Устинівська районна
державна адміністрація
Устинівська районна
державна адміністрація




























Самовільне зайняття земельної ділянки – основне порушення земельного законодавства

Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області проводить заходи щодо запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасно здійснює виявлення таких порушень і вживає відповідних заходів щодо їх усунення.

Одним із найпоширеніших порушень земельного та кримінального законодавства є самовільне зайняття земельних ділянок.

Так, у ході перевірок, проведених Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у другому кварталі 2019 року, встановлено факти порушення земельного законодавства, що мають склад злочину. Зокрема:

- с.Степове Степанівської сільської ради Устинівського району. Самовільне зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Перлина степу» земельної ділянки за межами населеного пункту площею 0,14 га.

- Грушківська сільська рада Благовіщенського району. Самовільне зайняття ФГ «Таймень» земельної ділянки площею 50 га.

- с. Дмитрівка Дмитрівської сільської ради Знам’янського району. Самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 0,7113 га.

- с. Дмитрівка Дмитрівської сільської ради Знам’янського району. Самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 0,2836 га.

- с. Дмитрівка Дмитрівської сільської ради Знам’янського району. Самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 0,1551 га.

Матеріали даних перевірок направлено до правоохоронних органів.

Загалом Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області упродовж другого кварталу 2019 року щодо суб'єктів господарювання проведено 30 планових перевірок, в ході яких виявлено порушень вимог земельного законодавства (загальна площа угідь, на яких виявлено порушень, – 45,5875 га).

Як результат, видано 21 припис про усунення порушень. Розраховано шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, на загальну суму 23,7 тис. грн, яку суб’єктами господарювання сплачено добровільно в повному обсязі. Також складено 12 протоколів по справах про адміністративні правопорушення та винесено 12 постанов про накладення адміністративного стягнення на загальну суму понад 3 тис. грн, з яких одна - про закриття справи у зв’язку з ознаками злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Окрім цього складено Акт про відмову у проведенні планового заходу державного нагляду (контролю) на одному із сільгосппідприємств та матеріали перевірки направлено до Прокуратури Кіровоградської області з метою вжиття заходів реагування.

Пресслужба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області


18,7 мільйона гривень надійшло до місцевих бюджетів від продажу земельних ділянок і прав на земельні ділянки у 2019 році

У січні-червні 2019 року продано органами місцевого самоврядування 17 земельних ділянок комунальної власності несільськогосподарського призначення під об’єктами нерухомого майна. Загальна площа земельної ділянки – 1,755 га. Ціна продажу – 2,71 млн гривень.

На земельних торгах у формі аукціону продано органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування право на оренду 134 земельні ділянки. Загальна площа земельних ділянок –1,97 тис.га. Загальна ціна продажу річної орендної плати становить майже 15,9 млн гривень.

У тому числі Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області без залучення державних коштів проведено електронні земельні торги у формі аукціону на електронному майданчику ДП «СЕТАМ», на яких продано право на оренду 86 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Загальна площа – 1,62 тис. га; загальна ціна продажу річної орендної плати – 12,9 млн гривень.

Фактично до місцевих бюджетів від продажу земельних ділянок (з урахуванням розстроченого платежу) і прав на земельні ділянки надійшли кошти в сумі 18,679 млн гривень. Це сприятиме покращенню соціально-економічного розвитку територіальних громад. Кошти спрямовуватимуться на облаштування місцевої інфраструктури, модернізацію шкіл та лікарень, закупівлю пожежних машин тощо.

Прес-служба Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області


У Кіровоградській області за січень-червень 2019 року землевпорядники провели державну експертизу 562 об'єкти

За січень-червень 2019 року ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області проведено державну експертизу 562 об’єктів документації із землеустрою та землеоціночних робіт.

За підсумками перевірки 265 матеріалів (47% від загальної кількості) отримали позитивну оцінку. На доопрацювання повернуто 297 пакети документів.

Додатково.

Державну експертизу землевпорядної документації фахівці проводять з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. Під час проведення експертизи інспектуються матеріали із землеустрою та оцінки земель, а також документація державного земельного кадастру. За підсумками проведеного аналізу готуються обґрунтовані висновки.

Прес-служба Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області


Понад 1,76 млн гривень щорічно надходитиме до сільських рад завдяки земельним торгам, проведеним у червні 2019 року на Кіровоградщині

Упродовж червня 2019 року аграрії Кіровоградщини придбали права оренди на 13 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Загальна площа – 279 га.

Дані земельні ділянки розташовані на територіях Бобринецького, Вільшанського, Гайворонського, Голованівського, Добровеличківського, Кропивницького, Новомиргородського, Онуфріївського, районів, що використовуватиметься для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Найдорожче під час торгів продано права оренди на земельну ділянку в адміністративних межах Крутеньківської сільської ради Голованівського району площею 9,85 га пасовищ, де стартова ціна піднялася до 101% від нормативної грошової оцінки, та становить 78,926 тисячі гривень.

Завдяки земельним торгам, проведеним у червні 2019 року, до бюджетів місцевих громад щорічно надходитиме 1,763 млн гривень. Дані кошти громади зуміють використовувати на розвиток власних територій.

Довідково.

Земельні торги проводяться відповідно до глави 21 Земельного кодексу України «Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах». Інформація про лоти із зазначенням місця розташування земельних ділянок, їх площ та кадастрових номерів, а також стартового розміру річної орендної плати розміщена на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у розділі «Земельні аукціони».

Пресслужба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області


Про роботу зі зверненнями громадян

Керівництвом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області протягом першого кварталу 2019 року проведено 12 особистих прийомів громадян, із них 3 виїзні. Загалом було прийнято 34 громадяни, що звернулися із актуальних питань землеустрою і землевпорядкування, щодо надання роз`яснень чинного земельного законодавства України, стосовно порушення строків розгляду звернень та неправомірних відповідей на думку заявників тощо. Громадяни скаржаться на діяльність окремих працівників, зокрема сільських рад, районних державних адміністрацій, міських рад та територіальних структурних підрозділів Головного управління.

При розгляді звернень не допускається надання неоднозначних, необґрунтованих або неточних відповідей. Триває робота з проведення аналізу причин надходження повторних звернень громадян та вживаються заходи щодо недопущення безпідставних відмов у задоволенні законних вимог заявників.

Загалом у першому кварталі 2019 року до Головного управління надійшло 188 звернень, з яких розглянуто 177 та 11 перебувають на розгляді.

Також Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області у передбачений законодавством термін розглядаються звернення, що надходять через Кіровоградський обласний контактний центр. Так, протягом зазначеного періоду до Головного управління надійшло 32 таких звернення, із яких 9 перебувають на розгляді.

Через автоматизовану систему електронного діловодства з Гарячої лінії Держгеокадастру України надійшло 15 звернень громадян, які розглянуто у строки, визначені законодавством.

Через інтернет-кабінет надійшло 7 звернень громадян з Урядового контактного центру, із яких 2 перебувають на розгляді.

На офіційному веб-сайті оприлюднено узагальнені відомості про організацію роботи зі зверненнями громадян та вирішення порушених у них питань. Крім того, постійно інформується населення про заходи, які вживаються для вирішення проблем, які хвилюють громадян.

Прес-служба Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області


Набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру»

Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 710 “Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру” набрала чинності 19 березня 2019 року.

Внесеними змінами поліпшено правове регулювання у сфері ведення Державного земельного кадастру в частині запровадження вдосконаленого механізму надання адміністративних послуг, зокрема щодо реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі з застосуванням веб-технологій, із використанням особистого електронного цифрового підпису.

Відтепер фізичні та юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, отримують можливість подати відповідну заяву й необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника.

Також спрощено процедуру державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами й документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), і, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів. Водночас залишається можливість подання до державного кадастрового реєстратора відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру .

Крім того, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок постановою Уряду запроваджено он-лайн моніторинг розгляду всіх видів заяв, що опрацьовуються в Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному центрі надання адміністративних послуг.


З 19 березня реєструвати земельну ділянку можна онлайн

19 березня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року №710, якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру та яка дозволяє реєструвати земельні ділянки онлайн.

Тобто тепер фізичні і юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, можуть подати відповідну заяву та необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника. А він цю заяву про проведення державної реєстрації земельної ділянки подає в електронній формі з використанням особистого електронного цифрового підпису.

Будь-яка фізична або юридична особа за умови ідентифікації з використанням ЕЦП або іншого альтернативного засобу ідентифікації може отримувати викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру в режимі онлайн з можливістю її друку на своєму комп’ютері для подальшого використання при підготовці землевпорядної документації.

Також спрощується процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів. Водночас залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру до Державного кадастрового реєстратора.

Постанова деталізує підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Крім того, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок постановою уряду запроваджується онлайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів та отримувати актуальну інформацію про можливість їх одержання у відповідному Центрі надання адміністративних послуг.








Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

Земельним кодексом України передбачена безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян із земель права державної або комунальної власності. Ця передача здійснюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування за місцем знаходженням його земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка передається у власність громадянину на підставі відповідного рішення цих органів та кадастрових матеріалів, що підтверджують її розмір.

Громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, яка перебуває в державний або комунальній власності, для цілей, передбачених Кодексом, подає заяву до сільської, селищної, міської ради або до місцевої державної адміністрації за місцем знаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри і місце розташування ділянки та мета її використання.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, дає дозвіл на замовлення проекту її відведення. Склад, зміст проекту відведення земельної ділянки та порядок його розгляду і затвердження встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація у місячний строк розглядає проект відведення земельної ділянки та приймає відповідне рішення.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради чи місцевої державної адміністрації у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки, перенесення в натуру (на місцевість) і видачі документа, що посвідчує право власності на землю.

Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок права державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для недержавних сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення селянського господарства - до 2 га;

- для будівництва і обслуговування житлових будинків у сільських населених пунктах - до 0,25 га, в селищах - до 0,15 га, в містах - до 0,1 га;

- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.

Громадяни, які виявили бажання вести фермерське господарство, подають до місцевої державної адміністрації, якщо земельна ділянка перебуває в державній власності, або до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка перебуває в комунальній власності, заяву, підписану головою створюваного фермерського господарства.

У заяві на відведення земельної ділянки зазначаються: бажані розміри і місце розташування земельної ділянки; кількість членів фермерського господарства; відомості про досвід роботи в сільському господарстві і наявність кваліфікації або спеціальної підготовки.

3аяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання в оренду відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає у місячний строк. У разі їх згоди щодо передачі або надання земельної ділянки громадянин замовляє розроблення проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Рішення про передачу у власність або надання в оренду земель громадянам для ведення фермерського господарства приймають відповідні місцеві державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради у місячний строк.


Значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2018 рік

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів») індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0,   2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.


Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.12.20178 № 605 «Про внесення змін до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1471/32923, додаток 1 до зазначеного Порядку викладено в новій редакції.

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Кіровоградській області становить 31888,00 грн (визначено станом на 01.01.2018).

Відповідно до пункту 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводилась загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення.

Роботи із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення виконані в повному обсязі відповідно до Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552 « Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» затверджено відповідну технічну документацію. Наказ набирає чинності з 01.01.2019.

Для формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення незалежно від форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів) використовуються виключно відомості про загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення.


З 1 січня 2019 року набув чинності закон про нові правила використання сільгоспземель

1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року, повідомляє Укрінформ.

Новим Законом розширено можливості органів місцевого самоврядування і врегульовано:

-передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;

-процес завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.

Законом також віднесено лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійному користуванні. Це дозволить зберегти їх від знищення.

Із набранням Законом чинності право орендувати польові дороги надано усім орендарям масивів, але при цьому не можна обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок.

Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Зокрема, Законом передбачено, що на період дії мораторію на продаж сільгоспземель обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною, або відрізняється не більше, ніж на 10%.

Законом також уточнюється, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація надасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.


Запали свічку пам’яті

Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка Голодомор 1932 – 1933 років в Україні. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів. Адже від голоду, масових репресій і депортацій Україна втратила більше, ніж за роки Першої світової та громадянської воєн. В Україні стало можливим говорити про Голодомор після грудня 1987 року. І тільки через дев’ять років, 26 листопада 1998 року, Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв Голодомору (кожна четверта субота листопада). У травні 2003 року Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України визнала Голодомор 1932 – 1933 років актом геноциду.

…Ні, це не сон, таке було:

Морили голодом село.

Я чую правду з уст тремтячих

Отих людей, хто зло те бачив,

Хто мало з голоду не вмер,

Та дивом вижив. І тепер

Цю правду каже, щоби знали,

Як голодом людей вбивали.

Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції (Українська визвольна боротьба 1917-1922 рр., пордії Холодноярської республіки), охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії (Кіровоградська область створена 1939 року). Причини його частково мали об'єктивний характер - посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Але найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України. 

Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу  його спричинили, насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.

Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.

7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назвою «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. «Законом про п'ять колосків» фактично людям було заборонено володіння їжею.

У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані „зелені ешелони” для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення і розстріл   будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.

Наслідки Голодомору 

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік Голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...

Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська, Кіровоградська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані та Поволжя, де жили українці.

Дослідники називають різні цифри загиблих під час Голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬОЙНИ безневинних жертв. А з урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу) за приблизними підрахунками голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

Проте, критерієм масштабності трагедії є, очевидно, не лише цифри, а й здатність кожної людини сприймати чуже горе, як своє. Всеосяжність цієї національної катастрофи можна збагнути лише глибиною внутрішнього потрясіння кожного, хто вважає себе цивілізованою людиною.

Найбільш досконала статистика не спроможна передати глибини та масштабності соціально-економічних, політичних та морально-психологічних наслідків Голодомору, жахливого свавілля владних структур і масових випадків ганебного для людини явища - канібалізму. Голодне лихоліття, яке охопило адміністративні райони з населення понад 40 млн.осіб і тривало майже два роки, явище не стихійне, а цілком рукотворне.

Глибокий слід, залишений Голодомором 1932— 1933 рр. в історії України, накладається на події від інших трагедій, що випали на долю українського народу у ХХ столітті. Громадянська війна і голод 1921-23 років, репресії 1937-1938 років, війна 1941- 45 рр., німецька окупація і Голокост, голод 1946-1947 рр... Однак якщо потрібно і взагалі можливо зважити наслідки багаторазових потрясінь, гуманітарні наслідки Голодомору не зрівняються ні з чим.

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-33 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався тоталітарний режим в Україні.

Без належної оцінки Голодомору 1932-1933 рр. в Україні - цієї найбільш цинічної форми політичного терору в історичному, соціологічному, правовому і політичному аспектах, неможливо сьогодні уявити історію Європи ХХ ст., збагнути саму суть тоталітаризму. Слід з повною підставою говорити про глобальну соціо-гуманітарну катастрофу в історії людства, а не лише українства.

З кожним роком усе менше стає свідків української трагедії 1932-1933 року. А ті, хто дожив до цих днів, пам'ятають той жах у таких деталях, наче це було учора.  

Один з них – житель села Грузьке Кіровоградського району Федір Семенович Карлюгін. Він один із тих, хто був під час Голодомору на межі життя і смерті. Чоловік досі згадує страшні роки зі сльозами на очах. Ось його спогади.

…Мені було дев’ять років. Мати працювала у колгоспі. Ми з братами допомагали їй, як могли. Ходили збирати цукрові буряки – там давали мисочку супу. Але і це вдавалося не завжди. Їсти дуже хотілося… Варили їжу з того, що вдавалось знайти: трава, горобці. Великою удачею було спіймати ворону. Мамі іноді вдавалося в роті принести висівки. Вона жувала їх і ховала за щоки, а вдома випльовувала і робила коржик. Цей коржик був найсмачнішим із усього, що ми могли тоді їсти. Борошно робили також із листя. Ми скубли білу акацію, а батько, було, принесе клумачок мишію. То мати натовче у макітрі, а потім зліпить на воді корж і спече в печі. А мені воно таке гірке було, ти його до рота кидаєш, а воно все назад.

…Мета Голодомору була така: знищити наш народ! Люди вмирали сім'ями кожного дня. Коли повиїдали все що було можливо (птахів, траву, котів і собак) – почалося страшне. Люди їли людей!

У сусідньому селі жили наші знайомі – сім'я Пономарьових. До них прийшлим забирати майно. Батько сімейства Василь кинувся захищати невеликий мішок висівок, який вдалося заховати за городом у ямі. Чоловіка вбили одразу. Дружина його Ганна ледь не збожеволіла, адже лишилася сама з малими дітьми на руках, а їх було дев'ятеро. Найменшеньке дитя було ще у колисці і постійно кричало, а старші опухли з голоду. Вони ходили збирали кропиву, варили і пили юшку. І от одного разу діти прокинулися ранком від дивного запаху. Ганна хазяйновито бігала біля печі і щось помішувала у каструлі. Найстарша дочка заглянула під кришку, а там плавала маленька ручка немовляти. Діти дуже полякалися. Страшна звістка облетіла село. Прийшли більшовики заарештувати Ганну. Вона кричала, що не вбивала дитину. І коли зрозуміла, що її заберуть, крадькома дістала варену печінку з каструлі й запхала у рукав. Отак їсти сильно хотіла.

Після того ми боялися спати. Моя мати запитала, чого я не сплю. А я сказав: «Не хочу, щоб ви мене з'їли, як тітка Ганна свою дитину». Мама тоді обійняла мене і заплакала.

…Отакі голодні роки я пережив. Як каже моя дружина Марія, життя прожити – не поле перейти. Я зі своєю Марусею прожив майже 70 років пліч-о-пліч. Все ми ділили порівну: і щастя, і біду. Сина свого Семена я теж так виховував. І внуку все розповідаю, підказую. Але те, що я пережив в дитинстві, – не побажаю ні ворогу, ні другу. Згадувати це дуже тяжко і боляче.


Актуалізація нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Кіровоградської області на 2018-2019 оціночний рік

Проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом України «Про оцінку земель» (із змінами). Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено статтею 13 Закону України «Про оцінку земель», а періодичність її проведення - щонайменш один раз на 5-7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – статтею 18 цього ж Закону.

Своєчасне проведeння (повторної) нормативної грошової оцiнки у терміни, визнaчені чинним законодавством – джерело додатковиx надходжень дo місцевого бюджету з плати зa землю.

Відповідно до вимог статей 13, 18 Закону України «Про оцінку земель» та згідно з даними Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на 2018-2019 оціночний рік потребує актуалізації (повторна) нормативна грошова оцінка земель 721 населеного пункту Кіровоградської області, з них у ІІ півріччі 2018 року – 147 населених пунктів, у І півріччі 2019 року – 574 населені пункти.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Окремої уваги потребує норма пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області


ПІДКЛЮЧЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЦЕНТРІВ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

Держгеокадастром отримано Атестат відповідності на комплексну систему захисту інформації (далі – КСЗІ) автоматизованої системи Державного земельного кадастру (далі – АС ДЗК), зареєстрований в Адмінстрації Держспецзв’язку 29.07.2016 за № 14178, дійсний до 29.07.2021.

Організаційно-експлуатаційною документацією на КСЗІ АС ДЗК встановлено порядок розгортання та підключення типового робочого місця стороннього користувача до АС ДЗК (документ 24932263.002М7) “Типове робоче місце стороннього користувача Автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Комплексна система захисту інформації. Інструкція з розгортання типового робочого місця”).

Держгеокадастр готовий відповідно до документа 24932263.002М7 забезпечити здійснення необхідних заходів з підключення до Державного земельного кадастру за умови виконання стороннім користувачем вимог зазначеного документа, отримання стороннім користувачем від адміністратора АС ДЗК завіреної копії Атестату відповідності таекспертного висновку на організаційно-технічне рішення для КСЗІ у типовому робочому місці стороннього користувача (далі – ТРМ СК) АС ДЗК та надання до Держгеокадастру та адміністратора АС ДЗК копії наказу про введення в промислову експлуатацію ТРМ СК АС ДЗК.

УВАГА!!!

Програмний комплекс клієнта захисту мережевих з’єднань «ІІТ Захист з’єднань – 2. Клієнт захисту з’єднань» працює з незахищеними носіями ключової інформації, а також із захищеними носіями ключової інформації типу «Кристал-1» «Алмаз-1К», на які  видано позитивні експертні висновки за результатами державних експертиз у галузях криптографічного та технічного захисту інформації.

Контактні телефони:

з питань правомірності підключення –

апарат Держгеокадастру: (044) 249-96-83;

з питань порядку підключення – адміністратор АС ДЗК Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру”: органи місцевого самоврядування – (044) 454-02-72; нотаріуси – 067-245-79-90.

Згідно до вимог Закону України від 10 грудня 2015 р. № 888 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг” (далі – Закон), Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру” (далі – Центр ДЗК), як адміністратор Кадастру, здійснює заходи, спрямовані на виконання вимог зазначених Законом.

Алгоритм підключення, технічного та технологічного супроводження доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання.

Алгоритм надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру уповноваженим посадовим особам виконавчих органів місцевого самоврядування та адміністраторам центрів надання адміністративних послуг.

Заява про надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання.

Інструкція користувача по роботі  у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру при наданні відомостей з Державного земельного кадастру (Витяг про земельну ділянку).

Вимоги до автоматизованого робочого місця користувача

Сервіс надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання

Заява про надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру


Шановні громадяни та професіонали земельного ринку!

Нагадуємо, що на сайті Держгеокадастру доступні онлайн-послуги у сфері земельних відносин. Функціонал дає можливість просто, зручно та оперативно отримати найбільш потрібні довідки та документи.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ


Збільшено коефіцієнт при розрахунку орендної плати за земельні ділянки

З 17 липня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 .

Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0. замість 2.0.

Таким чином платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. Спустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства,спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

• Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів.

• На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тонн зерна.

• Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 осіб, з яких 12 дітей.

• Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.

• До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50,45 та 30 відсотків.

До деградаційних процесів характерних для нашої країни можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Суховії, посухи та пилові бурі є характерними для степової зони України. Вони є найбільш небезпечними для сільського господарства країни і нерідко негативно впливають на здоров’я людей. Кіровоградська область повністю знаходиться в межах степової зони, тому боротьба з опустелюванням для нашого регіону має велике значення.

До найбільш ефективних заходів щодо боротьби з опустелюванням слід віднести:

–  збільшення лісистості;

–   розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни;

–  встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

–  заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів.

Відповідно до Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є  основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.

Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелювання земель. В її рамках слід проводити комплексну інформаційну роботу, що сприятиме зменшенню цих негативних процесів та припиненню їх наслідків.

Для консолідації світових зусиль у подаванні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьби з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Саме тому сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

Мораторій поза законом

22 травня 2018 року, поза сумнівом, увійде в історію найдовшої в світі української земельної реформи.

Європейський суд з прав людини визнав, що земельний мораторій порушує права громадян.

Про те, які наслідки матиме це рішення для процесу запуску ринку землі в Україні, – в колонці першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Як власнику паю увійти в історію земельної реформи

Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права людини. Які наслідки матиме це рішення?

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства 22 травня 2018 року в історії найдовшої в світі української земельної реформи стався несподіваний поворот.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діє в Україні останні 16 років, таким, що порушує права громадян.

Цим рішенням ми зобов'язані двом громадянам України, пенсіонерам - Софії Зеленчук и Віктору Цицюрі, які не змирилися з фактом "в Україні мораторій", а задалися питанням "А з якого дива в Україні мораторій?" і виходили з того, що їх права, як власників земельних ділянок, повинні бути 1) дотримані; 2) їх обмеження - належним чином компенсовано. Не можна сказати, що ці дві людини повернули питання земельної реформи в політичний порядок денний (воно звідти нікуди і не зникало), але підняли його на новий рівень.

Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ?

Перш за все, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох - ЄСПЛ не зобов'язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ.

Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім'я загального блага.

Проте, не зважаючи на відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна. Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує. А кінцева мета, як ми пам'ятаємо, - це створення ринку землі. Тобто ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку мова йде про застосування надмірної сили при такому захисті. Нинішнє рішення не обтяжливе для українського бюджету - глобальних компенсацій суд позивачам не присудив.

Однак воно відкрило кілька важливих можливостей.

По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв - і при відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз.

За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні якраз вчора відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.

Парламент законопроектом №7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу. Вона передбачає, що якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки. Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони і на них буде виставлятися не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді. До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.

Ще одне довгоочікуване нововведення - впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики. Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.

По-друге, у прихильників земельної реформи з'явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ "виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів". У цілому рішення ЕСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" - це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у боротьбі для її досягнення. Тому формулювання "Держава Україна програла в Європейському суді", можливо, і правильна юридично, але некоректна з точки зору загальнодержавного майбутнього. Будь-які рішення і кроки, спрямовані на зняття мораторію і на ослаблення обмежень - це безумовна перемога всієї країни і кожного її громадянина.

Джерело: “Економічна правда”.


Для мешканців Устинівського району проводитиметься виїзний прийом громадян

8 травня 2018 року, з 10.00 до 12.00, у Відділі в Устинівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відбудеться виїзний прийом громадян, який проводитиме начальник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Захід відбудеться за адресою: вул. Ювілейна, 6, смт Устинівка, Кіровоградська обл., 28600.

Попередній запис за тел. (239) 4-13-70.


АЛЬБОМ-АТЛАС з резервування земельних ділянок для учасників антитерористичної операції на території Устинівського району Кіровоградської області

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ


АЛЬБОМ-АТЛАС з резервування земельних ділянок для учасників антитерористичної операції на території Устинівського району Кіровоградської області

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ