Устинівська районна
державна адміністрація
Устинівська районна
державна адміністрація




























Запали свічку пам’яті

Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка Голодомор 1932 – 1933 років в Україні. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів. Адже від голоду, масових репресій і депортацій Україна втратила більше, ніж за роки Першої світової та громадянської воєн. В Україні стало можливим говорити про Голодомор після грудня 1987 року. І тільки через дев’ять років, 26 листопада 1998 року, Указом Президента України було встановлено День пам’яті жертв Голодомору (кожна четверта субота листопада). У травні 2003 року Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України визнала Голодомор 1932 – 1933 років актом геноциду.

…Ні, це не сон, таке було:

Морили голодом село.

Я чую правду з уст тремтячих

Отих людей, хто зло те бачив,

Хто мало з голоду не вмер,

Та дивом вижив. І тепер

Цю правду каже, щоби знали,

Як голодом людей вбивали.

Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції (Українська визвольна боротьба 1917-1922 рр., пордії Холодноярської республіки), охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії (Кіровоградська область створена 1939 року). Причини його частково мали об'єктивний характер - посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Але найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України. 

Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу  його спричинили, насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.

Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.

7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назвою «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. «Законом про п'ять колосків» фактично людям було заборонено володіння їжею.

У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані „зелені ешелони” для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення і розстріл   будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.

Наслідки Голодомору 

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік Голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...

Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська, Кіровоградська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані та Поволжя, де жили українці.

Дослідники називають різні цифри загиблих під час Голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬОЙНИ безневинних жертв. А з урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу) за приблизними підрахунками голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

Проте, критерієм масштабності трагедії є, очевидно, не лише цифри, а й здатність кожної людини сприймати чуже горе, як своє. Всеосяжність цієї національної катастрофи можна збагнути лише глибиною внутрішнього потрясіння кожного, хто вважає себе цивілізованою людиною.

Найбільш досконала статистика не спроможна передати глибини та масштабності соціально-економічних, політичних та морально-психологічних наслідків Голодомору, жахливого свавілля владних структур і масових випадків ганебного для людини явища - канібалізму. Голодне лихоліття, яке охопило адміністративні райони з населення понад 40 млн.осіб і тривало майже два роки, явище не стихійне, а цілком рукотворне.

Глибокий слід, залишений Голодомором 1932— 1933 рр. в історії України, накладається на події від інших трагедій, що випали на долю українського народу у ХХ столітті. Громадянська війна і голод 1921-23 років, репресії 1937-1938 років, війна 1941- 45 рр., німецька окупація і Голокост, голод 1946-1947 рр... Однак якщо потрібно і взагалі можливо зважити наслідки багаторазових потрясінь, гуманітарні наслідки Голодомору не зрівняються ні з чим.

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-33 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався тоталітарний режим в Україні.

Без належної оцінки Голодомору 1932-1933 рр. в Україні - цієї найбільш цинічної форми політичного терору в історичному, соціологічному, правовому і політичному аспектах, неможливо сьогодні уявити історію Європи ХХ ст., збагнути саму суть тоталітаризму. Слід з повною підставою говорити про глобальну соціо-гуманітарну катастрофу в історії людства, а не лише українства.

З кожним роком усе менше стає свідків української трагедії 1932-1933 року. А ті, хто дожив до цих днів, пам'ятають той жах у таких деталях, наче це було учора.  

Один з них – житель села Грузьке Кіровоградського району Федір Семенович Карлюгін. Він один із тих, хто був під час Голодомору на межі життя і смерті. Чоловік досі згадує страшні роки зі сльозами на очах. Ось його спогади.

…Мені було дев’ять років. Мати працювала у колгоспі. Ми з братами допомагали їй, як могли. Ходили збирати цукрові буряки – там давали мисочку супу. Але і це вдавалося не завжди. Їсти дуже хотілося… Варили їжу з того, що вдавалось знайти: трава, горобці. Великою удачею було спіймати ворону. Мамі іноді вдавалося в роті принести висівки. Вона жувала їх і ховала за щоки, а вдома випльовувала і робила коржик. Цей коржик був найсмачнішим із усього, що ми могли тоді їсти. Борошно робили також із листя. Ми скубли білу акацію, а батько, було, принесе клумачок мишію. То мати натовче у макітрі, а потім зліпить на воді корж і спече в печі. А мені воно таке гірке було, ти його до рота кидаєш, а воно все назад.

…Мета Голодомору була така: знищити наш народ! Люди вмирали сім'ями кожного дня. Коли повиїдали все що було можливо (птахів, траву, котів і собак) – почалося страшне. Люди їли людей!

У сусідньому селі жили наші знайомі – сім'я Пономарьових. До них прийшлим забирати майно. Батько сімейства Василь кинувся захищати невеликий мішок висівок, який вдалося заховати за городом у ямі. Чоловіка вбили одразу. Дружина його Ганна ледь не збожеволіла, адже лишилася сама з малими дітьми на руках, а їх було дев'ятеро. Найменшеньке дитя було ще у колисці і постійно кричало, а старші опухли з голоду. Вони ходили збирали кропиву, варили і пили юшку. І от одного разу діти прокинулися ранком від дивного запаху. Ганна хазяйновито бігала біля печі і щось помішувала у каструлі. Найстарша дочка заглянула під кришку, а там плавала маленька ручка немовляти. Діти дуже полякалися. Страшна звістка облетіла село. Прийшли більшовики заарештувати Ганну. Вона кричала, що не вбивала дитину. І коли зрозуміла, що її заберуть, крадькома дістала варену печінку з каструлі й запхала у рукав. Отак їсти сильно хотіла.

Після того ми боялися спати. Моя мати запитала, чого я не сплю. А я сказав: «Не хочу, щоб ви мене з'їли, як тітка Ганна свою дитину». Мама тоді обійняла мене і заплакала.

…Отакі голодні роки я пережив. Як каже моя дружина Марія, життя прожити – не поле перейти. Я зі своєю Марусею прожив майже 70 років пліч-о-пліч. Все ми ділили порівну: і щастя, і біду. Сина свого Семена я теж так виховував. І внуку все розповідаю, підказую. Але те, що я пережив в дитинстві, – не побажаю ні ворогу, ні другу. Згадувати це дуже тяжко і боляче.


Актуалізація нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Кіровоградської області на 2018-2019 оціночний рік

Проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом України «Про оцінку земель» (із змінами). Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено статтею 13 Закону України «Про оцінку земель», а періодичність її проведення - щонайменш один раз на 5-7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – статтею 18 цього ж Закону.

Своєчасне проведeння (повторної) нормативної грошової оцiнки у терміни, визнaчені чинним законодавством – джерело додатковиx надходжень дo місцевого бюджету з плати зa землю.

Відповідно до вимог статей 13, 18 Закону України «Про оцінку земель» та згідно з даними Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на 2018-2019 оціночний рік потребує актуалізації (повторна) нормативна грошова оцінка земель 721 населеного пункту Кіровоградської області, з них у ІІ півріччі 2018 року – 147 населених пунктів, у І півріччі 2019 року – 574 населені пункти.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Окремої уваги потребує норма пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області


ПІДКЛЮЧЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЦЕНТРІВ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

Держгеокадастром отримано Атестат відповідності на комплексну систему захисту інформації (далі – КСЗІ) автоматизованої системи Державного земельного кадастру (далі – АС ДЗК), зареєстрований в Адмінстрації Держспецзв’язку 29.07.2016 за № 14178, дійсний до 29.07.2021.

Організаційно-експлуатаційною документацією на КСЗІ АС ДЗК встановлено порядок розгортання та підключення типового робочого місця стороннього користувача до АС ДЗК (документ 24932263.002М7) “Типове робоче місце стороннього користувача Автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Комплексна система захисту інформації. Інструкція з розгортання типового робочого місця”).

Держгеокадастр готовий відповідно до документа 24932263.002М7 забезпечити здійснення необхідних заходів з підключення до Державного земельного кадастру за умови виконання стороннім користувачем вимог зазначеного документа, отримання стороннім користувачем від адміністратора АС ДЗК завіреної копії Атестату відповідності таекспертного висновку на організаційно-технічне рішення для КСЗІ у типовому робочому місці стороннього користувача (далі – ТРМ СК) АС ДЗК та надання до Держгеокадастру та адміністратора АС ДЗК копії наказу про введення в промислову експлуатацію ТРМ СК АС ДЗК.

УВАГА!!!

Програмний комплекс клієнта захисту мережевих з’єднань «ІІТ Захист з’єднань – 2. Клієнт захисту з’єднань» працює з незахищеними носіями ключової інформації, а також із захищеними носіями ключової інформації типу «Кристал-1» «Алмаз-1К», на які  видано позитивні експертні висновки за результатами державних експертиз у галузях криптографічного та технічного захисту інформації.

Контактні телефони:

з питань правомірності підключення –

апарат Держгеокадастру: (044) 249-96-83;

з питань порядку підключення – адміністратор АС ДЗК Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру”: органи місцевого самоврядування – (044) 454-02-72; нотаріуси – 067-245-79-90.

Згідно до вимог Закону України від 10 грудня 2015 р. № 888 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг” (далі – Закон), Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру” (далі – Центр ДЗК), як адміністратор Кадастру, здійснює заходи, спрямовані на виконання вимог зазначених Законом.

Алгоритм підключення, технічного та технологічного супроводження доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання.

Алгоритм надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру уповноваженим посадовим особам виконавчих органів місцевого самоврядування та адміністраторам центрів надання адміністративних послуг.

Заява про надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання.

Інструкція користувача по роботі  у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру при наданні відомостей з Державного земельного кадастру (Витяг про земельну ділянку).

Вимоги до автоматизованого робочого місця користувача

Сервіс надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання

Заява про надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру


Шановні громадяни та професіонали земельного ринку!

Нагадуємо, що на сайті Держгеокадастру доступні онлайн-послуги у сфері земельних відносин. Функціонал дає можливість просто, зручно та оперативно отримати найбільш потрібні довідки та документи.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ


Збільшено коефіцієнт при розрахунку орендної плати за земельні ділянки

З 17 липня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 .

Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0. замість 2.0.

Таким чином платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. Спустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства,спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

• Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів.

• На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тонн зерна.

• Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 осіб, з яких 12 дітей.

• Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.

• До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50,45 та 30 відсотків.

До деградаційних процесів характерних для нашої країни можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Суховії, посухи та пилові бурі є характерними для степової зони України. Вони є найбільш небезпечними для сільського господарства країни і нерідко негативно впливають на здоров’я людей. Кіровоградська область повністю знаходиться в межах степової зони, тому боротьба з опустелюванням для нашого регіону має велике значення.

До найбільш ефективних заходів щодо боротьби з опустелюванням слід віднести:

–  збільшення лісистості;

–   розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни;

–  встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

–  заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів.

Відповідно до Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є  основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.

Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелювання земель. В її рамках слід проводити комплексну інформаційну роботу, що сприятиме зменшенню цих негативних процесів та припиненню їх наслідків.

Для консолідації світових зусиль у подаванні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьби з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Саме тому сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

Мораторій поза законом

22 травня 2018 року, поза сумнівом, увійде в історію найдовшої в світі української земельної реформи.

Європейський суд з прав людини визнав, що земельний мораторій порушує права громадян.

Про те, які наслідки матиме це рішення для процесу запуску ринку землі в Україні, – в колонці першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Як власнику паю увійти в історію земельної реформи

Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права людини. Які наслідки матиме це рішення?

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства 22 травня 2018 року в історії найдовшої в світі української земельної реформи стався несподіваний поворот.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діє в Україні останні 16 років, таким, що порушує права громадян.

Цим рішенням ми зобов'язані двом громадянам України, пенсіонерам - Софії Зеленчук и Віктору Цицюрі, які не змирилися з фактом "в Україні мораторій", а задалися питанням "А з якого дива в Україні мораторій?" і виходили з того, що їх права, як власників земельних ділянок, повинні бути 1) дотримані; 2) їх обмеження - належним чином компенсовано. Не можна сказати, що ці дві людини повернули питання земельної реформи в політичний порядок денний (воно звідти нікуди і не зникало), але підняли його на новий рівень.

Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ?

Перш за все, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох - ЄСПЛ не зобов'язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ.

Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім'я загального блага.

Проте, не зважаючи на відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна. Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує. А кінцева мета, як ми пам'ятаємо, - це створення ринку землі. Тобто ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку мова йде про застосування надмірної сили при такому захисті. Нинішнє рішення не обтяжливе для українського бюджету - глобальних компенсацій суд позивачам не присудив.

Однак воно відкрило кілька важливих можливостей.

По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв - і при відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз.

За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні якраз вчора відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.

Парламент законопроектом №7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу. Вона передбачає, що якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки. Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони і на них буде виставлятися не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді. До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.

Ще одне довгоочікуване нововведення - впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики. Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.

По-друге, у прихильників земельної реформи з'явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ "виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів". У цілому рішення ЕСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" - це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у боротьбі для її досягнення. Тому формулювання "Держава Україна програла в Європейському суді", можливо, і правильна юридично, але некоректна з точки зору загальнодержавного майбутнього. Будь-які рішення і кроки, спрямовані на зняття мораторію і на ослаблення обмежень - це безумовна перемога всієї країни і кожного її громадянина.

Джерело: “Економічна правда”.


Для мешканців Устинівського району проводитиметься виїзний прийом громадян

8 травня 2018 року, з 10.00 до 12.00, у Відділі в Устинівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відбудеться виїзний прийом громадян, який проводитиме начальник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Захід відбудеться за адресою: вул. Ювілейна, 6, смт Устинівка, Кіровоградська обл., 28600.

Попередній запис за тел. (239) 4-13-70.


АЛЬБОМ-АТЛАС з резервування земельних ділянок для учасників антитерористичної операції на території Устинівського району Кіровоградської області

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ


АЛЬБОМ-АТЛАС з резервування земельних ділянок для учасників антитерористичної операції на території Устинівського району Кіровоградської області

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ