Підтримуючи ініціативу, президент Кіровоградської торгово-промислової палати Ірина Саєнко наголосила, що, на її переконання, успіх держави полягає в успішності його молоді, саме тому торгово-промислова палата завжди підтримує активних і талановитих молодих людей, які бачать своє майбутнє в Україні. Вона нагадала, що вже кілька років поспіль Палата виступає організатором та партнером олімпіад, форумів, семінарів, тренінгів для молоді. «Можна перерахувати безліч наших заходів, які допомагають молоді реалізуватися, втілити в життя свої ідеї, перейняти досвід успішних проектів і компаній. Ми і далі будемо мотивувати молодь, де потрібно – вчити і підказувати, а де потрібно – будемо вчитися самі!», – наголосила І. Саєнко.

Схвально відгукнувся та підтримав ініціативу реалізації зазначеного проекту в області директор ТОВ «Арака» Тігран Хачатрян. Він повідомив, що його підприємство завжди йде на зустріч молодим фахівцям. Сьогодні компанії зацікавлені в молодих співробітниках, адже це саме ті, хто вносить інновації та креатив у роботу. Т. Хачатрян зауважив, що робота є, і закликав всіх, хто бажає працювати, бути активнішими у пошуку роботи та мобільними.

Підтримуючи керівника ТОВ «АРАТА», начальник відділу організації профорієнтації Наталія Невідома зазначила, що для тих, хто має бажання працювати, робота є. «Плануючи кар’єру, обираючи професію, вид діяльності, робоче місце, важливо орієнтуватися в першу чергу на те, що знаходить відгук у вашому серці. Якщо людина не буде «горіти» своєю справою – то не зможе отримувати задоволення від роботи, а отже, і досягти успіху. Прислухайтеся до себе: що мені цікаво і дається легко? Чим насправді хочеться займатися? У якій галузі зможу розвиватися? Що може мотивувати розвиватися, досягати нових вершин? А далі співставте знання про себе з ситуацією на ринку праці та визначте напрямки, в яких зможете реалізуватися. Будьте активними, цілеспрямованими, не бійтеся експериментувати!» – з такими словами Н. Невідома звернулася до молодих учасників проекту.

Також Н. Невідома зупинилась на професіях, які актуальні сьогодні, та тих, які будуть затребувані в майбутньому: «Бути затребуваним на ринку праці, це означає упродовж життя бути готовим до розвитку, самоосвіти, оволодіння новими навичками, розширення професійних компетентностей».

Протягом двох тижнів відбудеться серія дистанційних майстер-класів і тренінгів «Skills Lab: успішна кар’єра» для молоді, яка приєдналась до проекту.

Довідково. Всеукраїнський проект «Пакт заради молоді-2020»  вперше було підписано 17 березня 2016 року з метою об'єднати зусилля компаній, держави та освіти для вирішення проблем працевлаштування молодих людей. Українська ініціатива одна з найактивніших у Європі і на сьогодні до неї приєдналося 123 компанії з 14 міст України. Роботодавці спільно зобов'язались до 2020 року сприяти створенню мінімум 700 партнерств між бізнесом та освітнім сектором, забезпечити 50 000 місць для стажування та першої роботи молоді, а також створити умови для забезпечення 1000 молодих людей менторською підтримкою з питань побудови кар'єри.


З 29 травня діють нові правила надання допомоги по частковому безробіттю

У газеті «Голос України» від 28.05. 2020 р. №87 опубліковано Закон №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Законом, який набуває чинності сьогодні, 29 травня 2020 року, внесені зміни, які дають можливість скористатися допомогою по частковому безробіттю практично всім підприємцям, які зупинили/скоротили діяльність через карантин.

Зокрема:

допомогу по частковому безробіттю звільнили від оподаткування ПДФО та ВЗ;

надано можливість отримувати допомогу по частковому безробіттю не тільки працівникам, а й фізичним особам - підприємцям;

збільшено термін для звернення за отриманням допомоги по частковому безробіттю з 30 календарних днів з моменту зупинення (скорочення) діяльності до 90 календарних днів.

Пропонуємо роботодавцям скористатися можливістю підтримати свій бізнес у період карантину та зберегти робочі місця для працівників!


Директорам та фахівцям з профорієнтації міськрайонних центрів зайнятості, філій ОЦЗ

Шановні колеги!

Надсилаю вам інструкцію щодо створення кімнат для проведення відеоконференцій. Починаючи з 1 червня 2020 року пропоную вам самостійно створювати такі кімнати для проведення онлайн-семінарів. Керуючись відеоінструкцією, вам необхідно зареєструватися та спробувати створити першу пробну кімнату. Посилання на неї пропоную відправити на наш відділ для перевірки правильності та коректності її створення, копіювання та відправлення посилання, старту конференції тощо.

Посилання на відеоінструкцію щодо створення кімнат для конференцій:

https://youtu.be/PgEBG-jugCo

Посилання, за яким необхідно реєструватися і в подальшому створювати кімнати для конференцій:

https://www.intermedia.net/anymeeting-video-conferencing?utm_source=amhp

При реєстрації вказуєте свою особисту електронну скриньку. Це потрібно лише для реєстрації, листи-запрошення будете відправляти з робочих електронних скриньок.

У зв’язку з самостійним плануванням конференцій, усі заплановані онлайн-семінари мають бути відображені в ЄІАС мінімум за тиждень до їх проведення.

У разі виникнення запитань телефонуйте до відділу організації профорієнтації ОЦЗ.


Час створити ефективне резюме: безробітні Кропивниччини вчилися створювати головний інструмент у пошуку роботи

Резюме існують різні: звичайні та креативні, на папері та у електронному вигляді.

У Вас ще немає резюме? Саме час створити його! Адже резюме – головний інструмент у пошуку роботи. Як скласти ефективне та сучасне резюме, яке виділить Вас серед конкурентів? Відповідь на це питання надавали фахівці Кіровоградського обласного центру зайнятості учора. 28 травня, під час вебінару «Підготовка резюме», що проводили для зареєстрованих безробітних громадян та зайнятого населення.

Провідна фахівчиня з профорієнтації відділу організації профорієнтації обласного центру зайнятості Галина Хлань, наголосила на тому, що резюме – це візитна картка шукача роботи, яка презентує кандидата на певне робоче місце у найбільш позитивному плані, демонструє його переваги перед іншими кандидатами.

У ході вебінару його учасники визначали структуру та зміст інформаційних блоків резюме, аналізували найпоширеніші помилки при його складанні та самостійно формували резюме, а також отримали поради, як акцентувати увагу роботодавця на своїх професійних перевагах та особистісних якостях.

За словами учасників вебінару, тема заходу для них є дуже актуальною, адже вони перебувають у стані пошуку роботи, а отримані під час заходу практичні поради та знання допоможуть їм презентувати себе роботодавцю, аби він максимально створив повне уявлення про кандидата і його відповідність оголошеній вакансії.

Підводячи підсумки заняття, Г. Хлань наголосила: «Коли ви розпочинаєте пошук роботи своєї мрії і хочете, щоб ваші зусилля були успішними, ви повинні чітко знати: яку роботу хочете отримати та чого прагнете. Необхідно використовувати різноманітні джерела інформації про вакансії і пам’ятати, що ваше працевлаштування залежить тільки від вас».


Підтримка в період карантину: як роботодавцям Кіровоградщини отримати допомогу по частковому безробіттю

Станом на 15 травня вже прийняті правові рішення, які мають забезпечити збереження трудового потенціалу на період карантину. Це, зокрема, і доповнення статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», якою регламентується надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Закон, яким внесені вказані зміни (Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX), набрав чинності 02 квітня 2020 року. Перша редакція вказаної статті 47-1 передбачала, що допомога надаватиметься тільки тим роботодавцям, які займаються виробництвом. Це, зрозуміло що, значно обмежувало коло роботодавців, які зупинились в період карантину.

Тому, невдовзі, до закону були внесені зміни. Ці зміни набрали чинності 18 квітня 2020 року.

З 28 квітня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка регламентує процедуру надання коштів. Також Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про виділення Мінекономіки 4,7 млрд грн для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на безповоротній основі.

Слід відмітити, що деякі роботодавці і раніше звертались до центрів зайнятості щодо отримання допомоги по частковому безробіттю. Але таке право повноцінно може бути реалізовано тільки відносно звернень, починаючи з 28 квітня 2020 року.

Для охочих детально ознайомитись з цим питанням, пропонуємо завітати на Інтернет-сторінку ДСЗ, де у рубриці «Роботодавцям», підрубриці «Допомога по частковому безробіттю на період карантину», розмішена, у вигляді зрозумілої інфографіки, покрокова інструкція «Як роботодавцю отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину».

Проте, вважаємо за необхідне зупинитися на кожному кроці, щодо дій роботодавця та служби зайнятості, які необхідно зробити аби отримати зазначену допомогу.

Перший крок – це вибір центру зайнятості для звернення. Це має бути міськрайонний центр зайнятості чи філія обласного центру зайнятості за місцем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Роботодавець може звернутись протягом 30 календарних днів з дня зупинення чи скорочення діяльності.

Другий крок – підготовка і подання пакету документів. Він складається із заяви, копії наказу із зазначенням дати початку зупинення / скорочення діяльності, відомостей про працівників та довідки державної податкової служби про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 6 місяців.

Третій крок – подання документів. Пакети документів можуть бути подані через скриньку для звернень, поштою, або ж скановані копії подаються електронною поштою, а оригінали, в подальшому, надаються до центру зайнятості.

Четвертий крок – це дії працівників центру зайнятості, які перевіряють документи на предмет відповідності правовим актам. У разі виявлення помилок, роботодавець протягом 5 робочих днів може їх виправити.

П’ятий крок – протягом 3 робочих днів обласним центром зайнятості приймається рішення стосовно надання допомоги. Звертаємо Вашу увагу, що пакет документів подається до базового центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості, а рішення приймається саме обласним центром зайнятості.

Шостий крок – укладання договору між базовим підрозділом ДСЗ та роботодавцем.

Сьомий крок – це щомісячне подання роботодавцем відомостей про осіб, у яких є право на допомогу. Центр зайнятості протягом 3 робочих днів після отримання коштів перераховує їх роботодавцю. Зазначаємо, що не мають права на отримання допомоги, серед іншого, працівники, які працюють за сумісництвом та мають право на пенсію. І зрозуміло, що допомога надається відносно належно оформлених найманих працівників.

Восьмий крок полягає у перерахуванні роботодавцем коштів працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні. Після цього, не пізніше ніж протягом 5 календарних днів, роботодавець має подати до центру зайнятості копії відповідних відомостей.

Зазначаємо, що розмір допомоги не може бути вище розміру мінімальної заробітної плати, яка складає 4723 грн. Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Допомога не надається відносно працівників, які отримують оплату часу простою, та працівників, які не працюють внаслідок перебування у відпустках, у тому числі без збереження заробітної плати.

Нагадуємо також, що зупиненням чи скороченням діяльності роботодавця є таке зупинення (скорочення), яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу працівників.

Детальні консультації з питань такого зупинення найкраще отримувати у відповідних уповноважених державних органів, зокрема в управлінні Держпраці.

Консультації з питань надання допомоги є можливість отримати у працівників базових центрів зайнятості, філій обласного центру зайнятості та у відділі організації надання послуг роботодавцям обласного центру зайнятості за телефоном 0(522) 32-08-01.

Користувачів соціальної мережі Фейсбук запрошуємо завітати до сторінки обласного центру зайнятості і ознайомитись у рубриці «Електронний кадровий клуб» з такою інформацією.

Звертайтесь та забезпечуйте фінансову підтримку своїх працівників!


Як знайти роботу в сучасних умовах: служба зайнятості запрошує на вебінар

Мешканців Кіровоградщини запрошують ознайомитись з сучасними джерелами пошуку роботи

Що треба знати, щоб знайти роботу в сучасних умовах? Які ресурси задіяти? Де шукати інформацію про вільні робочі місця? Відповіді на ці та інші питання Ви дізнаєтеся під час інформаційного вебінару під назвою «Сучасні джерела пошуку роботи», що відбудеться 21 травня 2020 року об 11.00 год.

Тривалість заходів 40-45 хв.

Участь у вебінарі є безкоштовною.

Для попередньої реєстрації у вебінарі, необхідно надіслати на електронну адресу відділу організації профорієнтації обласного центру зайнятості (prof@kocz.gov.ua) повідомлення з текстом у темі «Участь у вебінарі (вебінарах)», вказавши прізвище, ім’я та власні контактні дані.

За додатковою інформацією звертайтеся за телефоном: 0(522) 32 28 41


Пошук роботи: безробітним Кропивниччини розповіли, як використовувати нові можливості

«Пошук роботи: шукаємо нові можливості» – під такою назвою Кіровоградським обласним центром зайнятості проведено онлайн семінар для шукачів роботи. Учасники вебінару дізнавалися як знайти роботу в сучасних умовах, які інструменти при цьому використовувати, чому важливо бути активним у пошуку роботи, особливо в умовах карантину.

Захід відбувся у форматі діалогу, під час якого усі бажаючі мали змогу висловити свої думки щодо даної теми та отримати відповіді на питання. Виконуючи вправу «Похвали себе», вони демонстрували свої головні досягнення, універсальні якості, навички та здібності. Вміння хвалити себе допомагає у складанні резюме, записі відеорезюме, підготовці до співбесіди чи онлайн-співбесіди з роботодавцем.

Учасники онлайн-семінару розглянули етапи пошуку роботи, а саме: формування власного бажання (постановка планів і цілей); аналіз власних можливостей (аналіз сильних і слабких сторін); пошук потенційних вакансій (використання електронних сервісів служби зайнятості). Детальніше зупинилися на етапах запису відеорезюме та онлайн-співбесіді з роботодавцем – зручних інструментах пошуку роботи, які є актуальними на сучасному етапі, та їх перевагами.

«Пошук роботи  – це теж робота. Та якщо проаналізувати це питання грамотно, використовуючи при цьому усі сучасні можливості – можна позбавити себе зайвих проблем і своєчасно опинитися в потрібному місці, в потрібний час. Будьте активними, створюйте резюме , записуйте відеорезюме та поспішайте назустріч роботі своїй мрії», – зазначила Галина Хлань, провідний фахівець відділу організації профорієнтації Кіровоградського обласного центру зайнятості.


Онлайн-співбесіда: змінюємо свої «налаштування»

Онлайн-співбесіда – це зручний інструмент пошуку роботи. Останнім часом онлайн-співбесіди стають все популярнішими і мають свої переваги. По-перше, це значна економія часу: навіть, якщо ваше потенційне місце роботи знаходиться в іншому місті, ви можете брати участь у співбесіді, нікуди не виїжджаючи і не виходячи з дому. По-друге, при онлайн співбесіді також економляться кошти – не треба витрачатися на дорогу. По-третє, до такого інтерв’ю просто отримати доступ і без зусиль до нього підготуватися. По-четверте, при підготовці до співбесіди онлайн ви самі вирішуєте, на якій території ви будете перебувати – це забезпечить вам комфорт і впевненість у собі.

Як і до будь-якого іншого виду переговорів, до онлайн-співбесіди необхідно ретельно підготуватися, враховуючи при цьому певні правила, щоб не було прецедентів: «раптом щось пішло не так».

Відеоспівбесіду потрібно узгодити заздалегідь, щоб встигнути підготуватися до неї. Якщо вам пропонують поспілкуватися щодо роботи негайно і без підготовки – від цього інтерв’ю краще відмовитися, воно у будь-якому випадку буде не на вашу користь.

Зазвичай скайп-співбесіду призначає інша сторона на конкретну дату і час. Рідше визначити час розмови пропонують вам. У такому разі психологи запропонували найкращий час для співбесіди – 10.30. Період до обіду, за словами спеціалістів, найсприятливіший для співбесіди й інших офіційний розмов, отож 10.30 – оптимальний час, адже це вже не ранок і ще далеко не обід.

Після того, як ви домовилися про час, подбайте про технічне оснащення. Якщо ви раніше не користувалися Skype або іншим сервісом, що запропонував роботодавець, скачайте програму на комп’ютер або на телефон (якщо його технічні можливості це дозволяють) та зареєструйтеся. Пам’ятайте, що назва вашого профілю має бути адекватною, по-діловому короткою і серйозною – імена типу «lapochka», «котик», «супергерой» не підійдуть. Оптимальний варіант – ваше ім’я та прізвище.

Заздалегідь додайте у свій список контакт роботодавця.

Перед співбесідою перевірте якість зв’язку, зробивши тестовий дзвінок комусь із друзів.

Подбайте про кімнату. По-перше, в ній має бути чисто і світло. По-друге, заберіть з оглядового простору усі особисті речі: м’які іграшки, чашки тощо. Заздалегідь потурбуйтеся про фон: хоча ключовим буде ваше обличчя, задній план також потрапить у кадр, відтак роботодавець зверне на нього увагу. Найкраще, аби ви розмовляли на тлі звичайної стіни (для дотримання ділового стилю).

Відеоспівбесіда – це така ж зустріч з роботодавцем, як і звичайне інтерв’ю. Тому подбайте про свій зовнішній вигляд. Ведення розмови з дому зовсім не означає, що перед камерою ви можете з’явитися у футболці з фривольним малюнком або старенькому джемпері. Вашу відповідність діловому стилю в одязі і зачісці роботодавець оцінить позитивно, що буде плюсом при прийомі на роботу.

Одягаючись на онлайн-співбесіду, не забувайте, що це стосується не тільки верхньої частини. Ви можете опинитися в смішній ситуації, якщо раптом впаде камера або вам раптом необхідно буде встати за потрібними документами, а ви – у спортивних шортах.

Ваше обличчя має бути добре видно співрозмовнику. Світло не повинне бути занадто сильним – за вашою спиною, інакше співрозмовник побачить на екрані лише ваш темний силует. Сядьте навпроти вікна, якщо немає такої можливості, увімкніть лампу так, щоб світло добре освітлювало ваше обличчя.

Всіх близьких варто попередити про час вашої онлайн-співбесіди, запропонувавши їм погуляти в цей період на вулиці або посидіти в іншій кімнаті, щільно закривши двері.

На час співбесіди вимкніть дверний дзвінок, мобільний і міський телефони, радіо і телевізор.

Усе має бути під рукою. Приготуйте блокнот і ручку, раптом щось потрібно буде записати. Також роздрукуйте своє резюме, підготуйте дипломи, рекомендації та інші документи.

Якщо ви хвилюєтеся перед співбесідою, «накидайте» собі ті питання, які хочете задати роботодавцю, щоб не забути їх. Помістіть перед собою також всю необхідну інформацію, написану на папері, якщо не сподіваєтеся на свою пам’ять: назва та дати закінчення навчальних закладів, спеціальність.

Спробуйте заздалегідь потренувати свою промову. Під час онлайн-співбесіди намагайтеся говорити рівно, правильно, бадьоро та впевнено. Іноді роботодавці воліють зробити відеозапис інтерв’ю, щоб потім ще раз переглянути вже з іншими співробітниками компанії, тому треба максимально уникати у своїй промові заминок, жаргонних або просторічних слів, а також неформального стилю спілкування.

Усім подобаються впевнені в собі люди, які знають, куди йдуть і чого хочуть від життя і роботи. Якщо ви будете себе так відчувати, ви будете і виглядати відповідно, і враження про вас буде складатися найкраще.

Бажаємо всім ідеальних онлайн-співбесід і успіхів у пошуку роботи своєї мрії!


9 кроків до допомоги: як мешканцям Кіровоградщини оформити допомогу по безробіттю онлайн

Мешканці Кіровоградщини можуть скористатися послугою з реєстрації та оформлення виплат допомоги по безробіттю на на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг «Портал Дія».

Додаткова онлайн послуга надасть можливість спростити процедуру звернення безробітних до центрів зайнятості для реєстрації і призначення допомоги по безробіттю. 

Для отримання послуги необхідно здійснити 9 кроків:

Вам знадобиться електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);

Зареєструйтесь чи авторизуйтесь у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;

Перевірте коректність особистих даних у профілі користувача, актуалізуйте їх за необхідності;

Заповніть заяву, відповідаючи питання в анкеті;

Оберіть зручний для вас центр зайнятості, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування;

Введіть свій номер соціального рахунку та оберіть періодичність отримання виплат;

Якщо немає соціального рахунку, пропустіть цей етап. Але, протягом 10 робочих днів після призначення виплат відкрийте соціальний рахунок та надішліть його реквізити на електронну пошту центру зайнятості, де подали заяву;

Завантажте необхідні документи: паспорт, документ про останній вид зайнятості, документи про освіту та інші;

Перевірте сформовані заяви та підпишіть їх електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

На період карантину статус та призначення допомоги по безробіттю присвоюється першого ж дня після подання такої заяви. 

Проєкт реалізований у партнерстві Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства цифрової трансформації, спільно з Державною службою зайнятості (ДСЗ) та за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS». 


Від чого залежить розмір виплати допомоги по безробіттю?

Розмір виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, підстави звільнення та розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.

Умови, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю визначений статтями 22 та 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III (зі змінами).

Відповідно до Закону застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

до 2 років – 50  відсотків;

від 2 до 6 років – 55 відсотків;

від 6 до 10 років – 60 відсотків;

понад 10 років – 70 відсотків.

Мінімальна сума допомоги по безробіттю в Україні в 2020 році складає 650 гривень (Постанова Правління фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття № 211 від 31.01.2020). У мінімальному розмірі допомога виплачується непрацюючим громадянам, які за останній календарний рік мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останньої роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статей 40, 41 і 45 КЗпП, а також переселенцям, випускникам навчальних закладів (без досвіду роботи) і демобілізованим зі служби в армії.

Безробітним, страховий стаж яких за останні 12 місяців до реєстрації у центрі зайнятості перевищує півроку або які мають перерву в роботі з поважних причин (строкова військова служба, навчання, догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років або пенсіонером, який потребує постійного стороннього догляду) розмір виплат по безробіттю розраховується у відсотковому співвідношенні до їх середнього доходу (зарплати) в залежності від страхового стажу, але не менше мінімального розміру допомоги по безробіттю, встановленого для цієї категорії (1800 грн).

Максимальна сума допомоги по безробіттю на 2020 рік:

з 01.01.2020 – 8408 гривень;

з 01.07.2020 – 8788 гривень;

з 01.12.2020 – 9080 гривень;

Сума грошових виплат безробітним зменшується, у залежності від тривалості відсутності офіційного працевлаштування. Так, в перші 90 днів безробітний отримує 100% призначеної йому грошової допомоги, наступні 3 місяці – 80%, а в період, що залишився, виплати становлять 70%.

Зверніть увагу, що максимальний розмір фінансової допомоги з безробіття на може перевищувати 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.


Будь готовим до завтра: за якими професіями майбутнє?

Якою буде моя майбутня професія? Яку професію обрати, щоб бути успішним після закінчення навчання? Рано чи пізно такі питання ставить собі майже кожен випускник.

Вибір професії – важливий етап в житті кожної людини, до якого потрібно підійти максимально відповідально. Сьогоднішнім випускникам важливо знати, за якими професіями майбутнє, які фахівці будуть цінуватися у сучасному світі. Одним словом, потрібно бути готовим до завтра.

Світ стрімко змінюється, і на вагу золота будуть фахівці, які володіють знаннями відразу в декількох галузях, тому цінується крос-функціональність. Ще одна важлива якість – мобільність – здатність швидко освоювати різні професії, вчитися. Цінуватися будуть фахівці, які володіють кількома іноземними мовами, знають основи менеджменту, маркетингу та фінансів, мають комунікативні здібності, системне мислення, вміють керувати проектами і процесами, обробляти великі об’єми інформації, швидко приймати рішення, розподіляти свій час та творчо мислити.

Сьогодні ринок праці переживає період глобальних змін. Ті професії, які були затребувані вчора, можуть виявитися зовсім непотрібними завтра.

Майбутнє стоїть за сучасними технологіями, і скоро не буде сфер діяльності, в яких вони не будуть задіяні. З’являться нові професії, які будуть об’єднувати в собі і технологічну складову, і наукову. Наприклад, біоінженер, проектувальник «розумного» середовища, генетичний консультант, IT-медик, урбаніст-еколог, біоетики та інші.

Хоча більшість професій майбутнього ще не існує, проте на сьогодні вони мають досить наближені аналоги.

Тому, якщо ти вже знаєш якою буде твоя майбутня професія, то ти легко можеш до неї підготуватися. По-перше, це можна зробити, вибравши існуючу професію в тій самій сфері. По-друге, шляхом постійного самовдосконалення тих знань, яких, на твою думку, вимагатиме твоя робота мрії.

Якщо ти хочеш випередити свій час та стати найкращим, розвивайся і будь відкритим до інновацій!


Запитуєте – відповідаємо: як під час карантину зареєструватися в службі зайнятості

Якщо Ви маєте намір зареєструватися як безробітні – зверніться до центру зайнятості за місцем Вашого перебування.

Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року № 792, реєстрація в центрі зайнятості як безробітного проводиться за умови пред’явлення:

паспорта громадянина України або іншого документу, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

облікової картки платника податків;

трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості);

документів про освіту.

Разом з тим повідомляємо, що у зв’язку із введенням карантину в центрах зайнятості області з 18.03.2020 р. встановлений наступний тимчасовий порядок обслуговування клієнтів:

прийом документів, що фіксують намір щодо реєстрації як безробітного, здійснюється засобами електронного зв’язку або наданням до скриньок для кореспонденції, розміщених біля входу в приміщення центрів зайнятості/філій;

усі консультації, пов’язані з набуттям статусу зареєстрованого безробітного та пошуку роботи, будуть здійснюватися за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку.

У разі виникнення питань щодо обслуговування клієнтів в центрах зайнятості та філіях обласного центру зайнятості у період карантину їх можна задати за телефонами «гарячої лінії» або надіславши повідомлення на електронні скриньки (Телефони та електронні адреси центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості).

Окрім того, для самостійного пошуку підходящої роботи Ви можете скористатися сайтом Державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості».


Допомога по безробіттю дистанційно: зразки заяв та покрокова інструкція дій

Із 31 березня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України МУ 29 березня 2020 року № 244 «Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», на період карантину, встановлені нові умови реєстрації, перереєстрації безробітних, надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю.

Для реєстрації незайняті громадяни подають до центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості заяви за наступними формами.

Кіровоградський обласний центр зайнятості надає форми таких заяв:

- заява про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю;

- заява про надання/поновлення статусу безробітного.

У період карантину повідомити службу зайнятості про свій намір зареєструватись як безробітний можна двома із способів:

направити скановані копії документів: паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, документа про освіту, трудової книжки, заяви про надання/поновлення статусу безробітного та призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю, – на електронну адресу центру зайнятості/філії, який знаходиться територіально за вашим місцем перебування;

особисто надати ксерокопії вищезазначених документів, завірених особистим підписом, та заяву до центру зайнятості/філії через скриньку, розташовану перед центром зайнятості.

Для узгодження всіх подальших дій безробітного необхідно вказати діючий номер мобільного або домашнього телефону. Після отримання документів одним із вищеперелічених способів, фахівець центру зайнятості/філії зв'яжеться з вами для підтвердження або уточнення наданої інформації.

На час карантину, не обов'язково відвідувати центр зайнятості безробітним не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. Всі дії щодо відвідування центру зайнятості в період карантину, клієнт узгоджує особисто з фахівцем центру зайнятості засобами телефонного зв’язку.

Проте, після завершення карантину безробітний зобов'язаний протягом 10 робочих днів особисто подати до центру зайнятості весь перелік документів (оригінали), яким вимагають для надання статусу безробітного.


Шановні роботодавці!

Служба зайнятості Кіровоградської області у період карантину продовжує працювати та надавати послуги як шукачам роботи, так і роботодавцям. Роботодавцям сприяє в укомплектуванні вакантних посад, шукачам роботи – у працевлаштуванні на актуальні вакансії.

Задля задоволення кадрової потреби юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, роботодавець має подати до служби зайнятості звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

В умовах сьогодення, означену інформацію можна подати як засобами електронного чи поштового зв’язку, так і через скриньки для кореспонденції, що розміщені біля входу в приміщення центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості.

Сьогодні, служба зайнятості пропонує роботодавцям скористатися сучасним електронним сервісом «Електронний кабінет роботодавця», який зорієнтований на підвищення комфорту співпраці центру зайнятості з роботодавцем та економії часу, у т.ч. й подання звітів.

Створивши власний «Електронний кабінет» кожен роботодавець має можливість спілкуватись з центром зайнятості в он-лайн режимі зі свого комп’ютера чи мобільного телефона. Тож, для створення такого кабінету роботодавцю необхідно звернутись до служби зайнятості, повідомити адресу електронної пошти, сформувати логін та пароль, за допомогою яких авторизуватися та отримати доступ до послуги на сайті Державної служби зайнятості dcz.gov.ua

Працюючи під гаслом «Доступність, співпраця та зручність» і використовуючи сучасні методи роботи, фахівцями служби зайнятості буде досягнута головна мета – щоб кожен українець мав достойну роботу з гідною заробітною платою. А кожен роботодавець був забезпечений кваліфікованими кадрами.

Щиро сподіваємося на плідну співпрацю.


Увага! Виплати допомоги по безробіттю на період карантину не скасовуються

Кіровоградський обласний центр зайнятості інформує, що фінансові зобов’язання служби зайнятості перед безробітними виконуються відповідно до чинного законодавства.

Кіровоградський обласний центр зайнятості

Як відбувається в центрах зайнятості прийом громадян у період карантину?

На період карантину віддається перевага взаємодії з кар’єрним радником без відвідування центру, тобто в дистанційному режимі - телефоном чи електронною поштою. Нагадуємо, телефон вашого кар’єрного радника вказаний у Вашому плані індивідуального працевлаштування. Телефони гарячих ліній центрів зайнятості можна переглянути тут https://kid.dcz.gov.ua/novyna/uvaga-vazhlyva-informaciya-dlya-vidviduvachiv-sluzhby-zaynyatosti

Відділ організації сприяння працевлаштуванню обласного центру зайнятості

На Кіровоградщині безробітні працевлаштовуються на новостворені робочі місця

Ефективність роботи служби зайнятості, що забезпечує додержання державних гарантій зайнятості та соціального захисту громадян від безробіття, в значній мірі залежить від налагодження конструктивної взаємодії з роботодавцями.

«Наша діяльність щодо сприяння зайнятості місцевих мешканців неможлива без щоденної тісної співпраці з роботодавцями, які водночас є одними з головних наших клієнтів», – зазначила Наталія Борисова, начальник відділу організації надання послуг роботодавцям обласного центру зайнятості.

За словами Н. Борисової, в умовах сучасного ринку праці служба зайнятості сприяє продуктивній співпраці з роботодавцями у напрямку забезпечення задоволення кадрових потреб. Це, зокрема: надання послуг з добору працівників; організація професійного навчання безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці під конкретні замовлення роботодавців; підтримка конкурентоспроможності громадян на ринку праці шляхом видачі ваучерів; підбір працівників на тимчасові робочі місця шляхом організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру; оперативне укомплектування вакансій шляхом організації та проведення ярмарків (міні-ярмарків вакансій), а також різні консультаційні та інформаційні послуги.

Варто зауважити й про вагомі стимули для роботодавців, які створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них безробітних за направленням служби зайнятості. Такі працедавці мають можливість отримати компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих осіб.

Цьогоріч на нові робочі місця з наданням компенсації єдиного внеску вже працевлаштовано 17 безробітних до роботодавців, які провадять свою діяльність у сфері послуг населенню, торгівлі, громадського харчування тощо.

Відділ організації надання послуг роботодавцям обласного центру зайнятості


Мешканці Кіровоградщини можуть безкоштовно здобути вищу освіту за сприяння служби зайнятості

Однією із дієвих послуг служби зайнятості щодо сприяння підвищенню конкурентоспроможності громадян на ринку праці є видача ваучерів на навчання. Це реальний шанс, який надається громадянам певних категорій, здобути новий фах чи підвищити кваліфікацію за вже набутою професією. Для роботодавців – це можливість мати необхідний кваліфікований персонал.

Фахівчиня територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Соколівської об'єднаної територіальної громади пані Лариса, яка у вересні минулого року, розпочала навчання у ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління» за спеціальністю «Соціальна робота», отримавши у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості ваучер на навчання, і сьогодні опановує нові знання. Жінка зазначає, що людина повинна навчатися протягом усього життя: «Якщо ми втрачаємо бажання засвоювати нове, ми не зможемо нарівні конкурувати з тими, хто постійно вчиться і збагачує свій обсяг знань. Оволодіння новими навички та вміннями у соціальній роботі - це вимога сьогоднішнього дня».

Цієї ж думки її однокурсниця, пані Олена, яка працює в обласному краєзнавчому музеї завідувачем квиткового бюро. Вона вважає, що така послуга служби зайнятості, як проходження професійного навчання шляхом отримання ваучера – це реальний шанс здобути вищу освіту за рахунок держави та бути затребуваним на ринку праці. Пані Олена впевнена, що здобуття спеціальності «Соціальна робота» допоможе їй розкрити свій потенціал та значно розширити перспективи у професійній сфері.

Слід відмітити, що на сьогодні перелік професій, за якими можна отримати ваучер на навчання та які користуються попитом на ринку праці, налічує 53 професії та спеціальності. За ваучерами можна навчатися на фахівців різних галузей економічної діяльності. Так, шукачі роботи Кіровоградщини можуть стати професіоналами у сфері сільського господарства, будівництва, харчових технологій, транспорту, інформаційних технологій та ін.

Громадяни самостійно визначають професію або спеціальність, за якою будуть отримувати освітні послуги, а також форму та місце навчання. Ваучер видається одноразово, його оплата здійснюється Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Загалом, у минулому році правом на отримання ваучера за сприяння центрів зайнятості області скористалися 48 громадян, які мають роботу, але прагнули розширити свої професійні можливості для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.

Фахівці обласного центру зайнятості запрошують тих, хто зацікавився цією послугою служби зайнятості звертатися до найближчого центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості, або завітати на інтернет ресурс обласного центру зайнятості, де можна отримати корисну інформацію щодо організації професійного навчання та інших послуг служби зайнятості.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


На ринку праці Кіровоградщини серед безробітних переважають чоловіки

Службою зайнятості Кіровоградщини, з метою покращення ситуації на регіональному ринку праці, надаються соціальні послуг населенню та роботодавцям.

За статтю розподіл зареєстрованих безробітних станом на 01 лютого 2020 року виглядає так: у загальній кількості зареєстрованих безробітних, чоловіки становили – 8,9 тис. осіб (або 52,7%), жінки – 8,0 тис. осіб ( 47,3%).

За віковими групами: 29,0% зареєстрованих безробітних були у віці до 35 років; 28,3% – у віці від 35 до 45 років; 42,6% – у віці понад 45 років.

За освітою: 30,0% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, 37,5% –професійно-технічну, 32,5% – загальну середню освіту.

За видами економічної діяльності: серед зареєстрованих безробітних 47,2% – у сільському, лісовому та рибному господарстві; 10,7% були зайняті у торгівлі та ремонті; 10,0% – у державному управлінні; 9,9% – у переробній промисловості; 4,4% – у транспорті; 3,3% – у охороні здоров’я тощо.


Твоє життя - твій вибір

Днями,фахівцями Устинівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості для учнівської молоді комунального закладу “Докучаєвське навчально-виховне об“єднання ЗШ I-III ступенів” було проведено інтерактивний захід.

Школярі ознайомилися з формулою вибору професії «Хочу. Можу. Треба», та з критеріями, які слід враховувати під час вибору сфери професійної діяльності. Під заходу учням було запропоновано пройти тестування ,яке допоможе визначитись із вибором професії чи сфери діяльності ,використовуючи профорієнтаційну платформу “Моя професія:консультаційна мережа”. Учні активно брали участь у командних змагань та завданнях , жваво відгадували загадки та прислів`я про професії. Не менш цікавими були конкурси «Що не крок, то професія», «Підбери предмети праці до професії», «Хто чим займається?», «Поясни значення професії», «Яка професія най-най…»,«Хто найбільше знає професій», «Склади пазли».

Обираючи життєвий шлях, слід пам’ятати: «Твоє майбутнє - в твоїх руках» і яким воно буде - залежить тільки від нас. А для того, щоб з впевненістю крокувати по життю, треба зробити правильний життєвий вибір: вміти захистити себе у хвилини небезпеки, оцінити свої можливості у хвилини успіху, оволодіти навичками ефективного спілкування, обрати професію до душі і цілеспрямовано йти до своєї мети

По завершенню заходу кожний учень отримав друковані інформаційні матеріали.


В Устинівці колишній військовослужбовець відкрив власну справу з виробництва екопродукту

Повернувшись із зони проведення АТО/ООС 39-річний Вадим Присяжнюк з Устинівки започаткував власну справу, пов’язану з розведенням бджіл.

«Участь у бойових діях як для мене, так і для багатьох військовослужбовців стає переломним моментом, що змушує переглянути усталені життєві пріоритети і прагнення. Саме тому більшість учасників АТО, після повернення додому, прагнуть реалізувати свої задуми та бажання, у т.ч. працювати на самого себе», – ділиться колишній військовий.

За весь свій трудовий шлях, який він розпочав у 1998 році, довелося працювати і підсобним робітником, і охоронником, і дорожнім робітником, і продавцем непродовольчих товарів. Маючи юридичну освіту, як реалізувати себе професіоналу-правознавцю не виявилось можливості.

Згодом непохитні патріотичні переконання спонукали молодого чоловіка підписати контракт на проходження військової служби в Збройних Силах України. Понад три роки Вадим захищав кордони нашої держави у зоні проведення АТО/ООС на посаді старшини мінометної батареї другого десантного штурмового батальйону.

Невдовзі після демобілізації з військової служби, пан Вадим повернувся до рідного селища, звернувся до Устинівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості за допомогою у пошуці роботи.  Про підприємницьку діяльність тоді чоловік навіть не замислювався. Проте, переглянувши наявні вакансії, Вадим зрозумів, що його прагнення працювати на самого себе – абсолютно реальне.

Після індивідуальних консультацій, профілювання та тестування на здатність до підприємницької діяльності, В. Присяжнюк вирішив здійснити свою давню мрію: стати пасічником. Незабаром Вадим успішно захистив бізнес-план і отримав одноразову допомогу по безробіттю для започаткування підприємницької діяльності, яку витратив на закупівлю вуликів, рамок, спеціального інвентаря та костюма для роботи на пасіці.

Сьогодні Вадим готує вулики до весни, вивчає спеціальну літературу з правильного вирощування бджіл, а сімейний досвід і відповідальність допоможуть налагодити прибуткове виробництво бджолиної продукції. На думку пана Вадима, кожна людина має займатися улюбленою справою і лише тоді результат цієї праці матиме успіх.


Співбесіда — шлях до працевлаштування

Важливим етапом у процесі пошуку роботи є співбесіда з роботодавцем, адже уміння показати себе, справити гарне враження, презентувати свої особистісні та професійні якості – запорука вдалого працевлаштування та майбутнього успіху. З цією метою Устинівською районною філією Кіровоградського обласного центру зайнятості було проведено тренінг “Підготовка до співбесіди з роботодавцем”. Цей захід був проведений за участі старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Устинівського відділення поліції Слюсаренко Олени Валеріївни, яка презентувала шукачам роботи вакантні посади поліцейських.

Правоохоронець докладно розповів про переваги служби в поліції, умови прийняття на службу до Національної поліції, вимоги до кандидатів на посади та умови соціальної сфери, тощо.

Учасники семінару взяли участь у обговоренні головних правил співбесіди, професійних та особистих якостей, які оцінює роботодавець, переліку запитань до роботодавця.

Виконуючи вправу «Самопрезентація», слухачі обмінювались досвідом пошуку роботи, аналізували позитивні і негативні особливості своєї поведінки під час співбесіди, усвідомлювали свої сильні й слабкі сторони, поділившись на пари, кожен учасник побував у ролі і «роботодавця», і «кандидата на посаду».

Спеціалісти служби зайнятості ознайомили учасників семінару з електронним сервісом служби зайнятості, та новим сервісом - Освітнім порталом державної служби зайнятості , який допоможе безробітним розвивати власні навички, необхідні для успішного працевлаштування, отримати нові компетенції та пройти професійне навчання.


Роботодавці Кіровоградщини можуть позмагатися за звання найкращого

Увага, конкурс!

На Кіровоградщині стартує конкурс на звання «Кращий роботодавець року»

З метою заохочення роботодавців до збереження діючих та створення нових робочих місць, збільшення кількості працюючих, підвищення ефективності використання робочої сили та виробництва в цілому, виробництва конкурентоспроможної продукції, робіт (послуг), а також зменшення напруженості на ринку праці Кіровоградщини, у 2020 році проводиться конкурс на звання «Кращий роботодавець року».

Наразі розпочато підготовчий етап проведення конкурсу, активним учасником якого є Кіровоградський обласний центр зайнятості.

Участь у конкурсі можуть узяти великі, середні та малі підприємства, установи, організації усіх форм власності.

Переможці конкурсу визначаються за номінаціями серед суб'єктів господарювання з середньообліковою чисельністю працівників:

до 20 осіб;

від 21 до 100 осіб;

від 101 до 500 осіб;

від 501 до 1000 осіб.

Переможці конкурсу нагороджуються спеціальними дипломами та відзнаками.

Детальніше з основними критеріями визначення переможців конкурсу можна ознайомитись у Положенні про порядок проведення в області у 2020 році конкурсу на звання «Кращий роботодавець року».


Безробітні Кіровоградщини можуть пройти курс з підприємницької діяльності в Одесі

Залучення безробітних до організації підприємницької діяльності – одна з активних форм підтримки безробітних, яка здійснюється державною службою зайнятості у разі відсутності на ринку праці підходящої роботи.

27 січня поточного року на базі Одеського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості підготовки розпочнеться курс «Підприємницька діяльність у сфері малого бізнесу». Навчання триватиме 0,5 міс.

Умовами до направлення на навчання є:

-базова вища або повна вища освіта,

-бізнес-ідея,

-вік особи не менше 18 років,

-медична довідка з допуском до професії.

У процесі підготовки в Одеському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості майбутні підприємці отримають комплексні знання щодо своєї професії, опанують основи підприємницької діяльності у сфері малого бізнесу.

Для безробітних громадян, які зареєстровані в службі зайнятості, професійне навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Якщо вас зацікавила вказана професія, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості.

Детальніше про професії та навчальні заклади ви можете дізнатися тут:

https://cutt.ly/JeLGmou.

Відділ організації профнавчання Кіровоградського обласного центру зайнятості


Майже 13 тисяч мешканців Кіровоградщини знайшли торік роботу за сприяння служби зайнятості

За сприяння служби зайнятості у 2019 році міськрайонними центрами зайнятості, міськрайонними та районними філіями обласного центру зайнятості працевлаштовано майже 12,8 тис. безробітних громадян.

Рівень працевлаштування безробітних громадян становив 31,8%. Також було працевлаштовано 8,2 тис. громадян, які перебували на обліку в центрах зайнятості.

Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру майже 9,3 тис. осіб. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 23,0%.

Проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості 5,1 тис. осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 12,8%.

Відділ статистики та прогнозування Кіровоградського обласного центру зайнятості


Протягом 2019 року статус безробітного мали понад 40 тисяч мешканців Кіровоградщини

Станом на 01 січня 2020 року в центрах зайнятості області було зареєстровано майже 15,0 тис. безробітних громадян, з яких майже 49,0% складали жінки, 29,8% – молодь віком до 35 років, 29,4% – особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, майже кожен другий безробітний належав до сільських мешканців.

У січні-грудні 2019 року статус безробітного мали 40,2 тис. осіб, з них отримали статус безробітного безпосередньо в грудні 3,9 тис. осіб.

Станом на 01 січня 2020 року отримували допомогу по безробіттю майже 11,9 тис. осіб.

Відділ статистики та прогнозування Кіровоградського обласного центру зайнятості


Матеріальне забезпечення по безробіттю: які зміни у 2020 році?

Мінімальні розміри допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», встановлюються правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 12.09.2018 № 175 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1112/32564, установлено мінімальні розміри допомоги по безробіттю з 01.01.2019 для осіб, зазначених у:

-частині 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» величиною 610 грн;

-частині 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» величиною 1630 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму величиною 2027 грн, прожиткового мінімуму для працездатних осіб – величиною 2102 грн.

Від зазначеного розміру прожиткового мінімуму залежить розмір допомоги на поховання (у розмірі одного прожиткового мінімуму – тобто з 01.01.2020 його величина складає 2027 грн).

Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – відповідно з 01.01.2020 розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 8408 грн.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


У якому районі Кіровоградщини найвища заробітна плата? Які вакансії є найвисокооплачуванішими на Кіровоградщині

Середній розмір заробітної плати у вакансіях станом на 01.12.2019 року становив 6,2 тис. грн (на відповідну дату 2018 року – 5,3 тис. грн), у 79% вакансій розмір заробітної плати – вище мінімальної.

Серед міст і районів області найбільшу заробітну плату пропонували роботодавці Голованівського району – 7,3 тис. грн, м. Кропивницького та Кропивницького району – 6,9 тис. грн, м. Світловодська та Світловодського району – 6,6 тис. грн, Новоархангельського району – 6,6 тис. грн та Маловисківського району – 6,0 тис. грн. У решті районів середній розмір оплати праці у вакансіях коливався від 4,5 тис. грн до 5,8 тис. гривень.

Найвищий розмір оплати праці пропонується у вакансіях для прохідника (30,0 тис. грн), гірника очисного забою (23,0 тис. грн), машиніста бурової установки (22,9 тис. грн), машиніста підіймальної машини (15,1 тис. грн), стовбурового (підземного) (14,7 тис. грн).

Також, високий рівень заробітної плати пропонується у вакансіях головного технолога (20,0 тис. грн), керуючого відділенням (18,5 тис. грн), головного економіста (15,7 тис. грн) та начальника відділу (15,2 тис. грн).

Відділ статистики та прогнозування Кіровоградського обласного центру зайнятості


Звільнення: де, як і коли роботодавець повинен виплатити розрахункові кошти

Згідно статті 116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон) суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно частини четвертої статті 24 Закону виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 24 Закону за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Виходячи з вищевикладеного, у разі виплати заробітної плати працівнику після його звільнення виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи, а у разі наявності особистої письмової згоди працівника – через установи банків, поштовим переказом на вказаний ним рахунок (адресу), з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості


Архів новин










  © Фесенко Олександр, 2011